Полиция Голосеево вместо расследования дел об угрозах жизни инвалидам провела обыск у потерпевших
12.06.2019
Купайтесь у Дніпрі поки можна, бо море вже «зацвіло». Причини: фосфатовмісні порошки і неконтрольовані скиди у воду
13.06.2019

Комісія Міщенка провалила голосування по петиції зі збереження парку «Крістерова Гірка»

У вівторок, 11 червня відбулося чергове засідання Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування (далі – Комісія), яке виявилося першим після обрання нового президента України зі «старою темою» — розподілу земельних ділянок. Засідання, яке було заплановане на 10 годину ранку, розпочалося з майже тригодинним запізненням – депутаті від поки що провладної в Києві «Солідарності» зібрали кворум після 12:30. Слід також зауважити, що об 11 годині, тобто через годину після запланованого початку роботи, у залі засідань були присутні лише 5 із 23 повноважних депутатів-членів комісії – місце перебування решти було нікому невідомо. Присутні кияни боролися зі спекою і нудьгою по-різному — депутати порпалися у своїх дорогих гаджетах, простий люд віддавав перевагу традиційній формі відпочинку.

Голова Комісії, Олександр Міщенко на запитання «Активних Громадян», так коли ж початок, повідомив, що депутати збираються: «Один в пробці, один в ліфті їде, один на першому поверсі – всі поспішають». Мова ймовірно йде про депутатів, прізвища яких сам Міщенко оголосив по гучномовцю у відповідь на обурення присутніх на засіданні киян.

Отримавши хоча б таку скуту інформацію про місцезнаходження представників народу «Активні Громадяни» вирушили на їх пошуки. Однак, на жаль, ні у ліфті, ні на першому поверсі високоповажних делегатів київської громади виявити не вдалося, не знаю, певно ми просто розминулися… Ще один з депутатів ніяк не міг потрапити на засідання через затори, однак на Хрещатику їх на той час теж дивним чином не виявилося…

Зрештою розпочавши роботу Комісії міські обранці під іронічні оплески присутніх почали активно спокутувати свою провину перед киянами. Так сталося, що першим питанням у порядку денному роботи депутатів ще до початку засідання було визначено: «заслуховування звітів заступників голови Київської міської державної адміністрації про стан виконання планів заходів, спрямованих на реалізацію порушених в електронних петиціях питань». І ось, першою пропозицією, яка пролунала з вуст депутатів стало перенесення розгляду питань порушених в електронних петиціях – на початок порядку денного.

Першим на черзі стало питання петиції щодо захисту і збереження зеленої зони парку «Крістерова гірка» між провулком Бестужева, вулицею Красицького, вулицею Вишгородською та вулицею Осиповського. Нагадаємо, що ще на початку 2018 року петиція місцевого жителя Дмитра Тодоренка №7218 «Зупинити російському забудовнику вирубку нашого парку «Крістерова Гірка», що у Подільському районі, поки ще не пізно» зібрала понад 10 тисяч голосів, а від так мала бути реалізована владою. Однією з відповідальних за реалізацію петиції осіб був визначений і член Комісії — Вячеслав Іванович Непоп, який втім не виявив бажання завітати на саме засідання. Так-так, той самій Непоп, який з 2002 року був директором комунального підприємства «Житлоінвестбуд-УКБ», яке, наприклад, наразі веде скандальну реконструкцію Київському зоологічному парку загальнодержавного значення (читайте статтю «Мерія Києва приховує плани по реконструкції Зоопарку. За 0,5 млрд грн нове житло отримують лише жирафи, варани та зебри»

Слово тримала представник громади Тетяна Ратуш: «Шановні депутати, ми покладаємось на вас в тому, щоб все-таки реалізувати волевиявлення киян – люди 12 років за цю ділянку воюють і врешті-решт зібрали достатню кількість голосів. По-іншому вони просто не знають, як довести до влади своє бажання і свою думку». Активістка зауважила, що громада зробила все необхідне, що лиш від неї залежало, щоб замість парку не звели чергового багатоповерхового монстру – на розгляд Комісії були подані зібрані докази порушення земельного екологічного та податкового законодавства. Зокрема, за словами активістів ТОВ «БУДІНВЕСТ КМ», яке орендує нині ділянку на вул. Вишгородській, 47-ж у Подільському районі м. Києва, два роки систематично не сплачувало земельний податок до міської скарбнички, в результаті чого у забудовника перед містом виникла заборгованість у понад 2 мільйони гривень. Більше того, активісти виявили інформацію, що на момент поновлення дії договору оренди у 2017 році, кінцевим бенефіціаром ТОВ був громадянин країни-агресора Росії.

Всі ці обставини були покладені в основу проекту рішення про розірвання договору оренди із недобросовісним забудовником, що є тотожною місцевою ініціативою громади. «Справа за малим – просто прийняти рішення», — резюмує Ратуш.

Натомість, представник компанії-забудовника ТОВ «БУДІНВЕСТ КМ» Наталія Грунькова відзначила, що «жодних рішень судів ані в кримінальному, ані в господарському, ані в цивільному процесі, що діяльність компанії є незаконною, чи, що якісь документи, які були видані, є незаконними – немає». На думку пані Грунькової, позиції, викладені активістами, є не більше, ніж суб’єктивною думкою, позаяк жоден з місцевих мешканців не звернувся до суду, щоб визнати дії компанії або контролюючих органів незаконними (нагадаємо, що з 01.01.2019 року розмір судового збору зріс ще на 10 %).

«Минулого року було проведено перевірку, за результатами якої було виявлено порушення у сфері містобудівної діяльності, а саме – відсутність дозволу на проведення земляних робіт від Центрального органу охорони культурної спадщини – було видано відповідний припис на усунення виявленого правопорушення. Було проведено перевірку виконання вимог припису, за результатами якої було встановлено, що виявлене порушення було усунуто», — надав вій коментар щодо порушеного Комісією питання директор Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю Володимир Кузьменко.

Справа в тому, що ще в листопаді 2018 року науково-методична рада при Міністерстві культури України публічно повідомила активістів про те, що жодних рішень щодо надання або ненадання відповідних дозволів на виконання земляних робіт цій компанії-забудовнику не буде надаватися, аж допоки електронна петиція киян не буде розглянута. Але все сталося інакше. «Нет, ну это уже ни в какие ворота не лезит – в тот же день, в тот же день… в тот же день выдали разрешение», — обурюється ще один активіст зі збереження парку Крістера Олександр Верета.

Кардинально інші настрої панували у людей, що прийшли підтримати забудовника. Дві жінки і один чоловік з вул. Автозаводської (це близько кілометра від парку) були подібні у своїй аргументації до представника забудовника. Вони стверджували, що нині в парку вночі вештаються волоцюги і наркомани, які їм просто не дають спокою. Чоловік, що нажаль, не представився, просив Комісію відхилити петицію зі збереження парку, оскільки: «Город должен строиться, людям нужно жилье, если вам не нравится жить в такому городе – живите в пригороде». До речі, вже забудованому пригороді, де не витримує інфраструктура, а зранку кілометрові затори до Києва. Але ще вже інша історія.

Зрештою, підбивши виступи всіх зацікавлених сторін, депутати прийнялися голосувати. Щоправда, забігаючи наперед, відзначимо, що проголосувати їм не вдалося. Владислав Турець (фракція «Солідарність») відмовився голосувати, образившись на закиди активістів щодо його особистої зацікавленості в будівництві. Таким чином, кворум прийняття рішення було порушено і так потрібних громаді голосів депутатів просто не вистачило для прийняття рішення щодо підтримки петиції. Ось так, один голос одного депутати – чи такого, що не прийшов, чи такого, що не побажав голосувати, звів нанівець думку 10 тисяч киян. Петиція повернеться на робочу групу і можливо колись знову буде поставлена на голосування, а до того часу забудовник здасть свою роботу. Що ж панове, скоро знову вибори, як то кажуть – робіть висновки самі.

Втім, подальша алегорія щодо блудного депутата, що ніяк не повернеться до свого виборця, хоч би і зі спини, на мою думку, тут більш ніж доречна. Адже, не відвідування засідань Комісії, постійним членом якої ти є, систематичні запізнення на її початок — є складом дисциплінарного правопорушення, за яке депутати мають нести особисту відповідальність.

Розглянемо це питання детальніше. Ст. 4 Закону Украіни «Про службу в органах місцевого самоврядування» зазначає, що служба в органах місцевого самоврядування здійснюється на основі дотримання принципу підконтрольності, підзвітності, персональної відповідальності за порушення дисципліни і неналежне виконання службових обов’язків. Згідно ст. 11 означеного закону, Громадяни України, які вперше приймаються на службу в органи місцевого самоврядування, у день прийняття відповідного рішення складають Присягу такого змісту: «Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов’язки«.

Відповідно до пп. 3, 4, 7, 8 ч. 1 ст. 6 Регламенту Київської міської ради депутат Київради зобов’язаний: входити до складу однієї з постійних комісій, що утворюються Київрадою (крім заступника міського голови — секретаря Київради);

брати участь у роботі Київради, постійних комісій та інших її органів, до складу яких він входить, бути присутнім на засіданнях цих органів та особисто брати участь у голосуванні, усебічно сприяти виконанню їх рішень; у разі неможливості бути присутнім на пленарному засіданні Київради або на засіданні постійної чи тимчасової контрольної комісії, до складу якої він входить, депутат Київради повідомляє про це заступнику міського голови — секретарю Київради чи голові відповідної постійної або тимчасової контрольної комісії;

підтримувати зв’язок з виборцями, територіальною громадою міста Києва, трудовими колективами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та громадськими організаціями, органами місцевого самоврядування, місцевими органами виконавчої влади, розташованими на території міста Києва;

виконувати доручення виборців.

Невиконання положень діючого Регламенту Київради, як спеціального локального нормативного акту, в тому числі невідвідування депутатами Київради засідань постійної комісії, є службовою недбалістю у формі бездіяльності (депутати рад згідно Закону є публічними службовцями на виборній основі), яка виражається в невчиненні тих дій, які вони були зобов’язані та мали здійснити.

У разі доведення наявності істотної шкоди, заподіяної державним або громадським інтересам (наприклад, знищення парку відновна вартість якого сягає кілька мільйонів гривень) через бездіяльність депутатів, які недбало ставляться до належного виконання своїх обов’язків, поведінка останніх може бути кваліфіковані за ст. 367 Кримінального кодексу України —  Службова недбалість.

Тож знову дозволю собі повторитися, робіть висновки, панове! А про плідну роботу Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування можна почитати в наших матеріалах:

«Сумнівні дії Київради по Екопарку «Осокорки» та по Совським ставкам»

Комісія Міщенка провалила Місцеву ініціативу голосіївців по недопущенню катастрофи з будівництвом на зсувонебезпечних схилах Цимбалівого яру

Депутати Київради дали забудовнику час далі будувати в зеленій зоні Пущі-Водиці, а у церкви забрали ділянку

 

Дмитро Перов

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *