Міністр спорту “призначив” ректора: як Матвій Бідний лобіює скандальну кандидатуру Євгена Баженкова

Не встигло Міністерство молоді та спорту оголосити 8 січня 2026 року вибори ректора Національного університету фізичного виховання і спорту України (ІНФІЗ), як вже 21 січня міністр Матвій Бідний представив свого кандидата проректорам університету. Це Євген Баженков – чиновник з багатим скандальним минулим, фігурант кримінальних справ та плагіатник, чия дисертація офіційно визнана недоброчесною.

Безальтернативні “вибори”: як міністр диктує волю університету

21 січня 2026 року міністр молоді та спорту Матвій Бідний скликав нараду з керівництвом ІНФІЗУ, на якій відверто представив Євгена Баженкова як “свого” кандидата на посаду ректора. На зустрічі з проректорами міністр недвозначно заявив, що бачить ректором саме Баженкова, що фактично можна вважати прямою вказівкою забезпечити саме цій кандидатурі перемогу на виборах.

За інформацією джерел з університету, проректорам начебто пообіцяли збереження посад в разі підтримки Баженкова. Водночас, за твердженням джерел, на педагогічний колектив поклали відповідальність за організацію необхідної кількості голосів “за” потрібного кандидата. Якщо твердження джерел є правдою, а у нас немає підстав у цьому сумніватися, у такому випадку можна говорити про повну імітацію демократичної процедури обрання ректора ІНФІЗу.

“Навіть про якусь там вдавану демократії мови не йшло. Викликав, сказав – ось бачу Баженкова ректором, і все. Це не просто всупереч закону, це огидно по відношенню до трудового колективу та наших студентів”, – обурюється один із учасників наради.

Будь-яке відверте втручання у внутрішні справи вишу порушує принципи університетської автономії, закріплені в українському законодавстві. В країні, яка веде війну за свої демократичні цінності та європейський курс, подібне свавілля виглядає особливо цинічним.

Підготовка грунту: як ІНФІЗ забирали з МОН

Є підстави вважати, що призначення Баженкова готували завчасно. 27 грудня 2024 року Кабінет Міністрів розпорядженням №1352-р передав цілісні майнові комплекси трьох спортивних закладів вищої освіти – НУФВСУ (ІНФІЗ), Львівського державного університету фізичної культури ім. І. Боберського та Харківської державної академії фізичної культури – від Міністерства освіти і науки до сфери управління Міністерства молоді та спорту.

Офіційно це пояснювалося необхідністю створення науково-освітнього спортивного кластеру та посилення взаємодії у сфері фізкультури. Проте оглядачі одразу звернули увагу, що передача відбулася напередодні виборів ректора ІНФІЗу і фактично могла дати міністру Бідному важелі впливу на цей процес.

“Заради цієї кадрової комбінації міністр домігся інституційних перестановок: окрім столичного ІНФІЗу, до його відомства було переведено ще два спортивні виші у Львові та Харкові – очевидно, щоб зменшити акцент на київському університеті та створити видимість легітимності таких змін”, – зазначають спостерігачі.

Сам Євген Баженков, за даними журналістів, у приватних розмовах хизується, що саме “під нього” ІНФІЗ передали з МОН до Мінмолодьспорту. 

Хто такий Баженков: скандали, корупція та плагіат

Євген Володимирович Баженков – український чиновник, відомий у сферах освіти, соціального забезпечення та спорту. Однак головне, чим він відомий – це серія гучних скандалів на кожному етапі своєї кар’єри.

Скандал у Фонді соціального страхування

Найбільш резонансний епізод пов’язаний з керівництвом Баженкова у Фонді соціального страхування (ФСС) у 2015-2018 роках. Як повідомляла у своєму сюжеті ТСН, у вересні 2017 року він, будучи директором Фонду, він начебто підписав листи про передачу у приватну власність 59 об’єктів нерухомості, що належали ФСС. Наглядова рада Фонду доручила йому відкликати ці листи, але Баженков цього не зробив – внаслідок чого було втрачено ще 12 об’єктів державної власності.

Загалом йшлося про незаконну зміну форми власності 71 об’єкта Фонду – перевищення службових повноважень, як зазначала урядова газета “Урядовий кур’єр”. У травні 2018 року Баженкова звільнили з посади директора ФСС, а тодішній міністр соцполітики звернувся до правоохоронних органів. Було відкрито кримінальну справу щодо незаконних дій з майном Фонду.

Але історія на цьому не закінчилася. Баженков оскаржив своє звільнення в суді, і у листопаді 2019 року Печерський райсуд м. Києва поновив його на посаді. Спираючись на це рішення, приватний нотаріус незаконно вніс Баженкова до держреєстру як керівника Фонду. Міністерство соціальної політики заявило про спробу рейдерського захоплення Фонду та звернулося до Мін’юсту. Комісія Мін’юсту в листопаді 2019 року скасувала рішення нотаріуса, офіційно підтвердивши, що поновлення Баженкова було незаконним.

Корупційні схеми з підручниками в ІМЗО

Попри скандал у Фонді соцстраху, у 2020 році Баженков отримав нову високу посаду – став директором Інституту модернізації змісту освіти (ІМЗО). ЗМІ відзначали, що призначення могло відбутися за протекцією колишніх високопосадовців часів Віктора Януковича, зокрема одіозного ексміністра освіти Дмитра Табачника, який з 2015 року перебуває у розшуку СБУ за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, а у 2024 році був заочно засуджений за державну зраду на 15 років. 

