Київська влада активізувала «пропихування» нового Генплану-2025. Чого очікувати

Днями (24 липня 2019 року) завершився збір зауважень до першого етапу стратегічної екологічної оцінки при розробці нового Генерального плану міста Києва. Цим етапом є  визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки (СЕО) проекту. Заяву щодо цих дій було розміщено на сайті Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а потім і у газеті «Хрещатик».

Давайте детальніше подивимося на цю заяву та порівняємо її із зауваженнями, які подав щодо цієї заяви розробник Генплану-2020, відомий київський архітектор Сергій Дюжев.

Щодо самої заяви та її преамбули пан Сергій заявив, що, згідно розділу закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.3 розділу 5-го (прикінцеві положення) цього закону стосовно того, що Генеральні плани населених пунктів, затвердженні до набрання чинності цим законом, є безстроковими. Тому, легітимним може бути внесення обґрунтованих позитивних змін тільки до чинного Генерального плану міста Києва та його приміської зони встановленим порядком, але не «розроблення нового Генерального плану Києва». Тобто, можна розглядати лише зміни та доповнення до Генплану-2020. І тому мова має йти «про проведення аналізу реалізації чинного Генерального плану Києва, причин та наслідків відхилення від його планувальних рішень, визначення заходів щодо розв’язання проблемних питань та ситуацій, відновлення законності у сфері містобудування, землекористування  та охорони природи»…

«Тому у переліку видів діяльності, стосовно яких здійснюється оцінка впливу на довкілля (ОВД), мають бути акцентовані: будівництво (та реконструкція) вулиць й автодоріг, транспортних комунікацій на озеленених, рекреаційних, лісопаркових, лісових та інших особливо охоронюваних територіях (особливо недопущення розташування нових та винесення існуючих АЗК, АЗС, СТО, гаражів); намив територій на землях водного фонду, об’єктів природно-заповідного фонду та їхніх охоронних зон; будівництво об’єктів та споруд тільки рекреаційного та інфраструктурного призначення в межах зон охоронюваного ландшафту, ПЗС, озеленених і рекреаційних територій, лісів та лісопарків, об’єктів та територій ПЗФ та їхніх охоронних зон (особливо недопущення дискредитації та переведення ділянок рекреаційного та торгівельного обслуговування у межах цих територій до земель «громадської забудови» з наступним їх вилученням із земель рекреаційного призначення і ПЗФ у «схемах» протиправних змін цільового використання особо цінних земель міста)», – наголошує пан Дюжев.

Четвертий розділ розміщеної КМДА заяви називається «ЙМОВІРНІ НАСЛІДКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ ДОКУМЕНТУ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ». Тут перераховані головні на думку авторів заяви екологічні проблеми в межах міста Києва, а також додана табличка де перераховані компоненти довкілля та ймовірний вплив на них внаслідок реалізації нового Генплану. За усіма компонентами – вода, повітря, зелені зони тощо – передбачається покращення(!).

Наприклад, про заповідні території зазначено таке: «прогнозується позитивний вплив: визначення та дотримання охоронних зон об’єктів природно-заповідного фонду відповідно до пункту 14.10.1 розділу 14 ДБН Б.2.2-12:2018, дотримання умов землекористування в межах земель водного фонду, ст.89 Водного кодексу, ст.66 Земельного кодексу». Дивно, звичайно, враховуючи, що за інформацією народного депутата ВРУ 8 скликання Ігоря Луценка новий Генплан передбачає тотальну забудову зелених зон, парків та скверів (надаємо перелік цих зон, оприлюднений Луценком ще у 2011 році в кінці публікації).

Щодо цього пункту Сергій Дюжев зауважує: «…в цілому вірно визначено головні екологічні проблеми в межах Києва, але знову нічого не говориться про його приміську зону – без цілісного планувального (у т.ч.екологічного) рішення проблем цього регіону (в ідеалі на базі єдиного Генерального плану Великого Києва) неможливо розроблення ефективної (справжньої стратегічної) містобудівної документації. Тому заявлені у таблиці ймовірні наслідки реалізації проекту «Генплана», що містять  висновки на кшталт «негативний вплив не прогнозується», «прогнозується позитивний вплив» очевидно передчасні. Перш за все мають бути проведені комплексна природно-кліматична оцінка та ландшафтне зонування  за рівнями комфорту мешкання,  з відповідними диференціацією та картографією стану міського середовища».

zayava-ceo-gp-20258257221109244128274

Розділ 5 Заяви носить таку назву: ВИПРАВДАНІ АЛЬТЕРНАТИВИ, ЯКІ НЕОБХІДНО РОЗГЛЯНУТИ, У ТОМУ ЧИСЛІ ЯКЩО ДОКУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ НЕ БУДЕ ЗАТВЕРДЖЕНО.  Цитуємо повністю: «В процесі здійснення стратегічної екологічної оцінки проекту Генерального плану м.Києва будуть розглянуті наступні альтернативи.

Альтернатива 1:

«Нульовий» – за відсутністю проекту розвитку міста.

Альтернатива 2:

– порівняння проекту Генерального плану міста Києва з Генеральним планом м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року.

Оцінка вказаних альтернативних варіантів буде відображена у Звіті про стратегічну екологічну оцінку».

У зауваженнях до цього пункту пан Дюжев справедливо різкий: «У п.5 Заяви не можна грати в «альтернативи», тим більше у «нульовий» (це ж глузування!). Й не може бути порівняння незаконних і законних документів за визначенням. Усі альтернативи  розглядаються як раз  у процесі розроблення обґрунтованих змін (коригування) виключно чинного Генерального плану м. Києва та проекту його приміської зони із додержанням правових норм  містобудівного, земельного і природоохоронного законодавства».

Розділ 6: ДОСЛІДЖЕННЯ, ЯКІ НЕОБХІДНО ПРОВЕСТИ, МЕТОДИ І КРИТЕРІЇ, ЩО ВИКОРИСТОВУВАТИМУТЬСЯ ПІД ЧАС СТРАТЕГІЧНОЇ ЕКОЛОГІЧОЇ ОЦІНКИ. Чіткого списку досліджень та методик їх проведення тут не зазначено, про що знову справедливо говорить Дюжев.

Єдине що тішить – автори Заяви планують «проведення консультацій з громадськістю щодо екологічних цілей (процедура громадських обговорень)». Але знову ж немає деталізації, як це буде проходити і які наслідки матиме.

Розділ 7. ЗАХОДИ, ЯКІ ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ РОЗГЛЯНУТИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ, ЗМЕНШЕННЯ ТА ПОМ’ЯКШЕННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ:

«- заходи із захисту навколишнього природного середовища, відтворення та збереження природно-ресурсного потенціалу міста (атмосферне повітря, водний басейн, захист від фізичних чинників впливу);

– ліквідація зон екологічного ризику на основі аналізу еколого – містобудівної ситуації, що склалась;

– визначення охоронних зон об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) відповідно до чинного законодавства».

Цей розділ також не витримує критики. Зокрема, щодо ПЗФ Дюжев зауважує: «Окремо мають бути визначенні заходи та пропозиції, щодо збереження, відновлення цілісності  та розвитку мережі озеленених і рекреаційних територій, мережі об’єктів та територій ПЗФ та особливо,- екомережі Києва й приміські зони в цілому (при цьому мають бути анульовані усі протиправні рішення  щодо нецільового використання та забудови згаданих територій)».

СЕО проводиться відповідно до одноіменного закону України, який ухвалений рік тому і наразі практика його застосування невелика. У жовтні минулого року на одній із прес-конференцій мені довелося спілкуватися з цього приводу з міністром екології та природних ресурсів (Мінприроди) Остапом Семераком. За його словами, дія цього закону унеможливить виникнення ситуації, коли, наприклад, спочатку будується гірський курорт, а потім виявляється, що територія, де він збудований зарезервована до заповідання. «За наявності стратегічної екологічної оцінки відразу було б видно у детальному плані територій усі обмеження по зазначених ділянках», – сказав тоді Семерак.

Він уточнив, що без СЕО система оцінки впливу на довкілля (ОВД) буде неповноцінною, оскільки вони діють разом: СЕО – на стратегічному рівні, на етапі розробки стратегій, програм та планів інших документів державного планування, а ОВД щодо конкретних проектів, які можуть мати вплив на довкілля. 

У процедурі СЕО закріплено європейські практики  проведення громадських обговорень та консультацій, що дозволяє громадськості долучатися до процесу прийняття рішень державного планування як на національному, регіональному та іншому рівні у таких сферах, як сільське господарство, енергетика, промисловість, транспорт, регіональний розвиток, земельне використання, управління відходами та водними ресурсами.

Відмова від проведення громадських слухань чи обговорень можуть бути підставою для оскарження таких рішень у судовому порядку.

Розроблено методичні рекомендації проведення СЕО: /files/docs/nakazy/2018/nakaz_296.pdf.pdf (4799 Кб) – це корисний для активістів документ.

Після Заяви, про яку ми щойно поговорили, буде ще кілька етапів СЕО, зокрема, звіт та його громадське обговорення. Екоадвокат Дмитро Скрильников зазначає, що висновки СЕО мають рекомендаційний характер, але у той же час цей закон є ефективним інструментом для того, щоб виявити та зробити публічними проблеми документу, який обговорюється у ході СЕО: «Як правило в генпланах звіт про СЕО є розділом проекту “Охорона навколишнього природного середовища”. Він за змістом має відповідати звіту по СЕО визначеному Ст.11 закону: “3. У складі містобудівної документації звітом про стратегічну екологічну оцінку для проектів містобудівної документації є розділ “Охорона навколишнього природного середовища”, який має відповідати вимогам частини другої цієї статті.”

Як правило його розробляють ті ж проектанти, що і Генплан в цілому. На першому етапі (15 днів) зауваження подаються щодо звіту та інформації, яку потрібно там врахувати. Якщо такі зауваження подані, вони зобов’язані їх описати в звіті. Потім, коли проект буде готовий, буде ще час на громадське обговорення 30 днів, плюс слухання.

«Ще свої зауваження має подати Департамент екології та Управління охорони здоров’я

Досить часто в ході проведення СЕО порушуються процедурні питання, що може бути підставою для оскарження», – пояснює пан Скрильников.

Представник громадської організації «Барви життя» Елла Гавриленко зазначає, що у ст.17. Закону України  «Про регулювання містобудівної діяльності» сказано: Генплан розробляється в інтересах громади. Але практика показує, що інтереси громади влада ігнорує: «В мене під будинком незаконна забудова. Проспект Соборності на Березняках. За Генпланом-2020 – зелена зона загального користування. Окрім іншого, за окремим рішенням Київради – рекреаційні землі, зелена зона. Ширина цієї полоси 50 м. Вона при проектуванні масиву Березняки закладалася, як санітарна зона, що відокремлює напружений автомобільний трафік проспекту від спального району. Там ще й специфічна роза вітрів через проспект з боку Дарницької площі заносила викиди ТЕЦ-5. Дерева мали б це гасити. Наразі вирубана частина парку, побудований Макдональдс. Все забруднення з траси (безперервного руху) йде та осідає на будинки. Ось вам і Генплани».

Цікаво, що згідно відповідей від департаментів КМДА, наразі вони не можуть надати «Активним Громадянам» копію проекту Генерального плану-2025, який вже, згідно їх заяві, десь і хтось обговорює, уточнює та інше.  А на голосування до Київради цей проект мусить надійти вже восени, згідно відповіді.

Не добилися ознайомлення з проектом і київські активісти, які тиждень тому прийшли до Департаменту містобудування КМДА. Діалог з приміщенні Департаменту можна подивитися в нашій публікації У Містобудуванні: «Чекаємо пропозиций по Генплану-2025, але вам його не покажемо. Немає»

Олег Листопад

Генплан-2025: які зелені зони знищать (за статтею І. Луценка ще 2011 року http://kyiv.pravda.com.ua/columns/4e8ed1d1d7dce/):

Список зелених зон громадського користування, лісопаркових зон та інших територій під зеленими насадженнями, які передбачено частково чи повністю знищити у відповідності з проектом нового генплану:

 Лісовий фонд та рекреаційні зони