Свідок: Як російські солдати катували та вбивали мешканців Старого Бикова (Відео)

Напис: “Діти. Не стріляйте, будь ласка”

В українському селі Старий Биків на території Бобровицького району Чернігівської області російські солдати стояли понад місяць. Коли вони колоною заходили до села, всіх чоловіків, які опинилися на вулиці, відловили та доставили до будівлі гуртожитку біля пам’ятника воїнам, які загинули у війні в Афганістані у 1979-1989 роках. Там їх кілька днів катували, а потім убили. Дев’ять днів рідним, переважно матерям, російські солдати не дозволяли поховати вбитих. Так поводилися не лише з українцями. Трупи своїх солдатів російські загарбники спалили на стайні.

Про те, що пережило село від час перших днів окупації, розповіли журналістам «Активних громадян» місцеві жителі.

«В середині села вони (російські солдати – редакція) майже не були. Пройшли по хатам, сказали не виходити і не вилазити.  Де раніше була конюшня вони сиділи. У них там лазарет був, вони там мертвих та поранених тримали», – розповила одна мешканка.

«Вони потім забрали своїх загиблих з собою?», – задав уточнююче питання журналіст.

«Ні. Тут палили. У Букові в крематорії палили. Скільки вони там спалили, я вам конкретно не скажу. Але палили свої трупи там. Люди казали, що там дуже смерділо горілим м’ясом. Наших односельчан тут вбили шість чоловіків. У Ольги двох хлопців вбили. У неї три сина, двох убили. Молоді хлопці… Без причини. Похватали і все… Матері благали, віддайте. Ніхто не віддав. Ще так познущалися над ними, що жах. Черепа поламали,  у пах ножі встромляли і ще так провертали… Страшне… Ще одна жінка сина єдиного втратила. Йому було 30 років. Ні за що його вбили. Вони вийшли на вулицю покурити, а їх забрали. Вона просила, на колінах стояла. Вона сиділа біля пам’ятника загиблим “афганцям”, як в село в’їжджати. А там поряд катували хлопців. Вони кричали, а потім затихли. Вона зрозуміла, що їх вже вбили. А тоді ще 10 днів не давали поховати. І жінку одну, як на Чистопілля їхати, як на Київ і зліва поворот – задавили бетеєром. Там вона теж довго лежала, не давали заховати», – розповила мешканка Старого Бикова через півроку після деокупації села.

Інша жінка доповнила цю розповідь, коли підвозили журналістів до родини, яка втратила єдиного сина.  Без допомоги залишився 75-річний дідусь, сін якого в той страшний день поїхав на велосипеді по лики для хворого батька. Молодий чоловік ще не знав, що за поворотом російські танки. І вже не повернувся до батька.

«Запустили дрон (російські солдати, коли зайшли у село – Редакція). Бачили, хто де йшов, хто де виглядав. Провели розвідку. Ми стояли, виглядали, а чоловік каже: “Бігом під накриття, бо дрон дерчить”. Ніхто ж не розумів, що це – бо ми ж мірні люди. А потім дізналися, що і снайпер сидів. Спочатку зайшли не росіяни. Розмовляли не по нашому і кричали не по нашому. Бігали з вузькими очима. Коли приїхали наші слідчі (після звільнення села від окупантів – Редакція), то люди їм розповідали, що саме ті, що розмовляли не по нашому (не на російській мові – Редакція) вони катували. Розказували ті, що біля пам’ятника сиділи, коли їх хлопців катували. Селянам сказали: “Йдіть додому, ми допитаємо, та відпустимо”. Вони і пішли, а потім хлопців вбили», – згадувала інша мешканка Старого Бикова.

Жителі Старого Бикова розповіли, що коли ховали вбитих хлопців, було видно, що у них зламані ребра, а у одного перерізано горло.

Російські солдати забирали людей навіть із дому – вони не були солдатами української армії та не нападали на окупантів.

«Там забрали просто з дому. Там далі забрали всіх з двох вулиць. Двох хлопців забрали, вони виглядали.  Їх забрали, бо дрон їх побачив. А ті по махорку бігли, їх теж забрали. Усіх вивели на край села до зупинки. Там катували, а потім відвели до бані (де полонені були вбиті – редакція)», – розповіла мешканка Старого Бикова.

Станом на 22 лютого 2023 року з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну слідчі Національної поліції України розпочали 64 331 кримінальне провадження за фактами вчинення на території України злочинів військовослужбовцями збройних сил російської федерації та їхніми пособниками.

З них:

• 52339 – за статтею «Порушення законів та звичаїв війни”;
• 9 251 – за статтею «Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України”;
• 2524 – за статтею «Колабораційна діяльність” та інше.