Харків’яни через суд «заморозили» підвищення тарифів на проїзд. Які підстави для остаточного скасування рішення міськради?

Харківський обласний адміністративний суд 19 лютого 2019 року до розгляду по суті позову «Харківського антикорупційного центру» (ХАЦ) призупинив Рішення Виконкому Харківської міської ради від 6.02.2019 №73 «Про встановлення тарифу на послугу перевезення пасажирів метрополітеном». Аналогічне рішення суд ухвалив щодо поїздок у трамваї та тролейбусі (воно має №72). Іншими словами, наразі повинні діяти старі тарифи. Наразі завдяки роботі громадської організації та підтримки її дій небайдужими мешканці мільйонного міста мають право їздити за старими цінами.

По рішенню №72 та №73, проїзд в трамваї і тролейбусі повинен зрости з шести гривень замість чотирьох, а ціна однієї поїздки в метро зростає з п’яти  до восьми  гривень. Чиновники пояснюють необхідність збільшення тарифів проблемами з зарплатами водіїв та іншого персоналу. Вже сьогодні є проблема знайти водія на зарплату у 8 тисяч гривень, кажуть вони. А метрополітенівцям ще й виплати затримали за грудень минулого року. Про це «Активні Громадяни» писали у статті «Харків’яни подали позов проти необґрунтованого підвищення цін на проїзд у громадському транспорті міста»

Проте Харківський міськвиконком не виконав рішення суду і 20 лютого у метро та трамваях-тролейбусах з пасажирів вимагали сплачувати за проїзд за вищими цінами. По зверненню представників ХАЦ на цю ситуацію відреагувала прокуратура Харківської області, яка відкрила провадження за ст.382 Кримінального кодексу України (умисне невиконання рішення суду). Матеріали прокуратура направила до поліції для проведення розслідування за даним фактом. На це транспортники відповіли плакатами проти самого руху.

До речі, в якості третіх осіб активісти прописали в позивній заяві міське «Тролейбусне депо № 2», «Тролейбусне депо № 3», «Жовтневе трамвайне депо», «Салтівське трамвайне депо».

Що дало підстави юристам Харківського антикорупційного центру говорити про незаконність рішення міської ради від 6.02.2019?

З судового позову виходить, по-перше, рішення було прийнято з порушеннями приписів відповідної державної регуляторної політики, встановленої Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (закон № 1160-IV), а також підписано неуповноваженою на це особою – замість міського голови Геннадія Кернеса це зробив його заступник.

По-друге, виконком Харківської міськради не затверджував плани  розгляду проектів регуляторних актів на 2019 рік, в такому випадку і рішення про підвищення тарифів на транспорт там не було. Не було і обговорення проекту рішення заздалегідь, тому що оприлюднення інформації про намір підвищити тарифи було здійснено в стислий версії проекту рішення шляхом публікації на офіційному сайті Харківської міської ради (http://www.city.kharkov.ua/uk/document/ogoloshennya-54612.html). А це – Порушення вимог ст. 7, ст.13 Закону України  «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

По-третє, не проводився аналіз регуляторного впливу рішення про підвищення тарифів. Це є прямим порушенням імперативних приписів ст. 8, ст. 9, ст. 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики».

Також позивачі роблять посилання на постанову Верховного Суду (http://reyestr.court.gov.ua/Review/71979640) . «Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у поставах Верховного Суду, – говориться в поданій позивній заяві. –

Слід також зауважити, що наведені висновки Верховного Суду стали основою для аналогічного правозастосування судовими органами при вирішенні подібних спорів. Зокрема, Полтавський окружний адміністративний суд у своєму рішенні (посилання з Єдиного державного реєстру судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/Review/72464973)  від 15 червня 2018 року у справі №816/630/18 за позовом про визнання протиправними та нечинними рішення Виконавчого комітету Полтавської міської ради № 274 від 28.12.2017 року “Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів міським електричним транспортом – тролейбусом” та рішення Виконавчого комітету Полтавської міської ради № 273 від 28.12.2017 року “Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів у пасажирському транспорті м.Полтава” посилається на наведену вище позицію Верховного Суду у справі №490/2099/15-а та доходить до висновку про віднесення оскаржуваних рішень виконавчого комітету про встановлення тарифів на перевезення пасажирів до регуляторних актів, та як наслідок – наявність правових підстав для задоволення позовних вимог. Зазначене рішення суду першої інстанції було залишено без змін Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2018 року (посилання з Єдиного державного реєстру судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/Review/76698609)».

«Корупційність ситуації в тому, що підвищення тарифів відбувається непрозоро, без жодного аудиту, – розповів «Активним Громадянам» свою позицію  юрист ХАЦ Володимир Рисенко . – Залишаються великою таємницею справжні доходи метро від основної діяльності, та їх відповідність реальному пасажиропотоку. Невідомі реальні доходи від реклами та розміщення торгових точок у переходах метро. З іншого боку, витрати метрополітену дуже завищені. Тільки за нашими заявами розслідується декілька кримінальних проваджень стосовно закупівель метро товарів та послуг, які у декілька разів перевищують ринкові ціни. Тому підвищення ціни повинно відбуватись тільки після проведення прозорого аудиту діяльності метрополітену. Аналогічна ситуація і з наземним транспортом.

Які верстви населення у першу чергу постраждають від підвищення цін? Чи мають харківські пенсіонери, студенти, учні та інші категорії громадян право на безкоштовний проїзд – адже тоді цих найуразливіших соціальних груп підвищення не торкнеться?»

Зі слів Рисенко, без проведення належного аудиту наразі не маємо можливості дослідити реальну кількість представників пільгових категорій населення. Але у будь-якому випадку підвищення ціни відчувають на собі усі категорії населення, оскільки у Харкові метро найбільш необхідний вид транспорту.

«Як ви оцінюєте досвід Києва щодо підвищення рік тому цін до таких же позначок (8 грн)? Чи відомо вам про спроби київських активістів зупинити таке підвищення і чому на вашу думку ці спроби не були успішними?», – запитали ми.

«Ситуацію з оскарженням рішень про підвищення тарифів у Києві та Харкові важко порівнювати без ретельного вивчення київської ситуації. Про те. Чи судилися кияни з такого ж приводу, мені не відомо».

Олег Листопад

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *