Голосіївський НПП умисно випалюють під будівництво котеджів? Репортаж з місця подій
18.04.2020
Омельченку з 2006 року не вдається приватизувати будівлі дитячого санаторію «Салют» на Гоголівській
05.05.2020

У Києві без дозволів руйнують історичний будинок, де працював Симон Петлюра

Історичний будинок, в якому працював головний отаман військ Української народної республіки Симон Петлюра, днями опинився під загрозою повного знищення. Виною тому внутрішні перепланування будівлі, які попри скасовані дозволи й надалі проводять власники приміщень.

Кияни проти знищення історії

Епопея з таємничими переплануваннями історичної будівлі за адресою Ярославів Вал, 10, розпочалася ще у далекому 2005 році. Тоді, за інформацією ГО «Мапа реновації», ЗАТ «Матвей» викупило три нежитлові приміщення на перших двох поверхах «будівлі, отримавши при цьому дозвіл на реконструкцію одразу всієї споруди!

 

Ось так виглядала будівля до «перепланування». Фото: Google Maps

Згодом, «транзитом» через реприватизацію, приміщення перейшли вже до іншого підприємства — ТОВ «Валяр». Втім, підприємці, знову отримавши дозвіл на реконструкцію, далеко не поспішали її розпочинати.

За словами Дар’ї Корби — представниці Громадської організації «Мапа реновації», що займається проблемою, проблема «оживилася» навесні 2019 року. «Спершу, «ремонтні» роботи не привертали увагу містян і виглядали доволі невинно. Щось там заклали цеглою, щось закрили простирадлом. Бити на сполох ми почали уже в грудні минулого року, коли з під того простирадла почало вимальовуватися щось нереальне — будівельні конструкції просто таки попливли на ззовні, а сама історична будівля почала нагадувати радше велику картонну коробку», — зазначає громадський діяч.

Будівництво без документів

За словами Дар’ї, основну небезпеку для будівлі сьогодні становлять роботи, що й надалі проводяться в середині. І якщо раніше громадськість хоча б якимось чином могла контролювати процес — лише здогадуючись про те, що відбувається всередині з окремих шпарин будівельного рихтування,то тепер все глухо закрито білим полотном.

Що ж приховувати підприємцям? Мабуть те, що внутрішні перепланування здійснюються взагалі за відсутності відповідних дозвільних документів! Зокрема, відповідно до результатів позапланової перевірки Департаменту  з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (далі — Департамент) 28 лютого було встановлена відсутність у ТОВ «Валяр» містобудівних умов і обмеження на проведення реконструкції за адресою Ярославів Вал, 10, а також ряд інших порушень вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності щодо проведення відповідного виду робіт.

Мова про те, що у тому ж лютому 2020 року горепідприємці таки встигли нашвидкуруч «вмостити» на фасад історичного будинку кремезні металеві балки. Останні мають втримувати стіни будівлі від запланованого у проектній документації «об’єднання груп нежилих приміщень № 21, 21а, 22, 23… та приміщень першого, другого поверхів та техпідвалля». Тобто, фактично власники приміщення запланували створити величезний внутрішній простір об’єднавши при цьому підвал з першим і другим поверхом та демонтувавши при цьому всі внутрішні перекриття!

Будівельник просто послали журналістів куди подалі і продовжили працювати

Остання подія стала приводом до більш рішучих дій. Так, завдяки численним запитам ГО «Мапа реновації» щодо правомірності ось такого «перепланування» в самісінькому центрі столиці, навпроти древніх Золотих воріт і в буферній зоні «Софії Київської» і вдалося домогтися скасування Декларації про початок будівельних робіт за адресою Ярославів Вал, 10. Так, уже листом від 11 березня 2020 року Департамент анулював дозвільні документи на будівництво. Втім, роботи продовжилися й надалі і без документів!

У п’ятницю, 24 квітня журналістам UA-Times вдалося зафіксувати порушників та будівельну техніку на об’єкті. Прохання, поспілкуватися щодо наявності документів, на підставі яких виконуються будівельні роботи в історичному ареалі «Софії Київської», наразилося на стіну нерозуміння з боку будівельників, що мала «відсилочний» характер.

