«Лісник президента» чи лісова мафія? Ситуація навколо опального директора лісгоспу на Харківщині

«Лісником президента» віднедавна називають директора Жовтневого лісгоспу що на Харківщині Руслана Чагаровського. Після того як він на нараді щодо стану лісів області у присутності президента України Володимира Зеленського розповів про масштабні зловживанні у лісовому господарстві Слобожанщини. «Активні Громадяни» почали виясняти обставини конфлікту між Чагаровським і тими, хто рубає дерева в лісах без відповідних дозволів ще до візиту гаранта Конституції до Харкова, а результатом нашого дослідження стала стаття «Куди під Харковом поділися дуби на 61 млн гривень».

Громадяни очікували, що після «розгону», який у стилі білоруського колеги влаштував харківським чиновникам новообраний український президент, полетять зі своїх посад лісові «генерали» та повістки з викликами до слідчих. Але натомість прилетіла комісія з Державного агентства лісових ресурсів (ДАЛР). Перевіряти роботу Чагаровського. Сімнадцять спеціалістів з різних департаментів ДАЛР та різних областей України. З очевидним наміром «нарити» на нього компромат і заткнути незговірливого директора. Що вкотре показало: робота президента – якісне реформування інституцій, а не накручування хвостів нерадивим чиновникам, бо тільки системні зміни дають стійкий результат.

Перевірка стартувала практично відразу після скарги доволі дивної громадської організації. Хоча численні факти незаконних рубок та інших негараздів у лісовому господарстві області раніше не викликали ніякої реакції у керівництва Держлісагентства. «Он воно як! –  пише харківський активіст Viktor Pidkopai.  – 22 липня скарга, а 29 – комплексна перевірка. Коли я спілкувався телефоном з паном Бондарем щодо подій у Безлюдівці ( селище міського типу Харківського району Харківської області. Впритул прилягає до південного кордону міста Харкова) – незаконні рубки у 73, 76, 79 кварталах лісництва біля цього населеного пункту, то почув що в них немає ні людей, ні ресурсів, ні важелів, але про ситуацію знає та занепокоєний. А тут – моментально прилетіли. От як це все розуміти»?

Також не викликає занепокоєння у ДАЛРівців результати перевірок державної екологічної інспекції. Так у червні 2019 року Державною екологічною інспекцією у Харківській області було здійснено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Державним підприємством «Зміївське лісове господарство». Перевіркою було встановлено ряд порушень. Зокрема, у Задонецькому лісництві під час проведення суцільної санітарної рубки 2019 року, причиною призначення якої стала пожежа 2017 року, були знесені дерева, які не були уражені лісовою пожежею. Інспекцією у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 р. № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» розраховано шкоду та пред’явлено претензію на суму 497 тисяч 982 гривні. Це тягне на кримінальну справу. Але перевіряльників з Києва за цими фактами ніхто не прислав. А у Жовтневий лісгосп – швидко і у великій кількості.

Одночасно не припинялися погрози (нагадаю, що невстановлені особи спалили машину дружини Чагаровського).  «Мені довелося вивезти родину», – сказав пан Руслан «Активним Громадянам», коментуючи поточну ситуацію. Також він вважає незаконною наслану з Києва перевірку. У документах перевіряльників не вказані законні підстави для позапланової перевірки; не зазначено, за який період треба проводити перевірку; нічого не сказано про участь самого опального директора у перевірці (а хто ж тоді має пояснювати мотивацію наказів, розпоряджень та інших документів, які будуть також предметом перевірки?).

На фото – рубки столітніх дубів, виявлені Русланом Чагаровським за сприяння громадських активістів

Все це дає чудові підстави оскаржити результати перевірки в суді і вимагати визнання їх недійсними. Важливо також пам’ятати, що Чагаровський повернувся до виконання своїх обов’язків буквально пару місяців тому, а до того перебував у відпустці по догляду за дитиною. «За той час, поки я перебував у вимушенiй відпустці, лісгосп довели майже до банкрутства. Тільки заборгованість по зарплаті склала 6 335 906 гривень, – каже Чагаровський. – Саме я звернув на це увагу і закалатав в усі дзвони. І мені ж цю заборгованість ставлять в вину».

Виступ на нараді щодо лісів у Харкові не був достатньо поширений, тож пан Руслан  вирішив організувати прес-конференцію в одному з провідних українських інформагентств. Але вона не відбулася. Бо невідомі «замінували» це інформагентство саме перед початком прес-конференції Чагаровського , чого не траплялося тут з далеких 1990-х.

Чагаровський вимушений був виступати перед журналістами просто на сходах агенції: «Я прийняв в управління Жовтневе лісове господарство в 2014 році в занедбаному стані. На підприємстві не було нічого: ні спецтехніки, ні умов для праці людей – приміщення не ремонтувалися 40 років. Ми з нашою командою відновили підприємство, впровадили енергозберігаючі технології, придбали техніку для розвантажування деревини, пожежні машини і автомобілі для патрулювання лісу. Підняли людям зарплату, створили деревообробний цех, оснастили ліс камерами спостереження і навіть купили квадрокоптер. Як виявилося, державне підприємство, що розвивається, не потрібно в першу чергу самій державі. А що ж потрібно, запитаєте ви? Потрібно не влазити в працюючі схеми незаконної вирубки лісу та виконувати команди зверху. А там нікого не цікавить ні екологія, ні дотримання закону, ні біологічна рівновага. Бізнес чорних лісорубів приносить надприбутки, які треба охороняти. Охороняти від розголошення, від уваги громадськості, від сторонніх людей в «системі». Такою сторонньою людиною виявився я». 

Далі Чагаровський розповів, як, аби не потрапити під звільнення через незгоду працювати за чорними та сірими схемами, він був змушений піти у відпустку по догляду за дитиною, а на його місце поставили людину, яка почала пиляти ліс «вчорну» і привела в абсолютний занепад матеріально-технічну базу підприємства. Частина техніки була «вбита», частина роздана в інші господарства, а одну патрульну машину примудрилися втопити.

«Але найстрашніше було не в цьому, – продовжив бунтівний директор. – За півроку моєї вимушеної відсутності по лісах Жовтневого як косою пройшлися: немарковану деревину вивозили караванами. Я терміново дав розпорядження почати ревізію лісу, а також аудит бухгалтерії, який виявив заборгованостей по зарплаті на 20 мільйонів гривень. А побіжний огляд 10% територій відразу показав збитки від вирубки на 100 мільйонів». 

Чагаровський доповів про ситуацію в. о. голови Дерлісагентства Володимиру Бондарю в надії, що він вплине на таке кричуще знищення лісу. «Допомога» не змусила себе довго чекати: з Києва в Харківську райдержадміністрацію прийшло подання на звільнення Чагаровського. Харківська РДА відхилила його. 17 липня Харків відвідав президент України Володимир Зеленський. Він провів нараду, присвячену саме діяльності чорних лісорубів.

«Я виступив з доповіддю, – каже Чагаровський, – і назвав президенту прізвища всіх причетних до «кришування». Передав йому всі підтверджуючі документи, і він зажадав від силовиків негайно втрутитися. Але після його від’їзду ситуація стала розвиватися зовсім в іншу сторону. Держлісагентство вже в третій раз намагається достроково розірвати контракт зі мною. Так, звичайно мені страшно за моїх близьких, тому що люди, які втрачають мільярдні прибутки, здатні на що завгодно. Але я поки ще вірю, що новий президент України, який пообіцяв зупинити вирубку лісу, зможе проконтролювати своїх підлеглих і довести справу до кінця».

А поки Чагаровський намагається повернути Жовтневий лісгосп до нормальної роботи, екологи фіксують критичність ситуації. «Першого серпня у лісгоспі було «жарко». З самого ранку працівники підприємства допитувалися перевіряльниками та намагалися зрозуміти законність підстав проведення перевірки. Чому? Бо перевірка проходить явно з порушенням вимог законодавства. Одна з багатьох причин — перевіряльники не знають, що перевіряти! І підтвердженням цьому є відсутність плану перевірки та питань, які підлягають ревізії.
Тут перевіряльники вважають, що вони самі мають право прямо на місці генерувати ті питання, які слід перевірити. І це лише вершина айсбергу», – розказав нам представник харківської екологічної групи «Печеніги» Сергій Шапаренко.

 Олег Листопад