«Курник» з видом на Софію – символ охорони культурної спадщини у Києві

Зараз Київ проходить чергову хвилю випробувань. Масові ракетні атаки росіян на українську столицю вчергове оголили давню і гостру проблему катастрофічного стану укриттів, яку влада знову взялась похапцем вирішувати. Водночас журналісти УП виявили суттєве порушення з дотриманням комендантської години в столиці: як з’ясувалось, вночі і навіть під час повітряних тривог в Києві працюють ресторани, повні відвідувачів, яких супроводжує численна свита охоронців, водіїв і т.п. на авто з спецперепустками.

Ця ситуація коштувала посади одному з таких відвідувачів закладів харчування у комендантську годину – директору Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Олександру Никоряку, який відпочивав у компанії київського забудовника. Водночас привернув увагу громадськості черговий скандал у сфері компетенції вже цього чиновника: як виявилось, на даху історичної будівлі у центрі Києві всупереч закону будують ще один поверх на додаток до тих двох, які були незаконно збудовані у попередні роки і за рішенням суду мали б бути демонтовані.

Ця ситуація з незаконним будівництвом поряд з Софією Київською може слугувати певним лакмусовим папірцем як для відображення поточної ситуації в столиці, так і для оцінки нашого стану і розвитку з більш масштабної перспективи. Адже йдеться про історичну пам’ять (а в умовах війни з ворогом, який заперечує саме існування українців, історична пам’ять має неабияке значення), незаконне будівництво (одна з класичних і масових проблем Києва і не тільки), громадянське суспільство (активісти добиваються припинення будівництва і демонтажу споруди). Тож зупинимось детальніше на ситуації з будівництвом вже третього додаткового поверху на даху історичної будівлі на Володимирській, 4, в Києві.

Увагу до цього незаконного будівництва привернула депутатка Київради Євгенія Кулеба, опублікувавши фото будівлі з таким супроводом: «Зранку з поліцією, департаментом благоустрою і охорони культурної спадщини навідалися на дах будинку по Володимирській 4 (має охоронний статус, буферна зона Софії), де вже на 2 незаконні поверхи (вони оскаржували приписи в суді) почали добудовувати третій. Припис передали. конструкцію мають демонтувати. власник точно недобросовісний і гарантії того, що він і з цим приписом не піде до суду немає. тому не можна розслаблятися. дякую усім, хто писав про цей випадок! не втрачаємо пильність».

Більше фото незаконного будівництва на Володимирській, 4 наводить видання БЖ.

В коментарях до посту Євгенія Кулеба опублікувала і фотокопію припису щодо демонтажу незаконної споруди.

Наразі йдеться про демонтаж скляної споруди, яка нагадує теплицю, або курник, як її вже охрестили обурені кияни. До речі це вже друга версія “курника” на даху будівлі на Володимирській, 4 в Києві — попередня спроба створення чергової незаконної споруди на даху історичної будівлі відбулась в 2021 році, однак тоді завдяки активним громадянам будівництво вдалось припинити, а власника примусили демонтувати конструкцію. При цьому попередні два незаконно збудовані поверхи споруди залишились без змін.

До початку зведення незаконних додаткових поверхів у 2017 році будівля на Володимирській, 4, виглядала так — після реконструкції в 2000-х за проектом за проєктом архітектора Євгена Захарченка.

Першу споруду на Володимирській, 4 побудували ще 1860-ті, тоді вона мала два поверхи. У 1890-тих будівлю звели до чотирьох поверхів. Під час реконструкції в 2007 році на ній добудували аттиковий та мансардний поверхи.

Фото будівлі у різні періоди наводить видання Pslava.info.

Як зазначає Путівник по культурній спадщині Києва, житловий будинок на Володимирській, 4 міститься на фундаментах князівського палацу 10–11 ст. Будівля займає важливе містобудівне положення на розі вулиць, які підводять до експозиційного майданчика київського дитинця й Андріївської церкви та відіграє роль архітектурного акценту.

Теперішня надбудова на даху будівлі на Володимирській, 4, не лише паплюжить історичний вигляд будівлі, а й існує всупереч чинному Генплану Києва. Згідно з ним, висота забудови в історичному центрі (межі окреслені на карті нижче) не повинна перевищувати 27 метрів.

Згідно з документами, на Володимирській, 4, розташовано 7-поверховий житловий будинок, при цьому 1-й поверх є напівпідвальним, а 7-й – мансардним. Враховуючи середню висоту стель у 4 метри та міжповерхові перекриття, будівля й так досягла межу в 27 метрів, а додаткові надбудови вище вочевидь порушують чинні норми.

До речі «курник» на даху виходить розташованим вище за київський Софійський собор, висота якого 29 метрів.

Висловлюється припущення, що, ймовірно, власник будинку Літінас Іоанніс Константінос, який через свою компанію «МЄКАС ІНВЕСТМЕНТС Л.В.» та ОСББ «Кріт» здійснює управління будинком, збільшив площу споруди для отримання доходу з оренди. До великої війни приміщення такої надбудови у центрі Києва можна було здавати в оренду приблизно за 15-16 тисяч доларів на місяць.

З відкритих джерел про власника будинку повідомляється, що у 2016 році його начебто затримали у Греції за організацію кримінальної групи, що займалась фінансовими махінаціями – ошукувала довірливих інвесторів та привласнювала їх кошти. Тоді ЗМІ повідомляли, що уникнути ув’язнення вдалося за рахунок дипломатичного статусу “почесного консула України на Криті” та часткового відшкодування коштів постраждалим.

В Україні Літінас Іоанніс фігурує у численних судових справах та провадженнях, серед яких невиплата боргу за використання електроенергії в будинку по Володимирській, 4, на понад 18 тисяч доларів, та арешт цього ж будинку у 2017 року через те, що його було придбано за кошти, отримані незаконним шляхом.

Також повідомлялось, що він давав гроші фондам, які фінансували терористичну діяльність так званих “ЛНР/ДНР”. 

На жаль, вся ця історія з паплюженням історичної спадщини, незаконним будівництвом в історичному центрі Києва, одіозним власником не є чимось нетиповим для столиці. Вже навіть не дивує те, що чергова спроба незаконного будівництва здійснюється під час війни, адже схеми і практики, які існували роками, все більше повертаються і у воєнний час.

Основне питання зараз полягає у тому, наскільки суспільство, влада і правоохоронні органи будуть толерантними до таких речей і чи можемо ми собі дозволити терпіти порушення закону і плюндрування історичної спадщини в центрі Києва.