У столиці стріляли в громадського активіста, що виступає проти політики Нафтогазу

Громадського діяча Євгена Сагуйченка  на цій неділі було поранено в груди, коли він повертався з тренування додому. Нападник був один, діяв професійно і з місця вчинення злочину зник миттєво. Від пострілу в притул куля застрягла в тілі і, як розповів «Активним Громадянам» Євген, якби не потрапила у ребро, потрапила б у серце чи аорту і чоловік загинув би на місці. Пораненому Сагуйченку довелося самостійно надати собі першу допомогу і, стікаючи кров’ю, Євген ледве дістався додому.

Євген Сагуйченко має за плечима майже 17 років боротьби за права громадян. Він брав участь у серії акцій протесту у 2013 році під Генпрокуратурою за відставку на той час Генерального прокурора України Віктора Пшонки, у блокуванні у 2014-2015 роках будівництва ЖК «Патріотика», захищав озеро Качине у Дарницькому районі столиці, допомагав у боротьбі місцевих мешканців проти незаконної забудови на Мічуріна, 44, виступає проти скасування мораторію на продаж землі, веде боротьбу з колекторським свавіллям та інші. У 2014 році під час подій Революції гідності Євген був тяжко поранений та втратив око.

На адресу активіста і раніше надходили численні погрози, однак, як схильний вважати сам Сагуйченко, останній напад свідчить, що наразі настала реальна загроза його життю. «Я нічого і нікого не боюся, але у мене дружина і четверо дітей», – пояснив «Активним Громадянам» постраждалий.

Активіст вважає, що причиною замаху на його життя безпосередньо є його громадська позиція і боротьба зі злочинною владою та її проявами. «Так, у мене є бізнес. Але саме з цим я не пов’язую замах на себе. Я не бачу, як він об’єктивно комусь може заважати або зашкодити»,  – пояснив інші пропущення Євген.

На думку Сагуйченка, однією з причин вчиненого нападу може бути його участь у численних акціях проти підняття тарифів на опалення. Одна з самих гучних пройшла 14 листопада минулого року, коли Євген разом з іншими активістами під стінами «Нафтогазу» вимагали відставки очільника Андрія Коболєва, а також скасування виплати колосальної суми премій для керівників цієї компанії. Як запевняє Сагуйченко,  погрози на його телефон почали надходити вже через два дні після проведення цієї акції, і не виключено, що зараз вони втілились в життя.  

«А все чому? Наглядова рада “Нафтогазу” ухвалила рішення про виплату 41 співробітнику компанії премії на загальну суму понад $46 млн за те, що Стокгольмський арбітраж задовольнив позов “Нафтогазу” до “Газпрому” про недостатні обсяги транзиту. І частка
Коболєва з цієї премії складала 207 млн грн ($7,9 млн). І ми на нього натиснули», – каже активіст.

Погрози продовжувалися вже і після акції під стінами «Нафтогазу» і головна вимога тих, хто погрожував була – «перестати влазити не в свої справи, інакше доведуть свої слова до кінця». «Такі безпринципні люди цілком здатні на вбивство і звісно мають бути притягнуті до відповідальності», – резюмує пан Євген.

Напередодні Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що не допустить поліцейського свавілля у розслідуванні справ нападів на громадських активістів, а Генеральна прокуратура і надалі здійснюватиме процесуальний контроль за розслідуванням цих справ. Але в останні дні громадські діячі постійно стикаються с переслідуванням та  погрозами.

12 лютого невідомі особи переслідували керівника Громадської організації «Барви життя», відому своєю позицією проти незаконних забудов у Києві та області Лідію Гончаренко. «О 18 годині в двері стукав і дзвонив чоловік, якого запам’ятали, назвався “участковим”, рідні не пустили. Повідомили мене, набрала дільничних, сказали ніхто з поліції не приходив. 0 20 годині приїхала додому, в дворі зустріла підозрілого чоловіка, схожого на описаного рідними, нервував, поглядував на вікна будинку. Підійшла і запитала, чи не мене чекає. О 20.10 біля дверей квартири з’явились четверо чоловіків. Один внизу, інші два сховались за ліфтом, один пішов на півповерху вище. У сивого була сумка. Викликала поліцію, яка приїхала через годину, за 5 хвилин їх приїзду банда тихо спустилась сходами і пішла. Написала заяву на погрозу вбивства. Повідомила прокурорів. З того, що бачу, відбувається зухвале, цинічне залякування. Питання, хто замовив сценарій і як далеко піде банда?» – написала Лідія у себе в Facebook.

Чинним законодавством України передбачено відповідальність за посягання на життя державного або громадського діяча у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, або довічного ув’язнення. Погроза або ж застосування насильства щодо зазначених осіб, може потягнути за собою, в залежності від ступеня тяжкості нанесених ушкоджень, позбавлення волі на строк від 5 до 12 років. А положеннями статті 170 Кримінального кодексу України за перешкоджання законній діяльності громадської організації передбачена відповідальність лише у вигляді виправних робіт або позбавлення волі строком до двох років.

Лише з початку 2017 року в Україні було здійснено більше півсотні нападів на активістів. Серед них такі резонансні справи як вбивства Ірини Ноздровської та Катерини Гандзюк, замахи на Олегиа Михайлика та Сергія Стерненка… За жодною з цих справ полюція так і не відправила за грати замовників.

 

Дмитро Перов

 

 

 

 

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *