«Ми декілька місяців протестуємо проти виселення найстарішої бібліотеки району на Прорізній», – представник ГР, юрист Сергій Костянчук

Продовжуємо тему Громадських Рад (ГР) та їх ефективності. Юрист Сергій Костянчук розповів про свій досвід роботи в Громадських Радах, навів приклади успішної та неуспішної взаємодії Рад з державними органами та поділився історією про те, як найстарішу бібліотеку Шевченківскього району столиці хочуть переселити до підвалу.

 – Сергію, наскільки взагалі, на вашу думку, ефективний інститут ГР при держорганах?

– Згідно з постановою Кабміну міністрів України № 996, Громадська Рада є консультативно-дорадчим органом. Але, на жаль, функції та повноваження ГР більше декларативні. Я маю досвід участі в Громадських радах Державної фіскальної служби України та районних адміністрацій в Києві. Дуже багато залежить від позиції керівника державного органу. Якщо керівник іде на зустріч та спілкування, то певна взаємодія може бути. Якщо державний орган не хоче чути Громадську Раду, то ніяких важелів юридичного впливу, на жаль, не має. Це має бути лише громадський осуд, якісь заходи в публічній площині, дискусії на кшталт Громадська Рада проти, а державний орган робить по-своєму. Але не більше.

– Були випадки коли навколо ГР виникали скандали. Наприклад, у 2017 році ветеран АТО вдарив голову громадської ради при Міноборони, звинувативши його в тому, що він «на державні кошти проводить флеш-моби на підтримку агресора. Яким чином, на вашу думку влада та інші зацікавлені особи можуть впливати на Громадські Ради, адже за законом для них не передбачено державне фінансування?

– Так, ГР не отримують кошти з бюджету, тут, скоріш за все, мова про інше. Мова про те, що члени Громадської Ради є засновниками та керівниками громадських організацій. І, можливо, ці організації і отримували фінансування. Це одна з форм негативного співробітництва державного органу і громадських організацій. Тобто, Громадська Рада так поставила свою роботу, що з ними домовляються, дають якісь важелі впливу при розподілі коштів. І вони їх використали не на добро, а на зло. Таке буває і, на жаль, часто. Іноді ми бачимо на початку певну активність Громадських Рад, а потім все затихає. Є випадки, коли Громадські Ради просто підігрують державним органам.

– Навіть були історії, коли Громадські Ради виступали з ініціативою від імені людей підвищити тарифи на комуналку! Чому деякі громадські організації занадто сильно відриваються від народу?

– Справа в тому, що сам цей механізм – неефективний. По-перше, сама взаємодія з держорганом неефективна, а по-друге, у нас багато громадських організацій створені не для системної роботи в громадському секторі, а для відстоювання певних інтересів. Наприклад, в Громадській Раді при Шевченківській РДА певна група її членів не відвідує її засідання, і це перетворило Раду на недієздатну. Тобто, в даному випадку ідею дискредитувала сама громадськість. Люди позаходили в Громадську Раду, але не беруть участі в її роботі. Виникає питання – навіщо вони заходили?

– Тобто, немає порядку в самому громадському секторі?

– Так. Скажімо так, у нас велика частина громадського сектору неефективна і непрозора. Деякі організації дуже часто є доповненнями політичних сил, іноді бізнесовими інструментами. Знову повернуся до Громадської Ради при Шевченківській РДА, де нещодавно був скандал. Деякі члени ГР виявилися штатними працівниками забудовника, у якого затяжний конфлікт в центрі Києва. На одне з засідань прийшли мешканці кварталу, і вони називаючи прізвища та посади, показували пальцем на наших «колег» по Громадській Раді. Тобто, забудовник направив своїх працівників до Громадської Ради!

–  Як ви вважаєте чи правильним є делегування у ГР представників офіційних профспілок, асоціацій роботодавців і інших подібних структур?

– Я не можу сказати, правильно це чи ні. Я вважаю, що будь-яке представництво має бути, перш за все, робочим. Якщо, наприклад, профспілки чи інша організація представляє громаду, трудовий колектив, та дійсно виконують свою функцію представництва громади, то чому ні? А якщо ця організація створена для вирішення чиїхось вузьких інтересів, то виникає питання – навіщо вона потрібна?

– А ви можете назвати приклади ефективної роботи Громадської Ради і навпаки – неефективної?

– Громадську Раду при управлінні Державної фіскальної служби міста Києва я вважаю ефективною. Тут склалися кілька факторів – сьогоднішній керівник достатньо відкрита до спілкування. Значна частина засідань проходить за її участю як першої особи. Якщо є якісь проблеми платників податків, які стосуються значної частини людей, наші заходи завжди підтримуються. Це чи семінари, чи зустрічі, куди направляються фахівці того чи іншого підрозділу, які достатньо кваліфіковано надають інформацію. Якщо проблема не вирішується на рівні Києва, наші ініціативи відправляються на державний рівень.

Оскільки державна фіскальна служба – це сьогодні два напрямки: податки та митниця. По митниці кожен день виникають питання, які вирішують і підзаконними актами і трактуванням на місці. Колеги, які займаються митним напрямком, збираються раз на місяць, а то і частіше, представники держоргану завжди відкликаються та реагують.

Тобто, у нас там реальна робота: реальні напрацювання, обговорення, реакція органу: ми щось впроваджуємо, він щось змінює.

Успіх залежить від двох факторі – складу Громадської Ради та керівника держоргану, при якому працює ця ГР. Але є і інший досвід. Шевченківська РГА. Там голова району за два роки жодного разу не був на засіданні Громадської Ради, а це про щось свідчить. Ми декілька місяців протестуємо проти виселення найстарішої бібліотеки району на Прорізній, а її викидають на вулицю на підставі паперу за підписом керівника району!

Вони зробили таку казуїстичну штуку – бібліотека займала перший поверх, у неї було два зали. Але ці приміщення, очевидно, комусь приглянулися. Балансоутримувачу – Національному агентству з питань державної служби, фактично апарат чиновників, який на них веде особові справи – ці приміщення знадобились. Район був орендарем цих приміщень, і є мораторій на виселення закладів культури. Але була зроблена така підла штука: район добровільно відмовився від значної частини приміщень, де ця бібліотека десятки років знаходиться, і замість цього уклав договір на оренду приміщень в підвалі!

А Громадська Рада в нас тут – безхребетна, яка навіть зібратися не може. З іншого боку, ми не можемо попасти на прийом до голови району, він нас не приймає. Ось вам яскравий приклад відсутності взаємодії громадськості та влади!

Яна Осадча