Корупціонери через Мін’юст чинять тиск на судових експертів України: 21 приклад

31.05.2024

1 576

Незважаючи на велику кількість відкритих проти посадовців-корупціонерів і їх поплічників кримінальних проваджень, велика їх частина нагадує спортивну рибалку, бо обвинувальних вироків по ним так і не виноситься та розкрадачі бюджетних коштів залишаються непокараними. Адвокати обвинувачених використовують різні способи для звільнення своїх підзахисних від покарання, в тому числі і недолугу державну систему контролю за судовими експертами, які у своїх експертних висновках встановлюють розмір завданих корупціонерами збитків та висновки яких покладені в основу обвинувачення органів розслідування. Існуюча система державного впливу на експертів надає широкі можливості для їх залякування та покарання у разі, якщо залякування не подіяло.

Тиск на судових експертів за часів повномасштабної війни набув небувалих масштабів. Так, якщо за весь 2019 рік, згідно листа заступника Міністра юстиції Андрія Гайченка від 21.03.2024 № 44064/37848-33-24/6.3, було притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише трьох експертів, то у 2023 році кількість покараних експертів склала аж 58 !!! осіб. Також пан Гайченко у листі від 15.02.2004 № 24941/27321-33-24/6 надає інформацію, що за період з 01.02.2022 по 13.02.2024 надійшло до Мін’юсту 434 скарги щодо діяльності судових експертів, за якими відкрито 209 дисциплінарних проваджень стосовно експертів, за результатами розгляду яких було притягнуто до дисциплінарної відповідальності 110 судових експертів.

Щоб захиститися від такого свавілля, судові експерти були вимушені письмово звертатися до правоохоронних органів, а немала їх частина – до адміністративних судів. Станом на червень 2024 року розглядається в адміністративних судах України майже 20 судових справ щодо протиправності прийнятих рішень дисциплінарною палатою та їх скасування, оскільки судові експерти вимушені оскаржувати такі протиправні рішення і повертати собі чесне ім’я.

Як правило це приватні експерти, які здійснюють незалежну судово-експертну діяльність, оскільки експерти державних експертних установ бояться судитись з керівництвом Мін’юсту через побоювання втратити роботу. Це займає багато часу експертів і експерти втрачають своє здоров’я, щоб доводити в судах той факт що «біле це біле», а не як вважають члени дисциплінарної палати, та потребує витрачання власних грошей експертів на судові тяжби щодо таких «професійних» дій дисциплінарної палати. Зазвичай, розгляд цих справ триває в судах декілька років, що підриває весь цей час їхню ділову репутацію в юридичному середовищі України.

Одне із колективних звернень експертів до правоохоронних органів (в даному випадку – до СБУ), опинилося у розпорядженні агентства «Активні Громадяни».

Зміст звернення

В останні роки набула популярності практика позасудового, а точніше сказати позапроцесуального визнання висновку експерта таким, що не відповідає нормативно-правовим актам, які регулюють порядок і проведення судових експертиз.

Механізм такого визнання наступний:

Зацікавлена особа (часто це обвинувачений або його адвокат) звертається до Мін’юсту зі зверненням (скаргою) на експерта, який провів судову експертизу, на підставі якої у тому числі і визначались суму збитків, нанесених державному або міському бюджету діями обвинуваченого та у справах де «на кону стоять великі гроші».
У цій скарзі зацікавлена особа просить провести вивчення експертного висновку, який
фігурує у судових матеріалах і на підстави якого суддя повинен винести рішення.
Зацікавлена особа просить прийняти рішення відносно того, чи відповідає експертний
висновок нормативно-правовим актам.
Після цього, службові особи Департаменту експертного забезпечення правосуддя призначають аналіз висновку, що оскаржується будь-який НДІСЕ з системи Міністерства юстиції України або, на свій розсуд, не роблять цього.
Після зазначеного аналізу, яку мін’юстівські чиновники, називають довідкою, розгляд звернення/скарги доручається Дисциплінарній палаті ЦЕКК, яка і виносить рішення про наявність (або відсутність) порушень в діях експерта та притягнення (або відмові у притягненні) його до дисциплінарної відповідальності.

«Посадовців Мін’юсту ані як не бентежить той факт, що висновок експерта – якщо він є доказом по справі – можу бути оцінений лише у спосіб, який передбачений тим чи іншим (в залежності від форми судочинства) процесуальним кодексом, а Конституція України прямо забороняє втручання в діяльність судів та правоохоронних органів, або привласнення їх функцій та повноважень (пункт 14 статті 92 та стаття 124 Конституції). Таким чином, коли Мін’юст призначає вивчення та аналіз висновку експерта, який знаходиться у провадженні суду або органу досудового розслідування, він прямо втручається в їх роботу, бо оцінка доказів знаходиться саме у їх повноваженнях.», – вказують на пряме порушення Законів ініціатори звернення.

Вони роз’яснюють, що за результатами подібної позасудової оцінки висновків експертів та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, незаконні рішення Дисциплінарної палати ЦЕКК використовуються обвинуваченими для того, щоб вплинути на рішення суду по справі, в якій робилася експертиза, або, якщо кримінальна справа ще знаходиться в провадженні органів досудового розслідування – щоб вплинути на результати зазначеного досудового розслідування.

Приклади

Заявникам, з текстів Єдиного реєстру судових рішень, відомо про декілька справ, в яких незаконне рішення ЦЕКК, було використане судом, як підставу для прийняття рішення про ігнорування висновків експерта (експертів), яких було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Зазначається приклад по справі № 910/22039/21, де Північним апеляційним господарським судом у постанові від 28.03.2023 р. зазначено наступне: «Зі змісту ухвали судової палати в цивільних правах Апеляційного суду м. Києва від 29.01.2004 по справі № 22-78 слідує, що відповідних висновків суд дійшов виходячи з висновків технічної експертизи № 530 від 08.08.2003, проте наданою відповідачем копією протоколу засідання Дисциплінарної комісії Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України № 1 від 30.09.2004 підтверджується, що у зв’язку з грубим порушеннями при проведенні дослідження, що призвели до неповного дослідження та необ’єктивного висновку експерта, який склав вищезгаданий висновок технічної експертизи № 530 від 08.08.2003, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та анульовано свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта».

По справі №205/1819/21 Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у своєму рішенні від 31 серпня 2022 року зазначає: «13.10.2020 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_4 звернувся до Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України зі скаргою щодо порушень судовим експертом ОСОБА_5 . Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів при складанні висновку експертного автотоварознавчого дослідження (а.с.33-36), за результатами розгляду якої 17.12.2020року ухвалено рішення №1 дисциплінарної комісії Центральної експертно-дисциплінарної кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (а.с.39-42). Згідно з вказаним рішенням членами дисциплінарної палати ЦЕКК встановлено, що при складанні висновків № 49-1/20 та № 49-2/20 експертом порушено пункти 5.1,5.5 Методики, вимоги якої є обов’язковими під час проведення авто товарознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами».

«По цілому ряду таких рішень Дисциплінарної палати ЦЕКК, експертами, яких було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, було подано адміністративні позови до судів проти Мін’юсту. Відомі нам справи, по яких членами Дисциплінарної палати ЦЕКК було здійснено незаконне втручання у діяльність судових експертів, органів досудового розслідування та судів. Вважаємо, що дії членів Дисциплінарної палати ЦЕКК та, можливо, й інших посадових осіб Мінюсту, на нашу думку, можуть містити у собі склад кримінальних правопорушень, передбачених ст. 343, ст. 364, ст. 368 та ст. 376 Кримінального кодексу України», – сказано у поданій до СБУ заяві.