На сайті МОЗ вакцини від кору є, в поліклініках їх немає
09.04.2019
Що отримує Держава від діяльності президента НААН Я. Гадзали – надходження до бюджету чи шкоду?
12.04.2019

Депутати ВР прорахувалися з законом про збереження лісів. Екологи вимагають виправлення помилок

З початку цього року притягнути до кримінальної відповідальності лісових браконьєрів – неможливо. Це результат ухвалення Верховною Радою Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів” (№2531).

Першого січня 2019 року закон набув чинності. Кримінальна відповідальність зараз настає тільки для тих лісогубів, які нанесли збитки державі на більше ніж два мільйони гривень (точна цифра — 1 млн 921 тисяч гривень). Так говорить ч. 1 ст. 246 Кримінального кодексу (КК), оновленого з урахуванням ухваленого закону. Щоб нарубати на таку суму збитків, треба зрізати від пів гектара до гектара здорового лісу.

«Тобто можна безкарно спиляти декілька сотень дерев, — наголошує Ігор Кирикевич, співголова неурядової організації «Центр моніторингу влади». — Адміністративні штрафи за такі порушення залишилися на рівні від 255 грн для громадян, що вчинили порушення вперше, до 10 200 грн для посадових осіб, що вчинили порушення вдруге за рік. Таким чином, ліси практично залишились беззахисними».

Автори закону — народні депутати Ляшко О.В., Галасюк В.В., Вовк В.І., Дубінін О.І., Розенблат Б.С., Єфімов М.В., Кіраль С.І., Кривошея Г.Г., Кужель О.В., Нечаєв О.І. У  голови Комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва та, за нашими даними, реального «мотору» цього закону, Віктора Галасюка «Активні Громадяни» спитали, якими міркуваннями керувалися автори законопроекту 2531, пропонуючи норму, внаслідок якої декриміналізована рубка лісів на незначній площі.

«У Комітеті промполітики та підприємництва вже підготовлено низку технічних уточнень до ряду законодавчих актів, в тому числі й щодо порогу кримінальної відповідальності за незаконну рубку деревини, — відповів нам народний депутат. — Крім того, за участі провідних експертів, представників деревообробної промисловості та лісової галузі, а також громадськості, за ініціативи РПЛ розроблено проект Закону України «Про ринок лісоматеріалів». Законопроект комплексно врегулює питання реалізації деревини на аукціонах, а також встановить наскрізний електронний облік лісоматеріалів. Він має широку підтримку і з боку громадськості і галузі та в найближчий час буде внесений до Парламенту».

Пан Галасюк відомий як один з ініціаторів закону про заборону експорту кругляку та інших законопроектів, які, на думку авторів, мають вберегти наші ліси та забезпечити сировиною (деревиною) вітчизняного виробника. Тож експерти припускають, що «прокол» у законопроекті 2531 стався не зі злої волі, а через те, що його автори проґавили важливий нюанс. При обрахуванні різного роду платежів і нарахувань законодавці зазвичай відштовхуються від неоподаткованого мінімуму,  який складає 17 гривень. І саме термін «неоподаткований мінімум» вжито і у законі 2531 коли йдеться про розміри збитків, від яких має наставати кримінальна відповідальність. Але! Відповідно до Податкового кодексу, при кваліфікації злочинів сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. А соціальна пільга з 1 січня 2019 року становить 960,5 грн.

Отож, рядок закону 2531 «істотною шкодою вважається така шкода, яка у дві тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян» у застосуванні до кримінальних статей означає, що множити ці дві тисячі треба не на 17 грн, а на 960,5 грн. Таким чином, мінімально можливий поріг для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності згідно з ч. 1 ст. 246 КК України з 1 січня 2019 року становитиме вже згадані 1 млн 921 тис. грн.

Суцільні вирубки у Київській області, фото І. Кирикевича

Про вже заподіяну шкоду такого закону розказав   на тематичній прес-конференції, яка відбулася в понеділок, представник «Лісової варти» Дмитро Карабчук.  «Аналіз реєстру судових рішень показує, що з початку року закрито 31 кримінальну справу щодо масштабних рубок лісу, — сказав активіст. – І це тільки верхівка айсберга. Прокурори закривають справи на стадії слідства. І ми навіть не знаємо масштабів. Але браконьєри вже отримали сигнал! У суботу перед першим туром виборів президента наш активіст біля віддаленого карпатського села нарахував 33 лісовози з «лівою» деревиною. Кожен лісовоз бере по 10 кубів!»

Зі слів представника «Лісової варти», правоохоронці навіть не зупиняють такі лісовози, бо ще треба довести, що деревина була незаконно зрубана. Та й шкурка не варта вичинки. Навіть якщо зловити, то зловмисник заплатить 250 грн і все. Тим більше, що немає якісного законодавчого обґрунтування у поліції їх зупиняти і вимагати товарно-транспортні накладні.  «Хороші адвокати можуть оскаржити навіть таке покарання, — каже Карабчук. — Ми пропонуємо понизити планку декриміналізації – до вартості одного авто кругляку. Це близько 100 тисяч грн. Наніс збитків на таку суму – кримінальна відповідальність. Щодо адмінштрафів, то їх треба підняти удесятеро та прописати обов’язковість відшкодування зловмисником вартості деревини».

Також захисники зелених насаджень вважають за необхідне ввести кримінальну відповідальність, якщо злочин здійснено у змові з групою осіб. Цієї норми зараз немає. І необхідно посилити кримінальну відповідальність, якщо «чорний лісоруб» попався утретє. Звичайно треба підняти розміри відшкодування збитків. А для цього треба змінити дві постанови уряду, бо, наприклад, для цінних порід існуючий розмір відшкодування не перекриває навіть вартість такої зрубаної деревини. А відшкодування мусить бути у три рази більше ринкової ціни деревини.

«На ринку деревина без документів на третину дешевше за офіційну. Політики, державні діячі, чиновники, суспільство мають усвідомити: ми, держава, наш спільний бюджет втрачаємо, бо недоотримуємо кошти через несплату податків, — продовжує пан Карабчук. —  

Небезпека і у тому, що там, де населення масово заробляє на лісовому браконьєрстві, формується соціально агресивний, асоціальний пласт людей. Щоб здолати проблему треба змінити законодавство, надати інструменти для роботи громадянського суспільства. Для цього треба відкрити інформацію: де і що рубається, карти, лісорубні квитки тощо. Треба розмежовувати функції Державного агентства лісових ресурсів (ДАЛР – Авт.), яке зараз і розпоряджається лісами, і саме ж веде у них господарську діяльність. Офіцери поліції не навчені рахувати збитки, розуміти, що відбувається у лісі. Тож треба лісова поліція, яка буде знати як і мати усю інформацію».

На фото (зліва направо): Ігор Кирикевич, Сергій Потоцький, Дмитро Карабчук, Остап Єднак, Ольга Червакова

На думку одного з представників «Центру моніторингу влади» Сергія Потоцького, треба терміново лобіювати просування проекту закону № 5504 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення відповідальності за порушення лісового законодавства та охорони зелених насаджень”, який мав усунути значну кількість існуючих проблем.

 Законопроект було розроблено у 2016 році і згодом доопрацьовано (автори – народні депутати  Остап Єднак, Ганна Гопко, Павло Дзюблик, Ярослав Маркевич, Ігор Луценко, Олександр Опанасенко, Сергій Сажко, Володимир Арешонков, Вікторія Пташник, Сергій Валентиров, Іван Рибак, Павло Кишкар). У лютому 2018 року законопроект отримав необхідні висновки експертного управління Верховної Ради, але ще не готовий для подання на голосування в парламенті – ще потрібне доопрацювання. 

«Потрібно терміново виправляти помилку колег, – сказав «Активним Громадянам» народний депутат України Остап Єднак. – Поданий нами законопроект №5504 якраз і міг би це зробити. А саме — виправити норму про розмір істотної шкоди. Плюс зробити ефективнішим реагування на адміністративні правопорушення в лісозаготівельній галузі та зробити її прозорішою».

Народний депутат Ольга Червакова, відома, зокрема, як активний захисник Біличанського лісу, пропонує виправляти помилку через точковий законопроект, який би стосувався виключно розміру істотної шкоди – його буде простіше провести через парламент (№10201).

Екоактивісти вважають, що треба вивести лісопатологічну службу з системи ДАЛР і підпорядкувати її Міністерству екології та природних ресурсів (Мінприроди). Адже саме лісопатологи підписують акти про визнання дерев хворими і тим самим схвалюють так звані санітарні рубки, у тому числі великі за площею. Перевірити, наскільки виправдані суцільні санітарні рубки, на які дають дозволи лісопатологи, сьогодні неможливо – акти лісопатологічних обстежень не публікують у відкритому доступі. «Київлісозахист», де працює лише 17 осіб, обстежує три області. «Як вони встигають, – дивується Кирикевич. – Актів обстежень, які готує ця організація, немає навіть у лісництвах, які «Київлісозахист» перевіряв, такі документи лежать лише у селищі Фурси Білоцерківського району Київської області, де сидить центральна контора «Київлісозахисту»!».

«Для мене очевидно, що така кількість перевірок — це непідйомний  обсяг роботи, тому швидше за усе ніхто навіть не виїжджає на ділянку – акти фальсифікуються», – доволі різко оцінив роботу лісопатологів екоактивіст Олександр Соколенко.

Як ми бачимо, зміни в роботі потрібні і в галузі лісового господарства України. І чим більше ми будемо зволікати з цим, тим менше лісів залишиться нам та нашим дітям.

Олег Листопад

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *