Електронний квиток – чи відповідають реалії обіцянкам київських чиновників

З 1 листопада столиця планує повністю перейти на електронний квиток в громадському комунальному транспорті. Ніяких паперових талонів, відійдуть в минуле кондуктори – буде діяти тільки безготівкова оплата за проїзд. Для пасажирів, які планують разові поїздки в міському транспорті, пропонується QR-квиток. Для постійного користування треба придбати спеціальну транспортну картку Kyiv Smart Card або муніципальну «Картку киянина», яка доступна для пільгових категорій.

Нагадаємо, до кінця жовтня в столиці е-квиток використовується в тестовому режимі. До завершення експерименту залишився місяць, але працювати ще є над чим. Сьогодні поповнити транспортну картку можна в обраних касах метрополітену, відстоявши чергу. Або ж в інтернеті, але сервіс часто зависає. Для студентів або учнів окрема смарт-картка поки не розроблена. Валідація проїзду з мобільного додатку – ще те випробування для пасажирів: не завжди зчитується або складно дістатися до валідатора в переповненому транспорті. У касах метрополітену немає терміналів для оплати проїзду безготівково. QR-квиток можна використовувати тільки на одній станції метро «Кловській». Боксів для їх придбання в інших точках столиці поки немає.

Останній збій системи Kyiv Smart Card в метро показав, як місто готове працювати з е-квитком

Пасажири без готівки не могли оплатити проїзд, через що зібралися величезні натовпи обурених людей. Система поки нагадує сирий пиріг. Хоча на його підготовку витрачено чимало грошей.

Від самого початку створення електронного квитка супроводжувалося фінансовими скандалами. Нечувана сума в 365 млн гривень пішла на закупівлю системи «Єдиний електронний квиток». На ці гроші Комунальне підприємство «Київпастранс» закупило програмне забезпечення і півтори тисячі валідаторів естонської фірми Ridango. ЗМІ тоді звертали увагу влади і суспільства, що технічні вимоги тендера були спеціально виписані під цю іноземну компанію.

У результаті Ridango передала Києву обладнання та програму ще в березні 2018 року. Директор департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Юрій Назаров запевняв киян, що закуплено необхідне програмне забезпечення та обладнання для електронного квитка. При цьому місто продовжувало і продовжує витрачати мільйони на те, що нібито вже куплено.

Виявилося, однієї системи Ridango недостатньо. Місту потрібно придбати ліцензію на систему автоматизованої оплати проїзду. Її купили за 200 тисяч гривень. Ціну спеціально знизили, щоб не привертати зайвої уваги до тендеру. Адже виявляється, система електронного квитка належить не Києву, як це обіцялося, столиця отримала лише право на використання платформи протягом 70 років. Оплата проїзду повинна здійснюватися електронними грошима. Місту ще треба закупити послуги фірми, яка буде ними оперувати.

Комунальні підприємства, які перевозять пасажирів, теж на півдорозі до запуску електронного квитка. У КП «Київський метрополітен» чекають завершення тендеру на закупівлю обладнання для валідації квитків з QR-кодом на суму 3, 255 млн грн.

За словами Юрія Назарова, з усім встигають, а те, що довелося кілька разів відкладати впровадження єдиного проїзного, зовсім не пов’язане з запізнілими закупівлями. Одна з причин – місто готувало новий програмний продукт «Муніципальна картка киянина» Як відомо, її спеціально створили замість існуючої з 2012 року «Картки киянина». По суті, у Києва вже був готовий електронний квиток, який півтора мільйона городян отримали безкоштовно.

Замість того, щоб розвивати проект, що користується попитом, міська влада вирішила його закрити. А для пілотного електронного квитка місто придбало 100 тисяч смарт-карток за 3, 4 млн грн. Її можна отримати, заплативши в касі 50 грн як заставну вартість. Але якщо користуватися карткою постійно, ніякого повернення грошей немає.

«Єдиний позитив з усієї історії з впровадженням електронного квитка – зовнішній маркетинг проекту. Багатьом містам України подобається дизайн терміналів і самої смарт-картки, але ніхто ж не знає начинки, – так прокоментував мені директор компанії з транспортного моделювання «А + С Україна» Дмитро Беспалов. – Зараз не вистачає грошей і механізмів для повноцінного запуску е-квитка. На одному з телеефірів Юрій Назаров зазначив, що закуплено 600 автоматів для продажу карток, а підключено всього 15-ть. Спочатку планували друкувати учнівські квитки, тепер на це немає грошей. Витратили під мільярд гривень на проект, але виявляється – потрібно ще. Але ж це був потенційно інвестиційний проект, черга стояла з бажаючих інвесторів, готових запустити софти і промислове обладнання. Думаю, що проблема також і в фінансових зловживаннях, знову-таки, якби це робили інвестори, чиновники не змогли б пропускати через себе гроші».

За прогнозами експерта, старт реформи можуть знову відстрочити на місяць або довше. Тож чи готовий Київ до запуску електронного квитка або гроші витрачені в нікуди?

Інна Лиховид для «Активних Громадян»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *