ПЛЕСО та «Київзеленбуд» не можуть поділити парк «Партизанської Слави» та Червонохуторські озера

У середу 21 листопада об 14.00 у стінах Київській міській державній адміністрації пройшло чергове засідання постійної комісії Київської міської ради з питань екологічної політики. Найбільш болючими питаннями порядку денного виявилося недопущення будівництва сміттєпереробного заводу в селищі Пирогів та обговорення подальшого стану Червонохуторських озер.

Протистояння навколо парку «Партизанської Слави», що розташовується на південної-східній околиці Дарницького району столиці, виникло щодо передання парку на обслуговування від одного комунального підприємства до іншого. Ентузіазм в суперечці щодо того, хто буде доглядати парк і опікуватися озерами, які там знаходяться, підігріває бюджетне фінансування масштабного проекту. Опонентами в цьому питанні є підрозділ комунального підприємства КО «Київзеленбуд», яке і опікується парком нині, та комунальне підприємство ПЛЕСО, як профільне підприємство по обслуговуванню та утримуванню водних об’єктів Києва.  Предметом суперечки є, зокрема, і проект організації території регіонального ландшафтного парку «Партизанська Слава», а саме яким буде цей проект і, що головне – хто буде його виконувати.

Основним аргументом на комісії пролунало те,  що нинішній балансоутримувач парку не належним чином виконує свої обов’язки. Зокрема, як доказ були показані фотографії спиляних дерев. Статус регіонального ландшафтного парку зобов’язує здійснювати ретельніший контроль за всіма можливими діями, що відбуваються на території парку і особливо за роботами, що пов’язані з вирубкою дерев. 

«На парк «Партизанської Слави» оформлене право постійного користування – це об’єкт природозаповідного фонду місцевого значення, тому право користування оформлене за КП Дарницького району. Щоб передати парк на бланкс КП ПЛЕСО необхідно здійснити поділ земельної ділянки, чи скасувати право постійного користування. Абсолютно не бачу в цьому логіки: якщо право користування вже оформлене, навіщо його скасовувати [мова йде про кропітку процедуру оформлення відповідної документації, довготривалість самого процесу та уже витрачені з бюджету міста кошти, – Авт.]? Те питання, те завдання, яке ставить перед нами громадськість – це врегулювати у відповідності до Закону України «Про природно-заповідний фонд», зональність парку «Партизанської Слави», що може бути визначено проектом організації території – тобто визначити зону: заповідну зону, визначити зону стаціонарної рекреації, зону регульованої рекреації і т.д. Всі ці питання в тому числі прибережної водозахисної смуги, стежок і т.п. мають бути закладені в проекті», – пояснив «Активним громадянам» необхідність припинення погодження проекту організації території парку та необхідність оголошення відкритого конкурсу на розробку нового начальник Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Андрій Мальований.

Активісти же бачать в такій суперечці лише боротьбу за зону впливу на майбутній бізнес в парку и на озерах. «Постійно спостерігаю за захопленням берегів Дніпра і київських озер так званими підприємцями. Наприклад, роками працюють шашличні на прибережній зоні під мостом Патона без єдиного документа. На них навіть заведено кілька кримінальних справ, включаючи захоплення прибережної зони і несплату податків. Прокуратура роками ці справи розслідує, а загарбники заробляють. У той же час ПЛЕСО тільки виписує приписи. І то, якщо на нелегальний бізнес вкажуть місцеві жителі. Будиночки на берегах ростуть без відома керівництва ПЛЕСО? Сумніваюся. Це бізнес. І в історії з парком “Партизанської Слави” особисто я бачу боротьбу за сферу впливу на такий «бізнес»”, – поділилася своїми думками представник Громадської Ради при Дніпровській районній державній адміністрації Ірина Ковальчук.

Дмитро Перов