Суддів апеляційного господарського суду прокурор запросив на виїзне засідання у Китаїв

12 червня Північний апеляційний господарський суд Києва почав розгляд по суті апеляції по поверненню у державну власність контролю над частиною земель пам’ятки археології національного значення «Китаївський археологічний комплекс». Нагадаємо, що перше засідання відбулося 3 квітня, але тривало меньше п’яти хвилин. 

Про це читайте за посиланням: «П’ять хвилин суд приділив розгляду питання про повернення державі цінних земель Китаївського археологічного комплексу».

Наразі тройка суддів знайшла можливість почати судове засідання по справі про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні пам’яткою археології та землею №910/14550/23 за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської державної (військової) адміністрації, Міністерства культури та інформаційної політики України до Київської міської ради, приватного акціонерного товариства «Київська овочева фабрика», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

  • Інститут археології Національної академії наук України,
  • товариство з обмеженою відповідальністю «Нерухомість сучасності»,
  • громадська організація «Спадщина Китаєва»,
  • Дядюк О.В.

Цього разу дійшли до розгляду клопотань сторін, незважаючи на відсутність деяких третіх осіб. Зокрема не було представника Київської міської державної (військової) адміністрації.

Першим розглянули клопотання представника Офісу генерального прокурора України Миколи Семенчука. Прокурор запропонував провести огляд речового доказу у місці його знаходження – частину (поселення/посад) пам’ятки археології національного значення «Китаївське городище і курганний могильник», яка знаходиться на земельній ділянці площею 4,7647 га з кадастровим номером 8000000000:79:089:0003. Цю ділянку, як і сусідню  8000000000:79:090:0001 площею 21,5472 га Офіс генерального прокурора намагається повернути державі на підставі того, що на них розташована пам’ятка археології національного значення. З метою збереження цінної історичної, археологічної та культурної спадщини в інтересах нинішніх та майбутніх поколінь, заради убезпечення від можливої забудови особливо-цінних земель історико-культурного призначення.

З метою встановлення обставин, що мають значення для справи, прокурор вважає доцільним оглянути за місцем знаходження частину (поселення/посад) пам’ятки археології національного значення «Китаївське городище і курганний могильник», яка знаходиться на земельній ділянці площею 4,7647 га з кадастровим номером 8000000000:79:089:0003. Прокурор пропонує залучити до огляду речового доказу в якості спеціалістів молодшого наукового співробітника відділу археології Києва Інституту археології Національної академії наук України Зоценка Івана Володимировича та завідувача відділу геоморфології та палеогеографії Інституту географії Національної академії наук України Спицю Романа Олександровича.

«Прокурором надано суду докази, які підтверджують існування пам’ятки археології, її місцезнаходження та територію, а також створені відповідачами перешкоди державі у реалізації прав власника пам’ятки та землі, на якій вона розташована. З наданих прокурором письмових доказів вбачається, що за рахунок частини території пам’ятки археології національного значення сформовано земельну ділянку площею 4,7647 га з кадастровим номером 8000000000:79:089:0003 (практично повністю розміщена в північній частині пам’ятки археології національного значення «Китаївське городище і курганний могильник») та передано її в оренду ПАТ «Київська овочева фабрика» для будівництва нерухомості. Обґрунтовуючи позов прокурор звертав увагу суду на те, що дії відповідачів не відповідали критерію добросовісності, зокрема, з огляду на те, що спірна земельна ділянка вільна від забудови, оточена Китаївським струмком та територією національного природного парку «Голосіївський», знаходиться у безпосередній близькості до Китаївського городища (розташоване на значному підвищенні) та монастиря «Китаївська пустинь», XIX–ХХ століття. Тобто у силу зовнішніх, об’єктивних, явних і видимих характерних для земель історико-культурного призначення ознак (земляні насипи, що використовувалася як оборонні споруди, кургани тощо) спірної земельної ділянки відповідачі мали знати про те, що вона не може використовуватися як землі житлової та громадської забудови. Відповідно до ст. 93 ГПК України речовими доказами є предмети матеріального світу, які своїм існуванням, своїми якостями, властивостями, місцезнаходженням, іншими ознаками дозволяють встановити обставини, що мають значення для справи. Отже, частина (поселення / посад) пам’ятки археології національного значення «Китаївське городище і курганний могильник», яка знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:089:0003 є речовим доказом, який дозволяє встановити обставини, що мають значення для справи», — сказано у прокурорскому клопотанні. 

Суддівська колегія Північного апеляційного господарського суду Сибіга О.М., Палій В.В. та Вовк І.В. оголосили перерву до 2 липня, коли і буде повідомлено про рішення у задоволенні або незадоволенні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора. 

 Нагадаємо, що Офіс Генерального прокурора програв обидві справи по охоронним землям «Китаївського археологічного комплексу» у першій інстанції. Юрист Київради підтримує рішення про передачу в оренду земель пам’ятки археології національного значення, доповідаючи у суді першої інстанції, що на момент виділення цих ділянок під господарську діяльність у Київраді не було документів про охорону цих земель державою. У свою чергу юрист Київської міської військової адміністрації підтримує позов Офісу генпрокурора по поверненню ділянок під контроль держави.

Детальніше про обставини позову читайте у нашому матеріалі: Збереження археологічного заповідника замість будівництва ЖК на могильнику: суд вирішує долю Китаєва

Читайте також

ДПТ пр.Науки-вул.Ягідна: вказані невірні адреса забудов, гаражі – під знесення та будівництво висоток на зсувонебезпечному ґрунті

Біля музею у Пирогові і братської могили побудують висотки

Конфлікт в охоронній зоні ЮНЕСКО біля Кирилівської церкви переріс в погром і пожежу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *