ДБР затримало злочинне угрупування в Дніпровському управлінні поліції у Києві
29.12.2020
ДБР направило у Польщу підозру для вручення колишньому в.о. голови “Укравтодору”
04.01.2021

В Києві побили захисника історичної спадщини, на Львівщині катували захисника лісу. Поліція бездіє

В останні дні сталися напади на журналіста Василя Василитина і юриста Олега Симороза

Україна закінчує 2020 рік з повністю бездієвою правоохоронною системою, яка часто сама породжує злочинців, та новими нападами на громадських діячів. За день до настання Нового року просто в центрі столиці було здійснено зухвалий напад на громадського активіста та юриста, який веде боротьбу за збереження історичного середовища “Реп’яхів Яр” Олега Симороза. За тиждень до цього йому відкрито погрожували та обіцяли “затаскать по судах”. А декількома днями раніше на Львівщині чорні лісоруби при бездіяльності місцевої поліції катували  місцевого журналіста Василя Василитина. Напевно, зайвим буде писати, що нікого не затримали і ніякого слідства не ведеться.

Напад на столичного громадського діяча

Історія зі спробами забудувати територію пам’ятки місцевого значення – “Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпро”, частиною якої і є схили Реп’яхового Яру, тривають ось уже четвертий рік. Однак, найбільш гарячої фази протистояння набуло саме в цьому році. Ще влітку забудовник, яким виступає будівельна компанія екс-регіонала Володимира Зубика “Інтергал-буд”, попри відсутність повного пакету дозвільних документів, намагалася завезти важку будівельну техніку на вул. Макарівську, що в Шевченківському районі столиці. Не зупинило ділків і офіційна відмова Міністерства культури та інформаційної політики у погоджені проекту забудови ділянки, якою, зокрема, проходить і межа буферної зони об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – “Кирилівська церква”. Детальніше про це читайте в нашому матеріалі – “В охоронній зоні ЮНЕСКО біля Кирилівської церкви забудовники знову рубають дерева”.

Тоді завдяки консолідації місцевих мешканців та юридичній роботі екс-депутата Київської міської ради Святослава Кутняка (“Народовладдя”) та юриста Олега Симороза будівництво вдалося зупинити. Звісно, такий стан справ не міг задовольнити компанію-забудовника, що за словами повноважного представника Сергія Алтиннікова, здіснює лише: “підготовчі роботи зі спорудження підпірної стінки схилу”.

Певно, саме тому уже восени цього року на будівельному майданчику з’явилися такі звичні для столиці “тітушки” (датальніше в матеріалі: “Всупереч вимогам ЮНЕСКО та без дозволів намагаються побудувати «Київську Швейцарію» біля Кирилівської церкви”), а місцевим мешканцям та активістам, що займаються питанням збереження історичного ареалу Києва, почали надходити прямі погрози. Саме в цей період конфлікт місцевої громади та забудовника із юридичної площини почав все більше переходити у фазу прямого фізичного протистояння.

 Чому так сталося?

Ось уже другий місяць мешканці вулиці Макарівської живуть поруч з декількома десятками спортивних молодиків з начебто Громадського формування “Лівий берег”, які забезпечують  фактичний доступ будівельної техніки до історичного середовища попри наявність означених вище заборон.

Останній аргумент забудовника

Весь цей час послідовники Вадима Тітушка обходились здебільшого словесними образами на адресу місцевих, які намагалися не допустити заїзд величезних бурових машин, що буквально нищать схил під їхніми оселями та порушує закони. Втім, коли під шаленим тиском громади справа дійшла до реальної фіксації виявлених порушень з боку контролюючих органів, а сам забудовник постав перед потенційною можливістю втратити відповідну ліцензію – в хід пішли прийоми із буремних 1990-х…

Лежачого – б’ють ногами

“Аби зупинити варварське знищення злобудовником історичного ареалу, я разом з двома місцевими мешканками вулиці Макарівської показав інспектору Охорони культурної спадщини КМДА як під виглядом зведення “підпірної стінки” насправді відбувається незаконне будівництво житлового комплексу”, – так переповідає події 30 грудня 2020 року постраждалий Олег Симороз.

Громадський активіст переконаний, що команду на його побиття дав представник забудовника, а причиною тому, на його думку, слугувала якраз приїзд інспектора, що намагався зафіксувати наявні при здійсненні будівельних робіт порушення. “Коли з’явився інспектор, то представник забудовника був вкрай злий… очевидно він і віддав наказ тітушкам, які, як шакали, напали зі спини, коли ми йшли від ділянки”, – продовжує Симороз.

Олег Симороз і Сергій Алтинніков

За словами Олега, декілька спортивних молодиків напали на нього та одну з місцевих мешканок, що в той момент опинилася поруч. “Тітушки” спочатку збили активіста з ніг, а потім прийнялися бити його ногами в голову, в результаті чого останній отримав закриту черепно-мозкову травму та був вимушений звернутися до лікарів.

Звичайно на місце події був викликаний патруль поліції, а за фактом умисного нанесення тілесних ушкоджень написана відповідна заява про злочин. Втім, попри приїзд правоохоронців “спортсмени” нікуди з будівельного майданчику не пішли, а шукати серед їх “товаришів” нападників на громадського діяча правоохоронці демонстративно відмовились.

Нападники – втекли, а їх «товаришів» поліція затримувати відмовилась

Олег Симороз пов’язує цей напад однозначно зі своєю громадською діяльністю та зазначає, що раніше вже неодноразово отримував погрози своєму життю. Надалі він збирається домагатися відкриття кримінального провадження та реального покарання не лише для своїх кривдників, а й власне організаторів нападу. Згідно чинного Кримінального кодексу України, означені діяння можуть кваліфікуватися за статтею 122 “ Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження” вчинене з метою залякування. Санкція статті передбачає до 5 років позбавлення волі.

Напад на регіонального журналіста

23 грудня журналіст і екоактивіст Василь Василитин, перебуваючи в селі Лавочне на Сколівщині дізнався, що в карпатський лис Славського Галсільлісу знову вирушила колона лісовозів. Він побіг в ймовірний район вирубки, по дорозі, подзвонивши на “102” та мешканцям села, які вже декілька років намагаються самотужки зупинити знищення лісів навкруги.
 
Як описує ситуацію сам Василь, не дочекавшись приїзду поліції він вирішив самостійно зупинити лісовоз, після чого, представився журналістом, він почав вести зйомку. Звичайно “чорним лісорубам” це не сподобалося, і вони почали бити Василя. “Василь втратив свідомість, а пізніше переконавшись, що Василь безпритомний почали його обшукувати і викрали мобільний телефон на який потерпілий Василь вів відеозйомку і викрали ще 5000 грн., які знаходились в чахлі телефона. Підняли безпритомного журналіста і прив’язали буксировочним грубим пасом до бампера лісовоза. Василь почав приходити в себе уже прив’язаний пасом до бампера лісовоза, і вони знову продовжували його катувати, бити по голові. Василь безсилий відбивався, а дальше найстрашніше, катівники, сіли на лісовоз і почали рухатись з прив’язаним до бампера чоловіком! Але зразу на дорогу вибігли жителі села Лавочне, дружина Василя і зупинили даний лісовоз. Відбувалась словесна перепалка на грубих тонах. Люди намагалися Василя визволити, але їм це не вдавалось. Озвірілі чорні лісоруби кричали, що їх всіх зараз поб’ють”, – так описав звірячу поведінку злочинців на своїй сторінці у Фейсбук місцевий активіст Володимир Явдик.
 

Ціною свого здоров’я журналіст намагався зупинити знищення карпатських лісів

 
Далі Володимир розповідає зі слів мешканців села, що патруль поліції приїхав, але “поводили себе зверхньо, нахабно, нагло, казали всім людям бігом розійтися і дати дорогу лісовозу, бо зараз всіх позабираєм, забороняли знімати на камери”. І тільки завдяки бригаді “швидкої допомоги” вдалося не допустити повного свавілля – незважаючи на заборону з боку поліцейських, підходити до прив’язаного до лісовоза Василя Василитина, медики почали надавати ему першу медичну допомогу.
 
“Приїхав головний представник лісгоспу і давай все розрулювати. Щось там придумали, що Василь когось там травмував, якогось нетверезого лісоруба, лікарі оглянули лісоруба і побоїв не виявили. Було видно і зрозуміло не озброєним оком, що поліція була на стороні чорних лісорубів.
Люди казали поліцейським, що у Василя вкрали мобільний телефон з відеодоказами і гроші, але поліція це до уваги навіть не брала, а навпаки поводили себе грубо до жителів села. Поліція в цей час і до сьогодні не взяли показів у потерпілого журналіста Василя Василитина, не допитали бійців, катівників лісгоспу, які побили Василя, не проводили ніяких слідчих дій, відтворення. Швидка забрала журналіста в лікарню, а поліція швидко всіх розігнали з місця подій”, – закінчив місцевий активіст.
 
Лише після розголосу 29 грудня на сайті Поліції Львівської області з’явилося повідомлення про відкриття трьох кримінальних проваджень по факту “конфлікту між журналістом та працівниками лісогосподарства“. Звісно, затриманих немає. Василитин знаходиться в лікарні.
 
Дмитро Перов, Ірина Ковальчук
 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *