Омельченку з 2006 року не вдається приватизувати будівлі дитячого санаторію “Салют” на Гоголівській

5 травня на розгляд Постійної комісії Київської міської ради з питань власності було винесено питання “приватизації” комплексу будівель дитячого психоневрологічного санаторію «Салют», що знаходиться в самісінькому центрі столиці на вул. Гоголівській, 26-28.

Питання передання дитячого санаторію “Салют” в приватну власність вперше з’явилося ще в 2006 році, коли міським головою столиці був Олександр Омельченко (сьогодні лідер партії “Єдності”). Тоді протокольним дорученням міськради було пропоновано Департаменту комунальної власності м. Києва розглянути можливість укладення інвестиційного договору на комплексну реконструкцію приміщень дитячого санаторію “Салют”, що знаходиться в підпорядкуванні Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення КМДА.

Головна будівля санаторію споруджена ще у 1892 році за проектом арх. Ніколаєва. Фото: Короб Антон

Влада в столиці змінюється, але вже 24 травня 2007 року, напередодні дня міста, “молода команда” Леоніда Черновецького робить елегантний реверанс в бік своїх попередників. Рішенням Київради №739/1400 «Про надання дозволу Головному управлінню охорони здоров’я та медичного забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) на укладання інвестиційного договору з метою збільшення кількості ліжок та покращення умов перебування дітей в дитячому санаторії “Салют” та в дитячому санаторії «Ялинка» Київського міського дитячого санаторно-курортного об’єднання» (далі – Рішення) санаторію фактично підписують вирок.

Реконструкція взамін на споруди в центрі

За результатами прийнятого абсолютною більшістю депутатів Рішення 25 жовтня того ж року з компанією ТОВ “Фонд розвитку будівельних ініціатив” укладається інвестиційний договір № 7ІД/2007 (далі – Договір) на реконструкцію приміщень санаторію “Салют”.

Однак, за умовами Договору реконструюватися мають не історичні будівлі, що знаходяться на вул. Гоголівській, а інші приміщення комунального закладу. Зокрема, одна з будівель санаторію, що знаходиться в курортному поселені Пущі-Водиці, за адресою, вул. Квітки Цісик, 20.

Реконструйована будівля санаторію в Пущі-Водиці. Фото: Google

Виконавши в своїй частині умову договору щодо ремонту двоповерхової радянської споруди в Пущі-Водиці, сьогодні підприємці нагадали депутатам міської ради і про зобов’язання взяті на себе містом. Мова йде про передачу комплексу будівель за адресою, вул. Гоголівська, 26-28, що також належать санаторію “Салют” і, за умовами договору, мають перейти до ТОВ “Фонд розвитку будівельних ініціатив” в рахунок невідокремлених поліпшень виконаних підприємством у Пущі-Водиці.

Позиція депутатів міської ради

Депутат-доповідач на засіданні Постійної комісії Київської міської ради з питань власності (далі – Комісія) та місцевий депутат за округом Ольга Балицька (Депутатська група “Київська команда”) вважає Договір укладений ще за часів Черновецького схемою з виведення будівель з комунальної власності міста. Депутат певна, що сьогодні для її колег є всі підстави відмовити у погодженні проекту розпорядження виконавчого органу Київради (КМДА) про виконання умов злочинного Договору.

“Ці будівлі не були внесені до “Переліку об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації” ані на 2006-2008, ані на 2008-2010, ані на 2010-2012 роки. Крім того, будівлі на Гоголівській є пам’ятками архітектури місцевого значення, а отже не підлягають приватизації”, – зазначила Балицька.

Член Комісії і колишній її Голова Леонід Антонєнко (Депутатська група “Київська команда”) певен, що оскільки гроші за Договором таки були витрачені, інтереси інвесторів необхідно також врахувати. “Я пропоную даний проект рішення не погоджувати. Однак, гроші, які вже встиг витратити інвестор, повернути з міського бюджету, задля збереження духу справедливості. Натомість, передати будівлі на Гоголівській, що знаходяться в незадовільному стані, приватним клінікам, з умовою того, що вони збережуть історичні будівлі”, – висловив свою позицію з розгляду питання Антонєнко.

Розгляд питання спровокував сутичку між депутатом Дмитром Калінічєнком (Депутатська фракція «Єдність») та громадським активістом Олегом Симорозом

Більш радикально був позафракційний депутат – Святослав Кутняк: “Те, що зараз відбувається – це злочинний “бартер” комунальної власності, з яким насправді схована приватизація 1,5 га землі в самому центрі міста”. За словами Кутняка, він має беззаперечні докази фальшування результатів оцінки ремонтних робіт, які зробив ТОВ “Фонд розвитку будівельних ініціатив” у Пущі-Водиці. “Все це заради одного – прибрати земельну ділянку історичної садиби в центрі міста до власних рук і спорудити там черговий житловий комплекс”, – переконаний Кутняк.

Водночас Голова Комісії Максим Конобас (депутатська фракція «Солідарність») був не таким рішучим, щодо прийняття остаточного рішення з приводу передачі підприємцям із ТОВ “Фонд розвитку будівельних ініціатив” будівель санаторію “Салют”. “Колеги, у зв’язку з тим, що з цього питання я особисто не маю достатньої інформації – я пропоную це питання сьогодні не погоджувати, а передати на робочу групу. Нашого погодження (Комісії – прим., Авт.) воно сьогодні не має, але нехай рухається (через інші комісії – прим., Авт.) далі”.

Результат

Фінальне голосування Комісії дивним чином співпало з позицією її голови. Депутати не спромоглися набрати потрібну кількість голосів ані для погодження проекту рішення про передачу комплексу будівель санаторію “Салют” ТОВ “Фонд розвитку будівельних ініціатив”, ані взагалі для відмови у розгляді такого проекту рішення, на чому, зокрема, наполягав депутат Кутняк. За результатом нетривалого обговорення питання було вирішено “залишити без розгляду”, направивши його для доопрацювання робочій групі.

А капці то чиї?

Втім, більше детального вивчення заслуговує не лише питання того, як комплекс пам’яток архітектури місцевого значення, де жив і творив видатний український художник Микола Пимоненко, міг потрапити під приховану за інвестиційним договором приватизацію, а й те, кому місто так неухильно прагне його передати у цю саму приватну власність.

Компанія-забудовник належить Олександру Омельченку

З відкритих реєстрів можна дізнатися, що ТОВ “Фонд розвитку будівельних ініціатив” біло створено 17 жовтня 2006 року, тобто за півроку до підписання інвестиційного договору на передачу будівель на Гоголівській у приватну власність.

Згідно інформації бази відкритих даних clarity-project, серед засновників і кінцевих власників компанії значиться екс-мер Києва Олександр Омельченко, за часів влади якого вперше і з’явилася ідея передачі санаторію в самому центрі міста в приватні руки, а також така собі Оксана Лепень. Остання є і керівником означеного підприємства.

Все вирішують кадри!

Біографія Оксани Володимирівни доволі строката – від неймовірних злетів в професійній роботі юриста і до трагічних падінь з олімпу власної кар’єрної драбини. Так, згідно з інформації з відкритих джерел, своє сходження майбутній власник будівельного бізнесу починала з Московського університету, відразу по закінченню якого, за благословінням тогочасного Міністра оборони України Володимира Шкідченка, стала Керівником юридичного відділу Міністерства оборони України.

У свої 22 роки Оксана Володимирівна уже була фахівцем із землевпорядкування та забезпечення житлом. У 2003 році юридичний відділ Міністерства оборони уклав генеральний договір щодо будівництва житла для військовослужбовців у Печерському районі Києва. Згідно з договором на території військового містечка №2 передбачалося будівництво житлових комплексів загальною площею у 340 тис. кв.м. В обмін на землю Міністерство оборони мало отримати 25% від загальної житлової площі – 85 тис. кв.м.

Територія військової частини – тепер пристанище для елітних іномарок

Втім, доля розпорядилася інакше, квартири військовим надали, але не в збудованому на земельних ділянках Міністерства оборони житловому комплексі “Новопечерські Липки” (далі – ЖК), а… в Броварах. У 2006 році, у зв’язку з начебто повним виконанням умов генерального договору, Міністерство оборони України уклало із забудовником “Новопечерських Липок” договір про припинення зобов’язань, таким чином знявши всі можливі питання щодо повернення державі нанесених в результаті “земельного дерибану” збитків.

Якісна робота юридичного відділу Лепень забезпечила їй подальше професійне зростання. З 2012 року Оксана Володимирівна уже старший юристконсульт будівельної компанії Sent Sophia Homes. Після її приходу компанія, попри суттєве пошкодження двох поруч розташованих пам’яток історії та культури місцевого значення та подальшу загрозу їх повного знищення, успішно завершує будівництво 25-поверхового Готельно-житлового комплекс H-Tower на булв. Тараса Шевченка, 26а.

Тож можливо собі тільки уявити, що та як побудують юрист з екс-мером на місці дитячого санаторію “Салют”, якщо отримають історичну будівлю у власність.