Володимир Єлець із прифронтового Торецька: «Працювати заважають корупціонери та тилові щури»

Володимир Єлець – голова громадської організації “Твоє нове місто”, який живе і працює у прифронтовому  місті Торецьк на 42 тисячі мешканців. «Активних громадян у нас небагато, тому доводиться займатися практично усім – соціальними і комунальними проблемами, боротися з корупцією, стежити за чистотою довкілля», — говорить Володимир.

У фокусі уваги «Твоє нове місто» – і новий центр надання адміністративних послуг, який відкрили з численними будівельними недоробками, і загадкове зникнення сміттєвоза, який два роки тому «з помпою» подарувала місту обласна держадміністрація, і стан (печальний, на жаль), пожежної техніки.

А днями Володимир забив тривогу з приводу аварії на місцевій вуглезбагачувальній фабриці. https://www.facebook.com/tvoenovemisto/videos/678173899246187/

– Що саме сталося? Наскільки це небезпечно?

– Порвався шламопровід ТОВ «Щербинівське». Відходи переробки вугільного шламу течуть у струмок, який впадає у річку Кривий Торець. Домогтися перевірки підприємства Держекоінспекцією дуже складно через певні пункти Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Цей Закон встановлює заборону проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення АТО. Така заборона діятиме протягом періоду проведення АТО.

Актуальний перелік населених пунктів у зоні проведення АТО затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015 року (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1275-2015-%D1%80). Туди віднесені і такі населені пункти де АТО вже тривалий час не проводиться, як то Краматорськ чи Маріуполь. Ми, звичайно, звернулися до Держекоінспекції, до прокуратури, до СБУ. Чекаємо на відповіді.

– Це ж не перший випадок аварії на цьому підприємстві?

– Нажаль… Рівно рік тому теж сталася аварія. Було забруднено понад 1000 м2. Чи був виплачений штраф минулорічний – десь 100 тисяч грн – неясно. Після того, як ми отримали тоді першу хвилю відповідей «за гарячими слідами», більше ніякої притомної інформації від правоохоронних та екоконтролюючих органів і не було.

– А як усе ж вдалося торік домогтися реагування влади на дії цього підприємства?

– Рік тому пульпа не просто вилилася на землю і потекла у річку. Вона затопила позиції українських збройних сил. Це привернуло увагу і багатьох інших неурядових організацій, і ЗМІ..

Коли ми минулої зими виїхали на місце аварії, то побачили, що траншеї, бліндажі, пункти спостереження та територія навколо були залиті якимось густим чорним місивом. Бійцям довелося рити канави в мерзлій землі, щоб відвести потоки відходів від ще не затоплених інженерних споруд.

Зараз ми за телефоном 101 повідомили про ситуацію місцевий підрозділ МНС та зв’язалися з головою Військово-цивільної адміністрації Торецька, який запевнив що вже в курсі ситуації і заходи вживаються.

Час ішов, але сила потоку не зменшувалася. Ми дійшли висновку, що аварія сталася внаслідок розриву труби, яка подає шламові води з Торецької вуглезбагачувальної фабрики. Там заплутана історія з назвою та формою власності цього підприємства. В офіційних документах, наприклад, може згадуватися «Публічне акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Щербинівська», але це нехай відповідні органи розбираються.

Одним словом, ми поїхали на це підприємство. Охорона спочатку відверто «морозилася», заявляючи що нікого з керівництва на підприємстві немає та пропонуючи писати письмові звернення. Ми усе ж, розуміючи які наслідки може мати для обороноздатності цієї ділянки та ризик для життів наших військовослужбовців, наполягали на зустрічі з уповноваженими представниками фабрики, а потім прорвалися в приймальню і вже там вимагали зустрічі з керівниками.

Через 10 хвилин сталося «диво» — з’явився начальник виробничого відділу, який нас вислухав і вимкнув насос, який подає шламові відходи на відстійники.

Потім ми ще подзвонили у Торецьке відділення поліції і заявили про злочин. За чверть години співробітники поліції  прибули в приймальню нашої ГО “Твоє Нове Місто” для оформлення заяви.

Згодом до нас увірвався невідомий громадянин, який представився спочатку керівником підприємства, потім його заступником. Він погрожував і усіляко ображав нас. Вивести його вдалося лише за допомогою поліції.

– Як реагувала влада?

– Ми забили в набат першого лютого 2018. Другого лютого на сайті департаменту екології та природних ресурсів ДонОДА з’явилася замітка про отримання департаментом «повідомлення  від управління житлово–комунального господарства Військової-цивільної адміністрації Торецька про порив труби ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Щербинівська», що у місті Залізне (район підстанції), яка веде на шламонакопичувач. У результаті чого, шламові води з осадом розповсюдилися на прилеглій території. Порив усунуто співробітниками «Щербинівська», як повідомила адміністрація .

7 лютого голова Торецької адміністрації провів апаратну нараду, на якій серед інших питань відбулось обговорення ситуації щодо пориву труби. З цього приводу доповідав навіть директор «Щербинівської» Гончаренко Є.А. За підсумками усієї наради «керівник міста виділив ряд актуальних питань та дав протокольні доручення до виконання».

6 лютого Державна екоінспекція у Донецькій області із залученням співробітників Національної поліції, Геокадастру та адміністрації «Щербинівської» провела обстеження місця аварії. У офіційному листі до Мінприроди в.о. голови Держекоінспекції Ігор Яковлєв повідомив: «Встановлено, що в результаті прориву пульпопроводу та розливу шламової пульпи відбулося забруднення відходами вуглезбагачення земельної ділянки площею 1364 м2». Місцева санітарно-гігієнічна лабораторія МОЗу відібрала проби грунту».

Цю ж інформацію продублювала пізніше і влада Торецька. Але доповнила її важливими деталями: «Головному управлінню Держгеокадастру у Донецькій області направлено листа стосовно грошової оцінки та категорії забрудненої ділянки. Після отримання відповідей та збору матеріалів буде проведено розрахунок шкоди, зумовленої забрудненням земельної ділянки.

Генпрокуратура тоді ж розпочала кримінальне провадження «за фактом забруднення земельних ділянок, на яких розташовані оборонні укріплення Збройних Сил України». Костянтинівська місцева прокуратура внесла відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом забруднення 8 земельних ділянок у Торецьку «де розташовані оборонні укріплення Збройних Сил України». Цю подію кваліфіковано за ч.1 ст. 239 Кримінального кодексу України (забруднення або псування земель)».

– Ви вже тоді казали, що аварія може повторитися у будь-який момент…

-Так. Ця проблема існує років 40. Труба перекачки хвостів флотації іде від фабрики по поверхні, перед цвинтарем повертає у бік тролейбусного парку і далі по над дорогою до Неліпівського перехрестя. Там була аварійна ємність. Далі – у шламонакопичувач.

Якщо насос вимкнути, то ця гидота з насосної тече в Скелевату балку, далі в річку Кривий Торець. У трубі багато дірок. Все це видно неозброєним оком. Неодноразово заливало поле від тролейбусного парку до цвинтаря. Вуглезбагачувальну фабрику запущено ще у 1952 році (тоді вона називалася Групова збагачувальна фабрика «Дзержинська»). Капітального ремонту пульпопроводу не проводилося дуже давно, труба уся у хомутах, а місцями дірки забиті дерев’яними чопиками.

Підприємства не хочуть вкладати гроші у очисні споруди, екологічну безпеку, модернізацію… А дієвих інструментів впливу на український бізнес наразі немає. А те, що не відбулося реальне покарання за забруднення минулорічне, переконує «бізнесменів», що можна нічого не робити. І тобі нічого за це не буде.

– А як реагувало Міноборони?

– Я знаю, що журналісти зверталися в міністерство за додатковою інформацією та коментарями до прес-служби Міноборони. Прес-служба відфутболила журналістів до прес-служби штабу АТО. А ті у свою чергу – до Державної служб надзвичайних ситуацій Донецької області. Підпис під відповіддю: «Офіцери Прес-центру штабу АТО. ПРАЦЮЄМО ДЛЯ ВАС».

Так що від людей у погонах офіційних коментарів не було. Ну, не рахуючи коментарів власне бійців. Але я їх навести не можу, бо у їхній оцінці чиновників Міноборони та інших далеких від фронту структур крім слів «тилові пацюки» решта не може бути надрукована, оскільки вважаються ненормативними.

Ще бійці та їхні родичі висловлювали переконання, що чим далі від передової, тим більше у певних структурах служить е-е-е… нехороших людей.

– Як реагували колеги з інших громадських організацій?

– Вони нас активно підтримали. Адже знищення (затоплення) інженерних споруд першої лінії оборони під час війни можна кваліфікувати як диверсію. Громадська організація «Печеніги» (Харків), зокрема, збирала підписи під зверненням до СБУ з відповідними вимогами. Понад 70 активістів, громадських діячів і науковців підписали це звернення.

– Які шанси домогтися якоїсь реакції влади зараз, коли ситуація повторилася?

– Якщо чесно, я не вірю, що буде адекватна реакція. Минулого року резонанс був, зокрема, через те, що під загрозою були позиції ВСУ. Зараз дислокація дещо змінилася, і ми маємо справу з «просто» забрудненням води і грунту. Але мені дуже би хотілося помилитися.

Олег Листопад