Пожежна безпека у ТЦ Києва: в одному немає виходів для евакуації, в іншому заблоковані двері
25.04.2019
Громадських активістів вчать допомагати жертвам домашнього насильства
26.04.2019

Сиваська вітроелектростанція загрожує загибеллю тисяч птахів

Перехід на нетрадиційні джерела енергії, зокрема, вітроелектростанції – позитивне явище. Бо нафта і газ рано чи пізно закінчаться, а потреби у енергоносіях будуть тільки підвищуватися. Але ж чому обов’язково навіть такі правильні в цілому і прогресивні речі робити без урахування усіх ризиків для довкілля?

Наприклад, проект зі створення Сиваської ВЕС – вітроелектростанції. На думку багатьох орнітологів (не усіх), через цей проект під загрозою знищення опинилося 15-тисячна зграя  сірих журавлів та чимало іншої пташини. ВЕС дуже небезпечні для птахів – вони не встигають зреагувати на рух лопатей вітростанцій і ті їх рубають, як велетенські безжальні мечі. Бажаючі самі можуть подивитися відео з такими трагедіями у Інтернеті та дискусії на цю тему, наприклад:

Не думаю, що комусь хочеться поповнювати ці відеоколекції ще й нашими журавликами та соколиками.

Джерело: Оцінка впливу на довкілля та соціальне середовище (ОВДСС), підготовлена для компанії East Renewable Energy AB (ERE-AB) за проектом Сиваської ВЕС

Що, де і як

Сиваська ВЕС споруджується у Херсонській області (Чаплинський район, Чаплинська та Присиваська ОТГ – об’єднані територіальні громади). Тут поставлять півсотні потужних вітряків, які будуть виробляти до 250 мегават (МВт) електроенергії (цитата зі офіційного звіту: «Вітряна електростанція складатиметься приблизно з 67 вітроелектроустановок (ВЕУ), кожна з яких має індивідуальну потужність до 4,2 МВт»).

Для передачі електроенергії споруджуються підстанції та лінії електропередач (ЛЕП). Будує це все приватна фірма – Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Сивашенергопром». Згадується у цьому ж контексті також компанія East Renewable Energy AB (ERE-AB), норвезька компанія NBT та французька Total Eren. У квітні 2018 року NBT придбала українську компанію “Сивашенергопром”, яка має невелику Сиваську вітроелектростанцію потужністю 3 МВт. 23 січня 2019 року на міжнародному форумі у Давосі разом з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) ці компанії підписали угоду про фінансування проекту. Загальний обсяг інвестицій — 380 млн євро, з них 75 млн євро надасть ЄБРР у вигляді кредитної лінії.

«Дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) на будівництво ВЕС, ЛЕП потужністю 150 кВ (кіловат), підстанції потужністю 330 кВ Сивашенергопром отримало в серпні 2018 року, – розказав «Активним Громадянам» представник Українського товариства охорони птахів Олег Дудкін. – А позитивні висновки ОВД (оцінки впливу на довкілля), Сивашенргопром отримав вже восени: по підстанції — 16.11.2018 (http://eia.menr.gov.ua/places/view/1371), по ВЕС — 05.10.2018 (http://eia.menr.gov.ua/places/view/813).

Виконавчий директор Українського товариства охорони птахів Олег Дудків вважає, що в порушення закону «Про оцінку впливу на довкілля», було отримано дозвіл на будівництво без такої оцінки, бо фактично її отримали пізніше. Хоча закон говорить про інший порядок отримання дозволів: спершу висновки ОВД, а вже потім – дозвіл на будівництво. Відповідно до 1-ї частині ст. 31 Закону про ОВД «До проектної документації на будівництво об’єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля», додаються результати ОВД». «Це означає, що ДАБІ дала позитивний висновок, хоча результатів ОВД ще не існувало, вони з’явились лише кілька місяців потому»,  — каже Дудків.

Орнітологи стурбовані

У висновках щодо екологічних небезпек, на перший погляд усе добре. Там написано, що деякі небезпеки та ризики є, але їх можна нівелювати. Одним словом, давайте будувати ВЕС, усе буде «ок», а потім розберемося з ризиками.

