В День Либіді через екоквести доносили, чому треба берегти малі річки

13 липня 2019 року відбувся щорічний День Либіді, що є частиною заходів з популяризації свідомого природокористування і збалансованої взаємодії з навколишнім природним середовищем. Захід мав на меті привернути увагу до глобальних проблем людства, однією з яких є і проблема нестачі питної води на Землі.

“Активним Громадянам” активістка розповіла, що подібний захід проводиться уже не вперше. Цьогорічний День Либіді, зокрема, став уже третім.  “А починалося все з трьох-чотирьох людей і дуже великого бажання щось змінити”, – говорить Катерина. Більше півсотні різноманітних заходів присвячених природоохоронній тематиці в столиці та області, те чим може похвалитися громадська організація вже сьогодні.  

Локацією цьогорічного Дня Либіді став парк ім. М. Рильського, що в Голосіївському районі столиці. На одному із розташованих тут ставків розмістились основні локації свята. Малеча могла навчитися ліпити фігурки із солоного тіста та опанувати витончену техніку декорування предметів побуту – декупаж. Дорослі могли позмагатися у вмінні веслувати на каяках або випробувати свої розумові здібності у вікторині на знання водних ресурсів. Відкритою була участь у екоквесті, деякі завдання якого стали справжнім випробуванням, навіть для Вашого покірного слуги, що має за плечима профільну освіту за відповідним напрямком.

“Цьогорічна локація свята – третій став Горіхуватських ставків обрано не випадково. Адже річка Горіхуватка, що наповнює ставки, є однією з найбільших приток річки Либідь і таким чином води Голосієво долинають Либіді і живлять її течію”, – говорить ще один організатор заходу – Антон Квітень. За словами активіста, річка Либідь є своєрідною душею Києва, протікаючи його центральною частиною, вона вбирає води численних приток, що водним мереживом обєднують всі його розкидані між високими кручами частинки воєдино.

“Проблема знищення малих річок, певно, зараз є ще більш глобальною, аніж проблема нестачі питної води взагалі. Малі річки є основним джерелом живлення великих водних обєктів: ставків, озер, річок, водосховищ. Об’єктів, які є базовим джерелом водопостачання будь-яких населених пунктів – від великих міст до маленьких селищ”, – пояснює Катерина. На її думку, на сьогодні, стан малих водних обєктів у київському регіоні вкрай поганий і головна проблема тут далеко не у закіптілих трубах величезних промислових обєктів і навіть не в численних побутових стоках, що, однак, теж мають місце.

Проблема – у відсутності усвідомлення! Більшість людей просто не повязує себе і свої власні дії з тією шкодою, яка щодень завдається воді. Кидаючи недопалок у дощовий колектор чи залишаючи після себе на природі пластикове сміття пересічний українець не замислюється про те, що недовзі все це транзитом через малі річки опиняється у великих, а звідти через кран потрапляє до їх осель. Кожна мала водна артерія, що в умовах такого великого міста, як Київ, зазвичай повністю закута в колектор, має свою історію, власну назву, память людей, що якісь 30-50 років тому купалися і відпочивали на її берегах. Якщо простіше – людині набагато важче завдати шкоди іншій людині, яку вона добре знає, аніж тій людині, яка їй абсолютно чужа. Певно, зараз мене зрозуміють і власники домашніх тварин, яким навіть укол своєму улюбленцю зробити складно або автомобілісти, які просто таки “здувають пилинки” зі свого авто, навіть якщо вони на ньому просто працюють.  Все теж, на думку, організаторів стосується і малих річок, найбільшою з яких в столиці є річка Либідь. Адже якщо люди дізнаватимуться про малі водні об’єкти більше, нехай і в такій легкій ігровій формі, людство має шанс на порятунок, порятунок через усвідомлення себе як частини природи – власного дому.

Дмитро Перов