Гіркий досвід

Проблема щодо виконання несанкціонованих робіт в будівлі, на Ярославовому Валу, криється навіть не у самих балках, що вже встигли суттєво спотворити історичний фасад будинку. Куди більші побоювання у киян та громадських активістів, сьогодні викликає, власне, причина їх встановлення. Адже, за планом будівельників, сталеві окови мають тепер втримувати зовнішні стіни будинку, в той час як внутрішні перекриття, вочевидь, будуть демонтовані, якщо ще не демонтовані.

Схоже «перепланування» у 2016-ому коштувало двох життів

Саме за таким сценарієм розвивалися події довкола скандального будівництва на вул. Богдана Хмельницького, 12-14. У 2015 році, після імовірного переходу історичного будинку у власність Ірини Бойко, дружини міністра навколишнього природного середовища в уряді Миколи Азарова Віктора Бойка, будинок неодноразово горів. Після означених пожеж, почалася реконструкція споруди. Так само будинок завісили величезним полотном, так само зовнішні стіни було «укріплено» металевими скобами. Однак, фінал, на жаль, був трагічним. 26 лютого 2016 року під час будівельних робіт з розбирання внутрішніх перекриттів прибуткового будинку кінця ХІХ ст. на вул. Богдана Хмельницького, 12-14, загинуло одразу двоє будівельників.

Тоді трударі фактично стали жертвами власної «роботи», оскільки, як було встановлено слідчими органами згодом, будівельні роботи в споруді здійснювалися без жодних належних на те дозвільних документів, а компанія-підрядник навіть не мала ліцензії на виконання такого виду робіт.

Симон Петлюра і Революція

З 1906 року в будівлі за адресою Велика підвальна, 6, працювала редакція газети «Рада» — першої щоденної україномовної громадсько-політичної газети. Як би сказали нині, Симон Петлюра — майбутній головнокомандувач об’єднаних українських військ, був там активним дописувачем і мав свій блог.

План садиби 1884 року. Кімната-майстерня Петлюри знаходилась у дворі.

Втім, мало хто знає, що редакція газети на свої початках мала більш, ніж скромне приміщення, а більшість кореспондентів працювали за межами редакційних стін. Симон Васильович теж не був виключенням. Для зручності пересування він винаймав невеличку кімнату-майстерню у одному з підсобних приміщень сусідньої садиби за адресою, Велика підвальна, 10 (сьогодні Ярославів Вал, 10). Особливо подобався майбутньому творцеві української революції внутрішній двір, яким в тіні численних древ без проблем можна було дістатися газетної редакції.

Вир революційних (1905-1907 рр.) і національно-визвольних (1917-1920 рр.) подій  надовго вирвав Петлюру із журналістики. Втім, головному отаману українського війська ще довелося повернутися у свою майстерню. Сталося це в грудні 1918 року, коли війська Директорії взяли владу в столиці. За іронією долі, згадка про ті події, а за разом і про будинок на Ярославовому Валу, 10, лишилась в журналі «Киевский коммунист» від 1 лютого 1919 р. Ось що про це писав тоді рупор більшовицької пропаганди: «Отряд петлюровцев, сопровождавший группу арестованных коммунистов от гостиницы «Версаль» /Б. Подвальная, 10/ к штабу корпуса на Печерске, по дороге колол их штыками, многих расстреляли».

Так, дійсно в 1918 році в будівлі на Ярославовому Валу, 10 знаходився готель «Версаль», щоправда на той момент він уже як рік не виконував своїх прямих функцій, а був радше штабом-резеденцією Петроградських комуністів у Києві. Тут, зокрема, працювала відома комуністка-підпільниця Галя Тімофєєва, за плечима якої смерті сотень українців, що за її вказівками впродовж 1917-1918 рр. потрапляли в розстрільні списки «контрреволюционных элементов».

Щодо заарештованих комуністів, то їх, попри голосні заголовки «Киевского коммуниста» ніхто не лінчував. На червоних агітаторів на початку лютого 1919 року чекав суд і подальше ув’язнення у Лук’янівському тюремному замку. Тімофєєва теж постала перед обличчям феміди. Суд засудив підпільницю до вищої міри покарання, що була приведена у виконання 4 лютого 1919 року.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *