Десятки фрагментів із ознаками плагіату: що виявили у дисертаціях проректорок Університету Грінченка

Одразу дві представниці керівництва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка опинилися в центрі публічної дискусії про академічну доброчесність.

У звітах, підготовлених координаторкою антиплагіатної ініціативи «Дисергейт» Світланою Благодєтєлєвою-Вовк, наведено порівняльні таблиці та конкретні текстові фрагменти, які авторка перевірок кваліфікує як академічний плагіат, а в окремих випадках – як фальсифікацію.

Йдеться про наукові роботи чинних проректорок університету. Алла Шлапак на офіційному сайті закладу зазначена як проректорка з науково-педагогічної роботи та інноваційного розвитку, докторка економічних наук. Наталія Віннікова – проректорка з наукової роботи та міжнародної діяльності, докторка філологічних наук, професорка та голова Вченої ради Університету.

Першою у звітах фігурує докторська дисертація Алли Шлапак «Економічна стратегія США у парадигмі глобального конкурентного лідерства», захищена 20 вересня 2021 року в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана. У висновку перевірки зазначено, що в роботі виявлено 14 фрагментів академічного плагіату, а джерелом запозичень названа кандидатська дисертація Наталії Зарицької «Економічне співробітництво України і США у форматі нового світопорядку», захищена у 2016 році.

Звіт звертає увагу не лише на буквальні збіги. Авторка перевірки описує «косметичний рерайт», перенесення чужого наукового апарату разом із посиланнями, заміну окремих років і статистичних показників у схожих за структурою фрагментах та випадки підміни бібліографічних посилань. Один із прикладів стосується опису економічної дипломатії США: у порівняльній таблиці поруч подано уривок із дисертації Шлапак та більш ранній фрагмент із роботи Зарицької, де збігаються ключова логіка, структура речень і значна частина формулювань.

Ще масштабніші за кількістю фрагментів висновки оприлюднено щодо Наталії Віннікової. Її кандидатська дисертація «Естетична система Михайла Ореста: генеза, творча реалізація» була захищена 26 січня 2007 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. На той момент робота була подана під прізвищем Кирієнко. У звіті зазначено про 26 фрагментів академічного плагіату та 19 фрагментів фальсифікації, серед яких три авторка перевірки віднесла до грубих порушень.

Окрему увагу в цій перевірці привертає спосіб, який у звіті описується як заміна об’єкта дослідження: подібні аналітичні формулювання, написані іншими авторами про інших письменників, у дисертації використовуються вже щодо Михайла Ореста. У порівняльній таблиці, зокрема, наведено фрагмент, де структура речення про місце письменника в українському літературному процесі майже повністю зберігається, тоді як змінюється сам об’єкт опису.

Питання виникли і до докторської дисертації Віннікової «Українська літературна пародія: генеза, проблематика, поетика», захищеної 17 червня 2015 року в Університеті Грінченка. У висновку перевірки йдеться про 47 фрагментів академічного плагіату. Крім того, авторка звіту зазначає, що 413 із 803 позицій у списку літератури – 51% – не мають відповідних посилань у тексті дисертації.

Серед наведених прикладів є порівняння фрагментів про первинні та вторинні жанри Михайла Бахтіна. У таблиці звіту ліворуч наведено текст із дисертації Віннікової, праворуч – джерело, з яким його порівнює дослідниця. Значна частина формулювань і послідовність викладу є близькими, а окремі слова та конструкції змінені.

Оприлюднені матеріали мають особливу суспільну вагу через посади обох науковиць. Шлапак входить до ректорату та відповідає за напрям науково-педагогічної роботи й інноваційного розвитку. Віннікова не лише є проректоркою з наукової роботи та міжнародної діяльності, а й очолює Вчену раду університету – орган, який бере участь у ключових академічних рішеннях закладу.

Водночас важливо розмежовувати незалежну експертну перевірку та офіційне рішення уповноваженого органу. Звіти «Дисергейту» містять конкретні порівняння та висновки їх авторки, однак сам факт публікації такого звіту не є автоматичним рішенням про позбавлення наукового ступеня. Наведені матеріали мають бути розглянуті у передбаченому законодавством порядку, а особи, щодо робіт яких висловлено претензії, мають право надати свої пояснення та заперечення.

Для Університету Грінченка ця історія є питанням не лише персональної репутації двох посадовиць. Йдеться про довіру до внутрішніх процедур академічної доброчесності, наукового керівництва та рішень органів університетського управління. Особливо це стосується докторської дисертації Віннікової, захист якої відбувався безпосередньо в цьому закладі.

Редакція готова оприлюднити позиції Алли Шлапак, Наталії Віннікової, Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, КНЕУ імені Вадима Гетьмана та КНУ імені Тараса Шевченка щодо висновків, наведених у звітах перевірки.

Джерела

1. Звіт щодо докторської дисертації Алли Шлапак: https://glavcom.ua/pub/pdf/49/4935/shlapak_doc.pdf
2. Звіт щодо кандидатської дисертації Наталії Кирієнко (Віннікової): https://glavcom.ua/pub/pdf/49/4935/vinnikova_kand.pdf
3. Звіт щодо докторської дисертації Наталії Віннікової: https://glavcom.ua/pub/pdf/49/4935/vinnikova_doc.pdf
4. Офіційний профіль Алли Шлапак на ресурсі Університету Грінченка: https://eportfolio.kubg.edu.ua/teacher/3351
5. Офіційний профіль Наталії Віннікової на сайті Університету Грінченка: https://kubg.edu.ua/prouniversitet/vizytivka/rektorat/prorektory/641-no-name.html
6. Інтерв’ю координаторки «Дисергейту» Світлани Благодєтєлєвої-Вовк у «Главкомі»: https://glavcom.ua/interviews/svitlana-blahodjetjeljeva-vovk-u-plahiatoriv-je-piv-roku-abi-samostijno-vidmovitisja-vid-naukovikh-stupeniv-1143145.html