Голова ФДМУ Д. Сенниченко не спроможний забезпечити надходження від приватизації до Бюджету
19.05.2020
Через суд скасоване будівництво готелю в охоронній зоні ЮНЕСКО на Андріївському узвозі
08.06.2020

Війна за Протасів Яр триває з 2004 року й донині: історія її учасників

Ми вже писали про протистояння довкола парку Протасів Яр у Києві. У 2019 році воно спалахнуло з новою силою і триває досі. Причина – вкриті лісом землі, які перебувають майже в центрі Києва і на яких забудовники бажають спорудити рекордну для столиці кількість житла без забезпечення належною інфраструктурою. Натомість мешканці району прагнуть насолоджуватися природою й не допустити техногенну та екологічну катастрофу.

Протасів Яр – це 30 гектарів лісу в центрі Києва, які входять в зону охоронюваного ландшафту і за Генеральним планом-2020 є парком (зеленою зоною загального користування рекреаційного призначення).

В Яру — унікальна флора і фауна, окремі представники якої охороняються Бернською конвенцією. Також ця територія є цінною з огляду на автентичний природний ландшафт, через що підпадає під дію норм Європейської ландшафтної конвенції (підписана від імені України 17 червня 2004 року в Страсбурзі та ратифікована Законом України 7 вересня 2005 року № 2831-ІV). Крім того, територія Яру містить унікальні археологічні та історичні пам’ятки, ще не досліджені в цілому, становлячи могутній культурний потенціал для мешканців усього Києва. Тут збереглися залишки поселень І ст. н.е. та селища часів Київської Русі.

На жаль, норми Європейської ландшафтної конвенції були порушені при побудові траси через урочище Протасів Яр у 2001-2003 роках. Водночас була втрачена частина археологічної спадщини через цей амбітний проект мера Олександра Омельченка.

На початку 2000-х в столиці відбувся приплив «легких» грошей, які фінансово-промислові групи вклали в забудову Києва. Будівництво з початку 2000-х і донині стало найприбутковішим заняттям в столиці. А боротьба з забудовою, яка наступала на життєвий простір людей, стала для киян несподіваним заняттям.

У цьому матеріалі ми зупинимося на історії протистояння, у якому брало участь відразу декілька компаній-забудовників, а з боку громади – декілька громадських організацій. Нагадаємо, що нині з активно діючих лишається лише одна – «Захистимо Протасів Яр».

Першу частину нашої хронології побудуємо на назвах фірм-забудовників.

ТОВ «Протасів яр» (2004 – донині)

Рішення як щодо забудови Протасового яру, так і щодо інших зелених зон, штампуються Київрадою починаючи з 2004 року. Чи не у кожному рішенні було протиправно (з порушенням процедури внесення змін) зазначено: «внести зміни до Генерального плану міста Києва».

Першою «ластівкою» забудови Протасового Яру стало виділення його частини ТОВ «Протасів Яр». Рішенням Київради від 24.03.2002 р. № 298-3/1732 та від 11.07.2002 р. № 118/118 цій новоствореній фірмі було погоджено місце розташування житлового комплексу на Батиєвій горі на ділянках між вулицями Волгоградського, Докучаєвською, Солом’янською та Протасів Яр, та в кварталі вулиць Протасів Яр, Миколи Амосова і Солом’янської у Солом’янському районі.

Як фінал – рішення Київради № 636/2046 від 21 жовтня 2004 р. «Про продаж земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю “Протасів яр” для будівництва житлового комплексу з об’єктами соціально-культурного призначення в кварталі вулиць Волгоградської, Докучаєвської, Протасів Яр та Солом’янської та в кварталі вулиць Протасів Яр, Миколи Амосова і Солом’янської у Солом’янському районі м. Києва».

Такі дії Київради дозволили знищення 17 га зелених насаджень загального користування одного з найменш озеленених районів міста – Солом’янського. Рішення суперечило Генеральному плану розвитку міста Києва, згідно з яким призначення цієї території – створення парку районного значення.

ТОВ «Оксиленд» (2007-2010 рр.)

Другим «дзвіночком» забудови впритул до Яру стала передача Київською міською радою в оренду земельної ділянки ТОВ «Оксиленд» для «будівництва житлового будинку з підземним паркінгом та приміщеннями соціально-побутового призначення» на вул. Волгоградській, 25а площею 2000 кв. м.

Під забудову потрапила невелика ділянка впритул до існуючого 16-поверхового жилого будинку. Нижче по схилу – вже територія парку. Будівництво на ділянці призвело б до вирубки дерев на території Яру, бо ж забудовники мали «укріплювати схил», будуючи цілісний комплекс із будинком 1970-х років побудови.

Рішенням Київської міськради від 22.02.2007 р. №181/842 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Оксиленд» для будівництва, передано товариству у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,20 га за рахунок земель житлової та громадської забудови.

10 липня 2007 року в середній школі № 187 відбулося скандальне «громадське обговорення» щодо будівництва на Волгоградській, 25-а. Організатором заходу по легалізації знищення частини зеленої зони стало ТОВ «Оксиленд». Тому представників громади, які виступали проти забудови, туди спершу не пустили.

Прикметно, що до 2010 року ефективним методом боротьби громади за свої права були зриви громадських слухань, які проводилися силами забудовників. Такі слухання забудовники були зобов’язані провести згідно тодішньої редакції Закону «Про містобудівну діяльність». У 2010 році уряд Віктора Януковича скасував і цю формальність, відкривши ворота для варварської забудови столиці.

В згаданий період ще діяло рішення Київради від 16 червня 2005 р. «Про порядок громадського обговорення містобудівної документації». Але цей документ тільки зобов’язував розглянути думку мешканців на сесіях депутатів районної або міської ради. І місцева влада вислуховувала громадян, але рішення ухвалювала своє. Як правило, на користь того, за ким стоять великі гроші.

З невідомих причин забудова на ділянці так і не розпочалася. Договір оренди по ділянці з кадастровим номером 8000000000:72:215:0045 не продовжений. А в реєстрі нерухомості по цьому кадастровому номеру інформація відсутня.

Але кадастровий план чітко показує станом на травень 2020 року, що ділянка на вул. Волгоградській, 25а все ще в статусі земель запасу житлової та громадської забудови. Її щомиті можуть віддати на сесії наступному «інвестору» й почати будівництво. Ще одна міна уповільненої дії, яка колись вибухне.

ТОВ «Вагра» (2014-2015 рр.)

Окремо варто згадати про «гарячу точку» неподалік зі схожою адресою – земельну ділянку по вул. Волгоградська, 25, на ній стоїть колишній овочевий магазин. Цю ділянку Київрада виділила своїм рішенням від 23 жовтня 2013 року у довгострокову оренду на 10 років ТОВ «Вагра» для будівництва житлового будинку. Площа земельної ділянки – 0,1521 га.

Будівництво на ділянці несе загрозу сповзання до Яру багатоквартирного житлового будинку, розташованого на схилі Батиєвої гори та поруч із ділянкою. У 2014-2015 рр., після боротьби громади, в тому числі акцій протесту у вигляді звалення паркану та відвідувань судів, забудову призупинили.

У лютому 2015 року заступник прокурора міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та ТОВ «Вагра» про визнання незаконним та скасування рішення Київради про передачу вказаної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку. В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що рішення Київради було прийнято з порушенням норм Земельного кодексу України, що тягне наслідком його незаконність, та недійсність договору оренди земельної ділянки, укладеного на підставі зазначеного рішення.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/4528/15-г було визнано недійсним договір оренди земельної ділянки та визнано відсутнім у ТОВ «Вагра» права користування нею. Не погоджуючись з цим, ТОВ «Вагра»  звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Однак, з огляду на виявлені обставини та факти справи, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято після повного з’ясування обставин та з відповідністю норм матеріального та процесуального права. Таким чином, колегія суддів КАГС, підтримавши вимоги прокуратури, зобов’язала комерційну структуру повернути незаконно орендовану земельну ділянку до комунальної власності міста.

Але й досі ділянка – у фонді житлової забудови. Настане день, коли й ця міна знову «вибухне».

«Схематоз» КМДА: Програма розвитку зелених зон 2005 року

Громада фіксувала неодноразові прилюдні висловлювання народних депутатів про те, що парки Батиєвої гори – Протасів Яр та Солом’янський ландшафтний парк – є захаращеними територіями, які не варті збереження і мають бути забудованими так званим «елітним житлом». Між тим Генпланом м. Києва (від 2002 р.) до 2020 року передбачене повне збереження території Протасового Яру.

Натомість, у прийнятій 19.07.2005 р. Програмі розвитку зеленої  зони м. Києва територія Протасового Яру була урізана на 19 га відносно Генплану, тобто половина парку формально втратила статус зеленої зони.

Як ілюстрація тодішнього розгулу землевідведень – під шумок того року Київрада прийняла рішення №95/2671 від 27.01.2005 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «ГЕОКОН» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного комплексу з автостоянкою, паркінгом та мийкою на вул. Протасів Яр, 13-а, 15, 17 у Солом’янському районі». Нині це – будівля навпроти котеджного містечка «Royal Hill».

Протистояння у 2004-2007 рр.

Першим історичним пікетуванням Київради стала акція групи громадських організацій 10 листопада 2004 року з вимогою скасувати відведення землі ТОВ «Протасів Яр».

Фото з архіву Дружини охорони природи «Зелене майбутнє»

У 2005 громада заснувала ГО «Вірний вибір», що відстоювала не лише Протасів Яр, а й Солом’янський парк (Кучмин яр). На той момент виникли інші скандальні об’єкти будівництва – забудова по вул. Солом’янській, 15а (ТОВ «Панорама СВ»), а потім і на Солом’янській, 17а (ТОВ «Київреконструкція»). На 2020 рік у будинку на вході в парк за адресою 15а, проживають колишні депутати Київради, що символічно, а на місці варварської забудови за адресою 17а й досі не закопаний котлован.

Між тим «Вірний вибір» у 2006 році «рейдернули» політики, які намагалися використовувати організацію зі своїми корисливими цілями. Зараз цієї організації не існує. Надалі діяла ініціативна група місцевих жителів.

У 2006 році громада передала до Київради місцеву ініціативу з 1500 підписами проти виділення територій на Батиєвій горі. Місцева ініціатива мала назву «Про скасування рішень Київської міської ради про землевідведення на території Батової (Батиєвої) гори у Солом’янському районі міста Києва» й була подана на розгляд КМДА 17 січня 2006 року. П. 1.7 ініціативи вимагав скасування землевідведення на території урочища Протасів Яр. Колишні учасники ГО «Вірний вибір» розповіли, що ініціативу демонстративно відхилили разом із десятком інших ініціатив протягом однієї сесії Київради.

Важливо знати, що громада зібрала також свої громадські слухання. Перші відбулися у липні 2005 р. («Про збереження історичної забудови та природного середовища міста Києва») (Вих. № 288 від 27.07.05 р. Солом’янської районної ради у м. Києві до Омельченка О.О.). Також існувала Резолюція за результатами громадських слухань з питань збереження зелених зон і насаджень, спортивних майданчиків по ул. Неходи, мікрорайону «Енергетик», урочища Протасів Яр, ул. Волгоградській, 25-а, Уманській, 33-а та Солом’янського ландшафтного парку, які відбулися 19 лютого 2006 року.

Нинішній стан

З травні 2019 року активно точиться боротьба довкола однієї «гарячої точки». Нині виповнився рік боротьби громади Протасового яру проти незаконного будівництва дніпровської компанії ТОВ “Дайтона Груп”, яка планує збудувати три 40-поверхівки на місці лісу у Протасовому Яру.

Про судовий процес довкола висотності забудови UA-Times повідомляло у матеріалах «Протасів Яр: виграли одну битву, але не виграли війну«. 26 травня 2020 року під стінами КМДА активісти вперше після введення карантину вимагали створити парк у Протасовому Ярі. На мітинг прийшли більше 50 людей.

Міський голова Києва Віталій Кличко того ж дня прокоментував акцію киян, запевнивши, що на найближчій сесії Київрада розгляне питання зміни цільового призначення частини земельних ділянок Протасового Яру на зелену зону. Зокрема, мер сказав: «Хочу запевнити громаду Протасового Яру: місто робить все для наведення ладу із землею урочища. На найближчу сесію Київради ми винесемо проєкти рішень про зміну цільового призначення частини земельних ділянок знову на зелену зону. Я хотів би, аби депутати нинішнього скликання відповідально поставилися до цього питання і підтримали ці проєкти рішень».

Активісти «Захистимо Протасів Яр» тиснуть на КМДА, щоб адміністрація столиці подала позов і оскаржила договір суборенди ТОВ «Дайтона Груп» і ТОВ «Бора».

Олег Андрос

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *