Попередження Порошенку з Німеччини: Не буде підписів під Указами про створення нових парків – не буде грошей на заповідність

Уже й міжнародна громадськість просить президента України Петра Порошенка підписати Укази про створення нових національних природних парків (НПП) та розширення кількох вже заснованих попередниками. Про це в понеділок на прес-конференції розповіли представники громадських організацій, а «Активні Громадяни» в  матеріалі «Порошенко не підписує 11 Указів про створення нових національних парків та розширення існуючих»,  розповіли про унікальні місця нашої країни, які сьогодні потребують захисту на державному рівні. Тоді ми писали, що із закликом виконати зобов’язання перед ЄС та збільшити площі заповідних територій України до президента зверталися народні депутати, вчені та громадські організації. Але поки що їх голос не був почутий.

На прес-конференції Ольга Яремченко, яка представляє Українське товариство охорони птахів, зацитувала лист Франкфуртського зоологічного товариства (ФЗТ), яке давно і успішно фінансує природоохоронні проекти в Україні: «Шановний пане президенте, люб’язно просимо Вас підтримати німецько-українську та європейську ініціативу щодо збереження унікальних і дорогоцінних залишків корінних природних лісів в Українських Карпатах для майбутніх поколінь шляхом підписання Указів президента про розширення вищезазначених національних природних парків Закарпатській області».

До представників ФЗТ варто прислухатися, адже Німеччина, хто не знав, останнім часом вкладає великі кошти у збереження українського довкілля. Наприклад, зараз реалізується проект вартістю 14 млн євро (понад 400 млн гривень), за кошти якого проводиться винесення меж українських НПП в натуру, оформлення земельної документації, планується закупівля понад 100 автомобілів різної конфігурації для потреб парків тощо. І це далеко не єдиний приклад фінансової та технічної підтримки з боку провідної країни ЄС.

Хоча прямо про припинення фінансування не йдеться, але дипломатична мова ніколи прямо ні про що й не говорить – треба уміти читати поміж рядків. Чого варте тільки порівняння України з Танзанією (повний текст листа читайте нижче).

Учасники прес-конференції доповнили інформацію про наслідки ігнорування президентом понад десятка таких Указів. Збільшення природно-заповідного фонду – одне із вагомих зобов’язань України перед ЄС у рамках підписаної угоди про Асоціацію з Європейським Союзом. Викликає подив, що президент Петро Порошенко, який є одним із найбільш послідовних прихильників Асоціації, ігнорує такий важливий напрямок, як збереження довкілля.

Найдивніше, що президент протирічить сам собі. Ольга Яремченко нагадала, що у липні 2017 року наш гарант провів нараду у Івано-Франківській області щодо збереження довкілля Карпат. Результатом став Указ президента України №381/2017 «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об’єктів природно-заповідного фонду». В цьому документі прямо сказано: «активізувати роботу щодо підготовки та внесення в установленому порядку пропозицій щодо розширення мережі територій природно-заповідного фонду».

Фото надане Українським товариством охорони птахів

Законослухняні громадяни та активісти так і зробили: ідентифікували 45 тисяч га пралісів та квазіпралісів. Підготували дев’ять  наукових обгрунтувань. Направили до Мінприроди ці обґрунтування для підготовки проектів створення парків і проектів Указів президента.

Для половини цих проектів пройшли усі процедури погодження з користувачами земельних ділянок. «Користувачі – це переважно держлісгоспи, – зазначила пані Яремченко, – співпрацювати з якими дуже важко. Але у Закарпатті нам це вдалося. Нас підтримали голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль, керівник облуправління лісового і мисливського господарства Валерій Мурга. Міністр екології Остап Семерак провів три виїздні наради у регіоні щодо створення парків. Підтримав Володимир Гройсман – підписав два розпорядження про забезпечення розширення парків.

Результатом усіх спільних зусиль стали погодження на розширення трьох НПП на площі 23 тисяч га. У т.ч. щодо трьох тисяч га пралісів. У 2017-му Мінприроди надіслало до Адміністрації президента (АПУ) три проекти Указів.

Про це дізналися в ЮНЕСКО і авансом номінували ділянку пралісів у парку «Зачарований край» як об’єкт світової спадщини «Букові праліси Карпат». До такої спадщини включають тільки ділянки, які а) розташовані на території заповідного фонду і б) мають площу більше 1000 га. На нинішній території парку є тільки 1000 га пралісів. А додаткові 200 га – на площі майбутнього розширення. І тільки тому включили, що мали розширити.

Що тепер маємо? Півтора року лежать проекти в Апараті Президента України. Чому – не ясно. Захисники природи  писали листи, звернення тощо, але… Це дуже стурбувало  Франкфуртське зоологічне товариство, інші міжнародні організації. Це виглядає, як провал роботи із заповідання в Україні і даремне витрачання величезних коштів від донорів. Ризикуємо не лише втратити ці ліси, але й напрошуємося на ліквідацію номінування і репутаційні втрати для України.

Додайте, що і в самій Україні це сприймається негативно. Лісівники рідко співпрацюють з екологами. І коли вони бачать, що пророблена величезна робота іде в нікуди, то починають розуміти, що праліси не потрібні державі і їх можна рубати.

Директор Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ) Володимир Борейко був набагато категоричнішим за колегу: «Праліси не потрібні олігарху Порошенку. Але потрібні народу України. У країнах ЄС середня площа заповідності – 18%. Україна в різних міжнародних угодах узяла на себе зобов’язання якщо не досягнути цієї цифри, то значно до неї наблизитись (називаються то 15, то 17% площі заповідних територій від площі країни). Але на 1 січня 2019 року – маємо лише 6,6%. І то це «липа», бо там включено три парка, які ними не є – це так звані президентські «резиденції».

Чому так? Може Мінпририроди погано працює? Начебто ні: вже давно готові проекти Указів на створення трьох НПП, трьох заказників загальнодержавного значення, на розширення шести НПП. 12 проектів Указів! Підписуй – тішся! Але ж ні.

Екологічна бездіяльність президента та його оточення багато про що говорить. Ці люди не хочуть виконувати закон про 15% заповідності і міжнародні зобов’язання. Жаль що чиновників не можна за це покарати. «Зайці» у трамваї платять чималенький штраф. Президент три місяці не підписував Закон про праліси – ніяк не покараний.

Володимир Гройсман не виконує Закон про праліси – ніяк не покараний. Керівництво ДАЛР і МінАПП, які не виконують Закон про праліси – ніяк не покарані. Ну що ж, не можемо ми самі, покарають іноземці – позбавлять фінансування…

Текст листа звернення від Франкфуртського зоологічного товариства до Президента України Петра Порошенка (збережена орфографія авторів листа – АГ)

Шановний пане Президент Порошенко, Франкфуртське зоологічне товариство (FZS) – всесвітньо відома природоохоронна організація, яка базується у Франкфурті, Німеччина. Ми прагнемо зберегти біологічне різноманіття та унікальні дикі місця – намагаючись зберегти останні з цих природних територій на нашій планеті для майбутніх поколінь. Створення та підтримка Національного парку «Серенгеті» у співпраці з урядом Танзанії є яскравим прикладом нашої взаємодії.

Великі площі пралісів і старовікових лісів  в українській частині Карпат є унікальним природним багатством Європи. Можливість зберегти це є історичною. Якщо зараз не вжити заходів, ми можемо втратити ці дорогоцінні ліси. Гірські ландшафти неймовірної краси, які в той же час є прикладом ідеального функціонування природної екосистеми, яка надає житло численним дивовижним тваринам, і також численні незамінні послуги людям, такі як прісна вода або захист від змін клімату. Туристи з усього світу насолоджуються природою та унікальною красою українських Карпат, що також приносить вигоду місцевим громадам та місцевій економіці. Це природне багатство має належати всім українцям – а не іноземним лісовим компаніям.

У тісному партнерстві з Українським товариством охорони птахів, партнером BirdLife International в Україні, FZS сприяє довгостроковому збереженню карпатських пралісів. Ці спільні заходи також спрямовані на реалізацію Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат та її протоколів в Україні шляхом збереження цих унікальних залишків корінних природних лісів у Європі. Міністерство екології та природних ресурсів України розробило, відповідно до всіх вимог проекти Указів про розширення трьох національних природних парків в Закарпатській області. Проекти указів розроблені відповідно до наукових даних і документацій, підготовлені вищезгаданою командою проекту, яка отримала офіційну згоду від усіх відповідних установ на регіональному рівні. Кабінет Міністрів України затвердив документи, які були передані до Адміністрації Президента у 2017 році.

Наша спільна пропозиція – розширити національні природні парки «Синевир», «Зачарований край» і Ужанський з метою збереження в довгостроковій перспективі надзвичайно важливих пралісів та старовікових лісів. Як частина спільних зобов’язань в Поліському регіоні, ми просимо підписати проект Указу про створення національного природного парку «Нобельський» в Рівненській області.

Чотири вищезазначені українські природоохоронні території мають ключове значення для Європейського Союзу. Їх розширення, враховуючи масштабне вирубування лісів, що охоплюють всю лісову зону Європи, забезпечить стійке збереження пралісів і старовікових лісів в Українських Карпатах та Поліссі  на площі понад 45 тисяч га.

Шановний пане Президенте, люб’язно просимо Вас підтримати цю німецько-українську та європейську ініціативу щодо збереження унікальних і дорогоцінних залишків корінних природних лісів в Українських Карпатах для майбутніх поколінь шляхом підписання Указів Президента про розширення вищезазначених національних природних парків Закарпатській області.

З усією повагою, Др. Крістоф Шенк, Директор, Франкфуртського зоологічного товариства

Довідка: ФРАНКФУРТСЬКЕ ЗООЛОГІЧНЕ ТОВАРИСТВО (FZS, www.fzs.org) — міжнародна природоохоронна організація, створена 1858 року в Німеччині, зі штаб-квартирою в Франкфурті-на-Майні. Основна увага організації зосереджена в Східній Африці, якій у минулому приділив чимало свого часу й зусиль президент організації, професор Бернард Гржимек. FZS — це незалежна, неприбуткова організація; проекти FZS фінансуються за рахунок членських внесків, приватних пожертв і заповіданого майна, а також з інвестиційних доходів Фонду «Допомога дикій природі». Фінансова підтримка також надходить з інших джерел, зокрема, благодійних фондів. 

Робота Франкфуртського зоологічного товариства зосереджена на збереженні біологічного різноманіття, зокрема над вирішенням однієї з найбільших проблем 21-го століття — збереженні природних середовищ у світі. Франкфуртське зоологічне товариство одночасно залучене до 70 природоохоронних проектів у 30 країнах світу. Організація також підтримує Франкфуртський зоопарк, який було створено 150 років тому зусиллями FZS.

УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ОХОРОНИ ПТАХІВ (ТОП, www.birdlife.org.ua) — неурядова організація, що займається охороною диких птахів і їхніх природних середовищ існування.

Історія створення ТОП сягає квітня 1994 року, коли група українських орнітологів, за активної підтримки Голландського товариства охорони птахів, зібралася на свій перший установчий з’їзд. Уже нині Товариство — це потужна громадська організація, здатна впливати на рішення в природоохоронній сфері на національному рівні. Своєю постійно зростаючою впливовістю Товариство завдячує мережі активістів і симпатиків, яка об’єднує 20 місцевих осередків, 32 дитячі групи, понад 1000 індивідуальних членів і волонтерів. ТОП є українським партнером BirdLife International — міжнародного партнерства природоохоронних організацій.

Нинішня діяльність Товариства — це практичні проекти з поліпшення стану середовищ існування птахів, усунення існуючих і потенційних загроз для птахів, що постають у процесі господарювання чи змін у довкіллі, заохочення дорослих і дітей до пізнання навколишньої природи тощо. У співпраці з іноземними партнерськими організаціями і за підтримки міжнародних донорів ТОП впровадило понад 140 природоохоронних проектів із відновлення біорізноманіття українських степів, водно-болотних екосистем Полісся і півдня України, збереження букових пралісів Карпат.

Олег Листопад

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *