Відразу згадалася крилата фраза «Йшли до ринку, а прийшли до базару».

Цією статтею я розпочинаю цикл статей щодо порушень «реформаторами» під керівництвом В. Гройсмана вимог вже нового Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (прийнятий 18.01.2018 року).

Починаю з цієї теми саме тому, що стан справ у Державі залежить від виконання державними органами влади та їх посадовими особами Конституції та законодавства України і тому, що Вам стане зрозумілим, чому приватизація здійснюється з порушеннями вимог законодавства.

Нам, громадянам, Конституцією України надано право здійснювати владу через органи влади ( ст. 5), право брати участь в управлінні державними справами (ст. 38) та право на те, що Держава відповідає перед людиною за свою діяльність (ст. 3).

І всі органи влади та їх посадові особи зобов’язані забезпечити виконання прав громадян, забезпечити дію принципу верховенства права та діяти тільки на підставі, в межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Ці права громадян забезпечуються ст. 40 Конституції України та Законом України «Про звернення громадян» (далі-Закон) та іншими актами законодавства з цього питання.

Закон України «Про звернення громадян» забезпечує громадянам  можливості для участі в управлінні державними справами.

Хочу звернути Вашу увагу на деякі положення цього Закону, тому що саме цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України, наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними справами, для впливу на поліпшення роботи органів влади (преамбула Закону).

Для здійснення зазначених прав громадянам Закон надає право надавати звернення до органів влади та їх посадових осіб у формі пропозицій (зауважень), заяви (клопотання) і скарги.

В цій статті є сенс звернути Вашу увагу на таку форму звернення, як заява, тому що тоді стане зрозумілим, чому підлеглі В. Гройсмана лишили його повноважень щодо вирішення питань про порушення законодавства, які викладені були у заявах громадян та привели країну до правового хаосу.

У Законі зазначено, що заява це є звернення громадян із:

• проханням про сприяння реалізації, закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів;
• повідомленням про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності у тому числі і органів влади, депутатів усіх рівнів, посадових осіб;
• висловлюванням думки про поліпшення їх діяльності.

При отриманні заяви, Закон вимагає від посадових осіб – вирішити питання, які були зазначені у заяві, прийняти відповідні рішення та виконати їх:

1. Орган влади повинен призначити особу для перевірки заяви, скласти матеріали перевірки, забезпечити виконання права громадянина брати участь у перевірці заяви (якщо громадянин зазначив прохання про участь у своїй заяві) та знайомитися з матеріалами перевірки.
2. Забезпечити виконання права громадянина щодо подання додаткових матеріалів.
3. Здійснити розгляд заяви у присутності громадянина, якщо він зазначив таке прохання у своїй заяві.
4. Отримати письмову відповідь (по заявам, відповідно до ст. 15 Закону, за підписом керівника органу влади) про результати розгляду заяви і суть прийнятого рішення.

Я, як член Громадської Ради при ФДМУ та як громадянин, який має практичний та фаховий досвід в питаннях приватизації та державного майна, неодноразово надавав  заяви до посадових осіб органів влади, у тому числі до Прем’єр-міністра  В. Гройсмана, в яких повідомляв про порушення органами влади вимог законодавства у сфері приватизації.

Що стосується повноважень Прем’єр-міністра, то у  главі 3 «Розгляд звернень громадян» розділу 14 Регламенті КМУ зазначено, що відповіді за результатами розгляду звернень громадян до Прем’єр-міністра надає Прем’єр-міністр. У випадку, якщо вирішення питання, порушеного у зверненні, не належить до повноважень Прем’єр-міністра, Секретаріат КМУ надсилає звернення за належністю відповідному органу чи посадовій особі.

Про це також зазначено у ст. 7 Закону, що якщо питання, порушені в одержаному зверненні не входять до повноважень органу влади чи посадової особи, воно пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі.

Так на чисельні мої заяви до Прем’єр-Міністра В. Гройсмана з повідомленнями про порушення законодавства, Секретаріат КМУ присилає повідомлення про те, що моя заява була надіслана до органу влади (зазначається до якого) відповідно до частини третьої статті 7 Закону для розгляду та надання письмової відповіді.

Чому саме звернення до Прем’єр-міністра, тому що відповідно до ст. 42 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Прем’єр-міністр України керує роботою КМУ; спрямовує, координує та контролює діяльність членів КМУ, керівників інших центральних органів виконавчої влади.

Але, Секретаріат КМУ постійно зазначає про відсутність повноважень у Прем’єр-міністра розглядати питання про порушення законодавства органами влади та посадовими особами.

Приклад повідомлення Прем’єр-міністра, який не має повноважень

Читач може подумати, що може дійсно я без поважних причин відразу звертаюсь до Прем’єр-міністра і ті питання, які зазначені у моїй заяві, можуть вирішити підлеглі органи влади та посадові особи.

Щоб було зрозумілим читачу, чому підлеглі Прем’єр-міністра вважають його неуповноваженим для вирішення питань, розглянемо на прикладі повідомлення про порушення законодавства при затвердженні переліку об’єктів, що підлягають приватизації у 2018 році.

У п. 5 розділу V Закону зазначено: «Установити, що уповноважені органи управління державним майном або корпоративними правами, управління яких вони здійснюють, у двотижневий строк з дня набрання чинності цим Законом мають подати Фонду державного майна України пропозиції про включення об’єктів права державної власності до переліку об’єктів, що підлягають приватизації у році набрання чинності цим Законом.

Таким чином, органи управління у 2018 році могли подати свої пропозиції на цей рік тільки до 20 березня 2018 року включно.

Звертаю Вашу увагу, що ФДМУ звернувся листом від 07.03.2018 № 10-19-4710  до всіх органів управління та установив термін подання пропозицій до 20 березня 2018 року включно.

29.03.2018 року на сайті ФДМУ, на сторінках ФДМУ та В. Трубарова (в.о. Голови ФДМУ) у Фейсбуці було зазначено, що Міністерства та відомства протягом 14 днів з моменту набуття чинності новим Законом не сформували і не передали до ФДМУ перелік об’єктів для приватизації. Але вже у листі від 29.03.2018 № 10-19-6255 ФДМУ зазначив, що станом на 26.03.2018 року інформація надійшла від 17 уповноважених органів управління. Таким чином, вбачається те, що ФДМУ та посадові особи ФДМУ ввели в оману суспільство та громадян України і порушили вимоги законодавства щодо прийняття пропозицій, включення їх до переліку  та затвердження переліків об’єктів, що підлягають приватизації у 2018 році.

Ці всі факти я виклав у заяві до ФДМУ та повідомив про порушення законодавства при затвердженні зазначених переліків до приватизації на що отримав відповідь з описом цих же подій  посилаючись на п. 5 розділу V Закону і ніяких рішень.

З цього приводу надаю заяву до  Першого віце-прем’єр – міністру України – Міністру економічного розвитку і торгівлі України Кубіву С. І., в якій ще додатково повідомляю про порушення законодавства у питаннях приватизації з боку Мінекономрозвитку, в зв’язку з тим, що Мінекономрозвитку надало пропозицію  листом від 28.03.2018 № 3241-06/13285-03 до ФДМУ, посилаючись на п. 5 розділу V Закону (термін по Закону до 20.03.2018 року).  Ці пропозиції від Мінекономрозвитку теж потрапили до зазначеного переліку. У відповідь знову «відписка» про те, що Мінекономрозвитку подало пропозиції відповідно до вимог Закону та що ФДМУ теж діяло відповідно до вимог Закону.

Зібравши всі ці факти та «відписки» я подаю заяву до Прем’єр-міністра В. Гройсмана та повідомляю його про те, що перелік був складено та затверджено з порушеннями вимог законодавства та ставить під сумнів проведення приватизації відповідно до вимог Закону. Тобто, будь-який законослухняний інвестор-покупець буде багато разів замислюватися чи брати участь у приватизації об’єктів, які потрапили у перелік об’єктів до приватизації з порушеннями вимог законодавства.

На мою заяву отримую повідомлення від Секретаріату КМУ, що Прем’єр- міністр не має повноважень на розгляд цих фактів порушення законодавства і повідомлення про надсилання моєї заяви за належністю до ФДМУ. На мою думку, Секретаріат КМУ надіслав мою заяву до ФДМУ, як до органу влади, який має «повноваження порушувати законодавство».

Чому заяви та плани В. Гройсмана не виконуються?

Ви всі є свідками чисельних заяв В. Гройсман, що він розпочинає боротьбу з корупцією на державних підприємства та на таможні, розпочинає будування автошляхів та буде здійснювати контроль за якістю цих робіт та також безліч інших його заяв. Для мене особисто ці заяви – «пустий звук», тому що це звучить від посадової особи, яку підлеглі лишили повноважень на вирішення питань і тому ми маємо відсутність значних результатів. А чому результати відсутні, та тому що звідки В. Гройсман зможе дізнатися про порушення законодавства і відповідно не має можливості приймати рішення щодо усунень цих порушень та недоліків, вживати заходи щодо покарання винних чиновників. Тому, я особисто, заяви В. Гройсмана слухаю, як заяви які в результаті ніколи не будуть виконуватися.

Але, незважаючи на всі ці негаразди, треба намагатися контролювати дії влади, не давати їм можливості порушувати законодавство та боротися за свої конституційні права.

Качур Д. М. член Громадської ради при ФДМУ, експерт з питань приватизації                                                                                          18.07.2018 р. 

Блог автора:  Приватизация под контролем

Источник: Всеукраїнський журнал  “Корупціонер в Україні”