Активісти сформували кандидатам в депутати ВР екоповістку дня. Хто ризикне?

Згідно всесвітнього рейтингу State of Global Air, Україна знаходиться серед найбрудніших країн Європи та входить в десятку країн з найбільш високими показниками смертності від хвороб, які провокує забруднене навколишнє середовище. Втім, ви, мабуть і самі відчуваєте якість повітря і води на собі та своїх дітях. А ось чи будемо ми жити у чистішому середовищі, значною мірою залежить від депутатів Верховної Ради України (ВР). І – від нас, бо вже 21 липня будемо обирати новий склад ВР.

«Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади, що уповноважений приймати закони. А народні депутати України присягають дотримуватися Конституції України, якою визначене право громадян України на довкілля, безпечне для життя та здоров’я, – зазначає координатор ініціативної групи «Врятуймо Дніпро» (ІГ “Save Dnipro” ) Ірина Черниш. – Серед ключових екопроблем – викиди парникових газів, знищення лісів, забруднення води і ґрунтів, спотворений розвиток енергетики, неконтрольоване промислове забруднення, накопичення промислових і побутових відходів».

Разом з колегами з 21 громадської організації (ГО), які опікуються проблемами довкілля, пані Черниш закликає всі політичні партії та кандидатів у народні депутати передбачити вирішення екологічних проблем у своїй майбутній роботі і вже зараз зафіксувати такі наміри у своїх програмах або іншим чином. Та надати відповіді на критично важливі для збереження чистого довкілля питання, над формулюванням яких активісти добряче попріли. Про кампанію «Екоадженда» або ж «Порядок денний екологічної безпеки» активісти в деталях розповіли днями в Українському кризовому медіа-центрі. І ми даємо саме їх живі розповіді, бо, чесно кажучи, у «Екоадженді» і питання, і вимоги сформульовані дуже складно навіть для спеціалістів (див. розділ «Довідково» в кінці статті).

Зліва направо: Роман Зінченко, Олександр Коваль, Артем Романюков, Ірина Черниш, Олена Кравченко, Євгенія Аратовська, Тетяна Астахова

Роман Зінченко, ГО «Грінкубатор»:

«Зеленський каже, що треба закінчувати епоху жадібності. А я вважаю, що, навпаки, треба розпочинати епоху жадібності – «зеленої», екологічної. Заробляти на екопроблемах. На технологіях, які будуть ці проблеми вирішувати. Будувати ланцюжок доданої вартості. Ці напрямки набирають обертів у світі і ми повинні використовувати цю можливість.

Хочу звернутися до чотирьох груп, які задіяні у виборах, які мають до виборів стосунок:

  1. Штабісти і політтехнологи! Звільніть ваших соціологів – вони проспали народження величезного і активного прошарку виборців. Тих, хто вийшов з парадигми індустріалізації. Тих, кому важливі річка, ліс. Тих, хто уявляє Маріуполь не металургійним, а інноваційним містом. Ви маєте бути активними. Ви сидите в рамках зубожіння вигаданого. А от екозубожіння – існує. Є попит на екопрогрес. Є шанс завоювати активну аудиторію. «Труба не димить – бог відвернувся» – це застарілий образ.
  2. Фінансисти партій! Ви маєте вплив на партії, так-так, не робіть вигляд, що це неправда. Екозубожіння впливає на ваші прибутки. Вам дорожче платити навіть менеджерам, якщо вони працюють у місті де димить і смердить.
  3. Лідери громад! Підтримуйте розвиток відновлюваних джерел енергії у своїх громадах. Не слухайте скиглення з міністерств і відомств. Рухайте громади до екоінновацій. Створюйте нових платників податків. Притискайте хвоста енергомонополіям.
  4. Виборці! Багато хто з партій намагається демонструвати відкритість – боти, чати, зустрічі. Скористайтеся цим! Задайте хвилю. Створіть океан питань щодо комбінату чи сміттєзвалища, які вас труять. Щодо золовідвалів. Скотомогильників і так далі. Додайте до ваших повідомлень ключові слова «екологія», «довкілля». Віртуальний інтелект це підхопить, і тоді перші три групи вас почують».

Олена Кравченко, директорка міжнародної благодійної організації «ЕкологіяПравоЛюдина»:

«Ми довго дискутували, щоб визначити пріоритети Екологічного порядку денного. Це важко, бо проблем багато – Україна живе у пострадянській реальності. Нагляд і контроль не розділені. Відсутній якісний моніторинг, хоча без нього немає комплексності бачення проблем.

Ми маємо створити чіткі інституції. Чіткі закони. Але це непросто. Маємо відсутність екосвідомості – від дітей до чиновників. Приносиш депутатам законопроекти, а вони не розуміють, про що це. Для них довкілля – це «метелики». Тому треба поширювати екологічні знання. Буде суспільство грамотним – буде штурхати політиків. Адже програми партій виписуються на основі соціологічних досліджень».

Євгенія Аратовська, голова Правління ГО «Україна без сміття»:

«Ми рівень екосвідомості піднімаємо п’ять років. Але зміни поки замалі. Світ про відходи, клімат говорить активно вже років зо три. Чому у нас відносна тиша? Чому наше сміття «їде» у довкілля? Мабуть треба більше говорити про ці проблеми.

Треба нові закони про управління відходами. Жаль, що напрацювання міністерства екології та природних ресурсів (Мінприроди – Авт.) по таким законам досі не ухвалені.

Компанії, які переробляють відходи, купують вторинну сировину за кордоном. Бо наша не підходить – ми не за стандартами сортуємо і пакуємо. У нас немає правильного збору, у відходи потрапляють батарейки, скло. Ми не використовуємо органіку, хоча її можна перетворити на метан, це – теж ресурс. Цементні заводи мають печі, де температура досягає 2000 градусів. І це можна використати для переробки  неутілизаційних пластиків.

А ще є правило боротися на етапі вибору матеріалу для продукції, для упаковки.

У нас більшість людей досі не здогадуються, що їхні побутові відходи потрапляють у довкілля, що у нас немає жодного сміттєпереробного заводу і навіть нормально облаштованих полігонів для захоронення відходів. Нам потрібен комплексний підхід до управління відходами, щоб ми використовували вже наявні технології і ресурси, інноваційні ідеї. Якщо ми будемо говорити про це кожного дня – проблеми довкілля стануть пріоритетними, у тому числі й для депутатів».

автор Анатолій Яворський

 Автор: «Колись тут був березовий гай…»

Тетяна Астахова, координаторка кампанії з розвитку відновлюваних джерел енергії ГО «Екодія»:

«Радує, що у громадянського суспільства став з’являтися запит на розвиток відновлюваних джерел електроенергії. Є дослідження про 46% підтримки цих питань громадянами. Але у той же час де у програмах партій можна прочитати про атомну та вугільну енергетики, необхідність збільшення видобутку газу? Невже партії не бачать, що українців турбує безпека не тільки на Сході, але й екологічна. Чисте повітря у тому числі. Масив енергетики застарілий, побудований ще у 1960-70 роках. Це викликає купу питань. Наприклад, що робити із закритими шахтами? Хто має відкачувати воду? Треба розвивати малу енергетику – вона більш безпечна і дає перевагу людям на місцях».

Павло Вишебаба, ГО «Єдина планета»:

«Очевидно що у новому парламенті будуть нові обличчя, без досвіду. Тому наша коаліція готова їх консультувати. Сподіваємося на їхню відкритість. Почати екологізуватися нова ВР мусить зі змін до Держбюджету 2020 – перестати дотувати виробництва, які критично забруднюють довкілля. Зараз відбувається масове переміщення хутрового виробництва в Україну. 8 заявок на це вже лежить у відповідних органах. Якщо їх задовольнять – це збільшить хутрове виробництво в Україні втричі. Переносять до нас, бо 18 країн Європи вже заборонили або значно обмежили хутрове виробництво у зв’язку зі шкодою, яку воно завдає довкіллю, та з етичних міркувань. Тому Україна мала б зупинити це переміщення, і іншого шляху ніж заборона немає.

Процедура Оцінки впливу на довкілля не стала запобіжником від цього. Навіть якщо громада голосує проти, дозвіл на будівництво ферм хутровики усе одно отримують. Також хочемо, щоб парламент повернувся до розгляду законопроекту про заборону хутрового виробництва в Україні. Законопроект вже виносився на розгляд Верховної Ради, але для включення його у порядок денний не вистачило голосів.

Олександр Коваль, директор ГО «Зелена генерація»:

«Ми живемо у чудовій країні з чудовими горами, лісами, морями. Якщо кандидат у депутати або президенти не говорить про екологію – він не думає про майбутнє. Чи варто такого обирати? Екологія – це про математику. Чистого довкілля стає менше і менше. Кожен з нас щодня виробляє кіло побутового і 30 кг промислового сміття. Зливають стоки на Русанівських садах, Карпати вирубують, бурштинокопачі теж ліси нищать, грунти загиджують… Для мене важливо, щоб партія сказала, як буде усе це вирішувати. Читайте їхні програми, коментарі. У них буде час долучитися до адженди.  І вирішити проблеми. Ресурси в державі є, треба лише думати».

Артем Романюков, голова правління ГО «Платформа «Громадський контроль»:

«Механіка нашої адженди, як це працює: на сайті є шість ключових проблем, які ми сформулювали. На кожне з питань ми хочемо почути публічну відповідь. У будь-якій формі. Нехай політики зафіксують позицію щодо цих питань. Зробили і узгоджується з нашим бачення – фіксуємо це на сайті. Ми готові до дискусій з партіями. Виграють усі: для нас це актуалізація теми, для партій – можливість привернути увагу виборців, яких турбує екологія».

Чи буде оцінка за справами?

«Активні Громадяни» поцікавилися у активістів, чи будуть вони при оцінці «екологічності» партій та політиків враховувати справи, які вже за політиками та їх партіями числяться (або ні). Артем Романюков, наприклад, зазначив, що більшість депутатів буде у парламенті вперше. Втім, пообіцяв, що і справи будуть враховані при підготовці підсумкового аналітичного матеріалу.

Натомість Олена Кравченко підтримала підхід оцінювання за справами. Вона нагадала, що депутати з об’єднання «Зелена енергія змін» дуже активно працювали у нинішньому складі ВР та багато що змогли зробити. «Ухвалено закон «Про оцінку впливу на довкілля», «Про екологічну стратегічну оцінку», Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управлінні водними ресурсами за басейновим принципом», яким розпочалося впровадження положень Водної рамкової директиви ЄС у Водний кодекс України і, в цілому, у практику управління водними ресурсами в Україні тощо. Додам від себе, що також нинішній парламент ухвалив «Закон про праліси» і ще низку законів про ліси, дику природу, розвиток заповідної справи (читайте на цю тему  Як виграти суд у Кабміну і змусити виконувати Закон про праліси та Зрубав шість дерев – тюрма. Екологи домоглися посилення відповідальності за рубку лісів і вимагають від Зеленського покарати Гройсмана за саботаж Закону про праліси).

Пані Кравченко також закликала, щоб нові політичні сили не втратили динаміки роботи, яку Мінприроди за підтримки громадськості та притомних депутатів таки поставило на надійні рейки і рухало уперед. «Є проект пакету законів про відходи. Проект закону про екоконтроль. Офіс підтримки реформ у Мінприроді працює гарно. Іде робота над законом про інтегровані дозволи. Важливо, щоб нові люди у владі це не втратили», – додала Кравченко.

«Зелена енергія змін» – це міжфракційне депутатське об’єднання, до складу якого входять 24 народних депутати з різних політичних сил та позафракційні ВР (VIII скликання), «яке має на меті актуалізацію політичного дискурсу щодо зеленого порядку денного, підтримку зелених законодавчих ініціатив та законопроектів». Частина з цих депутатів не пішла на вибори, частина – у списках своїх старих партій, частина – у новостворених, зокрема, «Сила людей», яка має найпотужнішу як на мене екологічну програму.

На представленні «Екоадженди» з політиків була лише Катерина Сорока – кандидат від партії «Голос». Вона, зокрема, поцікавилася, що ж саме завадило ухвалити законопроекти, які неодноразово згадували спікери.

Кандидат від партії «Голос» Катерина Сорока (зліва) та екоактивістка Вікторія Яшкіна

На що знову ж пані Кравченко відповіла, що лобіювати закони – важка повсякденна робота. Часто цьому заважають різні зацікавлені сторони – бо законопроекти розбивають корупційні схеми. Але там, де була співпраця – Мінприроди, громадськість, депутати – там вдалося спротив подолати і провести важливі закони.

Згоден з Оленою Кравченко: разом ми – таки сила. Громадськість готова і далі працювати для порятунку довкілля. Якщо будуть партнери у новому парламенті і новому уряді. У Адміністрації президента, судячи з відсутності реакції на пікети про перетворення мисливських резиденцій ДУСі у національні парки і проти злобудовників Києва, поки що відгуку немає.

 

Олег Листопад

 

P.S. Поки писався матеріал, стало відомо, що вже є домовленість про зустріч «Голосу» з екоактивістами для обговорення «Екоадженди».

На які саме проблеми звертають увагу екологічні організації і які питання щодо них задають політикам у «Порядку денному екологічної безпеки»:

  1. Невідповідність цілям сталого розвитку. Українська економіка є другою найбільш енергоємною у світі. Чи готова ваша політична сила просувати відхід від домінування ресурсо- та енергоємних галузей і технологій, сировинної орієнтації експорту та надмірної концентрації виробництва у промислових регіонах? Як буде створювати баланс між економічною, соціальною та екологічною складовими розвитку? 
  2. Зриви строків імплементації природоохоронної частини Угоди про асоціацією з ЄС.

Більше половини завдань напрямку “навколишнє середовище” не прийняті, або прийняті з суттєвими порушенням строків. Чи готова ваша політична сила підвищувати актуальність проблем довкілля в українському порядку денному та прискорити темпи апроксимації українського законодавства до європейських директив? 

  1. Споживацьке ставлення до природних ресурсів. В Україні діють та збільшуються неоголошені монополії, а хижацьке відношення до природних ресурсів підтримується на державному рівні. Чи готова ваша політична сила створювати реальне протистояння промислово-фінансовим групам задля захисту природних багатств України (відновлювальні та невідновлювані природні ресурси – ліси, надра, земля, водні ресурси, сонце та інші) та забезпечення раціонального ставлення до них? 
  2. Деструктивність природоохоронних контролюючих органів. Неефективність екологічної інспекції сприяє екологічному правовому нігілізму, що визнанонавіть на державному рівні. Проте реформа природоохоронного контролю провалена. Чи готова ваша політична сила виступати рушієм якісного реформування екологічної інспекції, аби забезпечити якісний природоохороний контроль та відсутність корупційної складової у ході реалізації повноважень нагляду та контролю?
  3. Неефективна дозвільна система. Видача дозволів та ліцензій на забруднення довкілля перетворилася на прибутковий бізнес для чиновників всіх рівнів. Чи збирається ваша політична сила прискорювати впровадження європейських моделей інтегрованих дозволів та ліцензій на забруднення повітря, водних ресурсів, ґрунтів, поводження із відходами, аби уникнути корупційних ризиків та суто формального підходу до їх видачі?
  4. Неефективне використання екологічного податку. Великі промислові гравці вже не перший рік лобіюють ідею повернення екоподатків забруднювачам, використовуючи аргумент неефективності використання цих коштів розпорядниками. Чи готова ваша політична сила вирішувати проблеми неефективного використання коштів від екоподатків, розробивши прозорі правила видатків на природоохоронні заходи задля поліпшення стану довкілля? Чи підтримуєте ви гармонізацію рівнів екологічних податків із європейськими та світовими? 

Ці та інші причини сформували критичні наслідки для довкілля України і створюють загрозу екологічній безпеці та здоров’ю населення, такі як: 

збільшення емісії парникових газів та системні зміни клімату; 

спотворений розвиток відновлювальних джерел енергії та енергетичні монополії в умовах розвитку нового ринку електричної енергії; 

неконтрольоване промислове забруднення; 

перетворення країни на полігон промислових та побутових відходів; 

знищення лісів та зелених фондів населених пунктів; 

критичне забруднення водних об’єктів; 

забруднення навколишнього середовища агрохімікатами;

підвищена загроза біологічному різноманіттю; 

розвиток не дружнього до довкілля урбанізму; 

переміщення в Україну промислового тваринництва та інші. 

Ми звертаємось до всіх політичних сил в Україні, які мають намір брати участь у виборах до Верховної Ради України в 2019 році, з закликом публічно та у програмах партій зафіксувати своє бачення вирішення зазначених екологічних проблем. Ми, зі свого боку, висловлюємо готовність взяти участь у їх обговоренні з представниками політичних партій та забезпечити представництво провідних громадських діячів. 

Коаліція неурядових громадських організацій:

ІГ “Save Dnipro” 

ГО “Платформа Громадський Контроль”

МБО “Екологія-Право-Людина” (ЕПЛ)

“Батарейки здавайтеся” 

ГО “Україна без сміття” 

Transparency International Ukraine

UAnimals

Екодія

Greencubator

ГО “Ініціативна група “Разом!”

ГО “Зелена генерація”

ГО “Єдина Планета”

Українська кліматична мережа з 29 ГО 

ГО “Екоклуб” 

ГО “Екосфера” 

350.org – Україна

ЕГО “Зелений Світ” 

ГО “Дзига”

ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство” 
ГО “Колегія екологічної освіти “Світ освіт” / Board of environmental education

ГО “Екосенс” 
ГО “Зелений рух” Миколаївщини

Українська Молодіжна Кліматична Асоціація

Запорізька обласна філія Всеукраїнської екологічної ліги

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *