Фотомоделі з примусу. Як врятувати тварин від знущань вуличних фотографів

Рік тому на мене впав орел. Ну, майже на мене. Пив я собі каву у дворику одної із залізнопортівських баз відпочинку, теревенив з друзями. Аж тут – гоп! – зверху з грюкотом упала якась пістрява ковдра. Підбіг, а це величезний хижий птах. Він відразу почав тікати, майже як курка, і забіг у траву вузького проходу між будівлею і зовнішнім парканом. Хижак сидів там, а я старався нікого до проходу не підпускати. Спочатку я не знав, що робити, але мав номер свого товариша Олега Дудкіна з Українського товариства охорони птахів. А от Олег знав. І його добре знають у цих краях, він тут організував не один природоохоронний проект. Тому на заклик Олега приїхали хлопці з національного природного парку «Білобережжя Святослава» і забрали орлика.

Заступник директора парку Віктор Мусієнко з колегою упіймали птаха звичайнісінькою картатою сумкою і відвезли його у Миколаївський зоопарк.

Дорога до Миколаєва від Залізного порту неблизька та ще й поночі – ловили орлика ми вже глибоко пообіді. Але у Миколаєві чекали і попри ніч, і попри п’ятницю. Друг усіх звірів і птахів директор зоопарку Володимир Топчій дав команду спеціалістам прийняти птаха і надати йому необхідну допомогу. Орлик був слабким і спочатку відмовлявся від їжі. Але згодом оклигав, почав їсти. Трохи пожив у ветеринарній клініці, потім переїхав у карантин, а ділі – у відділ птахів зоопарку на постійне місце проживання.

Що було далі, я дізнався вже від колеги з Миколаєва Тетяни Чичкалюк. Птах виявився молодим степовим орлом. Обстеження спеціалістів зоопарку показало, що орлик був слабкий, дуже худий, з пошкодженими кермовими (хвіст) крилами. Поводився насторожено, але дружелюбно, їв добре і м’ясо, і рибу. Підпускав лікарів. Фахівці зоопарку відразу розпочали програму реабілітації птаха, але було очевидно, що на волю його випускати не можна – він до самостійного життя не пристосований. Тому житиме у зоопарку, братиме участь у програмі збереження генофонду цього рідкісного виду – степові орли занесені до Червоної книги України.

Приємно вражає, що у нас стільки чуйних до природи людей, які організували цілу кампанію з порятунку рідкісного птаха. А так би просто пропав бідаха-орлик. Тут можна наче поставити крапку, але насправді у допитливого розслідувача виникає питання: а звідки ж птах прилетів?

Ветеринари знайшли на лапах орла сліди від пут. Це дозволило припустити, що він утік від вуличних (пляжних) фотографів, які нещадно експлуатують тварин заради заробітку. Мабуть і ви не раз бачили причепливих молодиків, які за плату пропонують увіковічнитися з птахом, мавпою, а то й крокодилом у руках. Це незаконно (порушується Закону України “Про захист тварин від жорстокого поводження” (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15) і – що головне – завдає мук тваринам.

Що робити, коли ви бачите на вулиці фотографа з дикою твариною

«Фотографування з дикими тваринами, так само як і «контактні зоопарки» та використання тварин у цирках, особливо пересувних – це ганебне явище, яке досі поширене у різних містах України, – зауважує еколог Наталя Атамась. – Що робити небайдужим зоозахисникам у таких ситуаціях? Для початку чесно зрозуміти, що намагаючись врятувати дику тварину від недоброчесного фотографа, ви матимете чималий клопіт і купу писанини. Це може зайняти від кількох годин до кількох днів. Діяти треба залежно від ситуації».

Ситуація №1. Відсутні ознаки жорстокого поводження з твариною. Дзвоните 102, викликаєте наряд поліції і чекаєте його прибуття. Стежте, щоб офіцери поліції перевірили, чи є у фотографа:

– паспорт чи інший документ, що засвідчує особу; 

– ветеринарні документи на тварину (підстава – пункт 3.11.3 “Порядку утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або напіввільних умовах”); 

– документи, що засвідчують право власності на дику тварину (підстава – пункт 3.1 того ж Порядку); 

– дозвіл від Міністерства екології та природних ресурсів (Мінприроди) на утримання дикої тварини у неволі (підстава – стаття 8 Закону “Про захист тварин від жорстокого поводження”);

– документи, що підтверджують право на підприємницьку діяльність – ліцензія чи реєстраційне свідоцтво. 

Відсутність будь-якого з цих документів – привід для складання протоколу у найближчому райвідділку Національної поліції, куди мають доставити порушника. 

На ділі ж це вдається не завжди, бо поліцейські не вміють визначати, що це за тварина, чи вона дика, чи вона «червонокнижна» тощо. Це мають зробити працівники Державної екологічної інспекції (ДЕІ). До речі, Держекоінспекція займається саме дикими тваринами, а голубами, конями та іншими сільськогосподарськими тваринами займається Держпродспоживслужба. Тож екоінспекторів ДЕІ теж треба викликати відразу. Вони мають так само приїхати та скласти власний протокол. Але цього, скоріше за все, не станеться, бо, на відміну від поліцейських, вони маломобільні і часто не мають власного транспорту. Тож залучати ДЕІ до полювання на жорсткосердних фотографів краще заздалегідь – якщо, звичайно, ці фотографи десь промишляють постійно і регулярно. Тоді можна направити запит-звернення до ДЕІ з проханням провести позачергову перевірку дотримання екологічного законодавства (підготовлений Наталею зразок запита-звернення  розміщений в кінці матеріалу).

Важливо! У запиті обов’язково має бути слово “позапланова перевірка” та абзац,  де сказано про порушення Ваших конституційних прав. Інакше великий шанс отримати відписку. Цей лист треба або надіслати поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або під’їхати в екоінспекцію та зареєструвати його у канцелярії. 

Ідеально, щоб на «точку», де промишляють фото експлуататори, крім поліції та екоінспектора прибули журналісти. Це належним чином простимулює усіх учасників заходу.

Якщо ДЕІ не приїде, то Вам буде важкувато. З нашої практики, поліція не дуже розбирається у нормах законів, які регулюють комерційне використання диких тварин. Якщо немає документів на хижих птахів, мавп і так далі, вони переходять у власність громади і мають потрапити до притулків чи зоопарку на «тимчасове утримання». Але поліція не дуже любить зв’язуватись саме з конфіскацією. Бо сам процес конфіскації тварини – це найтонше місце, він законодавчо чітко неврегульований. 

Мавпи на Хрещатику

Ситуація №2. Є ознаки жорстокого поводження з твариною: штучно пофарбовані пір’я, тягання на ланцюжку, яскраве світло (для сов, лемурів та інших нічних тварин особливо небезпечне), споювання алкоголем, фотограф стоїть з тваринкою цілий день без перерви тощо.

Жорстоке поводження вже 100% компетенція національної поліції – стаття 89 Кодексу про адміністративні правопорушення (“Жорстоке поводження з тваринами”), або ж стаття 299 Кримінального кодексу України. Також згідно зі статтею 25 Закону про захист тварин від жорстокого поводження “при поводженні з тваринами під час проведення спортивних, видовищних заходів, відео- та фотозйомок не допускається заподіяння їм травмувань, болю, знівечення, їхня загибель”.

Всі ці статті нормативно-правових актів Ви маєте знати та весь час озвучувати поліцейськім, бо вони часто про це і гадки не мають. Окрім того, має бути фільмування процесу, особливо у випадку жорстокого поводження, бо стаття 299 ККУ потребує залізних доказів. 

Ваша впевненість – це більша частина успіху. Стійте поруч з поліцейськими та ввічливо й наполегливо з кам‘яним лицем та залізним голосом перераховуйте усі пункти всіх статей Законів України та Кодексів, які порушує фотограф та під дію яких він потрапляє – і великий шанс, особливо для птахів, що він добром просто віддасть тварину.

На уточнююче запитання «Активних Громадян» наскільки складно домогтися приїзду ДЕІ та/або поліції,  Наталя Атамась відповіла так: «Тут принцип приблизно такий. Небайдужий громадянин Першого левела: викликає поліцію, сам чекає поруч, повторюючи пункти законів та кодексів, вона не їде, він дзвонить ще раз, чекає, вона не їде, він дзвонить ще раз, далі в нього закінчується час на чекання, він має йти. Це вже дуже корисно і непогано.

Небайдужий громадянин Другого левела: робить все, що й Небайдужий-1, але потім, прийшовши додому, пише листа у Держекоінспекцію та правильно його відправляє. Це вже подвійна користь Другого левела.

Небайдужий громадянин Третього левела робить оце все, отримує листа-відписку від ДЕІ, продовжує завалювати їх листами, підключаючи до цього родичів та знайомих, знаходить в Інтернеті двох «затеганих» людей і питає у них, як йому найкраще діяти далі, знаходить телефони Держекоінспекції і таки добивається позапланової перевірки точки. Далі вже йдуть Левели 4, 5 і так далі».

Цікаво, що сама Держекоінспекція на сторінках свого аканту у ФБ якраз закликає громадян не бути байдужими до випадків жорстокого поводження з тваринами і повідомляти про них ДЕІ: «Державна екологічна інспекція України просить громадян, що стали свідками жорстокого поводження з дикими тваринами, або утримання таких тварин в неналежних умовах – одразу ж повідомляти про побачене територіальні або міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції. Саме до повноважень Державної екологічної інспекції України та її територіальних або міжрегіональних територіальних органів належить: 

– регулювання чисельності диких тварин;

– утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах;
перевірка наявності документів, що підтверджують законність набуття диких тварин, у тому числі тих, що занесені до Червоної книги України;

– перевірка наявності дозвільних документів на утримання та розведення диких тварин;

– перевірка ввезення в Україну і вивезення за її межі об’єктів тваринного світу та знарядь їх добування;

– захист диких тварин від жорстокого поводження;

– перевірка законності набуття у приватну власність об’єктів тваринного світу.

Пам’ятаймо, збереження життя диких тварин, що знаходяться у неволі – залежить від кожного з нас. Аби не втратити дорогоцінний час, варто якнайшвидше звертатись до Держекоінспекції або її територіальних та міжрегіональних територіальних органів.  Телефон гарячої лінії Держекоінспекції: (044) 521-20-38.

Контакти територіальних органів можна знайти тут:  https://www.dei.gov.ua/posts/85 
Контакти міжрегіональних територіальних органів: https://www.dei.gov.ua/posts/111»

Ми спробували отримати більше інформації від ДЕІ через коментарі під цим постом, але на наші запитання «Що робити, коли бачимо фотографів з тваринами?», «Як це регулюється законодавством?», «Чи це законодавство досконале, чи його треба покращувати?», «Розкажіть, будь ласка, про приклади, коли вдавалося вилучати тварин у вуличних фотографів та куди передали тварин?» відповіді поки що не отримали. Тому з тими ж питаннями звернулися до інших джерел.

Заступник директора Галицького національного природного парку та голова організації у Eco-Halych: Wildlife Rehab Реабілітація дикої природи Володимир Бучко розповів, що за останні три роки у центр реабілітації, який працює при парку, передали вісьмох  орланів-білохвостів, трьох орлів-курганників, одного орла-могильника та одного канюка. Їх забирали від експлуататорів з фотокамерами зі Львова, Закарпаття (водоспад Шипіт), Яремче. Це була спільна робота ДЕІ та  поліції під жорстким тиском активістів. Деяких тварин вилучали через суд, деяких власники врешті-решт віддали добровільно (під тиском активістів та поліції). Усі птахи – ручні. Тобто – у групі підвищеного ризику: з одного боку вони не бояться людей. З іншого  – мисливці вважають хижих птахів ворогами і нещадно відстрілюють. Через це відпустити цих птахів на волю неможливий. У якості ілюстрації своєї розповіді пан Володимир навів відео, на якому показано приклад вилучення птахів у фотографів і передача цих тварин у центр реабілітації.

Директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко розповів «Активним Громадянам» про свій чималенький досвід боротьби з фотографами-мучителями тварин у столиці та співпрацю з ДЕІ і поліцією: «Ми під час рейдів вилучили двох крокодилів, 9 змій, з десяток хижих птахів, багато черепах. У зоопарк передавали».

Наталя Атамась склала хорошу інструкцію. Проте я би дещо додав. А саме – посилання на ст. 88-1 Адмінкодексу, яка якраз і регламентує роботу екоінспекції щодо тварин, на яких немає документів. Тобто потрібно викликати екоінспекторів на підставі саме цієї статті, вказуючи, що на тварин немає документів. Також треба пам’ятати про ст. 90 Адмінкодексу, яка стосується червонокнижних тварина. Іще: для полювання на безсердечних фотографів в принципі можна обійтися і без позапланової перевірки – це може бути і просто рейд (рейдова перевірка).

Дійсно, боротися з цими мучителями тварин дуже складно. У них є нерідко дуже цікаві документи: наприклад, від ялтинського зоопарку “Казка” в окупованому Криму – спробуйте перевірити достовірність таких паперів! Тобто без закону, в якому буде чітко написано “Не можна використовувати диких тварин для фотографування” – реально справа не зрушиться.

Для нинішнього скликання парламенту зоозахисники підготували проект закону №6598 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу)». Ми навіть домоглися його розгляду у сесійній залі, але не вистачило буквально одного голосу. Як тільки буде обраний новий парламент і сформовані профільні комітети, зоозахисники та журналісти продовжать роботу з ухвалення сучасного зоозахисного закону.

Олег Листопад

Завантажити ЗВЕРНЕННЯ


В.о. голови Державної екологічної інспекції
Яковлєву І.О.
01042, м. Київ, Новопечерський провулок, 3, к. 2

_________________ПІБ____________________

_______________місце проживання_________

_____________контактний телефон__________

__________е-мейл________________________

«___»__________ 2019 рік

Запит на позапланову перевірку

Шановний Ігоре Олеговичу!

     Я, _________ПІБ_______________________________________________, звертаюсь до Вас з питання використання диких тварин з комерційною метою – фотографування у м. ___________. 
      Мені стало відомо, що на вулиці __________________(вкажіть точну адресу ) невідомі особи пропонують послуги фотографування з ___________________________. (мавпами, орлом тощо). Таке використання диких тварин є прямим порушенням Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» та Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України № 429 «Порядок утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах».
      Тому вважаю, що має місце порушення статті 50 Конституції України та порушення моїх конституційних прав на безпечне довкілля та погіршення стану природного навколишнього середовища.
     Акцентую Вашу увагу на тому, що деякі дикі тварин є об’єктами міжнародної конвенції СІТЕС – «Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення», яку ратифікувала Україна у 2000 році. Тому утримання цих тварин регламентується не тільки українським, а й міжнародним законодавством.
      Відповідно від вище викладеного прошу Вас провести позапланову перевірку та встановити:
1. Вид диких тварин та їхню кількість, яких використовують для фотопослуг особи за адресою __________________________________________________________________.
2. Право власності на тварин, а саме документи, що підтверджують легальність набуття у власність.  Законність набуття у приватну власність об’єктів тваринного світу (крім добутих у порядку загального використання) повинна бути підтверджена відповідними документами, що засвідчують законність вилучення цих об’єктів з природного середовища, ввезення в Україну з інших країн, факту купівлі, обміну, отримання у спадок тощо, які видаються в установленому законодавством порядку.
3. Наявність документів дозвільного характеру, до яких належать дозвіл Міністерства екології та природних ресурсів України.
4. Наявність ветеринарно-санітарних паспортів на тварин, ветеринарних свідоцтв, ветеринарних карток, ветеринарних довідок, які видані державними інспекторами ветеринарної медицини або уповноваженими чи ліцензованими лікарями ветеринарної медицини, що підтверджують ветеринарно-санітарний стан тварин видані відповідно до Закону України “Про ветеринарну медицину”.
5. Умови утримання тварин згідно до «Мінімальних норм та площ для утримання та розведення диких тварин (з розрахунку на одну особину)», а також «Порядку утримання та розведення диких тварин в умовах неволі та напіввільних умовах».
6. Відповідність умов утримання тварин та відсутності чи наявності ознак жорстокості згідно вимог статті 7 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження».
       Прошу передати запит до територіального органу Державної екологічної інспекції України у м. ______________.  Прошу направити мені копію Акту перевірки даного закладу (місця).


— 2 –

 

Письмову відповідь про результати розгляду Запиту прошу надати в електронному вигляді у визначений законом строк на електронну адресу: _________________, контактний телефон: ______________.

 

Додатки на ______ аркушах.

 

«__»_______              ___________підпис_____________________ ПІБ


Завантажити ЗВЕРНЕННЯ

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *