«Схема» переселення мешканців Подолу з історичних будинків до дешевого житла на Троєщині

«Активні Громадяни» в своїх публікаціях вже торкалися проблем невпорядкованої забудови українських міст, особливо столиці, яка докорінно змінила своє обличчя всього лиш за останні кілька років, значною мірою втративши свою історичну ідентичність, що так приваблює іноземних туристів. Наразі маємо бажання розповісти про те, як нині міські чиновників під головуванням міського голови Віталія Кличка у будь-який спосіб відселяють мешканців середмістя і зносять начебто “аварійні” історичні будівлі, на відновлення і реставрацію яких було попередньо витрачено мільйони бюджетних гривень.

Показовою в цьому плані стала ситуація з будинками за адресою вул. Велика Васильківська, 35-37. Ще наприкінці 90-х обидва будинки пройшли повну реставрацію за рахунок бюджету міста. А уже в 2003 році будинок під №37, що обліковувався в держаному реєстрі нерухомих пам’яток історії і культури і налічував більш ніж сторічну історію, частково обвалився. Виною тому стало недолуге перепланування житлового простору одним із власників квартир.

Що ж робити з відреставрованим за кошти платників податків будинком-пам’яткою в якому обвалилась стіна? «Певно, що відремонтувати за кошти винуватця надзвичайної ситуації» – подумали б ви. Однак, іншої думки щодо цього було ПрАТ «Укрпроектреставрація». Фахівці цієї державної установи тоді спішно підписали висновок про те, що пам’ятка втратила свою цінність, а її ремонт і відновлення уже не мають практичної доцільності. (читайте також: Як Український державний інститут культурної спадщини сприяв розбору по цеглинам сторічної пам’ятки — казарм Тираспольського полку та знищенню Будинку з ромашками.) Всіх мешканців, в тому числі і тих, що виступали проти залишення власної домівки, де прожили уже декілька поколінь, відселили, а будинки за номерами 35 і 37 зрівняли із землею.

Історія довкола знищення пам’ятки історії і культури тоді, здійнявши галас в інформаційному просторі столиці, попри безліч відкритих питань (накшталт того, яким чином буцімто аварійність 37-ого будинку впливала на 35-й, або як стан однієї стіни впливає на загальний стан щойно відреставрованого будинку), не знайшла свого подальшого розвитку. Ані горе-перепланувальники, ані особи, що підписували очевидно надуманий висновок про втрату цінності пам’ятки та недоцільність її відновлення, так і не понесли жодної відповідальності за свої діяння, а на місці двох розкішних будинків кінця ХІХ ст. нині пустир і будівельне сміття.

Як відомо, легка здобич пробуджує азарт мисливця, а безкарність породжує вседозволеність. Простота і відносна дешевизна схеми з визнання пам’яток такими, що втратили свою культурну цінність (за неофіційними нашими даними, висновок про втрату цінності в середньому коштує $50-70 тис.) зробила її популярним інструментом в системі отримання ласої столичної землі під забудову. Частково деталі цієї схеми, за якої забудовник успішно знаходить спільну мову з місцевою держадміністрацією, що надалі відселяє мешканців за кошт міста, ми вже висвітлювали в одній з попередніх публікацій «Схеми», за якими чиновники перетворюють багатовікову пам’ять Києва на купки попелу». Однак, насправді у гонитві за потрібним результатом спраглий до землі забудовник зараз готовий піти куди далі, ба навіть самостійно роздати житло мешканцям, чий будинок у центрі міста готують зробити «аварійним».

Історія забудови за адресою Хорива, 2, що в самому центрі історичного Києва-Подолу, також тягнеться з 90-х років минулого століття. У 1998 року 4-поверховий будинок за вказаною адресою також було повністю відреставровано за рахунок міста. Однак, у 2012 році комунальники включають будинок до переліку «застарілого» («ветхого») житлового фонду, а Подільська райдержадміністрація поступово починає шукати інвесторів для реконструкції комплексу будівель за адресою Хорива-2 (2а, 2б, 2в, 2г, 2д). Певно за 14 років, з моменту попереднього ремонту, грошей в міському бюджеті таки не «нашкребли».

Але менше з тим, адже на порятунок злиденному міському бюджету (на 2012 рік – це більше 16 млрд. грн.), з якого і ремонтують відповідні будівлі, прийшла компанія-інвестор ПП «Конвалія-нерухомість», що люб’язно зголосилася за свій власний кошт відселити мешканців будинку в обмін на ділянку, на якій знаходиться весь комплекс будівель. А це,на хвилинку, площа у 2,5 га в самому центрі міста!

Здавалося б, потрібно неабияк радіти, адже вдалося знайти інвестора, що і людей залишить з житлом і реконструює історично цінні будівлі. Однак, місцеві мешканці не сильно поспішали приймати умови інвесторів-добродіїв. І ось чому. Насправді, подолянам, які не один десяток років прожили в колисці великого граду Кия, на місці хрещення України-Руси, запропонували переїхати до іншої не менш видатної столичної перлини… на Троєщину. Інвестори поставили умову, за якої, або люди погоджуються на обмін житла за Договором міни, або залишаться взагалі без даху над головою – будинки просто визнають аварійними і людей примусово виселять, надавши лише тимчасове житло, а що далі – невідомо.

Ось лише кілька адрес за якими подолянам запропонували «нове» житло: Закревського, 37, Маяковського 12в, Клавдіївська, 24.

А ось тут найцікавіше – як на радість забудовникам, так і їх помічникам в міськадміністрації власники дорого житла в центральній частині міста взамін отримали дешеве на околицях. За даними популярного нині ресурсу з продажу нерухомості lun.ua, однокімнатна квартира з повноцінним ремонтом та заміненими склопакетами в запропонованих подолянам будинках по вулиці Маяковського коштує $28 500, по вул..Закревського  –  $29 000.

Щодо третьої в нашому списку адреси, то на нас чекала досить цікава несподіванка. За відкритою інформацією розміщеною в мережі інтернет за адресою Клавдіївська, 24 знаходиться Київський професійний ліцей будівництва і комунального господарства, що підтвердилося і по приїзду за даною адресою.

Що ж, тепер поглянемо скільки на ринку нерухомості коштують квартири на Подолі: однокімнатна квартира за адресою Хорива, 15/8 – 500 метрів від пам’ятки архітектури за адресою Хорива, 2 – $90 000, однокімнатна квартира за адресою Хорива, 29а – $93 000.

Очевидно, що ціни дещо різняться. В середньому вартість наданого взамін житла втричі менша за фактичну, а грошовий еквівалент різниці складає близько $60 тисяч. Тобто якщо порахувати відселення лиш одного будинку на Хорива, 2, а це 4 поверхи, десь по десять приміщень на кожному, вийде сума в $600 000, що на сьогодні еквівалентно близько 16 290 000 грн. Ось Вам і ціна відселення, вірніш лиш та частина, яку інвестор зумів заощадити. Висновки, як то кажуть, робіть самі.

Дмитро Перов