«ArcelorMittal» системно не пускає інспекторів ДЕІ, а СБУ цікаві лише інвестиції підприємства

Візит президента України Володимира Зеленського до другого за величиною міста Дніпропетровської області – Кривого Рогу 12 липня та нарада щодо дотримання тамтешніми підприємствами екологічних нормативів, викликали масу коментарів та емоцій. Заводи міста викидають величезні обсяги отруйних газів, отруюють воду і грунти, псують здоров’я городянам. Особливо відзначають ПАТ «ArcelorMittal Кривий Рiг» – колишню «Криворіжсталь», найбільший тутешній металургійний комбінат, який до того ж має власне виробництво коксу (ПАТ – публічне акціонерне товариство). Наразі цей завод знаходиться в центрі скандалу з обшуками СБУ по звинуваченню менеджменту «ArcelorMittal Кривий Ріг» у недбалому використанні інвестицій «Лакшмі Міттала», що, взагалі є внутрішньою справою підприємства. А ось шкода від викидів – це вже справа держави. І як з’ясували «Активні Громадяни», це підприємство навчилося чудово виганяти інспекторів, та не платити мільйоні штрафи за забруднення довкілля.

Чимало громадян вважають, що причина критичної ситуації у місті – через погану роботу Державної екологічної інспекції (ДЕІ), яка неналежним чином контролює діяльність підприємства. У першу чергу мешканці Кривого Рогу дуже обурювалися тим, що екоінспекція не змогла перевірити роботу «Арселор-Міттал»  20 червня цього року. У цей день, зокрема, у Києві проходив захід під назвою «Кращі екологічні практики», на якому був присутнім міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак. Серед питань, які задавали йому учасники, було і доволі емоційне щодо неспроможності ДЕІ приборкати викиди «ArcelorMittal». Міністр тоді не встиг відповісти на це запитання – якось вчасно закінчився відведений на питання час. Тому «Активні Громадяни» взяли на себе роль провідника між ДЕІ та громадянами, та надіслали відповідний запит до прес-службою ДЕІ.

У прес-службі нам повідомили, що так, у цей день державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області не було допущено до проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря ПАТ «ArcelorMittal Кривий Ріг». Група перевірки, у якій були як державні, так і громадські інспектори, прибули на підприємство о 10:30. Перевіряльників зустріла охорона і відвела до юридичного відділу. Інспектори вручили представникам «Арселору» направлення на проведення перевірки і домоглися, щоб воно було зареєстровано в канцелярії належним чином.

До 13:00 екологістів «промаринували» у кабінеті юрвідділу, в присутності  охорони підприємства. Але чекали марно – отримали відмову. Тому екоінспектори не змогли оглянути територію та виробничі потужності підприємства, отримати необхідну інформацію і документи, узяти проби та провести заміри викидів на місці. Перешкоджання роботі інспекторів – це порушенням вимог ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 8, 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Основною причиною відмови в проведені перевірки підприємство назвало відсутність… уніфікованої форми акту, розробленої та затвердженої, зокрема, відповідно до Методик розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 №752 та від 10.05.2018 №342. Державним інспекторам не залишалося нічого іншого, як скласти акт про відмову у проведені перевірки. Це було зроблено в присутності представника юридичного відділу, яка, проте, відмовилась вказати свою посаду, прізвище та відмовилась від  підпису.

%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C-%D0%90%D1%80%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D1%80-1-2

Інспектори звернулись до Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції, але і поліція зарадити не захотіла.

Голова громадської організації «ЕкоПраво-Київ» Борис Васильківський пояснив «Активним Громадянам» таку поведінку представників підприємства: «Якщо у акті відмови не вказано посад та прізвищ, то неможливо знайти і притягти до відповідальності особу за недопущення інспекції до перевірки. Хоча й без того покарання незначне. Стаття 188(5) Кодексу про Адміністративні порушення передбачає штраф для тих посадових осіб, які перешкоджають природо охоронцям у розмірі від 15 до 45 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зараз у нас такий мінімум – це 17 гривень, тобто мова іде про суму від 255 до 765 гривень».

У прес-службі Міністерства екології та природних ресурсів (Мінприроди) нам повідомили, що уніфікована форма акта, про яку наразі йдеться, затверджена наказом Мінприроди №303 від 09.08.2017 та зареєстрована у Мінюсті 23.10.2017 за №1289/31157. Хоча цієї інформації чомусь немає на сайті Державної регуляторної служби України у розділі «Інформація про уніфіковані форми актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 342 від 10.05.2018 (станом на 09.07.2019)». На цей сайт і посилаються підприємства, коли не бажають допускати екоінспекторів.

Екоінспекція була наполегливою

Щоб більше дізнатися, наскільки наполегливими були державні екоінспектори у спробах змусити «ArcelorMittal Кривий Ріг» працювати «чисто», «Активні Громадяни» ще 2 липня (за десять днів до візиту президента) надіслали інформаційний запит до ДЕІ. 8 липня ми отримали відповідь, з якої видно, що спроби навести лад з викидами цього підприємства держекоінспекція робила неодноразово.

26 та 27 вересня 2017 року – спроба державних інспекторів провести позапланову перевірку на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу. Попри те, що ухвала суду винесена в рамках кримінального провадження, яке знаходиться в провадженні Криворізької місцевої прокуратури, інспекторів на підприємство не допущено.

2 жовтня 2017 року державних інспекторів не допущено до проведення планової перевірки, яка проводилась відповідно до Плану комплексних перевірок на 2017 рік, затвердженого Міністерством економічного розвитку і торгівлі (Мінекономрозвитку). У зв’язку із перешкоджанням у здійсненні заходу державного нагляду (контролю) державні інспектори звернулись до Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції та склали акт про відмову в проведенні перевірки.

26 грудня 2017 року державних інспекторів не допущено до проведення позапланової перевірки, яка проводилась відповідно листа голови Громадської ради при Державній екологічній інспекції у Дніпропетровській області. Знову – акт про недопущення, звернення до поліції.

23 березня 2018 року державних інспекторів не допущено до проведення позапланової перевірки, яка проводилась відповідно до звернень громадян. Акт, звернення до поліції.

У період з 09.04 по 22.04.2019 – урррааа!!! проведена позапланова цільова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства України в частині охорони атмосферного повітря у відповідь на звернення громадян. Про результати ми поки що не знаємо, але обов’язково спитаємо.

Коли і як перевіряти

Є два види перевірок – планові і позапланові. Перші проводяться за певним графіком. Другі – якщо виникає невідкладна потреба, наприклад, необхідність зафіксувати і зупинити очевидні порушення*.  Ініціаторами можуть виступити пересічні громадяни, але перш ніж вирушати за таким сигналом, екоінспектори мають отримати погодження від Мінприроди – це вимога закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Про позапланові ми вже написали, як щодо планових? Може на них «Арселор» реагує краще?

У цьому році ми про таке не дізнаємося. Відповідь ДЕІ у Дніпропетровській області інформує, що «у відповідності до вимог постанови КМУ №182 від 06.03.20І9 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступень ризику від впровадження господарської діяльності» періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього середовища Державної екологічною інспекцією визначено один раз у 2 роки. У відповідності до плану комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України ПАТ «ArcelorMittal Кривий Ріг» у 2019 році не передбачено».

Останню планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства на ПАТ «ArcelorMittal Кривий Ріг» вдалося провести чотири роки тому, у серпні 2015 року. Перевірка виявила не задекларовані у попередні роки джерела викидів та значно збільшено нормативи гранично допустимих викидів на вже задекларованих (агломашини, конвертори). Порахували розміри шкоди, заподіяної державі. Вийшло понад 72,6 млн грн. Але бюджети – ні державний, і місцеві, цих грошей не отримали. Рішенням Вищого господарського суду було відмовлено Держекоінспекції у задоволенні позову.

Чому не спрацьовує закон

Громадяни, які дорікають ДЕІ у неналежному виконанні своїх обов’язків, точніше, ті з них, які не полінувалися зазирнути до Кримінального кодексу, питають, чому екоінспектори не звертаються до суду. Адже є у Кримінальному кодексі стаття 382. «Невиконання судового рішення»:

  1. Умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню – карається штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади Чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
  2. Ті самі дії, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб,-

караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років».

Заступник начальника державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області Сергій Піддубний у листі до «Активних Громадян» відповів, що закон «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» «не встановлює порядок і не наділяє контролюючі органами повноваженнями звертатися до адміністративного суду з вимогами зобов’язати суб’єкт господарювання допустити посадових осіб до здійснення функції державного контролю. Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області про всі випадки недопусків підприємства для проведення планових та позапланових перевірок було повідомлено правоохоронні органи».

Іншими словами, на думку пана Сергія, звертатися до судів мають поліція та прокуратура. А ті, в свою чергу цього не роблять і забруднення довкілля продовжуються без будь-якого покарання винних.

Олег Листопад

*Підстави для проведення позапланових перевірок відповідно до закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»

Стаття 6. Позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю)

  1. Підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб’єктом господарювання у документі обов’язкової звітності, крім випадків, коли суб’єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов’язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов’язаний повідомити суб’єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

{Дію другого речення абзацу п’ятого частини першої статті 6 призупинено на час дії мораторію на здійснення заходів державного нагляду (контролю) суб’єктів господарювання згідно із Законом № 1728-VIII від 03.11.2016}

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання – юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі – підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб’єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред’явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16?fbclid=IwAR267YwP1ksT_i0YzMYN3MRfTBHBm-75kwMWYjTXN_RO3umh317ukftGDi4

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *