Конфлікт в охоронній зоні ЮНЕСКО біля Кирилівської церкви переріс в погром і пожежу

17 грудня в Києві спалахнув черговий будівельний майданчик, який з’явився без дозвільних документів. Це дев’ята аналогічна пожежа за рік і уже третє лишень за останній місяць. Правовий нігілізм і проста бездіяльність чиновників на місцях чимраз частіше пробуджують простих киян до вкрай радикальних дій, які вже невдовзі ризикують стати чорною “панацеєю” у боротьбі громадян за свої порушенні права.

 Безпорадність, недолугість і некомпетентність…

Певно цими трьома словами, сьогодні майже кожен киянин може охрестити чиновницько-бюрократичну систему в столиці. Генплан-2020 і Генплан-2025, які то діють разом, то взаємовиключають один одного, а інколи взагалі замінюються детальними планами території – тому яскраве підтвердження.

Громадські протести проти незаконних забудов дедалі частіше закінчуються полум’ям

І насправді таких прикладів просто безліч. Державні органи на златоцінних квадратних землях поспішають перебирати на себе повноваження органу місцевого самоврядування, а той – в особі Київської міської ради – наче й не проти піти на це. Інакше, як пояснити розмитість повноважень окремих Департаментів виконавчого органу міськради – Київської міської державної адміністрації, які відповідно до власних Положень: “здійснюють контроль у сфері….”. Далі – підставте потрібне формулювання: “містобудування/охорони здоров’я/громадського харчування…”

Фактично, центральна влада і влада на місцях за роки незалежності створили універсальний механізм колективної (абстрактної і абстрагованої) відповідальності, коли, для прикладу, дозвіл видає держава, а погодження місцева влада або ж навпаки. В ідеалі – це мало значити про те, що замовник такого дозволу опиняється під подвійним контролем як “з гори”, так і “на місцях”… Втім, в Україні, на жаль, це виглядає дещо інакше! Зокрема, в столиці такі положення закону забудовники трактують по-своєму: якщо не вдалося “домовитися” за дозвіл – йди за погодженням і буде тобі щастя (закон).

“У нас все законно… ”

Позиція компанії екс-регіонала і забудовника Володимира Зубика «Інтергал-Буд» на вул. Макарівській, 3-5, що в Шевченківському районі столиці, не змінювалася протягом усього часу протистояння з місцевою громадою. Риторика повноважного представника будівництва – Сергія Алтиннікова змінювалася лише у формулюваннях, але зміст був один – будівництво на цій території здійснюється законно на підставі відповідних дозвільних документів.

Алтинніков пропонує людям відселення в нові квартири, обмін на лояльність

Щодо останніх, то серед них дійсно є дозвіл головного державного органу у сфері будівництва – Державної будівельної інспекції (далі – ДАБІ)  № ІУ 113193242515 датований 20 листопада 2019 року. Втім, цей дозвіл має застереження: «за необхідності отримати погодження органу охорони культурної спадщини».

Це означає, що відповідні будівельні роботи мають бути погоджені на місцевому рівні виконавчим органом міської ради (його профільним департаментом). Все тому, що ДАБІ погоджує лише “будівельну” складову проекту, фактично воно не знає і не зобов’язано знати детальну ситуацію на місцевості – належність ділянки забудови до охоронних зон, об’єктів охорони чи інші особливості правого режиму використання території на місцях.

Так виглядає проект будівництва» Джерело: «Лун»

І ось тут найцікавіше, тому що ділянка, де «Інтергал-Буд» планує будівництво трьох 25-поверхівок, належить до буферної зони об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – “Кирилівська церква” та є складовою пам’ятки місцевого значення – “Історичний ландшафт Київських гір”, де гранична висота будівництва не може перевищувати 15 м, тобто 5 поверхів, а погодження на відповідні роботи має видавати Міністерство культури та інформаційної політики (далі – Мінкульт).

Дозволів нема, але “документы есть”

Як Ви вже встигли здогадатися, жодних дозволів на нове висотне будівництво в буферній зоні об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ані Мінкульт, ані повноважний в цих питаннях на місцевому рівні Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не давали. Це просто неможливо!

«Натомість кожного разу, коли на виклик місцевих мешканців приїжджала поліція, відповідь була одна – «там есть документы», – говорить громадський активіст Олег Симороз. Він разом із колишнім депутатом Київської міської ради – Святославом Кутняком (“Народовладдя”) допомагали місцевій громаді через Київраду та державні контролюючі органи у боротьбі із забудовником, який нехтує законами. “Більше року тому ми відкрили кримінальне провадження – 356 стаття [“Самоправство”]. Є відповідальний слідчий Шевченківського управління поліції – він у рамках ст. 356 зобов’язаний “знайомитися з будівництвом” і приймати рішення – законне воно чи незаконне… Але цього не відбувається, тому що Арсен Аваков і всі його “підручні” пішли на договорняк з місцевою владою, яка (Віталій Володимирович [Кличко]) є кращими друзями забудовників”, – переконаний громадський діяч.

Гори синім полум’ям

Звісно, такий стан речей м’яко кажучи не може задовольняти простих киян, тим паче місцеву громаду, оскільки вже на етапі перших пробних робіт на будівельному майданчику у людей пішлі тріщини по будинках, що розташовані поблизу незаконної забудови. До того ж повну бездіяльність демонструє Департамент міського благоустрою КМДА, який за поданням все того ж Кутняка визнав паркан довкола будівництва незаконним, але ЧОМУСЬ не поспішає виконувати уже прийнятих рішень про його демонтаж… А тоді приїздить поліція і розводить руками – каже: “це не “тітушки” – це спортивні рєбята”… Детальіш про це читайте в нашому матеріалі: «Всупереч вимогам ЮНЕСКО та без дозволів намагаються побудувати «Київську Швейцарію» біля Кирилівської церкви»)

Фото Олега Симороза

Ввечері 17 грудня на вулиці Макарівській відповідь була одна – вогню до забуття! Як результат – припис “благоустрою” виконано силами місцевих мешканців та активістів з національно-патріотичних організацій. Зранку ця територія виглядала як поле бою з понівеченим парканом та вигорілими приміщеннями для охорони та будівельників. Наразі це живе нагадування того, до чого може довести байдужість і продажність влади у відношенні до людей, доведених до відчаю.

Читайте також “Коли влада Києва не забезпечує виконання своїх приписів, стаються сутички з поліцією. Ситуація на Львівській-Живописній”

Дмитро Перов , засновник Громадської організації «Зелена хвилина»