Зокрема, у документі «Попередня оцінка впливу на довкілля і соціальне середовище (22 травня 2018 р.) у розділі «Вплив на птахів» значиться таке: «Було визначено такі заказники, які є важливими для птахів:

  • Важлива орнітологічна територія Каркінітської та Джарилгацької затоки розташована в 10 км на південь-південний захід від місця для забудови Проекту.
  • Біосферний заповідник Асканія-Нова, 23 км на північ від проектної території (який же це заказник? Це ж дійсно біосферний заповідник, установа мало не найвищого рівня у ранжуванні заповідних територій – Авт.).
  • Сиваська затока, 24 км на південний схід від проектної території (Азово-Сиваський національний парк там розташований, теж об’єкт високого рівня заповідності, а не просто заказник – Авт.).

Джерело: Оцінка впливу на довкілля та соціальне середовище (ОВДСС), підготовлена для компанії East Renewable Energy AB (ERE-AB) за проектом Сиваської ВЕС

На кожній з цих заповідних територій є популяції видів птахів, деякі з яких підлягають охороні та знаходяться в Червоному списку Міжнародного союзу охорони природи. Базові дані щодо проектної області були зібрані Мелітопольським державним педагогічним університетом ім. Богдана Хмельницького. Під час весняних міграційних досліджень у 2013, 2015 та 2017 роках було зареєстровано 48 значних видів. До них відносяться п’ять видів, що знаходяться під охороною…

В звіті подається такий варіант убезпечити птахів від зіткнення з вітряками: «ВЕУ буде побудовано таким чином, щоб уникнути районів найвищої якості біотопу і, якщо можливо, встановити буферні зони між вологими пасовищами і болотами, щоб ці ділянки могли використовуватися в періоди міграції та/або перебування птахів. Біотопи, які втрачаються внаслідок будівельної діяльності, повинні бути вилучені за межі будівництва на період сезону розмноження птахів (з березня до серпня), а якщо це не є можливим, що підтверджується результатами перевірки, проведеною на місці для будівництва спеціалістом-екологом, необхідно забезпечити умови для уникнення безпосереднього впливу від будівництва на птахів, які розмножуються». Ви щось зрозуміли? Я – ні.

Які ж висновки роблять автори звіту? «За умови, що запропоновані заходи зі зменшення наслідків будуть повністю та успішно реалізовані, оцінка значення загального негативного впливу Проекту на види та біотопи буде в діапазоні від низького до незначного у довгостроковій перспективі».  Тобто можна починати будівництво.

Джерело: Оцінка впливу на довкілля та соціальне середовище (ОВДСС), підготовлена для компанії East Renewable Energy AB (ERE-AB) за проектом Сиваської ВЕС

Експерт Українського товариства охорони птахів (яке  є представником в Україні міжнародної громадської екологічної організації BirdLife International) Тетяна Кузьменко проаналізувала вищенаписаний текст та ще цілу купу інших документів і дала свою оцінку і роботі виконавців звітів, і самому проекту.

«На перший погляд документ «Оцінка впливу на довкілля» виглядає написаним формально у відповідності до вимог щодо таких документів. Але дослідження проведені не на території проекту і вони мають репрезентативних даних», — вважає Кузьменко. Перекладаю: дослідження, що лягли у основу заспокійливих висновків про будівництво ВЕС, проводилися… НЕ на території майбутньої станції.   Висновок: даних геть мало, робити на їх підставі якісь висновки – це шахрайство!

«Місце для забудови розташовано уздовж північних берегів озера Сиваш та складається з земельних ділянок, які здано в оренду Першокостянтинівською, Григорівською, Павлівською та Строганівською сільськими радами з земель природно-заповідного призначення», — продовжує Кузьменко. Взагалі, сільські ради НЕ мають права одноосібно ухвалювати такі рішення щодо заповідних земель, це не їхня компетенція, тому данні договори виходять за рамки законів України.

