Битва №2 за вибори: Вибори відбудуться! Недокомплектація ДВК – провокація
17.04.2019
Блог: Про чесні і нечесні вибори. 2004 рік
18.04.2019

Розгул бракон’єрства у регіональному ландшафтному парку «Міжрічинський»

Українські зоозахисники постійно піднімають питання про те, що влада Чернігівської області грубо ігнорує українське законодавство, зокрема, Закон про природно-заповідний фонд та Закон про праліси. У цих законах чітко записано, що з 2010 року в національних парках, біосферних заповідниках і регіональних ландшафтних парках заборонене полювання. Аналогічна заборона почала діяти з 2017 року у заказниках і пам’ятках природи – після того, як Верховна Рада прийняла відповідний Закону про праліси.

Це дало можливість тваринам знайти прихисток від розстрільних команд хоча би на шести відсотках (стільки в Україні займають усі заповідні об’єкти разом узяті) території нашої держави, бо решта (крім населених пунктів) – це мисливські угіддя (охоплюють 80% площі нашої країни). Активісти та притомні чиновники заповзято працюють над виконанням цих законів і порятунком тварин, про що ми писали у статті «Знищив браконьєрську засідку – врятував лося, сарну або звичайного туриста».

Але на Чернігівщині у чиновників чи то не вистачає розуміння, необхідності збереження нашої природи,  чи то вони знаходяться під впливом керівників приватних мисливських господарств та їх хазяїв – переважно, як відомо, банкірів і депутатів. Тут, на території Міжрічинського регіонального ландшафтного парку (РЛП) вже не один рік діє вісім приватних мисливських господарств: «Рись», «Деснянське», «Тужар», «Морівськ», «Максим», «Міжріченське», «Гончарівське» та «Вершина».

На фото: браконьєрськими вишками, солонцями, пастками, годівницями й іншими спорудами для організації незаконних полювань та вбивства диких тварин буквально нашпигована заповідна зона Міжрічинського РЛП

Регіональний ландшафтний парк – це природний парк, який поки що не набув статусу «національного». Не тому, що не такий цінний, а тому, що не вистачило коштів Державного бюджету на його оформлення та фінансування. Або зусиль, аби пролобіювати  надання йому вищого статусу, бо національний парк створюється підписом президента, а для регіонального ландшафтного – вистачає рішення обласної влади.

Ось і у законі «Про природно-заповідний фонд» написано:  Стаття 24. Структура території та вимоги щодо охорони природних комплексів та об’єктів регіональних ландшафтних парків —

«На території регіональних ландшафтних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об’єктів, їх особливостей проводиться зонування з урахуванням вимог, встановлених для територій національних природних парків».

Одним словом, РЛП – це теж дуже цінна територія, де повно-повнісінько цінної природи і диких звірів. І де заборонене полювання. Та попри цю заборону к «Мієріченському» створено чотири незаконних мисливських вольєри, кожен з яких має площу у десятки, а то й сотні гектарів. Рекордсмен – господарство «Максим» – 290 га. «Моровське» дещо «скромніше» –  160 га, але зате захопило частину заповідної зони РЛП – болота Бондарівське. І це в заповідній зоні, де найцінніша територія, з найсуворішим режимом. Там навіть екскурсії не можна проводити.

Усі вольєри огороджені сітками, а «Максим» навіть дроти електричні зверху натягнув і пустив електрострум. І паркани і електрокапкани – незаконні, бо на усій території РЛП (крім заповідної зони) люди мають право перебувати, збирати гриби та ягоди тощо. Адже парк створений і для охорони природи, і для рекреації – відпочинку та відновлення сил (з дотриманням певних правил, звісно). Тож власники цих господарств ще й порушують права громадян України на вільне пересування (!).

Хтось скаже: «Так вони ж – власники, їм можна». Власністю цих мисливських господарств та їх засновників є лише майно і обладнання – ті ж паркани, сторожки, годівниці тощо. Територія парку належить державі – тобто нам з вами. А господарствам ця територія надана у оренду або інший спосіб користування на певних умовах. І суворе дотримання законодавства та прав інших громадян – одна з цих умов. Скажу більше, господарствам надано у користування не територія, а мисливські угіддя, розташовані на цій території. А це, як кажуть у Одесі, дві великі різниці.

Активісти нарахували у Міжріченському РЛП понад 50 (!) незаконних вишок для індивідуального полювання. Не стану перераховувати хто, де і скільки їх поставив. Відмічу лише особливо небезпечне порушення – мисливські вишки господарств «Тужар» та «Морівськ» в заповідній зоні парку. Заповідна зона парку – це гідрологічний заказник «Болото Бондарівське» площею майже 1500 га. Це, по суті, єдине місце в парку, де дикі тварини, зокрема, червонокнижні лосі, яким болото дуже подобається, можуть врятуватися від мисливців.

Нагадаю, що вишка на території нацпарку, РЛП, заказника – це грубе порушення закону. Екологи називають такі споруди вежами смерті, тому що шансів врятуватися від обстрілу, який ведеться з сучасної зброї з такої споруди, тварина практично не має. А вишка у заповідній зоні – це не тільки грубе, а й цинічне порушення.

Отже, в Чернігівській області вже майже 10 років відкрито зневажається закон, а екологічні і правоохоронні органи Чернігівської області цього чомусь не помічають. Як і керівники державних лісогосподарських підприємств, які погоджують на спорудження незаконних об’єктів та очільники місцевої влади, які надають порушникам мисливські угіддя у користування.

Після того, як громадськість викрила і оприлюднила цю ганебну ситуацію, відповідальні особи почали трохи ворушитися. 19 лютого 2019 року в Чернігові відбулася нарада, в якій взяли участь заступник голови Чернігівської облради Арсен Дідур, начальник Чернігівської екоіспекціі Леонід Бурковський, представники департаменту екології Чернігівської облдержадміністрації, Чернігівського Облуправління лісового господарства, директори мисливських господарств. На нараді вирішили, що потрібно демонтувати мисливські вишки в заповідній зоні парку до 1 квітня 2019 року. Хоча чомусь не запланували демонтаж браконьєрських вишок у господарській зони парку, де вони теж знаходяться всупереч законам. Але для початку добре би і так, проте… Екоактивісти перевірили 31 березня заповідну зону і… Так, ви вгадали: мисливські вишки стояли на місці і чекали вбивць звірів.

«Активні Громадяни» спробували дізнатися у голови Державної екологічної інспекції (ДЕІ) України Ігоря Яковлєва, чому Чернігівська екоінспекція грається з порушниками закону — директорами приватних мисливських господарств? Чому інспекція не користується наданою їй владою і не штрафує директорів мисливських господарств, не надає приписи, які зобов’язують порушників закону демонтувати вишки?

Ось що ми отримали у відповідь: «ДЕІ активно включилася у роботу з виконання вимог законодавства щодо недопущення полювання у заповідних об’єктах. Екологічні інспекції в Черкаській, Волинській, Харківській, Київській, Чернівецькій та інших областях тісно співпрацюють з громадськістю, з обласними управліннями лісового та мисливського господарства. Є результат: спільними зусиллями Державної екологічної інспекції та громадськості в 2018 році було демонтовано 350 незаконних мисливських вишок в заповідних об’єктах. Але колеги з Чернігівщини поки що пасуть задніх. Це не припустимо. Закон є закон, його треба виконувати. Ми їх запрошували нещодавно в Київ, мали дуже серйозну розмову у присутності громадських активістів і потім ще суто службову. Ситуація у Міжріченському на контролі».

Ми  надіслали запити до Чернігівської держекоінспекції та Чернігівських обласної ради та обласної державної адміністрації. І запитали, де і скільки у Міжрічінському парку стоїть браконьєрських вишок, та що робить влада для їх демонтажу та наведення законності у парку. І ось ми отримали у відповіді.

Очільник Чернігівської держекоінспспекції Леонід Бурковський повідомляє, що вони обстежили території згаданих вище мисливських господарств, і виявили на їх території 29 вишок та вольєри (це ж треба, вишки таки є!). А також надали приписи про перенесення вишок та вольєрів за межі парку. Вишки мають бути перенесені до 16 квітня.

Тож «Активні Громадяни» направили новий запит і поцікавитися, чи виконані приписи. Перенесення вольєрів має відбутися у травні, бо це вимагає дещо більше зусиль.

Дуже важливу інформацію ми отримали від Чернігівської обласної державної адміністрації (ОДА). Чернігівська облрада ухвалила рішення про створення комунального закладу «РЛП «Міжріченський». Цей заклад передано в управління ОДА, яка буде утримувати цей заклад, підготує і затвердить положення про нього і проведе конкурс на директора парку. Це означає, що нарешті у парка буде свій штат, своя охорона.

Олег Листопад

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *