Голова ГР при Міносвіти Андрєєв: «Члени нашої Ради є співрозробниками законів нової української школи»
12.02.2019
Громада домоглася розірвання договору на забудову Совських ставків у Києві
13.02.2019

Ігор Кирикевич: «Майже 10 років ремонтують прибудову Театру оперети, на що вже пішло 80 млн гривен наших грошей»

Ігор Кирикевич  добре відомий у Києві еколог, захисник лісів, та керівник неурядової організації Центр Моніторингу Влади

— Ігорю, чим крім захисту довкілля займається ваш Центр?

Громадським контролем за діяльністю місцевих органів влади, державних та комунальних підприємств, раціональним використанням бюджетних коштів місцевих громад. Також хочемо нашим прикладом заохотити це робити українців в усіх регіонах країни. Ми вважаємо, що боротьба з корупцією на локальному рівні не потребує складного та тривалого навчання і що отримати практичні результати може будь-яка активна та небайдужа людина, пройшовши короткий курс навчання в нашому Центрі.

Ми підготували курс, який дозволить бажаючим отримати теоретичні та практичні знання. Щодня ціла армія корумпованих чиновників по всій Україні, користуючись нашою байдужістю та безкарністю, проводять тисячі тендерів. І переважна більшість з них проходить з порушеннями та привласненням бюджетних, а значить наших з вами, коштів. Державні органи поки що не здатні подолати цю проблему. Лише армія активних волонтерів-розслідувачів дозволить провести в країні антикорупційну революцію знизу!Ми готові надавати методологічну, юридичну та ресурсну підтримку тим, хто буде цим займатися. Хочемо створити представництва Центру в регіонах України.

— Проілюструйте важливість цієї роботи цифрами?

Бюджет — це наші гроші. Корупціонери крадуть не якісь там невідомо чиїсь гроші, а саме наші гроші, бо інших в бюджеті немає. По нашим підрахункам, на тендерних закупівлях проходить за рік більше 700 мільярдів гривень по корупційним схемам. А за «безоплатну» освіту українець платить в рік 6811 грн. За «безоплатну» медицину – 3679 грн. Майже половина наших податків іде на утримання пенсіонерів – 27 647 грн. Субсидії так само оплачують з грошей платників податків.

— Видатки «на культуру» — теж сюди входять?

Так, і як виявилося, чимало цих коштів дерибаняться. Особливо прикро мені було дізнатися про дерибан коштів, виділених на потреби Київського національного академічного театру оперети.

Я дуже люблю театр. З родиною часто відвідуємо різні київські театри, серед яких оперету вирізняю особливо. Там затишно, панує родинна атмосфера, вистави високого рівня. Одним словом, хороший менеджмент і успішна творчість. І тут ми дізнаємося про низку дуже дивних тендерів.

— Що ж, давай деталі…

У травні 2018 року Київський національний академічний театр оперети (ЄДРПОУ: 02224593) провів тендер на 55 мільйонів гривень з вигадливою назвою «Реставрація та реабілітація з технічним переоснащенням і реконструкцією прибудови (I черга)». ГО «Центр моніторингу Влади» виявила, що реставрація і реконструкція прибудови театру оперети розпочалися ще в 2010 році.

Почнемо з того, що документи були надіслані учасниками на тендер в систему ProZorro майже одночасно, та були практично ідентичними. Наприклад, складний графік робіт дивним чином збігся повністю.

Така ж сама ситуація з кошторисами. Вони повністю збігаються, за винятком декількох рядків, тому що учасникам торгів потрібно було показати формальну різницю для визначення переможця

Дуже схоже на те, що усе було надруковано на одному принтері, порядкові номери програмного комплексу АВК-5, на якому розраховуються кошторис, йдуть також один за одним.З обладнання у переможця тендеру є… перфоратор Metabo 3 штуки, акумуляторна дриль шуруповерт Stern 3 штуки, монтажний комплект (болти, гайки, ізолента, будівельні стрічки, герметичні матеріали, кутники, з’єднувачі.), ноутбук Dell 6 штук та стіл офісний – аж 14 штук. Вищезазначене обладнання, на нашу думку, аж ніяк не сприяє якості і спроможності виконання будівельних робіт на 55 мільйонів гривень.

– А що саме ремонтують? Театр був закритий все літо, навіть сезон почали із запізненням на два місяці. Там дійсно відремонтували холи, оркестрову яму.

Мова про зовсім інше. Про багатостраждальну прибудову, яку ремонтують, з 2010 року і на яку в тому числі ВЖЕ! витрачено близько 80 мільйонів гривень. Її можна побачити з тильної сторони будівлі театру. Добудовано два поверхи з газоблоків, оздоблення зовнішних стін не зроблено, на другому поверсі у стіні велика тріщина. Якщо всередині роботи проводяться так само, як і ззовні, то виникає закономірне питання: куди поділись наші гроші?

Згідно пункту 6 статті 7 Бюджетного кодексу України «принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів вимагає від усіх учасників бюджетного процесу забезпечення якісного надання гарантованих державою послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів». Стаття 3 Закону України «Про публічні закупівлі» так само вимагає при проведенні закупівель «добросовісної конкуренції серед учасників та максимальної економії та ефективності».

У цій історії є ще купа дивних збігів і вихилясів. Дещо, вочевидь, здалося надто дивним і самим організаторам тендерів, бо вони спробували замаскувати очевидні немотивовані витрати. У вересні Театр оперети уклав додаткову угоду з виконавцем робіт по цьому тендеру ТОВ «Лайтек Трейдинг», де змінена кошторисна вартість. Сума договору та ж сама — 55 мільйонів гривень, але тепер обладнання для сцени стало на 8 мільйонів дешевше, а вартість будівельних робіт на ту ж суму збільшилася. Може причина в тому, що виконані роботи порахувати дуже складно, а обладнання – нема проблем. До речі, в документах на цю закупівлю, опублікованих в системі ProZorro, ніде не вказані ціни за одиницю обладнання, що постачається. А ось – це склад тендерного комітету Театру Оперети.

Хто саме ухвалював рішення?

Гроші виділялися з бюджету м. Києва. Тобто столичні чиновники – професіонали з бюджету, фінансів, будівельних кошторисів тощо «не побачили» тих явних невідповідностей, які побачили звичайні громадяни. В склад тендерного комітету Театру Оперети входили заступник головного інженера Свидирович Ніна Володимирівна, директор-розпорядник Попова Олеся Леонідівна, заступник начальника організаційно-адміністративного відділу Нікіфорова Тетяна Михайлівна, заступник генерального директора-художнього керівника з правової та адміністративної роботи Листопадська Олена Євгенівна, головний бухгалтер Залєвська Валентина Юріївна, начальник оргнанізаційно-адміністративного відділу Денисюк Оксана Вячеславівна, заступник головного бухгалтера Дворкова Оксана Володимирівна, головний інженер Гавриш Дмитро Васильович.

— Що плануєте з цим робити далі?

Оскільки жодної реакції від КМДА та інших органів влади ми не отримали, то ГО «Центр Моніторингу Влади» направить заяви про ймовірний злочин до правоохоронних органів.

 — А в Оперету на наступну прем’єру збираєтесь?

 Обов’язково! Відколи генеральним директором та художнім керівником Київського національного академічного театру оперети став Богдан Струтинський, театр отримав друге життя в прямому сенсі. Будівля театру та внутрішні інтер’єри капітально відремонтовані, зараз театр більше нагадує вишуканий світлий палац. Вистави, костюми, музика — все на вищому рівні, і навіть такі важливі театральні речі, як буфет та туалети сміливо можна назвати найкращими у країні.

Тим сумніше, що  на цьому світлому та позитивному тлі дивно та тьмяно виглядає уся ця історія з прибудовою, що тягнеться вже 10 років. Яку не може вирішити цілий тендерний комітет театру, який, очевидно, для того і створений, щоб саме ВИРІШУВАТИ такі питання, а не тягнути та тягнути наші гроші. Ми дуже хочемо почути думку керівництва театру з цього приводу і дуже сподіваємося, що на творчості і акторській майстерності ця історія не позначиться.

Олег Листопад

 

1 Комментарий

  1. […] Дмитро додав, що проект діє на всій території Українських Карпат: у Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській областях. Ці області є найлісистішими в Україні (за даними Державного агентства лісових ресурсів України – 37% лісу країни). В цьому регіоні також зосереджена значна частина природно-заповідних територій, а також пралісів і старовікових лісів, які є домівкою для багатьох червонокнижних видів рослин і тварин. Але! Є вже приклади роботи  у інших областях, наприклад, Київській, оскільки було багато запитів зі столичного регіону на таку співпрацю. Зокрема, Дмитро назвав відомий вже читачам «АГ» Центр моніторингу влади. […]

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *