Депутати Київради дали забудовнику час далі будувати в зеленій зоні Пущі-Водиці, а у церкви забрали ділянку

На цьому тижні на засіданні Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування церква євангелістів «Християнська Надія» втратила одну свою ділянку, а забудовнику у Пущі-Водиці депутати Київради надали час на продовження спірного будівництва у курортній зоні.

Громадські активісти вже декілька місяців намагаються зупинити будівництво житлового комплексу  на місці 100-літніх сосен та дубів за адресою вулиці Квітки Цісик, 34-36 (дивись репортаж з місця вирубки дерев за посиланням «Відеорепортаж з Пущі-Водиці, де по вже недіючому акту спиляли сторічні дуби та сосни»     9 квітня на засіданні Постійної комісії голова депутатської групи «Київська Команда» Сергій Гусовський звернувся до членів комісії із проханням розглянути скаргу, щодо знищення зелених насаджень та протиправної забудови території, яка знаходиться на вулиці Квітки Цісик, 34-36, і створити робочу групу для додаткового вивчення цього питання.

Представник громадського активу Петр Тігунов,  заступник голови управління громадського активу Виноградаря, пояснив, що вкінці січня 2019 року варварським шляхом відбулося знищення зелених насаджень на території курорту «Пуща-Водиця». Було вирубано більше ніж 200 дерев віком від 70 до 120 років. На даний момент за цим фактом ведеться слідство, оскільки дозвільних документів на вирубку на момент її здійснення не було.

Як з’ясували активісти, Рішенням Київської міської ради було передано холдинговій компанії «КиївМіськБуд» цю земельну ділянку в оренду для будівництва оздоровчо-рекреаційного комплексу з благоустроєм прилеглої території. Це дозволяє і прийнятий по  Пущі-Водиці Детальний план території, на підставі якого було прийняте рішення про передачу цієї земельної ділянки в довгострокову оренду. Як наслідок, Департаментом містобудування та архітектури КМДА були надані містобудівні умови та обмеження №506 від 19.06.2018 року, у яких чітко зазначено, що для даної території, у відповідності з детальним планом, розроблено функціональне зонування. Згідно зонуванню, земельна ділянка складається з двох частин. Приблизно 40% території передбачалося віддати під забудову, а 60% – офіційно вивести в зону зелених засаджень загального користування, тобто надавалася можливість створити тут сквер з багаторічними деревами. 200 дерев, що знаходилися на цій території і були видалені, підлягали збереженню (!). Але вони були видалені компанією протиправним чином, оскільки це не відповідає функціональному зонуванню цієї ділянки.

Таким чином, забудовником були порушені містобудівні умови та обмеження, що були їм надані на проектування цього об’єкту, а також земля використовується не за цільовим призначенням. Громада посилається на пункт 11.4. статті 141-143 Земельного кодексу України «Про договір оренди земельної ділянки», який передбачає можливість розірвання договору в односторонньому порядку, у разі порушення вимог МО, передбачених ДПТ -тобто використання земель способом, який суперечить екологічним вимогам та не за цільовим призначенням. Тому громада ініціювала розгляд цього питання з подальшою можливістю розірвання договору з «КиївМіськБудом».

У відповідь на звернення голова Комісії Міщенко Олександр («Солідарність») видав свій улюблений аргумент: депутати міської ради не є слідчим відділом, і не можуть знати, що порушив забудовник. Спочатку органи контролю повинні зробити свої висновки, а потім подати відповідне рішення на розгляд Комісії. 

Свої міркування що до недоречності зараз розривати договір-оренди з «КиївМіськБудом» виклав і провладний депутат Михайленко Владислав («Солідарність»). Мовляв, досвід у справі земельної ділянки на вул. Вишгородська, 47, показав, що створення додаткової робочої групи з депутатів, окрім наявної профільної комісії КМДА, призвело до виникнення двох паралельних робочих груп, що заблокувало просування справи на півроку.

Посилаючись на ці аргументи, комісія прийняла рішення відправити звернення по вулиці Квітки Цісик, 34-36, на розгляд комісії КМДА щодо об’єктів будівництва, які викликають суспільний резонанс на території міста Києва.

«На цій комісії наше питанні і так розглядається, но нас відправили туди, – так прокоментував підсумки засідання Комісії активіст Петр Тігунов. – Ми будемо наполягати за розірванні договору-оренди, оскільки «КиївМіськБуд» зміг порушити ті містобудівні умови та обмеження, які їм видавалися. Ми вже звернулися до прокуратури, ДАБІ, Державної екологічної інспекції. Але забудовник будує і вже продає там квартири».

А ось в питанні земельної ділянки площею 4,24 га на вул. Генерала Жмаченка, 20, яку у 2004 році надали в оренду за проханням релігійної громади Дніпровського району Києва для помісної церкви Християн віри євангельської «Християнська Надія» і де усі дерева нормально ростуть, Комісія Міщенко була більш рішучою.

Депутат від фракції «Солідарність» Олесь Маляревич першим обґрунтував позицію по вилученню землі: «У громади Комсомольського масиву немає жодних претензій до релігійної громади і вони ведуть мирне співіснування, будівля була придбана у 2000 році, проте не була введена у експлуатацію. Але місцевих мешканців турбує питання про те, навіщо навколо території звели огорожу. У цього масиву немає свого депутата Київради, тому місцеві мешканці навколишніх будинків звернулися до мене як до депутата, і ми розробили разом цей проект рішення про можливість церкви функціонувати й надалі, а територію лісу – приблизно 3 га соснових насаджень − ми хочемо зберегти для паркової зони».

Зі слів керівника ГО «Твердиня» Юрія Федоренко, півтора року тому на земельній ділянці церкви з’явилася техніка, яка проводила геологічні дослідження, після цього відбувся акт обстеження зелених засаджень, який зазначав, що на території знаходиться 31 «нежиттєздатна» сосна і вони потребують знесення. Тобто, судячи з цього, територію начебто готували до забудови.

Далі в системі обліку публічної інформації КМДА з’явилися містобудівні умови та обмеження на проектування та реконструкцію духовно-благодійного комплексу під багатофункціональний комплекс, що надавалися компанією ТОВ «Редітум Інвест», пов’язаною з будівельною компанією «Інтегралбуд». Тобто передбачалось, що на території у 4 га, за адресою вул. Генерала Жмаченка, 20, спорудять нові висотки, що, у свою чергу, знищать зелену зону.

Саме з цих міркувань громадою була здобута уся правова база з приводу господарської діяльності орендатора – церкви. Відповідно до пункту 8.4. договору про оренду земельної ділянки, вони повинні були розпочати реконструкцію свого благодійного комплексу в перші три роки після укладення договору. Була отримана також відповідь з ДАБІ України та з ДАБ міста Києва, які зазначають, що жодних документів для проведення реконструкції та будівництва вони не отримували. У 2004 році земельна ділянка була видана з цільовим призначенням для реконструкції та обслуговування благодійного комплексу. Проте об’єкт не можна вводити у реконструкцію, а лише добудувати. Відповідно до пункту 8.3. договору, орендар може проводити господарську діяльність та будувати за цільовим призначенням нові об’єкти лише за погодженням Київради. Київрада, у свою чергу, жодних документів із запитом на проектування чи будівництва не отримували.

Представник ініціативної групи місцевих мешканців Ігор Мамонтов висловився, що територія церкви велика, проте недоглянута, на ній знаходиться велика кількість невивезеного сміття. Незручностей завдає також дим, що здіймається над територією в опалювальний період, внаслідок пічного опалення у церкві. Проте усе це мешканці пробачають церковним діячам, зважаючи на їхній релігійний статус. Найбільше людей обурює саме те, що вони не мають впливу на місцевих орендаторів, які часто переходять межу у своїй діяльності і заважають населенню, тому на меті у них лише можливість збереження зеленої ділянки місцевості і облаштування її під сучасну комфортну зону для відпочинку.

Старший пастор церкви Християнська Надія, єпископ Всеукраїнського Союзу Євангельських Церков, на свій захист сказав, що з 2004 року, за період оренди даної земельної ділянки, церква заплатила більше 7,5 млн гривень оренди і повністю заперечив усю вищезазначену інформацію про будівництво. Пастор посилався на те, що в облаштування ділянки було вкладено 6,5 млн гривень і вивезено 200 машин сміття. Крім того, вони не отримували скарг від організацій із захисту екології, і не знесли незаконно жодного дерева. Вони зібрали більше ніж 2400 підписів сусідів та членів церкви, що підтримують їхню діяльність.

Церква сприймає бажання вилучити у них земельну ділянку, як рейдерський захват землі та релігійну дискримінацію, і вже подала позов до суду. До того ж, церква підтримує бажання захистити природи і у своїх діях ніякої загрози для них не вбачає. Свою ініціативу побудови духовно-оздоровчий благодійний комплекс «Доброти і Милосердя» єпископ аргументує потребою створення благочинного фонду, поліклініки та реабілітаційного центру для наркозалежних.

Проте слова активістів підтверджуються кримінальними провадженнями, відкритими у Шевченківській поліції, з приводу видачі містобудівних умов, а також у Дніпровській поліції та прокуратурі. Слідство на встановлення фактів правопорушення з боку Церкви досі проводиться.

В підсумку за проект рішення про розірвання договору-оренди на земельну ділянку проголосували тринадцять депутатів проти трьох, що утрималися. Рішення було прийнято.

Інше

Наступною розглянули справу про начебто незаконне спорудження 24-поверхового житлового будинку на вулиці Райдужна, 65 Дніпровського району.

«Десять років тому міська рада злочинним шляхом передала в оренду під будівництво квартирного житлового будинку ділянку, що розташована впритул до житлових будинків, де зараз розміщено два спортивні майданчика. Громада і мешканці сусідніх будинків категорично проти подібних забудов на території їхньої вулиці, оскільки ця територія призначена для загального використання. У даному випадку вбачається необхідність облаштування ділянки для дозвілля громади. Комісія з питань містобудування розглядала цей проект рішення ще півтора місяця тому, і також його підтримала. Управління правового забезпечення направило відповідний правовий висновок про те, що цей проект не відповідає чинному законодавству.  Проте Комісія з питань містобудування зобов’язана розглянути проект не пізніше, ніж за 15 днів, відповідно до Регламенту. В протилежному випадку проект автоматично набуває чинності за мовчазною згодою. Тому просимо вас затвердити відхилення правового висновку та підтримати проект рішення, оскільки він був підтриманий, відповідно до статті 31 Регламенту Київської міської ради», – висловився депутат Михайло Буділов від фракції «Свобода».

Їхній опонент – представник ТОВ «Інжек» на захист товариства пояснив, що під час виконання умов оренди компанія дотрималася передбачених договором обов’язків. Крім того, 23 жовтня 2018 року Постійна комісія вже розглядала подібний проект рішення, який був ініційований іншими депутатами, відхиливши його. Також він заперечив викладені у супровідних документах обставини, апелюючи тим, що пайовий внесок та інші платежі товариством здійснюються, і воно готові дослухатися до зауважень з боку громади, не порушуючи жодних вимог закону. На оновлення комунікацій товариство планує витратити ще 13-14 мільйонів гривень.

Віталій Голубець, член ініціативної групи вул. Райдужної, 63-65, висловив обурення: «По-перше, із самого початку ділянка була передана у володіння компанії незаконно, ми просто прокинулись одного дня і дізнались, що шматка землі немає. Як Київрада могла віддати ділянку з двома стадіонами? По-друге, усі мешканці сусідніх будинків проти цього будівництва, і вважають його аферою, є підпис кожного із них».

Детупат Київради від «Батьківщини» Мєліхова Тетяна виявила ініціативу у залученні депутатів до прийняття проекту, посилаючись на необхідність задовільнити вимоги громади, у зв’язку з потребою створення місця для дозвілля, та підтвердивши розміщення ділянки впритул до житлових будинків, що унеможливлює зведення там нових споруд. Проект рішення був прийнятий за підтримки восьми депутатів.

Дмитро Перов
Валерія Криворучек

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *