Життя в режимі воєнного стану: можливі одиночні протести, подання скарг та судові засідання

26 листопада 2018 року Указом Президента України №390/2018 у 10 областях України на кордоні з Росією було введено правовий режим воєнного стану. Що це означитиме для громадських активістів, та як це вплине на їх діяльність, з’ясовували журналісти «Активних громадян», проаналізувавши Закони України.

Протести тепер лише особисті

Стаття 13 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (далі – Закон про воєнний стан) визначає обмеження на застосування таких нормативно-правових актів, як закони, постанови, рішення розпорядження органів державної влади і місцевого самоврядування, що стосуються прав і свобод людини і громадянина. Зокрема, тимчасово не застосовуються окремі положення Конституції України, в тому числі ст. 39, що визначає право громадян на мирні зібрання. Так, згідно з положеннями ч. 1 ст. 19 Закону про воєнний стан в умовах воєнного стану забороняються проведення страйків, масових зібрань та акцій.

Водночас, означені положення не поширюються на індивідуальні (особисті) протести, право на здійснення яких гарантовано ст. 34 Основного закону держави.

Скаржитися можна

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону про воєнний стан, в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України. Мова йде про групу невід’ємних прав людини, в тому числі так званої групи «fundamental rights», обмеження або скасування яких не допускається за жодних обставин.

Означена стаття містить перелік таких прав, визначених у формі прямого посилання на відповідні статті, що гарантують дотримання цих прав. Так, на час запровадження воєнного стану зберігається право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів. Причому, це право ніяким чином не обмежується юридичним статусом заявника – звернення подане ОСН, заява написана власноруч українцем чи іноземцем, особою без громадянства має бути розглянута  органом державної влади або органом місцевого самоврядування. Водночас, посадові і службові особи таких органів зобов’язані дати обґрунтовану відповідь на вашу скаргу або звернення у встановлений законом строк.

Громадський контроль

Як не дивно, але всі ті процеси, що власне і обумовлювали необхідність контролю з боку громадськості – прийняття рішень щодо розпорядження державним чи комунальним майном, в тому числі землею, погодження проектів рішень надання чи позбавлення окремих суб’єктів відповідних дозволів, укладання чи розривання договорів з громадою тощо відбуватиметься наразі в штатному режимі – постійно діючі комісії при органах місцевого самоврядування, управління, департаменти, відділи державних адміністрацій всіх рівнів та окремих міністерств й надалі продовжуватимуть свою роботу. Відповідні гарантії здійснення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування містяться в ст.ст. 9 та 10 Закону про воєнний стан.

Водночас, за громадськими активістами залишається право бути присутніми на засіданнях відповідних комісій, брати слово та подавати власні проекти рішень на обговорення, іншим чином приймати участь в обговорені та прийнятті рішень як органів місцевого самоврядування, та і органів державної влади, відповідні гарантії закріплені ст. 38 Конституції і залишаються діючими.

Суди

Теж саме стосується  захисту інтересів громади в судових інстанціях, що на сьогодні набуло особливого поширення. Зокрема, обмеження прав громадян визначені Законом про воєнний стан не поширюються на ст. 55 Конституції. Від так, будь-які рішення дії чи бездіяльність органів місцевого самоврядування або органів державної влади, можна буде оскаржити в судовому порядку. В той же час, навіть у разі прийняття законів, що порушуватимуть або істотно обмежуватимуть права громадян, залишається можливість їх оскарження з підстав невідповідності нормам і принципам Конституції шляхом подання конституційної скарги до Конституційного суду України.

При цьому громада та активісти не обмежені у виборі форм і способів захисту своїх прав і законних інтересів від порушень і протиправних посягань, ніяк інакше, як законодавством України та зазначеними вище обмеження, що тимчасово будуть введенні 28 листопада у зв’язку із запровадженням воєнного стану.

Шкода

Окрему увагу також слід приділити питанню матеріальної та моральної шкоди, завданої активістам з боку держави. Відповідно до уже згаданої ст. 20 Закону про воєнний стан, за активістами зберігається право на відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Таке відшкодування і надалі буде здійснюватися за рахунок держави або органів місцевого самоврядування.

Воєнний стан передбачає обмеження конституційних прав: заборона на мітинги, відчуження майна та регулювання діяльності ЗМІ

Інф. «Активні Громадяни»