В.о. голови ДЕІ Ігор Яковлєв: Як ефективно співпрацювати Державній екологічній інспекції з громадськістю

У статтях «Активних громадян», розповідаючи про ту чи іншу ситуацію, про порушення екологічного законодавства, ми часто пишемо: «Викликайте Державну екологічну інспекцію». Наприклад, у матеріалах «Фотомоделі з примусу. Як врятувати тварин від знущань вуличних фотографів», «Як Ви можете врятувати дикі квіти від знищення в Україні», «Як визначити незаконну рубку лісу і куди поскаржитися». На що саме може розраховувати громадянин після такого виклику, як взагалі Держекоінспекція (ДЕІ) співпрацює з громадськістю? Це питання ми задали виконуючому обов’язки Голови Держекоінспекції Ігорю Яковлєву.

– Як співпрацюємо? Активно! І центральний апарат, і наші територіальні та міжрегіональні територіальні органи. Ми у ході реформи: від обласних інспекцій переходимо до регіонального принципу. Наразі Держекоінспекція має 23 територіальних органи, в тому числі  5 міжрегіональних, які утворені на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 102. Це Інспекції Центрального (Черкаська та Полтавська області), Поліського (Рівненська та Житомирська області), Столичного (м. Київ та Київська області), Карпатського (Івано-Франківська та Чернівецька області) та Кримсько-Чорноморського округів.  В ході проведення реформ планується утворення десяти регіональних інспекцій.

 Саме на підставі звернень громадян державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища можуть здійснювати позапланові перевірки. Буває так, що планова перевірка відбулася, порушень не виявили, наступна – через два-три-п’ять років (в залежності від ступеня ризику від провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання для навколишнього природного середовища), а через деякий час мешканці помічають негативний вплив підприємства на навколишнє природне середовище та повідомляють нам про  можливі порушення. 

– Також є можливість у українців самими стати громадськими контролерами… 

– Ще одна форма співпраці з громадськістю – громадський контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, який здійснюється громадськими інспекторами з охорони довкілля згідно з Положенням, затвердженим наказом Мінприроди від  27.02.2002 № 88.

У громадських інспекторів з охорони довкілля вже більше повноважень, можливостей, ніж у пересічних громадян. Крім того, інформації, що надходить до Держекоінспекції від громадського інспектора щодо порушень природоохоронного законодавства можна довіряти, бо є випадки, коли повідомлення просто фізичної особи – як у «швидкій» – бувають фальшивими.

Також, з метою залучення громадян до участі в управлінні державними справами, а також забезпечення гласності, відкритості та прозорості діяльності Держекоінспекції, проводяться консультації з громадськістю. Це передбачає у тому числі електронні консультації з громадськістю щодо проектів нормативно-правових актів, розробником яких є Держекоінспекція.

На нашому офіційному сайті (https://www.dei.gov.ua/) регулярно публікуються проекти нормативно-правових актів. Протягом місяця  громадськість може надсилати свої зауваження та пропозиції на зазначені у повідомленнях електронні адреси, і ми, інші державні органи та народні депутати намагаємося врахувати усі конструктивні пропозиції. Ми, наприклад, дуже вдячні за підтримку тим активістам, які допомогли розблокувати так звані мораторії на перевірки.

При Держекоінспекції діє Громадська рада. Вона є основним комунікаційним містком між громадськістю та посадовими особами Держекоінспекції. До її складу входить 35 членів громадських організацій природоохоронного спрямування. Частина з членів Громадської ради є  й громадськими інспекторами з охорони довкілля України.

Так, під час своїх засідань Громадська рада заслуховує звіти від керівництва Держекоінспекції про її поточну діяльність, вносить свої пропозиції до проектів нормативно-правових актів. Також Громадська рада активно долучилася до обговорення Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища та надала свої пропозиції.

– Ігоре Олеговичу, як «грамотно» поскаржитися на знущання над природою? Що може зробити ДЕІ у відповідь на такі скарги, а чого не може?

– Якщо ви стали свідком порушення вимог природоохоронного законодавства, то інформуйте про це нас, наші територіальні та міжрегіональні територіальні органи.

Звернення може бути усним чи письмовим. Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку. Телефон  “гарячі лінії” Держекоінспекції (044) 521 20 38.

Якщо це письмове звернення, то обов’язково необхідно зазначити: своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання; точне місце розташування та назву підприємства, що порушує природоохоронне  законодавство; суть виявленого порушення. Також поставити підпис та дату.

На підставі такого звернення державні інспектори, після отримання погодження Міністерства екології та природних ресурсів України, можуть здійснити позапланову перевірку. Проте, варто пам’ятати, що перевірка проводиться лише з тих питань, що викладені у зверненні. До того ж, звернення має бути обов’язково складене з дотриманням зазначених вимог, оскільки, анонімні звернення не розглядаються.

Так, один із прикладів роботи державних інспекторів за зверненнями громадян, це виїзд на вул. Садова, 2 м. Києва (Русанівські сади) державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу, у ході якого встановлено скид неочищених стічних вод через два випуски колекторів у річку Десенка у Дніпровському районі м. Києва (Русанівські сади) 12 червня 2019 року.

(про це «Активні Громадяни» писали у статті «Київводоканал» визнав викиди біля Русанівських садів та зразкового пляжу»)

– Як посилити можливості ДЕІ?

– Щодо посилення можливостей Держекоінспекції, то сподіваюсь, що вони посиляться після реалізації Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища. Але це станеться тільки після прийняття Закону України «Про Державну природоохоронну службу України». Наразі цей проект закону знаходиться на розгляді у профільному комітеті Верховної ради України. 

Поки що намагаємося працювати у межах існуючих можливостей. От нещодавно на бюджетні кошти було закуплено 40 автомобілів, вони вже передані у наші територіальні органи. Зараз ці авто оформляються і реєструються (бюрократичні процедури вимагають певного часу). Також для боротьби з браконьєрством Держекоінспекцією закуплено 15 катерів, які  надано у територіальні органи.

Також, оновлено матеріально-технічну базу для працівників центрального апарату, оновлено офіційний веб-сайт Державної екологічної інспекції України, та створено веб-сайти для всіх територіальних та міжрегіональних територіальних органів Держекоінспекції.  До речі, завдяки оновленим веб-сайтам громадськість має змогу отримувати актуальну інформацію про діяльність ДЕІ та може залишити звернення у електронному кабінеті.

– Повернімось до громадського контролю. Як ним стати? Які обов’язки він має? Як відбувається звітування громадського інспектора?    

– Громадяни можуть буди не тільки активними, повідомляючи про порушення вимог природоохоронного законодавства, а й стати на захист довкілля, використовуючи ті можливості, які надає держава. Наприклад, стати громадським інспектором з охорони довкілля. На сьогодні цей інститут активно діє і тільки у центральному апараті за державними інспекторами закріплено 56 громадських інспекторів з охорони довкілля України.

Організація роботи громадських інспекторів з охорони довкілля, порядок їх призначення, права та обов’язки визначені Положенням про громадських інспекторів з охорони довкілля, що затверджене наказом Мінприроди від 27.02.2002 №88, зареєстрованим в Мінюсті 20.03.2002 №276/6564.

Стати громадським інспектором з охорони довкілля має право особа, яка має досвід природоохоронної роботи. Адже, людина, яка виявила бажання стати громадським інспектором, має розуміти основи природоохоронного законодавства. Тож, претендент може бути, наприклад, членом громадської організації природоохоронного спрямування, яка має його рекомендувати до призначення.

Крім того, претендент має пройти співбесіду в органах Держекоінспекції,  продемонструвати  рівень знань природоохоронного законодавства.  Результати співбесіди  фіксуються  у  картці  погодження   на виконання  обов’язків  громадського інспектора.

Громадянин,  який бажає  бути  громадським  інспектором, подає  до  відповідного  органу Держекоінспекції письмову заяву та подання  організації,  що його рекомендує, або письмове клопотання державного   інспектора   з   охорони   навколишнього   природного середовища.

– Які повноваження/можливості має громадський інспектор охорони природи?

– Громадські інспектори мають право: спільно   з   працівниками  органів  Держекоінспекції,  інших державних   органів,   які   здійснюють   контроль   за  охороною, раціональним  використанням  та  відтворенням  природних ресурсів, органів  державної  виконавчої  влади та місцевого самоврядування,

– брати  участь  у  проведенні  перевірок додержання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами вимог природоохоронного законодавства, норм екологічної безпеки охорони, раціонального  використання  та  відтворення  природних  ресурсів;

   – за   направленням  органу  Держекоінспекції,  який  призначив громадського  інспектора,  проводити рейди та перевірки і складати акти перевірок. Для участі громадського інспектора  у перевірці суб’єктів господарювання, його має бути включено до направлення на перевірку, яке готує відповідний орган Держекоінспекції.

Проте, також громадські інспектори можуть бути залучені до складу робочих груп з метою посилення заходів нагляду (контролю) за попередженням фактів, наприклад, незаконного добування водних біоресурсів. 

     – складати протоколи  про  адміністративні  правопорушення при виявленні      порушень      природоохоронного      законодавства, відповідальність   за   які   передбачена   Кодексом  України  про адміністративні  правопорушення, і подавати їх  відповідному органу Держекоінспекції для притягнення винних до відповідальності;  

   – доставляти осіб,  які  вчинили  порушення   природоохоронного законодавства,   до   органів  місцевого  самоврядування, органів внутрішніх  справ  та  штабів  громадських  формувань  з   охорони громадського порядку і державного кордону, якщо особу порушника не може бути встановлено на місці порушення;

     – перевіряти документи    на    право   використання   об’єктів тваринного світу,  зупиняти транспортні  (у  тому  числі  плавучі) засоби  та  проводити  огляд  речей,  транспортних  (у  тому числі плавучих)  засобів,  знарядь  полювання  і   рибальства,   добутої продукції та інших предметів;

     – проводити у випадках,  установлених законом,  фотографування, звукозапис,   кіно-   і   відеозйомку   як  допоміжний  засіб  для попередження  і розкриття порушень законодавства в галузі охорони навколишнього  природного середовища, раціонального використання і відтворення  природних  ресурсів; 

– брати участь у підготовці для  передачі  до  судових  органів матеріалів   про   відшкодування   збитків,  заподіяних  унаслідок порушення  законодавства  про  охорону  навколишнього   природного середовища, та виступати в ролі свідків;

    – роз’яснювати громадянам вимоги природоохоронного законодавства та їх екологічні права;

     – одержувати інформацію   про   стан навколишнього природного середовища, джерела негативного впливу на нього  та  заходи,  що  вживаються  для   поліпшення   екологічної ситуації.

     Громадські інспектори з охорони довкілля  зобов’язані;

 – дотримуватись вимог  чинного  законодавства та Положення про громадських інспекторів під час здійснення громадського контролю;

    – сумлінно виконувати покладені на них завдання та  інформувати відповідний   орган  Держекоінспекції  про  результати  рейдів  та перевірок безпосередньо після їх закінчення;

    – щоквартально  до  5  числа наступного за звітним місяця та не пізніше  15  січня  наступного  за звітним року подавати до органу Держекоінспекції,   яким   призначено  громадського  інспектора  з охорони  довкілля,  щоквартальні  та  щорічний звіти про проведену роботу.

Зазвичай, громадські інспектори більше  співпрацюють із державними інспекторами у частині нагляду (контролю) використання та охорони об’єктів тваринного світу, біоресурсів, природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу. Активно допомагають виявляти браконьєрів під час проведення операцій «Нерест» та «Першоцвіт».

Так, на Львівщині громадські інспектори та разом із державними інспекторами відділу екологічного нагляду (контролю) ПЗФ, лісів та рослинного світу виявляють факти незаконного спалювання сухої рослинності, незаконного лову риби та добування представників тваринного світу, зокрема тих, що занесені до Червоної книги України.

– Чи були приклади позбавлення статусу громадського екоінспектора і з яких причин? Назвіть позитивні приклади успішної роботи громадських еконіспекторів.

– Так, випадки позбавлення статусу громадського інспектора з охорони довкілля були. Коли громадські інспектори не здають  звіти про свою діяльність – це пряме порушення Положення про їх роботу. А відсутність звіту є підставою для позбавлення громадського інспектора повноважень.  

Якщо громадський інспектор не здав звіт, очевидно за певний період для довкілля нічого зроблено не було. А в псевдо-захисниках природи необхідності немає!

Проте, випадків успішної взаємодії значно більше. Громадські інспектори часто інформують територіальні органи про виявленні випадки порушень природоохоронного законодавства. Наприклад, в кінці квітня завдяки зверненню громадського інспектора вдалось завадити незаконному видобуванню риби у нерестовий період на річці Дніпро у Києві.

Олег  Листопад