Продаж Готелю ДНІПРО почнеться з ціни 80 млн грн ($3,2 млн)
02.03.2020
В центрі Києва у Дніпро зливають червону жижу
05.03.2020

Мешканці вул. Маршала Рибалка відмовилися від скверу

Ініціатор відмови від зеленої зони

На останньому засіданні Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування (далі — Земельна комісія), яке відбулося наприкінці лютого, прозвучала пропозиція… відмовитися від статусу скверу. І Ви будете не праві, якщо подумаєте, що це — ініціатива депутатів Київради.

На засідання завітали люди, що назвали себе представниками мешканців будинків, за адресою: маршала Рибалка, 5-7. Кияни попросили депутатів не облаштовувати сквер поруч з їх будинками, оскільки «їм це не потрібно».

«Нащо нам те, що нам не потрібно?», — пояснив мотивацію голова ініціативної групи Роман Зотс. Він та ще декілька осіб принесли на засідання Земельної комісії підписи мешканців, що начебто виступають проти створення скверу та наполягали на виключенні цього питання з порядку денного.

Реакція деяких депутатів Київради на несподівану пропозицію

Водночас, означене прохання пролунало настільки несподівано, що спантеличило не лише присутню громадськість, яка зазвичай приходить на засідання цієї комісії Київради, виборювати статус скверу для зелених зон, а й самих депутатів. Останні довгий час взагалі не могли зрозуміти суті порушеного перед ними питання.

«Так, а в чому проблема? Чому Ви не відводите цю земельну ділянку собі? Створюйте ОСББ і відводьте собі цю земельну ділянку. Я не розумію..?», — прокоментував прохання Зотса член Земельної комісії від депутатської фракції «Всеукраїнське об’єднання «Свобода» Іван Картавий.

«Це наша прибудинкова ділянка, ми проти її перетворення на сквер, тому що ми не зможемо самі нею опікуватися, вона буде передана Київзеленбуду… ми проти цього», — продовжував наполягати пан Роман.

З чого все почалося

Рішення про створення скверу на ділянці за адресою: маршала Рибалка, 5-7 було прийнято Київською міською радою ще 31 січня 2019 року. Ініціатором створення зеленої зони тоді виступив депутат Київської міської ради Святослава Кутняк, до якого звернулися місцеві мешканці.

Однак, прийняте рішення — це лише вершина айсбергу. Цій події передувала тривала й кропітка боротьба місцевих мешканців за збереження своєї прибудинкової території. Так, ще влітку 2014 року тут було по-справжньому гаряче — вирубування дерев, падіння парканів і звичні уже для будівництва в столиці спортивні молодики у масках, стали невід’ємною частиною життя типового двору на столичній Лукянівці.

Власне проект рішення про створення скверу і мав стати тим «рятівним» жилетом, який би «знизив» апетити забудовника і зупинив просування будівельних кранів вглиб прибудинкової території мешканців. Втім, вийшло трохи інакше…

Не все відразу

Прийняте на початку січня минулого року рішення Київради лише запустило бюрократичний механізм створення зеленої зони, однак фактично не сформувало її в натурі. А житловий комплекс Elyseum (забудовник — львівська компанія «Ріел») продовжував зростати, а процес створення скверу поволі проходив всі обов’язкові бюрократичні кола на шляху реалізації рішення міськради.

Ініціатор відмови від зеленої зони

Втім, коли всі необхідні процедури були вже завершені, а балансоутримувач всіх зелених зон столиці — КО «Київзеленбуд» звернувся до Земельної комісії Київради з поданням про передачу земельної ділянки в користування комунальному підприємству, частина мешканців висловила свою активну незгоду.

Позиція ініціативної групи

«Вони вже побудували, що хотіли. Зробили заїзд через наш двір. Ми за це добились благоустрою двору. Тож ми пішли на компроміс. Я цим не пишаюсь, просто кажу як є», — пояснює причини відмови від зеленої зони Роман Зотс.

Водночас, сам Роман не заперечує й того, що думка ініціативної групи за відмову від створення скверу, не є одностайною серед всіх місцевих мешканців.

Роман Зотс декілька років тому на зборах громади проти будівництва. Ліворуч — ініціатор створення скверу Святослав Кутняк. Фото з мережі інтернет

Зокрема, Зотс раніше теж активно виступав проти будівництва у власному дворі і підтримував громаду на акціях протесту. Але тепер його позиція з цього питання кардинально змінилася. Мотивація чоловіка доволі проста — краще щось конкретне тут і сьогодні, аніж щось аморфне й пізніше. «Ми тоді об’єдналися, щоб протистояти забудовнику. Зараз ми вже із забудовником домовилися, і не воюємо. «Сквер» тепер не потрібен. Ми захотіли залишити прибудинкові ділянки, як вони є», — пояснив UA-Times Зотс.

«Солодкі обіцянки» забудовників

Історія, що трапилася на маршала Рибалка, 5-7 далеко не перша спроба столичних забудовників «порозумітися» з громадою. Адже, сьогодні, як і дві тисячі років тому актуальним залишається вислів пера римських мислителів: «Divide et impera», або ж «Розділяй і володарюй».

Неодностайність думки поневолених народів давала можливість римським патриціатам ефективно керувати недалекоглядними перегринами (чужоземцями) впродовж віків. В арсеналі римлян були різні знаряддя — підкуп, шантаж, тиск, втім результат був завжди один — Рим підкорював нові народи і нові території один за одним. Звідти ще один вислів тієї епохи — «Не можеш перемогти — очоль».

Показовим прикладом того, як столичні забудовники переймають досвід античності є забудова в рекреаційній зоні на Миколайчука, 16, де на місці скверу з багаторічними деревами постав заклад громадського харчування одного зі світових брендів.

На етапі активного протистояння з громадою забудовник тоді обіцяв місцевим мешканцям за власний рахунок облаштувати ледь не «райський сад» довкола об’єкта, що будується.  Зокрема, мали бути висаджені нові дерева та кущі, прокладені нові доріжки, встановлені лавки і освітлення — одним словом, все для того, аби кияни, що живуть поруч, почували себе комфортно, а сам збудований об’єкт ніяк не впливав на їх повсякденне життя.

Обіцянка забудовника

Однак, трапилось не так, як гадалось. По закінченню будівництва і здачі об’єкта в експлуатацію на початку 2019 року місцеві мешканці не отримали від слова нічого з того, що ще вчора було обіцяно. Ані сад, повний кущів та дерев, ані лавок, ані облаштування простору довкола закладу харчування. Натомість отримали небезпеку пошкодження магістрального газопроводу, що проходить просто під будівлею закладу харчування (одна з основних причин, чому тут і досі нічого не було збудовано).

Як виглядає «райський сад» сьогодні

Такий фінал казки про добродія інвестора і його будівельників на Березняках. Яким буде фіналі на Лук’янівці — покаже час. До речі, питання так і не було розглянуто на тому засіданні Комісії Київради.

Дмитро Перов , засновник Громадської організації «Зелена хвилина»

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *