Адміністрація КНУ зруйнувала мур 1860 року

За два тижні українські спудеї здадуть останні іспити і поринуть у таке довгоочікуване літо. Втім, деякі з них, можуть і не впізнати свою alma mater по поверненню після тривалого відпочинку. Так, адміністрація Київського національного університету імені Тараса Шевченка вперше за останні 10 років вирішила причепурити зовнішній вигляд головного навчального корпусу закладу вищої освіти. Та ще й як – уже знищена стінка цегляного муру одного з найстарших навчальних закладів в Україні. На розі вулиць Льва Толстого та Володимирської уже третій місяць лежить купа царської цегли родом з позаминулого століття, в той час як внутрішнє подвір’я закладу від вулиці тепер відгороджує лише тимчасова дерев’яно-металева галерея благоустрою.

Я довго міркував над публікацією цього матеріалу, адже сам не один рік свого життя присвятив Університету Св. Володимира, отримавши тут неоціненні знання і життєвий досвід. Однак, те що відбувається нині з Університетом не може викликати жодних, окрім негативних емоцій… і якщо послуговуватися цитатами одного відомого вітчизняного виконавця: «Ми так хотіли щоб був колись тут рай, але зрозуміли, що нас просто кинули».

Руйнування цегляного муру, що був закладений ще у 1860-х рр. розпочалося ще в 2016 році. Тоді на стіні з’явилися перші тріщини і почало облущуватися облицювання. За рік справи були вже куди гірше – стіна повністю оголилися і з неї поступово почала випадати цегла. Однак, жодних фактичних дій щодо збереження історично цінного фасаду керівництво Університету і надалі не приймало. Врешті, навесні 2018 року ситуація вийшла з-під контролю – стіна Університету нахилилася просто на пішохідну частину вулиці Льва Толстого і почала загрожувати вже життю перехожих. Тоді, з метою убезпечення киян від можливих негативних наслідків падіння сторічної конструкції, стіну було огорнуто захисною зеленою сіткою, а прохід довкола неї – дерев’яним парканом.

Новий виток історія набула вже в лютому цього року. За кілька днів стіну товщиною у кілька метрів, що її свого часу впродовж кількох років будували кращі архітектори Імперії столичні будівельники перетворили у гору битої цегли, що й досі прикрашає подвір’я Національного університету.

«Активні Громадяни» звернулися з відповідними інформаційними запитами до компетентних органів, щоб отримати оцінку правомірності такого поводження з пам’яткою історії і культури національного значення. Так, у своєму листі-відповіді Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі – КМДА) повідомив нас про те, що контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою у зв’язку з реставрацією будівель Університету була видана замовнику робіт – Київському національному університету імені Тараса Шевченка (далі КНУ ім. Шевченка) (виконавець робіт – ТОВ «Креатор Компані»). Визначений строк виконання робіт: з 22 квітня 2019 р. по 22 жовтня 2019 р. Однак, компанія «Креатор Компані» розібрала стіну Університету ще до початку травня відповідного року і лише з огляду на це, будівельні роботи на об’єкті є незаконними.

А тепер, увага! Згідно даних Державної архітектурно-будівельної інспекції, замовнику робіт – КНУ ім. Шевченка інспекцією було видано дозвіл на виконання будівельних робіт: «Ремонтно-реставраційні роботи цегляного муру на розі вулиць Л. Толстого та Володимирської у місті Києві (складова частина комплексу споруд Київського національного університету імені Тараса Шевченка по вул. Володимирській, 58, 60, 62 та булв. Т. Шевченка, 14» № ІУ 113190220970 та дозвіл на виконання будівельних робіт: «Університет св. Володимира – головний навчальний корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: вул. Володимирській, 60, м. Киів» № ІУ 113190881215.

Тож на «досягнутому» компанія-виконавець робіт вочевидь не зупиниться – далі в планах псевдореставраторів, певно, розбір на цеглу решти секцій цегляного муру і фасадної стіни закладу освіти, де свого часу працювали такі генії української думки і слова, як Микола Костомаров, Володимир Антонович, Михайло Грушевський та й і власне сам Тарас Шевченко.

На державному порталі публічних закупівель «Prozorro» «Активні Громадяни» знайшли тендер на виконання відповідних робіт. І ось, що цікаво, лот аукціону має повну назву «ремонтно-реставраційні роботи (ремонт покрівлі, антикригової системи, фасадні роботи та заміни вікон) будівлі Головного навчального корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка згідно науково-проектної документації «Пам´ятка архітектури національного значення (охоронний № 34) УНІВЕРСИТЕТ св. ВОЛОДИМИРА – Головний навчальний корпус, вул. Володимирська, 60, м. Київ. РЕСТАВРАЦІЯ». Однак,  вікна в Університеті були повністю замінені на сучасні склопакети ще в 2012 році, тож що, а головне навіщо збирається замінювати ТОВ «Креатор Компані» поки незрозуміло… Ну, якщо не руйнувати далі історичну спадщину вузу.

Водночас, певні нарікання викликає і ще один термін визначений у тендерній пропозиції виконавця. Адже, відповідно до укладеного ще 26 грудня між Університетом та ТОВ «Креатор Компані» договору підряду, його предметом є виконання саме реставраційних робіт. Відповідно до ДБН В.3.2-1-2004 «Реставраційні, консерваційні та ремонтні роботи на пам’ятках культурної спадщини», що визначає порядок і мови здійснення реставраційних робіт на об’єктах культурної спадщини, реставрація – це сукупність науково обґрунтованих заходів щодо укріплення (консервації) фізичного стану, розкриття найбільш характерних ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів об’єктів культурної спадщини із забезпеченням збереження їх автентичності. Від так, дане нормативне визначення аж ніяк не підпадає під означені вище дії будівельників ТОВ «Креатор Компані», що радше нагадують собою акт вандалізму, а формально підпадають під кваліфікацію ч. 2 ст. 298 Кримінального кодексу Украйни – умисне знищення або пошкодження пам’яток історії та культури. А з огляду на те, що пам’ятка має статус національного значення, дана справа може бути підслідна органам Служби безпеки України.

Нагадаємо, що КНУ ім. Шевченка є закладом вищої освіти державної форми власності, а всі його видатки покриваються з державного бюджету. Таким чином, втрачаючи чергову пам’ятку історії кожен із нас незалежно від власної волі сплачує із власного гаманця вартість всіх вчинених будівельниками злодіянь.

Дмитро Перов