В.о. голови ДЕІ Ігор Яковлєв: Як ефективно співпрацювати Державній екологічній інспекції з громадськістю
01.08.2019
До сесії Київради підготували рішення про Жуків острів і витоки річки Нивка та намагалися подати ідею, пересадити киян на електросамокати
04.08.2019

Міст Патона руйнується, а керівництво КП «Київавтошляхміст» ховається від журналістів

Останні роки стали найбільш кризовими для дорожньої галузі України – всі ті проблеми, починаючи від недофінансування і закінчуючи елементарним розкраданням коштів, що накопичувалися майже три десятки років, вмить звалилися на голову платників податків. Зношеність більшості автомагістралей, побудованих ще в добу СРСР, досягла свого максимуму – дороги почали просідати, а мости буквально розвалюватися на очах.

Водночас, центральна влада і влада на місцях обрала різні шляхи подолання проблеми. 2 серпня, в рамках робочої поїздки на Івано-Франківщину президент  України Володимир Зеленський надав доручення Кабінету Міністрів України включи до переліку доріг національного значення автомобільний шлях територіального значення Т0906, що сполучає Івано-Франківськ та Надвірну. Це необхідно, щоб активізувати ремонт проблемних ділянок шляху коштом держбюджету, оскільки місцеві бюджети не мають таких надходжень. Аналогічні доручення були надані президентом і напередодні, 31 липня у місті Черкаси. Тоді гарант Конституції на координаційному засіданні виконавчої влади в регіоні розглядав питання відновлення автошляху Н 16 – Черкаси-Умань.

А поки очільники міських і обласних державних адміністрацій по всій країні отримували наганяй від президента за відсутність нормальних доріг, у столиці місцевий голова державної адміністрації, а за сумісництвом і мер столиці Віталій Кличко бідкався на своїх попередників. «Деньги не вкладывались в дорожную инфраструктуру десятилетиями», — пояснив, у коментарі телеканалу 112, причину незадовільного стану шляхів сполучення у столиці Кличко.

І дійсно, кошти в дорожню інфраструктуру міста не вкладалися уже багато років: в період з 2000 по 2015 рік на столичні автошляхи та об’єкти транспортної інфраструктури було витрачено більше 2,7 млрд гривень, як з міського, так і державного бюджетів. Щодо останніх найбільших грошових вливань у міську інфраструктури, то тут слід відзначити будівництво Велосипедною-пішохідного мосту над Володимирським узвозом вартістю у більш ніж 0,5 млрд гривень, що офіційно був відкритий Кличком та його братом у травні цього року.

Однак, проблеми у конструкції нового Велосипедною-пішохідного мосту уже за два тижні після його офіційного відкриття змусили міську владу додатково виділити близько мільйона гривень на його ремонт (!). І поки ремонтні роботи тільки-но відкритого мосту  тривали, у Києві встиг «втомитися» його старший брат – частково відвалилися шматки у Пішохідного мосту через Дніпро. «Угрозы для людей, которые ходят по пешеходному мосту на Труханов остров, нет. Волноваться не нужно», — заспокоює громадськість Кличко. Проте, Пішохідний міст, це лише один із 75 аварійних мостів, що знаходяться в столиці. П’ять з них перекинуті через річку Дніпро і мають стратегічне значення.

Одним з таких стратегічних об’єктів є перший у світі суцільнозварний міст імені батька електрозварювання Євгена Патона. Його син – Борис, навіть звернувся з офіційним листом на ім’я гендиректора каналу «1+1» та члена провладної партії «Слуга народу» Олександра Ткаченка, в якому просив сприяти порятунку пам’ятки творіння рук його батька.  Борис Євгенович у своєму листі зазначає, що неодноразово звертався до керівництва Києва з проханням негайного вжиття заходів щодо реконструкції мосту, однак його слова так і залишилися непочутими. «К сожалению, вынужден констатировать, что несмотря на то, что решения, которые принимались на совещаниях в КГГА и КП «Киевавтодор» относительно необходимости детального обследования технического состояния главных балок моста и разработкой проекта его реконструкции, до настоящего времени не выполнены», — пише молодший Патон.

Ми вирушили у власний рейд мостом ім. Патона, щоби на власні очі побачити реальний стан справ. Масивні декоративні оздоби часів СРСР підв’язані мотузкою, наскрізь прогнилі перила та навіть суцільні дірки в металевому огородженні та в основі самого мосту – це далеко не всі неприємності, що можуть спіткати пішохода на мосту сьогодні.

На стику проїзної частини з боку житлового масиву Березняки тут утворилася наскрізна вирва діаметром близько 2 метрів. Стару і прогнилу частину мосту вирішили закрити металевою платиною і вкрити асфальтом, однак, як можемо побачити, такий «косметичний» ремонт мало чим зарадив.

Більше того, частина заміненого елементу теж суттєво деформувалася, що вже зараз створює небезпеку для автомобілістів. Під час проїзду вантажівок на узбіччі повсякчас відбувається міні-землетрус, а від перил відлітають чергові прогнилі елементи.

Міст уже сьогодні недораховується двох масивних декларативних куль, що назавжди поринули у глибині Дніпра, 8 елементів перил та більше сотні окремих оздоблювальних елементів, в тому числі малих гербів Радянського Союзу та Зірки Перемоги.

«Мост провел самодекомунизацию», — говорить, посміхаючись власник поруч розташованого СТО. Недбалість столичних чиновників щодень приводить до чоловіка десятки нових клієнтів, однак він цьому мало радіє. «У меня тоже есть машина и я каждый день езжу по этим дорогам… Вот, например, возьмем Южный мост – он в советское время был имени Ленина, там было всего две полосы в одну сторону, а сейчас что сделали?! Я несколько лет назад там, вот, ехал – смотрю, все культурно: палатка, две рельсы… все по-европейски, обрадовался так. И что? Они же сделали еще по одной полосе, а мост на это не был рассчитан, понимаете?! Асфальт хороший положили, но металл – металл же в основе был на другую нагрузку рассчитан, вот оно и пошло все коту под хвост. Так и здесь».

Побачивши реальну картину руйнації мосту і поспілкувавшись з місцевими «Активні Громадяни» вирішили поцікавитися думкою про можливі шляхи вирішення ситуації безпосередньо у керівництва підприємства, що відповідає за якість, відновлення та ремонт всіх транспортних шляхів столиці – КП «Київавтошляхміст». Ми ще навесні намагалися дізнатися у столичної влади, коли буде капітальний ремонт мостів через Дніпро —  направили запити на ім’я міського голови та адміністрації щодо обсягу та загальної вартості запланованих робіт з ремонту 5 столичних мостів через Дніпро, що, на сьогодні знаходяться фактично в аварійному стані. На відповідь у заклопотаного Кличка та його підлеглих часу так і не знайшлося. Або їм нема, що сказати журналістам, бо усі кошти пішли на Велосипедно-пішохідний міст над Володимирським узвозом.

На щастя комунальне підприємство «Київавтошляхміст» знаходиться у 200 м від «втомленого» мосту Патона, тож ми мали високі сподівання на те, що виконуючий обов’язки керівника підприємства Владислав Олегович Виноградов зможе нам зразу прояснити ситуацію, що нині склалася довкола пам’ятки архітектури та містобудування, науки і техніки № 530-Кв моста ім. Є.О. Патона.

24 червня Віталій Кличко відправив у відставку попередника Виноградова на посаді – Котлубея Дмитра Олександровича. Причиною звільнення держслужбовця став обвал транспортного шляхопроводу на столичних Осокорках. Тоді мер офіційно назвав ситуацію «ексцесом» і заявив, що подібного в столиці не повториться та доручив новому керівнику підприємства провести перевірку всіх мостів столиці.

Власне за цією інформацією ми навідалися на підприємство, де, спершу, нас зустріли доволі привітно. Жіночка, що сиділа на вахті, відігнала собак, що тут знаходяться без прив’язі, і повідомила, що керівництва зараз на місці немає. Далі журналістів «Активних громадян» зв’язали із секретарем Виноградова – пані Наталією. Але вона навідріз відмовилася пропускати ЗМІ на територію комунального підприємства і взагалі надавати будь-які пояснення з приводу відсутності будь-кого з керівництва на підприємстві. Так-так, саме будь-кого, тому, що, зі слів державного службовця: «керівник на виїзді, заступник – у відпустці, заступник заступника – на лікарняному»…

Розуміючи курортно-епідеміологічну складність ситуації на підприємстві, ми попрохали надати можливість з’ясувати ситуацію щодо стану мостів, шляхом запису на особисту зустріч ХОЧА Б з якоюсь із повноважних представників підприємства осіб у порядку Закону України «Про звернення громадян». Однак, наше прохання було розцінлено секретарем, як надмірно зухвале: «Я у понеділок спитаю, и можна Вас записати і тоді якщо мені розрішать, то я Вас запишу».

Якщо керівництво КП «Київавтошляхміст» не знає законів України, то повідомляємо: відповідно до ст. 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» здійснюючи свою діяльність на засадах професійної самостійності, журналіст має право відвідувати державні органи, органи місцевого самоврядування, а також підприємства, установи і організації та бути прийнятим їх посадовими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України незаконна відмова у доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності — карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Керуючись нормативно-правовими актами, діючи професійно, усвідомлюючи власні праві і суспільний інтерес, а також відверте небажання керівництва комунального підприємства сприяти журналістам у висвітленні небезпечної теми з мостами, «Активні Громадяни» буди вимушені звернутися до правоохоронних органів. Проте, комунальне підприємство «Київавтошляхміст» виявилося настільки закритим об’єктом, що навіть приїзд полісменів не вплинув на бажання комунальників поспілкуватися на тему активізації руйнування мостів у столиці. Нам відверто заявили: «Пишіть заяву – ніхто до Вас не вийде».

Так і вчинили – заява щодо перешкоджання журналістській діяльності була передана до Печерського УП ГУ Національної поліції у м. Києві. Сподіваємося, що відкриття кримінального провадження на службових осіб міського підприємства, що утримується за наш з Вами кошт, таки допоможе дізнатися нам відповідь на питання, куди насправді йдуть наші гроші, та хто в результаті відповість за зруйнування пам’ятки архітектури та містобудування «Міст ім. Є. Патона» та інших столичних шляхів сполучення, стан яких щодень змушує ризикувати життям сотні тисяч киян і гостей столиці.

Дмитро Перов

Михайло Шевирьов

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *