Інспекція №4: купи сміття і будівельний трактор поміж відпочиваючих – як проходить пляжний сезон на пляжі «Чорторий»

У розпалі купальний сезон, до якого столичне комунальне підприємство ПЛЕСО (далі – КП ПЛЕСО) підготувало 10 пляжів. При наймі так було заявлено. На кожен з таких пляжів виділяються мільйони бюджетних коштів, які, як і з історією реконструкції київських парків, невідомо куди діваються. Читайте, наприклад, наш матеріал «Інспекція №2: Флоренційська набережна, де за наш кошт встановлюють МАФи»

Наразі «Активні Громадяни» вирішили побувати із власною інспекцією на одному із підготовлених ПЛЕСО для відвідувачів пляжів – «Чорторий», що у Деснянському районі столиці. Одразу зазначимо, що на момент публікації матеріалу ПЛЕСО вже не рекомендувало там купатися.

Протока Чорторий знаходиться північно-східніше Північного мосту  і відділяє собою острови Труханів та Муромець від лівого берегу Дніпра, на якому розташовується найбільший житловий масив Києва – Троєщина. Насправді до «Чорторою» пляж має доволі опосередковане відношення, позаяк знаходиться він в метрах п’ятиста від протоки і до того ж на іншому – протилежному боці острова Труханів. Вода тут проточна із основної течі Дніпра, що обумовлює нижчу ії температуру, а також доволі стрімку течію. Загальна площа пляжу, згідно даних ПЛЕСО складає 5,14 га.

Роботи із капітального ремонту елементів благоустрою та розчистки водойми зони відпочинку «Чорторий» розпочалися ще у грудні минулого року. Принаймні тоді компанія, що виграла тендер на більш як 25 млн бюджетних гривень – ПП «Спец-Ком», згідно умов договору, мала б почати їх виконувати. Однак, отримавши перемогу у «нелегкому» протистоянні з єдиним конкурентом на торгах – ТОВ «Авіонікс-Техно», що до того ж не побажав знижувати ціну своєї пропозиції ні на копійку, підприємці з ПП «Спец-Ком» вирішили трохи перепочити. Зрештою, на початок нового 2019 року, тобто менш ніж за півроку до початку купального сезону проект був реалізовано ледь на 20% від загального обсягу.

Проте, і це ще не все. Місто над Дніпро, зі своїм вже одіозним у питаннях масштабних будівництв очільником Віталієм Кличко, м’яко кажучи переоцінило власні можливості. Простіше кажучи, після початку освоєння коштів на будівництво «селфі-вело-мосту», гроші в бюджеті стали поступово закінчуватися і уже з квітня цього року від генпідрядника посипалися додаткові угоди до договору з формулюванням, на кшталт: «залишок робіт… буде виконано за наявності затверджених відповідних бюджетних асигнувань». Міст добудували – асигнування знову з’явилися, підприємці стали до роботи.

Але цікавим є інше, строк виконання робіт визначений в договорі, а це – 150 календарних днів з моменту підписання (3 грудня 2018 р.) у жодній із додаткових угод не оговорюється, тобто не змінювався і є чинним на сьогодні. Таким чином, роботи офіційно мали бути завершені 02 травня 2019 року.

Втім, прибувши на місце 3 липня (через 212 днів після офіційного початку робіт), ми застали лише гори будівельних матеріалів і повсюди сновигаючих будівельників. Єдине, що встигли до сьогодні підрядники – це вимостити тротуарну бруківку вздовж урізу води, та й цю роботу виконано поки що не на всі 100%. Щодо самої плитки,  а точніше щодо доцільності її тут розміщення, у нас виникають лише здогадки і здогадки далеко не райдужні. У публікації про реконструкцію Флоренційської набережної на Русанівці ми вже розповідали про замощення тротуарів дорогою візерунковою бруківкою, що нагадує бізнес-схему із заповненням одного відомого міського заводу замовленнями. І якщо у житловому районі замощування мільйонів гривень у землю дорогою декоративною бруківкою ще можна якось пояснити, з точки зору хоча б того ж, хоч і вкрай дорогого, але естетизму, то навіщо на піску бруківка з візерунками, відомо одному Віталію Володимировичу. Останнім часом ця бруківка, яку в столиці виробляє лише один завод, вкладається у місті просто повсюди, що наводить на недвозначний висновок про певну неофіційну умову проектної документації на благоустрій території – вкладання декоративної бруківки.

Пройшовшись бруківкою метрів 200, ми опинилися на білосніжному дрібнозернистому піску, він м’який і швидко прогрівається, тому лежати тут доволі зручно. Єдине, що може відволікти Вас від відпочинку, це будівельний трактор, який проїжджає тут час від часу – колись же будівельники мусять закінчити роботу.

Попри те, що будівельні роботи продовжуються, пляж офіційно функціонує – про це є офіційна інформація на сайті КП ПЛЕСО. На пляжі навіть працює рятувальник Сергій.

«Активним громадянам»  чоловік розповів, що він тут буває кожного дня з 10:00 до 19:00, патрулює територію, дивиться за тим, щоб люди не запливали за буйки: «Тут течія серйозна, запливеш – всьо, знесе зразу». Сергій військовий і чудово володіє навичками надання першої медично допомоги, однак застерігає: щоб розраховувати на допомогу, потрібно дотримуватися базових правил поведінки на воді – не переохолоджуватися, не вживати алкоголь, не запливати за обмежувальні поплавки, тощо. «Я тут один, а ви погляньте яка територія! На воді завжди потрібно бути обережним. У Києві лише з початку купального сезону уже 70 людей потонуло… На цьому пляжі теж був один потопельник – чоловік старшого віку. Серце не витримало зміни температури і він помер», – розповів нам трагічну історію рятувальник.

Щодо пластикового сміття і пляшок, що ми знайшли на території зони відпочинку, працівник КП ПЛЕСР пояснив, що сміття тут збирають і вивозять, але щоночі тут «активно» відпочиває молодь і на ранок всю роботу доводиться розпочинати знову.  

Менш оптимістично щодо стану зони рекреації і туризму налаштовані прості відпочивальники. Здебільшого, це люди старшого віку, що приїздять сюди на громадському транспорті. «А куди я ще поїду? – говорить пан Олександр, – Тут, бо тут добратися легше і пляж безкоштовний. Я раніше відпочивав на тій стороні, там де Десенка, але там все загородили, нема вже туди проходу, то я тут. Пляж? Ну, самі бачите який пляж, що тут сказати – грязно!». Інший досвідчений відпочивальник пан Михайло до питання про якість пляжної інфраструктури вартістю в 25 млн грн підійшов більш філософськи: «Ну, а що? Ну, роблять. Бачите, ось ще щось там строїться, все буде. Я думаю, до виборів уже можна буде нормально відпочивати, а це так – врємєнно».

Підбиваючи підсумки нашої ревізії, ми звернулися до уніфікованого критерію оцінки – наявності мінімально необхідних вигод, що їх на своєму сайті визначив сам балансоутримувач всіх міських пляжів КП ПЛЕСО:

• медпункт, у якому чергують лікарі та фельдшери –   відсутній;
• рятувальний пост (як правило, вишка біля урізу води, на якій чергує професійний рятувальник, під уважним та безперервним наглядом якого знаходяться відвідувачі; досвідчений рятувальник навіть за характером рухів людини у воді може визначити, чи не стало людині зле та чи потребує вона допомоги) – наявний;
• фонтанчик із питною водою, у якому здійснюється моніторинг її якості та безпечності – відсутній;
• належним чином облаштована громадська вбиральня – відсутня;
• місця для переодягання – відсутнє;
• інфраструктура для обслуговування та відпочинку людей з особливими потребами – відсутнє.

Підсумок: 1/6 – незадовільно!

На вулиці лише середина липня, але вода у Дніпрі вже активно цвіте. Цьому явищу сприяє ряд факторів, про яки «Активні Громадяни» писали у статті «Купайтесь у Дніпрі поки можна, бо море вже «зацвіло». Причини: фосфатовмісні порошки і неконтрольовані скиди у воду». Окрім того, майже весь берег всіяний різноманітними водоростями і панцирами річкових устриць.

З огляду на це, а ще на означені вище проблеми, особливого бажання занурюватися у воду не було. Однак, без цього матеріал про водний відпочинок був би неповний і незавершений. З приємного можу відмітити те, що вода тепла і біля берега навіть прозора, її якість тут значно вища, ніж на аналогічних пляжах нижче за течією Дніпра.

Уже у воді вдалося побачити спецзасіб, що чистить дно від водоростей, тож з часом проблема має шанс бути вирішеною. Щодо негативних моментів – це звісно сміття (погодьтесь не зовсім приємно заходити у воду, де поруч з тобою пропливає пляшка чи недопалок); попри роботу відповідної машини все одно місцями лишаються дрібніша зелень, в якій заплутуються ноги; до води немає дерев’яної доріжки, через що після виходу на сушу ваші ноги вмить вкриваються піщаним кляром, а змити це все теж неможливо – бо душу немає.

Підсумок: 2/5 – незадовільно.

Дмитро Перов