П’ять хвилин суд приділив розгляду питання про повернення державі цінних земель Китаївського археологічного комплексу

06.04.2024

721

У середу, 3 квітня, відбулося перше засідання Північного апеляційного господарського суду Києва, де розглядається питання повернення у державну власність контролю над частиною земель пам’ятки археології національного значення «Китаївський археологічний комплекс». На засідання прийшло понад 40 мешканців Києва, фахівці різних галузей та студенти-археологи. Але судді не приступили до розгляду справи по суті.

Про це пише агентство UA.News.

На початку розгляду судової колегії під головуванням судді Шаптала Є.Ю. справи №910/14550/23 було повідомлено про заміну судді-учасника колегії. У зв’язку з тим, що новому судді потрібно ознайомитись з кількома томами справи, суд оголосив перерву до 21 травня 2024 року.

Наразі у Північному апеляційному господарському суді почався розгляд справи стосовно земельної ділянки 8000000000:79:090:0001 площею 21,5472 га. До цього Офіс Генерального прокурора та Міністерство культури та інформаційної політики України програли позов по поверненню у державну власність контролю над частиною земель пам’ятки археології національного значення «Китаївський археологічний комплекс», яку планують забудувати житловими комплексами.

Також у Північному апеляційному господарському суді перебуває справа 910/14549/23 по іншій земельній ділянці особливо цінних земель за № 8000000000:79:089:0003 площею 4,7647 га.

Прокуратура програла обидві справи в першій інстанції. Юрист КМДА підтримує рішення про передачу в оренду земель пам’ятки археології національного значення, доповідаючи у суді першої інстанції, що на момент виділення цих ділянок під господарську діяльність у Київраді не було документів про охорону цих земель державою. У свою чергу юрист Київської міської військової адміністрації підтримує позов Офісу генпрокурора по поверненню ділянок під контроль держави.

«Заявлені прокурором вимоги про визнання договору оренди земельної ділянки площею 4,7647 га з кадастровим номером 8000000000:79:089:0003, укладеного між відповідачами, недійсним, фактично зводяться до його незгоди з рішенням господарського суду м. Києва від 19 червня 2008 р. у справі № 4/260, яке набрало законної сили. Порядок перегляду судових рішень господарських судів встановлений розділом IV ГПК України. Доводи прокурора з цього приводу фактично зводяться до намагання переглянути рішення господарського суду м. Києва від 19 червня 2008 р. у справі № 4/260 у спосіб, не передбачений чинним господарським процесуальним законодавством. Тому позов у цій частині також не підлягає задоволенню», — сказано в ухвалі суду першої інстанції, що буде опротестовано Офісом генерального прокурора України.

Суть питання

Позов Офісу Генпрокурора та Міністерства культури та інформаційної політики України до Київради стосується земельної ділянки у Китаївському історичному ареалі Києва за кадастровим номером 8000000000:79:089:0003. Площа ділянки складає 4,7647 га та це лише частина Археологічного заповідника: «Китаєво в межах городища і трьох курганних могильників», де розміщені залишки городища, залишки давньоруської фортеці, курган-могільник і поселення, землі з якими булі передані депутатами Київради в оренду. Для зданої в оренду підприємцям частини рішенням Київради 17-річної давнини було змінено цільове призначення ділянки: «для будівництва об’єктів житлової та громадської забудови, торговельно-розважальних центрів, офісних центрів та паркінгу».

За поданням Офісу Генпрокурора в інтересах громадян України був поданий позов про повернення у державну власність (власність усього Українського народу) земельних ділянок, на яких розташована пам’ятка археології національного значення. З метою — заради збереження цінної історичної, археологічної та культурної спадщини в інтересах нинішніх та майбутніх поколінь, заради убезпечення від можливої забудови особливо-цінних земель історико-культурного призначення.

«Поселення є предметом захисту прокуратури у цьому позові — селище, в якому розташовувалися житла мешканців. Воно розташоване біля підніжжя городища на лівому березі струмка і займає північно-західну частину пам’ятники. Мова йде про давньоруське місто, яке відігравало важливу роль у захисті Київської Русі», — зазначив прокурор під час свого виступу.

Він додав, що стверджувати про наявність тут давньоруського міста дозволяють наукові дослідження, які проводилися у цьому районі починаючи з 1854 року:

1895 рік — місцезнаходження пам’ятки було нанесено на археологічну карту Київської губернії. 1911-1914 рік — пам’ятку досліджував археолог О.Д.Ертель, по результатам дослідження якого у 1914 році було складено воєнно-археологічний план Китаївського городища та прилеглої території.
1947 рік — археологи виявили перше житло у межах поселені.
1961 рік — археолог Н.Лінка (експедиція «Великий Київ») досліджував кургани.
1973 рік — було проведено дослідження, яке стало основою для виготовлення паспорту, на основі якого пам’ятка була взята на державний облік. Того ріку археолог І.І.Мовчан детально дослідив поселення та локалізував його на місцевості. «Вздовж струмка поселення тягнеться 700-800 метрів, а від струмка вверх — на 150-200 метрів. Площа поселення становить понад 15 гектарів», — сказано у звіті Мовчана.
1988 рік — археологи Мовчан та Писаренко Ю.Г. досліджували поселення та могильник.
1998 рік — археологи Мовчан та Климовський досліджували городище та могильник.
2013, 2017, 2020, 2021, 2022 роки — археологи Козюба, Івакін, Серов, Переверзен, Зоценко, Баранов провели дослідження різних частин пам’ятки. Під час досліджень будо знайдено кераміку X-XII століття, виробу з металу, фрагменти браслетів та залишки стародавнього житла.

Читайте також

Збереження археологічного заповідника замість будівництва ЖК на могильнику: суд вирішує долю Китаєва

ДПТ пр.Науки-вул.Ягідна: вказані невірні адреса забудов, гаражі – під знесення та будівництво висоток на зсувонебезпечному ґрунті