А взагалі, в звіті вказано, що виїзд на майбутній майданчик будівництва Сиваської ВЕС був лише в березні, наголошено на тому, що глава звіту щодо птахів буде доповнена після досліджень у 2018 році. Світова практика — щоб зробити якісь висновки, треба спостерігати кілька років. Або хоча би рік – щоб охопити сезонні міграції птахів.

Немає досліджень з території проекту. Дані Мелітопольського університету: Міграція протягом 2015-2017 рр. навесні досліджена за сім днів, восени – п’ять днів. А такі дані не можуть бути репрезентативними. Звідси неповні дані по міграціям, мала кількість пролітних особин тощо. Для гніздового сезону відсутні чіткі дати та кількість днів, вказано тільки місяці. Взимку дослідження на майданчику провели лише в січні 2017 року, але кількості днів не вказана. Решта – поза зоною проектованої ВЕС. Одним словом, таке дослідження  неможливо вважати якісним.

Вказано, що «жоден птах не спостерігався на висоті від 50 до 170 м на передпроектній території проекту навесні 2015 року». За таку малу кількість днів проведення досліджень може й не спостерігався, але все одно дуже дивно. За даними українських орнітологів, більшість видів птахів, які мешкають в цьому регіоні, летить саме на таких висотах або перекриває їх.

Звичайно, будівництво ВЕС несе загрози. Її територія є Рамсарським угіддям*, ІВА – територією**, об’єктом Смарагдової мережі***, міграційним коридором, місцем зимівлі казарки червоноволої, а також місцем гніздування кульона великого (3-4 пари) та інших видів з Червоної книги України, про що згадують самі автори звіту.

Фото з www.uabirds.org

Автори звіту також не враховували види, які знаходяться в околицях, натомість є важливим врахувати наявність гнізд хижих птахів та скупчень птахів на відстані не менш, ніж шість км від проектованої ділянки. Автори недостатньо дослідили міграцію, натомість ця територія є важливим міграційним коридором для багатьох видів, що неодмінно було би підтверджено, якби були проведені достатньо тривалі дослідження й охоплено весь період міграції. Натомість автори орнітологічної частини звіту під об’єкт обмежилися дослідженням «на відстані простягнутої руки», але ж птахи – вони мають крила і на місці не сидять.

* Рамсарські угіддя – водно-болотні території, які мають велику цінність для збереження природи, особливо водоплавних птахів, Україна узяла на себе певні зобов’язання охороняти такі території, ратифікувавши у 1996 році Рамсарську конвенцію.

**  IBA, або ж Important Bird and Biodiversity Area, українською –  Важлива орнітологічна територія (ВОТ) місцевість, яка згідно зі світовими критеріями визнана важливою для збереження  птахів. Міжнародна організація BirdLife International розробила критерії визначення таких місцевостей і займається підтримкою і розширенням мережі таких територій.

*** Смарагдова мережа – мережа, що включає Території Особливого Природоохоронного Інтересу, тобто цінні для охорони певних видів рослин та тварин. В Україні почала розроблятися недавно. Частково співпадає з мережею територій природно-заповідного фонду. «Активні громадяни» планують розповісти читачам, як за допомогою українського законодавства і міжнародних угод та інструментів (у тому числі, Смарагдової мережі) захистити ваші ліс, річку, озеро.

Хто платить і яку музику замовляє?

Інвесторами цього доволі цікавого об’єкту виступають як вітчизняні, так і закордонні фінансові установи, зокрема – ЄБРР (Європейський банк реконструкції та розвитку). ЄБРР декларує відкритість своїх інвестицій, має спеціальні процедури перевірки інвестованих ним проектів на їх екологічність та соціальність, про що «Активні Громадяни» писали у статті «ЄБРР прислухається до громадян, коли мова йде про шкідливе виробництво. Як це працює ».

Не знаю, яким саме чином, але, схоже, що думка Тетяни Кузьменко та її колег потрапила таки на очі керівництву як девелоперів проекту, так і ЄБРР. Замовники зробили висновки і провели у 2018 році ще одну серію досліджень, залучивши інших виконавців. Цього разу, за словами пані Тетяни, дослідження проведені коректно і доволі якісно. Дані передані замовнику. І… І з цих даних чомусь так і не зроблено належних висновків.

«Зокрема, – каже пані Тетяна, – чомусь ігнорується той факт, що величезна кількість журавлів – до 15 тисяч за сезон – зупиняється на період двох тижнів щорічно на ночівлю лише в одному кілометрі від одного з запроектованих вітроагрегатів. За розрахунками експертів, що робили звіт та оцінку ризиків, за рік буде гинути 744 журавлі. І це без врахування того, що поряд існує ночівля! Адже в таких випадках дані потрібно збільшити у два-три рази через кумулятивний ефект. Натомість такий великий показник пояснюють недосконалістю методики підрахунку ризиків. Коли за формулою отримуємо, що гине один птах на рік, то методика вважається, на їхню думку, дуже гарною, а коли 744 журавлі – то нюанси… Не враховано гніздування поблизу іншої точки встановлення вітротурбін гніздування кількох пар кульона великого, перебування великої кількості водоплавних птахів на ставках, того втрати біотопів, важливих для мартина чорноголового та чайки».

Усе вказує на те, що наразі для оцінки негативних наслідків використовується методика, запозичена з Шотландії. Але там – зовсім інша ситуація, зовсім інші види птахів, зовсім інші ландшафти. Про це та про інші небезпеки, які досі не враховані у проекті, Тетяна Кузьменко вкотре сказала на нараді, яка проходила на початку березня у київському офісі ЄБРР за участі представників кредитора, виконавців проекту, виконавців досліджень та BirdLife International.

На цій же нараді старший радник ЄБРР з питань екології Роберт Адамчик сказав, що представники BirdLife International (у т.ч. Українське товариство охорони птахів) запрошуються до роботи з впровадження проекту. Поінформував, що є можливість зупинити окремі турбіни, розробляються плани з пом’якшення впливу будівництва та експлуатації Сиваської ВЕС. Відмітив, що на проектній території немає природоохоронних об’єктів. Ми ж зазначаємо:  Так, немає. Проте зовсім поруч – біосферний заповідник Асканія-Нова і Азово-Сиваський національний природний парк.

Запропонував обговорити формат та спосіб надання інформації про впливи (звіти щодо періоду міграції птахів).

Експерт з орнітології проекту будівництва Сиваської ВЕС Юрій Андрющенко відмітив незначну кількість орнітологів в Україні, які можуть проводити дослідження щодо орнітологічної частини ОВД. Дійсно, лише дві організації в нашій країні мають відповідні ліцензії, бо насправді фахових орнітологів в Україні дуже багато.

Поінформував, що до підготовки звіту з ОВД були залучені спеціалісти з усіх регіонів України; опубліковані наукові статті, оскільки дослідження є унікальними. Не терпиться побачити імена цих спеціалістів та список цих статей.

Оксана Ракович (на той момент представляла NBT Ukraine) повідомила, що для отримання дозволу на будівництво Сиваської ВЕС вони діяли за такою схемою: проведення ОВНС (оцінка впливу на навколишнє середовище), екологічна експертиза-будівельна, експертиза-отримання дозволу. Спочатку проект не передбачав великих впливів на довкілля. Пані Ракович також повідомила, що у разі зміни рівня впливу проекту на довкілля, необхідне перевидання дозволу на будівництво. Також зазначила, що у грудні 2017 року після набуття чинності Закону «Про оцінку впливу на довкілля», ОВД має проводитися замість ОВНС та екологічної експертизи. Процедури ОВД компанія NBT почала впроваджувати у серпня 2018 року (були проведені громадські слухання).

Що ж. Позиції визначені, наміри озвучені. Я сподіваюсь, що будуть розроблені дійсно адекватні заходи із захисту тварин від дії вітростанції; що процес будівництва та процес експлуатації будуть уважно відстежуватися Державною екологічною інспекцією, Мінприроди та до цього моніторингу будуть залучені адекватні і незалежні вчені й адекватна і незалежна громадськість. І що усі помічені негаразди будуть виправлятися.  А «Активні Громадяни» до цієї теми обов’язково будуть повертатися.

Олег Листопад

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *