Секретаріат омбудсмена відмовився захищати права бранки концтабору, яка не може три роки знайти голову свого ОСББ

Київська пенсіонерка Лариса Аолнівна Кривов’яз, яка пережила голокост, сьогодні мешкає в колись презентабельній висотці за адресою вул. Предславинська 31/11. Пані Лариса на собі відчула увесь цинізм відношення сьогоднішньої влади до людей,  коли намагалася домогтися від свого ОСББ та органів влади елементарного надання послуг, за які платять мешканці будинку. Мистецтвознавець за освітою, жінка у своїй боротьбі дійшла до омбудсмена – Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Але Лариса не отримала належного захисту своїх прав від Людмили Денісової.

Новий, гарний дім , розташований мало не в центрі міста, в якому пані Лариса давно придбала квартиру, тепер став занедбаним і мало не аварійним. За кілька років повної бездіяльності ОСББ багатоповерхівка перетворилася в розламаний і занедбаний будинок і це попри сусідство з культурною окрасою міста Палацом Україна. Вщент розбита плитка, що валяється прямо під будинком, поламані східці, дірки в тротуарі – ось, що зустріло нас прямо на дворі цього так званого елітного житла.

Та проблеми не лише на зовні. Щоб потрапити всередину, нам довелося використати чорний вхід. І це зовсім не через посилену охорону, просто парадні двері не працюють вже майже півроку. На запитання, коли ж мають полагодити, охоронці посміхаються і кажуть, що мабуть доведеться почекати ще стільки ж.

Дивацтва на цьому не припиняються, хоч доклавши великих зусиль Лариса привела свою квартиру до вишуканого вигляду, вид з її балкону змушує бажати ліпшого. Розвалений завод «Радар» не тільки псує картину, але й є потенціальною небезпечною зоною для дітлахів і інших допитливих людей. Там мали будувати торгівельний центр, але натомість руїну залишили напризволяще. Жінку обурює, що звідти навіть будівельне сміття ніхто не вивіз.

«Я обращалась во все инстанции, но они даже слушать не хотят. Они никогда ничего не знают, только знают, как воровать. А я имею право достойно жить?», – у розпачі розповідає «Активним Громадянам» Лариса Аронівна.

Для початку пенсіонерка звернулася зі скаргою до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації. На що отримала офіційну відповідь, де зазначалося, що працівниками відділу контролю за благоустроєм адміністрації було повторно здійснено обстеження, за результатом якого територія знаходиться в належному стані.

Далі почалися пошуки уповноважених осіб, які мусили наводити лад на прибудинковій території та в самому домі. Завдяки запитам на доступ до публічної інформації, яку уповноважені органи мусять надавати громадянам згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17, з’ясувалося, що домом управляє ОСББ «Софія-1» і тому займатися ним має її голова Сухоцька Марина Броніславовна.

Вирішувати усі претензії до обслуговування будинку, влада порадила мешканцям з головою ОСББ. Але, зі слів мешканців будинку по вул. Предславянська 31/11, голова навіть не виходить з ними на контакт. «Ми бачили її тільки двічі. Перший раз, коли вибирали на пост і нам було обіцяно багато благ, а другий через два роки, коли вона об’явила, що тепер ми будемо платить більше», – розказали нам сусіди Кривов’яз.

Намагалися знайти контакти голови ОСББ через звернення до ТОВ «Сервіс», яке, згідно договору з ОСББ «Софія-1», має займатися будинком і прилеглою територією. Представники ТОВ «Сервіс» відповіли, що вони не знають, де перебуває зазначена особа.

З постійних мешканців лишилось всього шість квартир, усі інші, по словам Лариси, здаються в оренду і виставлені на продаж. Тому громади будинку як-такої немає – люди постійно змінюються і нікому нема діла до того, що будівля приходить в занепад. Як небайдужа людина, Лариса зверталася до багатьох представників влади з проханням, надати якусь допомогу у вирішенні ситуації. Зокрема – до мера Віталія Кличко та його заступника Петра Пантелеева. Та впродовж трьох років ніяких конструктивних дій від них не було, лише численні відписки, каже жінка.

Через, що Лариса Кривов’яз звернулася до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової. Але секретаріат уповноваженої не виявив ніякого порушення прав пенсіонерки, якій не надають належні послуги за сплачені нею гроші, а органи місцевої влади навіть не надають належної відповіді на її звернення, не кажучи вже про те, щоб вжити заходи реагування до несумлінного ОСББ.

«Дошло до того, что помощница омбудсмена Левшун, написала мне, что больше не будет отвечать на мои письма. Вопроси не решены, найти крайнего невозможно, собрана гора отписок от властей города, а со мной просто отказываются общаться», – обурюється паны Лариса. І завершує: «Мне хотелось бы лично спросить Денисову, имею ли я право на достойную жизнь?».

Михайло Шевирьов