СК «ВОСХОД» суддя А. Івченко безкоштовно передав до ГО, яка багато років протиправно та безоплатно його використовувала

Знову, про своє відчуття наслідків проведення судової реформи на прикладі справи щодо спортивного комплексу «ВОСХОД», що на вул. Бориспільська, 8.

У попередній статті «У процесі «судилища» по спортивному комплексу «ВОСХОД» — суддя започатковує «схему» крадіжки державного майна» було наведено, як суддя А. Івченко примудрився визнати державне майно безхазяйним та безкоштовно передати його до ГО СК «ВОСХОД», як багаторічному користувачу.

Може виникнути думка, що зазначена ГО законно використовувала данні державні споруди, заплатило купу грошей до бюджету та постійно робила поліпшення, переобладнання цих державних об’єктів і тому ці підстави були підґрунтям для рішення судді.

ЩОДО ЗАКОННОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА ГО СК «ВОСХОД»

На сторінці 19 Ухвали від 22.07.2020 року справа 910/18090/173 зазначено: «10.12.1996 між ДП «ВО «Київський радіозавод» та ГО СК «Восход» укладено договір № 74/13 щодо безоплатного користування нерухомим майном, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 8…»

Далі на стор. 20 Ухвали суддя А. Івченко зазначає: «рішенням господарського суду м. Києва від 28.01.2011 у справі № 50/503, що залишено без змін…встановлено…тому ДП «ВО «Київський радіозавод» не мало право на укладання такого договору.

Зі всього рішення № 50/503 суддя надає та використовує основний висновок – були відсутні права на укладання договору з ГО СК «Восход».

Але, почитаємо рішення по справі № 50/503 для більшого зрозуміння такого висновку.

В обставинах справи зазначено (стор.1 рішення): Заступник прокурора            м. Києва в інтересах держави в особі Мінпромполітики та ДП «ВО «Київський радіозавод» звернувся до господарського суду з позивною заявою про визнання недійсним договору безоплатного користування нерухомим майном, укладеного 10.12.1996 між ДП «ВО «Київський радіозавод» та ГО «СК «Восход» та зобов’язання ГО звільнити нерухоме майно, займане на підставі цього договору»

Так виявилося, що розглядалося в інтересах держави визнання недійсним договору, а ніяк ні права на укладання.

А що вирішив суд: «п. 2 визнати недійсним договір від 10.12.1996…безоплатного користування нерухомим майно».

Докладніше треба почитати про підстави визнання договору недійсним, може там знайдемо те, що побачив суддя А. Івченко – відсутність прав на укладання такого договору.

На стор. 4, 5 рішення зазначено: «…суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині у зв’язку з наступним:

Згідно п. 5 Декрету КМУ № 8-92 від 15.12.1992 « Про управління майном, що є у загальнодержавній власності», заборонялося підприємствам, що є у загальнодержавній власності, передавати безоплатно закріплене за ним майно..

В подальшому аналогічна норма знайшла своє закріплення у ч. 5 ст. 75 ГКУ…

Згідно вимог ч. 1 ст. 48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Аналогічна норма закріплена у ст.ст. 203, 215 діючого ЦКУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 ЦК УРСР угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладання.

Зважаючи на викладене, договір безоплатного користування нерухомим майном, укладений 10.12.1996 між ДП «ВО «Київський радіозавод» та ГО «СК «Восход» підлягаю визнанню недійсним в судовому порядку.

Отже суд приходить до загального висновку, що в порушення чинного в Україні законодавства ДП «ВО «Київський радіозавод» згідно договору від 10.12.1996 безоплатно передало ГО «СК «Восход» майно, що є підставою для визнання такого договору недійсним.

Так мабуть головне, що цим рішенням суду договір визнано недійсним та ГО «СК «Восход» з 1997 року протиправно безоплатно користувався державним майном, а не те про що пише суддя А. Івченко.

 Далі на стр. 9 рішення судді дуже чітко зазначили про інтереси держави, про незаконність передачі майна та саме про порушення права державної власності щодо управління та користування даним державним майном: «В даному випадку порушення інтересів держави відбувалося через незаконну передачу в користування спірним нерухомим майном ГО «СК «Восход», що порушило право державної власності щодо управління та користування даним державним майном у відповідності до закону».

Але суддя А. Івченко не побачив, що у цьому рішенні дане майно зазначено як державне, що договір визнано недійсним та ГО «СК «Восход» з 1997 року незаконно, порушуючи інтереси держави, використовувало це державне майно. Більш того, він примудрився визнати це державне майно безхазяйним та безоплатно передати вже у власність цьому порушнику законів та державних інтересів, замість заходів по нарахуванню та відшкодуванню збитків, нанесених Державі, зазначеною ГО.

Багато цікавих фактів про ГО «СК «Восход» розповіла Ольга Коцько – член Громради при КМДА – про те, як російський екс-олігарх “віджав” у київських діточок спортивні споруди за допомогою ГО, яку очолює російський громадянин.

ЩОДО ВИСЕЛЕННЯ ГО ПІСЛЯ ВИЗНАННЯ ДОГОВОРУ НЕДІЙСНИМ

На стор.20 своєї ухвали суддя А. Івченко зазначив: «Враховуючи що вищезазначені приміщення більше 20 років займає ГО СК «Восход», господарський суд відмовив у задоволені позову заступника прокурора м. Києва, виступаючого в інтересах держави в частині зобов’язання ГО «СК «Восход» звільнити об’єкти нерухомості, оскільки суди встановили відсутність правових підстав щодо виселення відповідача».

По-перше, дивує що суддя А. Івченко посилається на рішення від 28.01.2011 у справі № 50/503. Тобто, суд у 2011 році розглядає питання договору від 1996 року і якось не виходить більше 20 років займання (з 1997 по 2011 це виходить тільки 15 років).

По-друге, підозрілим виглядає речення А. Івченко, що суди встановили відсутність правових підстав щодо виселення відповідача або знову недочитав чи не так зрозумів рішення № 50/503.

Тепер почитаємо ми це рішення з цього приводу на стор. 6: « Що стосується позивних вимоги прокурора про зобов’язання ГО «СК «Восход» звільнити нерухоме майно, займане на підставі договору безоплатного користування нерухомим майном від 10.12.1996 , то суд в цій частині відмовляє в задоволенні позову у зв’язку з тим, що вказаний договір закінчив свою дію 31.12.2010, а отже вимога щодо звільнення приміщень, які використовуються ГО «СК «Восход» автоматично відпадає, оскільки відповідач в будь-якому випадку має звільнити приміщення після 31.12.2010 у зв’язку із закінченням дії договору

Мабуть суддя А. Івченко не зрозумів, що судді прийняли таке рішення щодо виселення, у зв’язку з тим, що вони розуміли, що виселення повинно бути однозначно і без рішення суду  при діючий на той час прокуратурі, СБУ та міліції для зупинення протиправного використання державного майна та розуміли, що повинні бути притягнуті до відповідальності винні особи.

 Переплутав або навмисно суддя А. Івченко так написав щодо відсутності правових підстав для виселення, хоча суд зазначив про відсутність правових підстав для займання приміщень, у зв’язку з закінченням дії договору від 10.12.1996.

А далі суд зазначив, що в матеріалах справи міститься пропозиція від ГО «СК «Восход» про укладання нового договору на платній основі та заначив, що у разі укладення такого договору, виселення буде недоцільним.

Недоцільність це не є правовою підставою, але при цьому цей порушник законів по використанню державного майна так і не уклав новий договір на платній основі і тому, в зв’язку з не укладанням нового договору, саме доцільним було виселення.

А далі, в рішенні суду, було визначено складнощі з відсутністю реєстрації державного майна : «…незрозуміло кому ці об’єкти необхідно передати для обслуговування та збереження їх спортивно-оздоровчого профілю. На думку суду ці об’єкти є державною власністю, але державні органи тривалий час так і не зуміли належним чином їх зареєструвати за відповідними профільними міністерствами чи підприємствами.»

Звісно дивує чому правоохоронні органи та з яких мотивів не виселили це ГО, чому державні органи спроміглися тільки у 2015 та 2016 році провести реєстрацію цього нерухомого майна, чому орган управління разом з прокуратурою не вжили заходів по відшкодуванню збитків від незаконного використання державного майна. Та стає зрозумілим чому суддя А. Івченко так трактує у своїй ухвалі рішення попередніх судів.

В мене вже склалося підозріле ставлення до справедливого судочинства судді А. Івченко в цьому питанні.

Я вважаю, що судді апеляційного суду ретельно розглянуть ці нестиковки, трактування в ухвалі та зроблять все можливе по поверненню державного майна у власність Держави з власності особи, яка протиправно багато років безкоштовно використала це державно майно та зобов’яжуть органи влади вжити заходів по нарахуванню та стягнення коштів за незаконне використання державного майна цією ГО.

А щодо фактів в ухвалі А. Івченко, щодо належного використання майна цією ГО, проведених ремонтів (по фасаду СК «Восход» це зразу видно)  та сплати комунальних послуг власними коштами –  буде висвітлено у наступній статті.

Розповідь про  ці факти з ухвали та рішення судів можна подивитися у відео сюжеті

Для себе я можу відповісти на питання: а потрібна мені така реформа і чи покращилося судочинство у результаті такої судової реформи . Однозначна відповідь – НІ.

Але, незважаючи на всі ці негаразди, треба намагатися контролювати дії влади, не давати їм можливості порушувати законодавство та боротися за свої конституційні права.

Чи стане громадянин джерелом влади залежить від кожного з нас.

Не потрібно чекати по п’ять років, а є дієва можливість це робити кожен день.

І почніть з малого – залишайте коментарі, думки та свої враження від прочитаного.

Качур Д. М. — член Громадської ради при ФДМУ, експерт з питань приватизації, голова правління ГО «ОФІЦЕРИ. ГРОМАДЯНИ. ВІЛЬНА Україна» 

Читайте також: “Д.Сенниченко незаконно затвердив протокол аукціону по Готелю «Дніпро». Здається, НБУ теж в «схемі»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *