Гріхи Кличка та Ко: на що повинна звернути увагу Тимчасова спеціальна комісія ВР

Верховна Рада створила Тимчасову спеціальну комісію з питань дослідження ефективності роботи органів публічної влади Києва як столиці України під час воєнного стану. Про таке рішення повідомив нардеп Ярослав Железняк на своєму телеграм-каналі.

За прийняття відповідної постанови ВР проголосували 252 народні депутати.

Що сказано у постанові

Постанова №10460 пропонує визначити основними завданнями Тимчасової спеціальної комісії:

1) вивчення поточних питань стратегічного розвитку міста Києва як столиці України, зокрема  стану розроблення транспортної та містобудівної моделі, встановлення меж міста, затвердження  Генерального плану, відновлення житлового фонду, функціонування об’єктів міської критичної  інфраструктури, планів їх відновлення та розвитку, у тому числі в контексті забезпечення потреб єдиної державної системи цивільного захисту України під час воєнного стану;

2) здійснення  аналізу проблем та недоліків управління містом Києвом при виконанні столичних функцій під  час воєнного стану;

3) здійснення аналізу інформації, оприлюдненої у медіа та в інших джерелах  щодо нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів під час здійснення  публічних закупівель;

4) проведення збирання та здійснення аналізу інформації, зокрема від представників підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, посадових та  службових осіб, громадян, про рішення, дії чи бездіяльність органів місцевого самоврядування та  місцевих органів виконавчої влади в місті Києві – столиці України щодо забезпечення безпеки та  мінімізації ризиків для цивільного населення під час воєнного стану;

5) підготовка пропозицій  щодо вдосконалення законодавства України з метою забезпечення ефективного управління в  місті Києві – столиці України.

Впродовж останнього часу «Активні Громадяни» піднімали багато питань на проблеми, які наразі готова розглянути Тимчасова спеціальна комісія ВР. Наведемо деякі приклади на теми, які окреслені у прийнятій Постанові №10460. 

Незаконні рішення 

Головний редактор вебсайту ОСН «КМ «Русанівка» та представник цього органу самоуправління населення у місті Києві Олександр Чунаєв повідомив, що у 2023 році столичні депутати та очільник Київської міської ради порушували чинне законодавство про самоорганізацію населення. Це може бути початком процедури по ліквідації раніше створених ОСНів для утворення нових, більш контрольованих київською владою. Детальніше читайте у публікації «Київраду підозрюють у порушенні закону про самоорганізацію населення».

Наразі Олександр Чунаєв у своєму коментарі у Facebook зазначив, що проблема у функціонуванні київської влади були і раніше, але системними вони стали після обрання з 2014 року міським головою Віталія Кличка і особливо вони вдарили по системі самоорганізації населення (СН) у 2023 році.

«Тоді по суті відбулася в порушення Конституції України узурпація Київською міською радою функцій парламенту України (стаття 5 частина четверта) і на виконня незаконних рішень Київради у цій сфері органи самоорганізації населення (ОСН) з 1 листопада 2023 року вимушені проводити свої конференції жителів за місцем їх проживання за їх іншою процедурою. Зараз ця ситуація є болючою темою зараз у нашій діяльності і апарат секретаріату Київської міської ради сумлінно виконує ці рішення Київради. Результатом такої діяльності депутатів та секретаріату Київради стало те, що функціонування системи СН відтепер відбувається за межами чинного законодавства і ОСН вимушені порушувати свої зареєстровані у встановленому ним порядку Положення. До речі ці Положення є частиною законодавства про них і ми маємо порушення в цій частині Закону України “Про органи самоорганізації населення” (стаття 4 цього закону України). Принцип таких дій має бути один для усіх його учасників і з виконанням цього принципу в інтересах міської бюрократії публічна влада успішно справилася. Ось тому я особисто вітаю створення цієї ТСК ВРУ і може вона допоможе ОСН повернутися до звичного правового поля», — написав Чунаєв.

Інше питання на дану тему, яку «Активні Громадяни» піднімали неодноразово — ліквідація Комунального підприємства «Європейський культурний центр Краків». 

Читайте: Схема, як за Кличка Київ втратив ще один центр культури – «Європейський культурний центр «Краків»

Аналіз поіменного голосування у минулому році депутатів Київради ІХ скликання за ліквідацію 4-х комунальних підприємств у сфері культури, у тому числі КП «Європейський культурний центр Краків» виявив підозрілий збіг кількість тих, хто взяв участь у головуванні з кількістю тих, хто був «ЗА». Якщо добавити до цієї кількості голоси «проти» та утримавшихся, кількість присутніх у залі повинна була бути вказаною більшою, ніж вона внесена у офіційні результати голосування Київради.

«Взагалі виходить дивна арифметика — за офіційними результатами у обох випадках кількість тих, хто взяв участь у головуванні, збіг з кількістю голосів «ЗА». Не лише за арифметикою, а й навіть за вимогами здорового глузду цього не може бути. Результати «не голосував» свідчать мабуть про те, депутат не бажав виявити свою персональну позицію у вирішенні відповідного питання при голосуванні за нього», — писав з цього приводу Чунаєв.

Детальніше у матеріалі: Поіменне голосування Київради «За» ліквідацію «ЄКЦ «Краків» вказує на ознаки фальсифікації результатів

Читайте також: Фокусники з «Київкінофільм/Київкульткластер»: Як на паперах зникають кінотеатри Києва.

Провал з бомбосховищами

До третього року повномасштабної війни із росією Київ підійшов зі збереженням проблеми із бомбосховищами. Лише після трагедії 1 червня 2023 року, коли біля зачиненого бомбосховища під час ракетного удару загинуло троє людей, у тому числі дитина, столична влада стала вирішувати питання про допуск усіх киян до наявних бомбосховищ. Але політичні висновки тоді не були зроблені.

Читайте: Кияни створюють петиції, бажаючи справедливості за трагедію 1 червня

Після тієї трагедії місцева влада почала витрачати шалені кошти на облаштування бомбосховищ у підвальних приміщеннях, а іноді у приміщеннях, які непридатні під бомбосховища, але гроші на їх ремонт продовжують витрачати. Наприклад, у Дніпровському районі Києва укриття облаштували у складських приміщеннях овочесховищ, де технічно навіть балки перекриття непризначені для витримування будь-якого удару. 

На таке укриття сумно відоме Управління освіти Дніпровської РДА витратило понад 400 тисяч грн і прийняло акт, що його можна використовувати під потреби простого укриття.

Наразі все частіше Київська прокуратура повідомляє про зловживання столичними чиновниками під час облаштування бомбосховищ, з чого можна зробити висновок, що важливу для суспільства тему столичні чиновники використовують виключно для власної наживи. Зі свіжого: 19 лютого 2024 року прокуратура повідомила у Facebook, що на ремонті укриття у Деснянському районі столиці було нанесено збитків у понад 870 тисяч гривень. Було повідомлено про підозру керівниці центру фізичного здоров’я при Деснянській РДА за фактом службової недбалості, що спричинило тяжкі наслідки при використанні бюджетних коштів, виділених на реконструкцію приміщення під укриття.

Мабуть весь світ облетіла історія про закупівлю овочерізок та барабанів для бомбосховищ Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

Читайте: Тендери на овочерізки та барабани оформляла колишня директор КП «Притулок для тварин», на звільнені якої наполягли зоозахисники

Вже після хвилі обурення з приводу цієї ситуації прокуратура прорахувала, які збитки нанесла підозрювана своїми діями. Нагадаємо, що правоохоронні органі вважають головною у оборудках під виглядом потреб бомбосховища начальницю адміністративно-господарського відділу управління освіти Дніпровської районної державної адміністрації Дроздову Ольгу. Слідчі встановили що:

• при закупівлі стільців для укриттів для навчальних закладів Дніпровського району було нанесено збитків на близько 1, 3 млн грн.
•  при закупівлі овочерізок для закладів громадського харчування в укриттях сума збитків, на думку слідчих, становить близько 460 тис. грн.

Сумнівні витрати замість дронів

Вже майже півроку кожну суботу небайдужі кияни під стінами Київради та КМДА вимагають припинити витрачати бюджетні кошті — кошті платників податків — на непотрібні під час війни проєкти.

Читайте: Українці вимагають від влади заборонити виділення коштів на невоєнні витрати

Але влада їх не чує. На запит агентства «Активні громадяни» ми отримали бюджетний проєкт на 2024 рік від Управління туризму та промоції виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), де було передбачено витратити у цьому році на туризм та промоцію 14,357 млн грн. У надісланих документах, наприклад, зазначено, що надходження для виконання бюджетної програми на 2022 -2024 роки збільшилось.  Збільшилося відносно невоєнного 2022 року у десять разів (!) – з 4,685 млн грн до 18,9 млн грн у цьому році та 14,357 млн грн у наступному.

Читайте: За два роки війни КМДА витратила на туризм майже 24 млн грн і планує витратити на сувеніри ще 1 млн

Транспортний колапс

Тема, яка торкнулася кожного мешканця Києва — аварійний стан мостів та закриття станцій метро від «Деміївської» до «Теремків». Орієнтовно на півроку, але спеціалісти вже кажуть про затягнення процесу. Причиною стало підтоплення колій метрополітену через порушення герметизації тунелю. Але виникло багато запитань, серед яких, що викликало порушення герметизації тунелю, як давно це відбувається та за які кошти буде проводитися ремонт під час важкого етапу війни, яка переходить на третій рік.

Читайте: Проблеми метрополітену Києва тільки починаються: версії виникнення критичної ситуації на «Деміївській»

Окрема тема стан мостів у місті Києві. За словами експерта з проблем ЖКГ та міської інфраструктури Олега Попенко, у столиці найбільш популярні мости перебувають у жахливому стані — міст Патона та Південний міст. За словами експерта, міст Патона взагалі перебуває у катастрофічному стані. Про це, серед іншого, свідчать обмеження, які діють на ньому вже декілька років, а також постійні аварії теплотраса, яка розташована під мостовим переходом. І жодного плану по капітальному ремонту з відповідними термінами у КМДА сьогодні немає.

У робочі дні вранці затор до мосту Патона тягнеться на 3-4 км

Читайте про ситуацію на мосту ще у 2019 році: Міст Патона руйнується, а керівництво КП «Київавтошляхміст» ховається від журналістів

Насправді, до Кличка, який управляє столицею вже десять років, накопичилося багато запитань. Тому можна сказати, що результатів роботи Тимчасової спеціальної комісії з питань дослідження ефективності роботи органів публічної влади Києва як столиці України під час воєнного стану будуть чекати кияни з нетерпінням.