За керівництва Баженкова в ІМЗО спалахнула серія скандалів із закупівлею шкільних підручників. Суть звинувачень зводиться до монополізації ринку підручників та неефективного витрачання державних коштів:

Обмеження кола видавців. Після приходу Баженкова експерти ІМЗО почали масово знаходити зауваження до рукописів підручників від різних видавництв, відмовляючи їм у грифі МОН. У результаті такої діяльності на ринку державного замовлення фактично залишилися лише три “допущені” видавництва – «Ранок», «Генеза» та «Основа», власники яких під керівництвом Баженкова монополізували виготовлення підручників.

Штучне завищення цін. У 2024 році було нашвидкуруч зареєстровано нове видавництво «Атлант», яке без відкритих тендерів отримало державні замовлення на друк підручників на суму близько 178 млн грн. Друк доручили  типографії ТОВ «ПЕТ», власником якої є громадянин Ізраїлю Михайло Шифрін. За даними “Української правди“, він начебто проживає за тією ж адресою в Ізраїлі, що й… Дмитро Табачник.

Найцікавіше – це ціни. Один підручник від «Атланта» коштував близько 455 грн, тоді як інші друкарні готові були виконати аналогічне замовлення за 135-215 грн за книгу – тобто більш ніж удвічі дешевше. Така різниця викликала резонанс, і після серії публікацій у ЗМІ поліція відкрила кримінальне провадження за статтею “привласнення чи розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем”.

Навколо самих підручників регулярно виникають скандали: то на картах для школярів відсутній Крим, то зображено військових у формі армії-агресора. Це все відбувається у час, коли країна веде війну і особливо потребує ефективного та доброчесного управління ресурсами.

Академічний плагіат: дисертація-фальсифікація

Окремий удар по репутації Баженкова – це викриття плагіату в його науковій роботі. Баженков має науковий ступінь доктора економічних наук, однак незалежна експертиза виявила ознаки академічної недоброчесності, повідомляє “Українська правда”.

У березні 2024 року Комітет з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) офіційно підтвердив наявність плагіату в його докторській дисертації. Недоброчесні запозичення охоплюють 113 сторінок дисертації – від розділу 1.1 аж до висновків роботи. Виявлено текстові збіги із 28 чужими джерелами, які автор не зазначив у своїй роботі.

За висновком НАЗЯВО, у дисертації присутні дві форми академічного плагіату: оприлюднення результатів чужих досліджень як власних і дослівне копіювання чужих текстів без посилання на автора. Це свідчить про свідоме порушення принципів академічної доброчесності. Наразі НАЗЯВО готує остаточне рішення щодо позбавлення Баженкова наукового ступеня.

Зв’язки з “регіоналами” та система протекції

Кар’єрне просування Баженкова попри численні скандали багато хто пояснює політичними зв’язками з колишньою елітою забороненою в Україні Партією регіонів. Баженков працював за керівництва Дмитра Табачника у Міністерстві освіти і науки України з 2011 по 2014 роки – спочатку очолював департамент взаємодії з органами влади та ЗМІ, а згодом був головою Комітету з фізичного виховання і спорту МОН.

Сам Євген Баженков публічно заявляв, що “поважає Дмитра Табачника як професіонала” навіть після Революції Гідності, що викликало нерозуміння реформаторської спільноти. ЗМІ відзначали, що фактично Табачник міг пролобіювати свого протеже Баженкова на посаду в ІМЗО у 2020 році.

В освітніх колах Баженкова відкрито називають людиною з команди “регіоналів”, яка продовжує впроваджувати старі корупційні схеми навіть після Майдану. Критики зазначають, що хоча сам Баженков не є фахівцем у сфері освіти, він добре розуміється на державних закупівлях і фінансових потоках – саме ці “навички” роблять його цінним для тих, хто контролює бюджетні гроші і продовжує їх виводити собі в кишені.

Реакція академічної спільноти

Ситуація з призначенням Баженкова ректором ІНФІЗУ викликала обурення в академічному середовищі України. Наукова і спортивна спільнота характеризує це як безпрецедентне свавілля, коли міністр відверто нав’язує університету свого кандидата, ігноруючи всі демократичні процедури.

“В умовах війни, коли суспільство бореться за демократичні принципи, спроба ‘всадити свого ректора’ виглядає особливо обурливою. Навіть за попередніх влад таких відвертих кроків майже не було”, – зазначають експерти.

В університеті тим часом розгорнулася підкилимна боротьба. Баженков, прагнучи заручитися підтримкою, наголошує на власному спортивному минулому та досягненнях: мовляв, він “свій” для спортивного вишу, має науковий ступінь з фізвиховання (кандидатську дисертацію, на відміну від докторської, плагіат у якій поки не перевіряли) і навіть очолює Федерацію регбі – отже, здатен забезпечити “світле майбутнє” для ІНФІЗу.

Однак значна частина колективу сприймає такі обіцянки скептично, зважаючи на бекграунд кандидата. У коментарях в соцмережах вже з’являються гасла “Тримайся, ІНФІЗ!”, які відображають настрої спротиву нав’язуваному керівникові.

Ситуація навколо призначення Євгена Баженкова ректором НУФВСУ – чіткий системний сигнал, що в Україні під час війни продовжують працювати старі корупційні мережі, а політичні зв’язки все ще важливіші за професійні якості та доброчесність.

Від рішень ректора ІНФІЗУ залежатиме майбутнє спортивної освіти України, підготовка тренерів та спортсменів, які представлятимуть країну на міжнародній арені. “Чи може людина з таким багажем скандалів очолити цей процес? Чи не стане призначення Баженкова черговим ударом по репутації української освіти та спорту?”, – такі запитання ставлять представники цієї сфери. 

Одне очевидно: випадок Баженкова-Бідного демонструє, що боротьба за справжні європейські цінності в Україні ще далека від завершення. І перемога у цій боротьбі залежатиме від того, чи зможе суспільство протистояти таким відвертим спробам реставрації старої системи.