Протистояти антисемітській пропаганді під час конфлікту на Близькому Сході — німецькі ЗМІ

Маркування слідів від крові після нападу ХАМАС на кібуц Нір-Оз. Фото: Амір Коен/Reuters

Зображення проти чуток…

Протистояти антисемітській пропаганді під час конфлікту на Близькому Сході важко. Але не
намагатися цього зробити означає капітуляцію перед фашистами цього світу.

Про це пише німецьке видання taz.de.

Насправді не варто було очікувати, що в сьогоденні будуть якісь відкриття для критиків антисемітизму. Було очевидно, що з жорстоким нападом ХАМАС на Ізраїль пошириться антисемітична хвиля, яка обрушиться на світ. Можна припустити, що саме це було частиною  віроломного плану ХАМАСу: викликати реакцію Ізраїлю масовим вбивством, яка, згодом,  поширила б антисемітські рефлекси по всьому світу, і підвищила б ненависть до євреїв. Для  досягнення цієї мети ісламісти використовують всі можливі методи пропаганди. Вони знімали  свої вбивства, щоб збільшити страждання сімей загиблих і щоб хвалитися цим вдома. Вбивці, які  засуджують себе – солідарність і співчуття з жертвами, здається, мали б бути безумовно  присутніми.

Насправді однак відбувається інше. Мільйони людей у ​​всьому світі раптово (!) вражені  конфліктом на Близькому Cході і це змушує виходити їх на вулиці. Чому це трапилося? Чи через  те, що в цій війні є жертви на палестинській стороні? Або ж тому, що інша сторона пропаганди  ХАМАСу діє вже досить давно?

Звинувачення жертви

Антисемітам (до яких звісно відноситься й ХАМАС) завжди вдавалося змальовувати своїх жертв, євреїв, як злочинців, незважаючи на всі погроми та спроби їхнього знищення. Антисемітам  вдається, як це називає Адорно, «розповсюджувати чутки про євреїв». Ця найбільш вдале  визначення антисемітизму.

Це саме те, що робить ХАМАС – і навіть такі відомі медіа, як BBC і New York Times піддаються цьому. Різним ЗМІ довелося відкликати свої передчасні повідомлення про вибух у лікарні Аль- Ахлі в Газі. Не дивно, що потім було зменшено чисельність жертв.

Давати спротив пропаганді

Враховуючи цю багатовікову логіку, не дивно, що зараз точаться дебати щодо зображень,  показаних на військовій базі у жовтні. Близько 150 журналістам отримали матеріали  масштабів масового вбивства на відео, яке – з метою захисту гідності жертв та їхніх родичів –  насправді не передбачалося показувати.

Той факт, що Ізраїль все одно був змушений показати зображення, можна сприймати лише як  доказ того, наскільки сильною є пропагандистська машина ісламістів. Як показали інші кризи –  пандемія, російські кібератаки та обман Трампа – важко боротися із пропагандою та змиритися з  правдою. Але не спробувати було б капітуляцією перед фашистами цього світу. Тому добре  показувати фотографії лише журналістам. Це обмежує ризик подальшої експлуатації цих  зображень. І в той же час збільшується шанс, що правда переможе чутки.