Петиції: Кияни намагаються захистити Поселення часів Київської Русі та найдавнішу броварню столиці

17.04.2024

803

За допомогою такого інструменту народовладдя як петиції кияни намагаються врятувати пам’ятки архітектури та історичні будівлі, а в цілому історичну спадщину України. Серед нових петицій — №12969 «Захистити від забудови Поселення часів Київської Русі в урочищі Китаїв».

Петиція №12969

Ініціатори петиції зазначають, що за часів управління столицею мера Олександра Омельченка (1996 — 2006 роки), та Леоніда Черновецького (14 квітня 2006 — 12 липня 2012 рр) відбулось вилучення з державної власності землі історико-культурного призначення в урочищі Китаїв, на території якого знаходиться пам’ятка археології національного значення – Китаївський археологічний комплекс. Одночасно було передано в оренду під забудову також і сусідні особливо цінні землі Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України в урочищах Самбурки та Болгарське.

«У нинішнього складу Київської міської ради є унікальний історичний шанс зберегти нашу культурну та природну спадщину, виправивши хибні рішення попередників. У південній частині Києва, за 9 км від Хрещатика, на правовому березі Дніпра розташована дивовижна місцина, де збереглися пам’ятки й об’єкти, що засвідчують проживання тут людини дуже багато століть тому. На території Китаївського археологічного комплексу археологами знайдено та досліджено понад 1000 артефактів – від зарубинецького періоду до часів Київської Русі! На цій місцевості розташовані об’єкти ІХ-ХІІІ ст.: городище, ПОСЕЛЕННЯ та місто «мертвих» – 400 курганів!», – сказано у петиції.

Зазначається, що свій ціннісний вибір (зберегти ці території) робили активісти-захисники Китаєва (археологи, екологи, історики) протягом останніх 50 років. Саме тому урочища Китаїв, Самбурки та Болгарське увійшли свого часу до переліку територій, на основі яких має створюватись НПП «Голосіївський». Розширення меж НПП «Голосіївський» з включенням урочищ Китаїв, Самбурки та Болгарське у 2020 році погодило Міністерство енергетики та захисту довкілля України – таке вдале рішення дозволить зберегти і археологію і природу одночасно.

«Чудово усвідомлюючи цінність цих земель та те, що така забудова створить, в тому числі, транспортний та інфраструктурний колапс в мікрорайоні, жодна посадова особа у 2007 році не взяла на себе відповідальність підписати договори оренди на ці земельні ділянки. Тому вони були «узаконені» в судовому порядку. За понад 20 років оренди ділянок забудова так і не була здійснена. Термін дії договорів оренди спливає 30 липня 2024 року, тому петицію потрібно підписати терміново, а рішення прийняти якнайшвидше. Враховуючи вищевикладене, просимо Київську міську раду вжити всі необхідні заходи для недопущення продовження оренди земельних ділянок в урочищах Китаїв, Болгарське та Самбурки з кадастровими номерами 8000000000:79:089:0003, 8000000000:79:090:0001, 8000000000:79:091:0001, 8000000000:79:091:0002, 8000000000:79:091:0011», – сказано у петиції.

Ініціатори петиції зазначають, що просять депутатів Київської міської ради про таке:

Прийняти Рішення про припинення договорів оренди на ділянки, що вказані вище у зв’язку з закінченням строку (30.07.2024 р.), на який їх було укладено або Рішення про відмову ПРАТ «Київська овочева фабрика» у продовженні договорів оренди (в залежності від того, чи подав Орендар повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк).
Не пізніше терміну, встановленого законодавством України забезпечити заходи щодо повідомлення ПРАТ «Київська овочева фабрика» відповідним листом-повідомленням про непродовження дії договорів оренди земельних ділянок, вказаних в п.1 та забезпечити заходи щодо подання до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяви про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договорів оренди цих земельних ділянок.
Після прийняття Рішення про відмову у продовженні договорів оренди забезпечити заходи зі скасування реєстрації права користування ПРАТ «Київська овочева фабрика» спірними земельними ділянками у державному земельному кадастрі та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Повернути у державну власність земельні ділянки, що вказані вище та прийняти Рішення про погодження розширення НПП “Голосіївський” на землях в межах урочищ Китаїв, Болгарське, Самбурки у Голосіївському районі міста Києва загальною площею 58,29 га, враховуючи погодження Міністерства енергетики та захисту довкілля України №26/1.4-14.2-14574 від 03.06.2020.

Підписати петицію можна за посиланням: «Захистити від забудови Поселення часів Київської Русі в урочищі Китаїв».

Петиція №12965

Відомий київський захисник історичної спадщини Києва Дмитро Перов також використовує петиції, як можливість звернути увагу столичної влади на проблемні питання та, зрештою, за допомогою підтримки киян врятувати від знищення історичні будівлі. На сайті Київської міської ради є декілька петицій авторства Перова. Одна з них №12965 «Зберегти Броварню «Псьол» 1860-х років, на заводі Ріхерта».

«Стара броварня родини Псьол є найдавнішою збереженою спорудою, де виробляли пиво в Києві, а також найстарішою частиною комплексу Пивзаводу Михайла Ріхерта. Як зазначає києвознавець Антон Короб, історію пивоварного заводу Михайла Ріхерта розпочинали інші підприємці. Ще 1850 року виходець з Ліфляндії Олександр Генніґ заснував тут першу броварню, яку 1858 року продав штаб-капітану Степану Івановичу Псьолу. Проєкт нещодавно презентований забудовником A-development та представником бюро ініціативної архітектури GA передбачає знос частини історичної забудови Пивзаводу Ріхерта, зокрема і броварні Псьол, на догоду новому будівництву, а отже втрати ще одної сторінки історії Києва. Тож, просимо фахівців КНМЦ при Департаменті культурної спадщини КМДА захистити Броварню Псьол, розробивши історичну довідку для включення Броварні до Переліку пам’яток м. Києва», — сказано у петиції.

Відомо, що у 1858 року Генніґ продав броварню штаб-капітану Степану Івановичу Псьолу. Згодом завод успадкувала його небога, Олександра (1817-1887 рр) – відома українська поетеса, сестра якої, Глафіра, була знайома з Тарасом Шевченком. Призвище Ріхерта починає фігурувати в історії броварні 1889 року, коли обидві садиби з підприємствами спільною площею 6 га придбав купець першої гільдії Михайло Ріхерт. Михайло — син німецького колоніста з Волині Вільгельма Ріхерта, який володів пивоварним заводом на Куренівці.

Михайло майже одразу замовляє проект реконструкції броварні відомому архітектору Володимиру Ніколаєву — співавтору пам’ятника Богдану Хмельницькому на Софійській площі та останньому архітектору, що працював над зведенням Володимирського собору. За проектом Ніколаєва до броварні прибудовують одноповерхову льодовню та нову триповерхову броварню.

Димар, що досі височить поруч, із вимуруваною датою зведення (1895), належить цегельному заводу, також збудованому Ніколаєвим на замовлення Ріхерта.

Підписати петицію можна за посиланням: «Зберегти Броварню «Псьол» 1860-х років, на заводі Ріхерта»

Петиція №12951

Автори ще однієї петиція намагаються заборонити будівництво ЖК «Тургеневъ» на місці історичної Садиби міщан, яка була збудована у 1890 році – №12951 «Заборонити будівництво ЖК «Тургеневъ” на місці історичної Садиби міщан Зеленських, 1890 р».

«У Києві планують знести чергову історичну будівлю. Цього разу забудовник кинув оком на дерев’яну двоповерхову садибу, що належала сім’ї заможних міщан Зеленських. У 1890 р. її звели з дерева на замовлення купця Василя Маліна; надалі дерев’яну будівлю обклали київською жовтою цеглою. Її фасад виконаний в стилі стриманого історизму. Це остання така дерев’яна споруда, що збереглася в районі Содатської Слобідки. Минулого тижня забудовник вивісив на фасаді будинку інформаційний банер. У ньому йдеться про те, що 134-річний будинок, на переконання забудовника, не має жодної історичної, культурної чи якої-небудь іншої цінності. Разом з цим до Департаменту охорони культурної спадщини було передано довідку аналогічного змісту, розроблену на замовлення будівельної компанії, – з вимогою визнати нецінність історичного будинку. На місці двоповерхової садиби Зеленських забудовник планує спорудити 12-поверховий клубний будинок бізнес-класу «Тургеневъ», що, вочевидь, сьогодні для нашої держави має куди більшу історичну, архітектурну та культурну цінність, аніж садиба 1890 року. Тож ми вимагаємо заборонити будівництво ЖК, яке знищує українську історичну та культурну спадщину, заміщуючи її атрибутами культури та ідентичності країни-агресора», — сказано у петиції.

Нині у Касаційному Адміністративному суді у Складі Верховного Суду громадянин Гречко Михайло Михайлович вимагає видати йому дозвіл на знесення Будинку Зеленських та будівництво відповідного Житлового комплексу. Згідно даних держреєстру — Гречко є засновником ТОВ «Тургенєв білд», що будувала першу чергу цього комплексу у 2017 році. За даними активістів, Михайло також продає квартири в цьому комплексі.