Поки Київрада зволікає, прокуратура намагається врятувати від знищення Музей видатних діячів української культури

30.09.2023

707

Під загрозою знищення опинився цілісний музейний комплекс Музей видатних діячів української культури, що розташований у історичному центрі Києві на вулиці Саксаганського. Нарізу тут можна ознайомитися з життям та творчістю родин Лесі Українки, Миколи Лисенка та Михайла Старицького. Але вже скоро неподалік може з’явитися готельно-житловий комплекс на 8 та 16 поверхів з паркінгом, який може зруйнувати старі будівлі видатних українців.

«Музей видатних діячів української культури можуть знищити через бездіяльність Київради. Зараз тут можна дізнатися про життя та творчість родин Косачів, Старицьких, Лисенків, Франків та Тобілевичів. Тут ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Рестін» хоче будуватися просто впритул до історичної пам’ятки — будинку, де жив Панас Саксаганський. Ну і науковці вже кажуть, що такі «мудрі» кроки будуть мати серйозні наслідки — підтоплення ґрунтовими водами у заплаві річки Либідь споруд в цій місцині», — повідомляє журналістка Ірина Федорова.

Також експерти зазначають, що проведення будівельних робіт впритул до території музею негативно вплине на навколишнє середовище та стан будинків, що входять до його складу, оскільки такі дії є джерелом забруднення, вібрації і тиску на ґрунти, рослинний покрив та ґрунтові води локації. Також проведення будівництва в безпосередній близькості до території музею також становитиме загрозу для існування споруд згаданих пам’яток – затоплення фундаменту, руйнування будівельних конструкцій, просідання споруди з утворенням тріщин і руйнуванням стін.

Федорова зазначає, що громадських обговорень про будівництво у історичному центрі Києва не було. Київраді пропонували розірвати договір оренди з товариством, який забудовник отримав через рішення Господарського cуду міста Києва ще у 2009 році, у доброчесності якого є великі сумніви.

Наразі у судах різних інстанцій розглядаються три справи:

№ 910/2389/23 – Київрада має визнати позов прокуратури та проголосувати за відмову у продовженні оренди на земельну ділянку біля музейного комплексу;
№ 640/17130/22;
№ 640/13105/21 – касація у Касаційному адміністративного суду у складі Верховний Суд по позову ТОВ НВП «Рестін» про зобов’язання Міністерства культури та інформаційної політики України видати товариству дозвіл на проведення земляних робіт щодо будівництва офісно-житлового та готельного комплексу з паркінгом.

За даними агентства «Укрінформ», Господарський суд Києва наприкінці вересня 2023 року розпочав розгляд позову від заступника генпрокурора в інтересах держави до Київської міської ради та ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Рестін» про повернення земельної ділянки у Голосіївському районі столиці на вул. Жилянській, 96-А, надану під забудову.

Агентство повідомляє, що сторону обвинувачення представляє прокурор відділу Офісу генерального прокурора Тетяна Круш. Третю особу позивача —Міністерство культури та інформаційної політики, Департамент культури Київської міської ради та Музей видатних діячів української культури — Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького. Інтереси відповідача захищає адвокат Євген Єрмоленко.

Колекція музею

До музейного комплексу входить п’ять меморіальних будинків та відділів експозицій. У будинку, де проживала сім’я Косачів десять років з 1899 року, Леся Українка бувала наїздами. Виняток становили лише осінньо-зимові сезони 1899-1901 та 1905-1907 років. Як пише агентство UA.News, яке побувало у музейному комплексі на дні відкритих дверей 21 вересня, у подорожуваннях родини Косачів-Драгоманових під час складних історичних подій було втрачено чимало сімейних реліквій. Але ті речі, що збереглися, знайшли своє місце у відтвореній меморіальній квартирі. Серед таких речей прилад для письма, яким користувалася особисто поетеса.

Також у квартирі представлено багато фотографій родини Косачів-Драгоманових та їх друзів, листи Лесі Українки рідним та чернетки робіт письменниці.

Частину колекції представляють речі, які були дбайливо збережені родичами Лесі Українки, яких розкидало по усьому світові. Вони охоче поповнили колекцію музею сімейними реліквіями.

Музей видатного українського композитора, піаніста, диригента та педагога розташований у колишньому будинку вчителя-природника Миколи Гвоздика, де Микола Віталійович Лисенко винаймав другий поверх із серпня 1894 по листопад 1912 року за тодішньою адресою вулиця Маріїнсько-Благовіщенська, 95-б.

Робочий кабінет митця, де зберігаються більшість меморіальних меблів і особистих речей композитора, відтворено згідно з документальними фотографіями. Відновлено автентичний паркет, ліпнину, збережено кахляні груби. На стінах розміщено українські народні музичні інструменті з колекції Лисенка: колісну ліру, торбан, цимбали, кобзу. Тут Микола Лисенко працював над операми «Тарас Бульба», «Енеїда», «Ноктюрн», останніми випусками «Музики до „Кобзаря“», обробками народних пісень, найвідомішими фортепіанними мініатюрами.

Основою фондової колекції музею є особистий творчий архів митця, переданий з Кабінету-музею М. В. Лисенка при Київській державній консерваторії, експонати Театрального музею, а також подаровані нащадками композитора. Цей музей живе музикою Лисенка. Екскурсії тут проходять під записи його композицій, часто в музеї проводять концерти за його творами.

Музей видатного українського драматурга, поета, прозаїка, перекладача, громадського діяча, одного із засновників українського професійного театру Михайла Петровича Старицького було відкрито у серпні 2002 року. У квартирі по вулиці Маріїнсько-Благовіщенській, 93 (тепер вул. Саксаганського) письменник з дружиною Софією Віталіївною, донькою Марією та сином Юрієм оселився 1901 році і прожив три останні роки свого життя.

Експозиція складається з двох частин. Перша – меморіальна квартира письменника, у якій відтворено інтер’єри вітальні, кабінету Старицького, кімнати старшої доньки Марії, їдальні та створено виставку «Літературна і театральна діяльність М. Старицького». Другу частину експозиції, «Продовження сімейних традицій», присвячено життєвому та творчому шляху дітей і онуків драматурга. Всі вони, вірні батьківському заповіту, зробили чималий внесок у розвиток національної культури.

На території музейного комплексу постійно проходять виставки, присвячені історії України, її видатним діячам. У вересні-жовтні 2023 року тут проходила мультимедійна виставка «[Не]знищен[н]і», присвячена репресіям української інтелігенції початку ХХ століття. Ця експозиція розповідає про арешти людей із найближчого оточення родин Старицьких і Косачів, про звинувачення чоловіка Лесі Українки, про ув’язнення онуки Михайла Старицького та переслідування родини Івана Франка.

Організатори цієї інтерактивної виставки про репресії української інтелігенції зазначають, що історія цих видатних родин служить прикладом того, як радянська влада систематично придушувала носіїв української ідеї та культури, намагаючись стерти національну ідентичність нашого народу.

Тут представлено близько 100 експонатів, більшість з який виставляються вперше. Зокрема, на виставці використані матеріали з Центрального державного архіву громадських об’єднань та україніки, Галузевого державного архіву СБУ, Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву, а також експонати Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» та з колекції Музею видатних діячів української культури.

У двох виставкових залах втілені історії, що раніше замовчувалися, а згодом отримали гідне висвітлення у публічному просторі. Були представлені невідомі раніше матеріали з державних архівів, меморії з Фонду Івана Франка, рідкісні фото, особисті речі та знахідки з поховань Биківнянського лісу.