«Аграрні науковці» НААН протидіють приватизації та не дають селянам отримати у власність земельні ділянки, а Державі – кошти від приватизації
01.07.2019
Олег Перегон: «ЄСПЛ постановив, Україна порушила ст. 3, 6 і 11 Конвенції прав людини, коли ми захищали парк у Харкові у 2010 році»
02.07.2019

Інспекція №2: Флоренційська набережна, де за наш кошт встановлюють МАФи

Команда мера Києва Віталія Кличко легко витрачає десятки мільйонів коштів з наших податків на начебто потрібні речі – реконструкцію парків, пляжів, культурних об’єктів. Але все частіше кияни та гості столиці помічають, що витрачених на паперах мільйонів в реальності не видно. «Активні Громадяни» розпочинають інспектування таких об’єктів, бажаючи побачити, куди пішли наші гроші. Першим ми відвідали Парк Партизанської Слави, про враження від реконструкції якого читайте в матеріалі «Парк Партизанської Слави – нечищений ставок, безпритульні собаки, руїни за 46 млн гривень»

Можливо ще хтось пам’ятає, як у 2014 році після призначення Дмитра Білоцерковця очільником Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у столиці розпочалася справжня війна з різноманітними кіосками та торгівельними ятками, що нині формально обєднані категорією МАФ (мала архітектурна форма). Тоді, відразу після свого призначення, найближчий соратник діючого мера Віталія Кличка, а наразі депутат ВР від «Солідарності» навіть написав у своєму Facebook, що зараз розпочинається реальна боротьба з МАФами, позаяк до цього з боку міської влади існувала лише імітація будь-яких дій в плані упорядковування торгівлі на вулицях.

Шкода, але невдовзі революційний запал молодого політика згас – масштабні чистки столичних узбіч від метало-пластикового мотлоху змінювалися не менш масштабним встановленням нових обєктів торгівлі, а вся схема з благоустрою столичних вулиць радше нагадувала «пєрєдєл» зон впливу зразка 1990-х років і це все знову за наш з вами кошт! У 2016 році Білоцерковець врешті залишив свою посаду, але ратна справа «боротьби» з МАФами, як виявляється, живе й надалі.

Достеменно невідомо чи міг уявити це собі сам пан Білоцерковець, але у 2018 році така собі компанія БК «КУБ» на пару з Комунальним підприємством ПЛЕСО збагнули «пропхнути» встановлення МАФів у кошторисну документацію з капітального ремонту… Русанівського каналу (вздовж вул. Флоренції). Проект, на який з бюджету піде майже 17 млн гривень, пафосно нарекли реконструкція «Флоренційської набережної», попередньо заручившися підтримкою депутата Київської міської ради Олега Петровця («Солідарність») .

 

Таким от чином, за кошти з міського бюджету уже не демонтують кіоски, а на противагу тому, навпаки їх встановлюють – загальна вартість робіт із встановлення МАФів складає 1 358 223 грн. 57 коп. Для того, щоб колесо сансари зробило свій повний оберт, очевидно, за декілька років ті ж самі люди, за ті ж кошти міської скарбниці ці об’єкти і знесуть, але це далеко не всі проблеми брендованої депутатським ім’ям реконструкції.

Згідно даних тендерної пропозиції, викладеної КП ПЛЕСО в систем публічних закупівель “Prozorro”, роботи на обєкті мали бути розпочаті у березні 2018-ого і завершені у  вересні того ж року. Однак, у звязку із затримкою фінансування замовника (як то зазначено у додатковій угоді № 3 від 07.03.2018 року) виконання частини окремих видів робіт було перенесено на цей рік. Цілком ймовірно, що генпідрядник, яким виступає уже згадана БК «КУБ» просто не встигла виконати всі взяті на себе зобовзання із реконструкції набережної, позаяк роботи на обєкті, з невідомих причин, не були розпочаті вчасно. Зрештою, роботи, що мали тривати  півроку, розтягнулися в часі більш як у тричі. Тепер, горебудівельники обіцяють завершити об’єкт до Дня незалежності – 24 серпня.

«Активні громадяни» вирушили на власну інспекцію «Флоренційської небережної», щоб особисто пересвідчитися, як ведуться роботи на об’єкті. Першим, що просто кидається у вічі, коли спускаєшся до води – це, вочевидь… взагалі відсутність будь-яких спусків до води(!!).

Єдина вулиця, що виводить на небережну зі сходу, з боку житлової забудови закінчується пішохідним містком на протилежний береіг каналу, водночас вниз, до відремонтованої набережної прохід цілком відсутній (якщо не враховувати протоптаної окремими екстремалами крутої стежини)! Певно, за задумом проектантів, їх творінням за краще насолоджуватися здаля, щоб не помічати окремі, але напрочуд численні недопрацювання.

Витративши близько 10 хвилин часу, ми таки дісталися до першого цивілізованого спуску до води. Однак, назвати його таким можна лише частково, позаяк фактично це ті ж самі радянські сходи з крутим, майже прямовисним пандусом.

Щодо останнього, то він хоч і абсолютно непридатний для використання людьми з обмеженими можливостями, проте цілком може слугувати якоюсь арт-інсталяцією. Наскрізь іржавий метал реконструювальники за 16 млн грн пофарбула лише біля самої вершини сходів, таким чином наче зобразивши стражденне життя простих відвідувачів набережної – сповнене численне перепон на шляху до кривонамальованого раю.

Не кращі справи і з металевими поручнями — за час своєї нетривалої служби вони встигли вкритися іржею. Трохи далі, за метрів 50-т, є і безпосердній підхід до води – тут він представлений гігантськими шматками напівзруйнованих гранітних брил, між якими ще частково існує прохід з кривих цементованих східців. Все це, а ще фігурні елемети мощення, замовлені БК «КУБ» у друга і однопартійця Петровця – Сергія Пилипенка, генерального директора промислово-будівельної групи «Ковальська», обійшлися столичним платникам податків, згідно кошторисної документації, у 3 322 763 грн. 59 коп.

Загальна ж вартість оновлення набережної Русанівського каналу причому лише з одного боку потягнула на 16 813 682 грн. 91 коп. З них тільки на влаштування пандусів – 697 728 грн. 98 коп, яких ми не знайшли. Вочевидь, до за два неповні місяці на набережній встигнуть з’явитися одразу декілька нових, а не просто пофарбованих пандусів, інакше можна цілком обґрунтовано вважати, що ці гроші просто були вкрадені з будівництва.

Більше за облаштування пішохідних доріжок кияни заплатили лише за озеленення території, яке, в силу погодно-кліматичних умов, уже має радувати відвідувачів зони рекреації та відпочинку. Натомість, в дійсності, довкола тих же пішохідних доріжок ми побачили лише окремі острівці трави та й та вже майже вся посохла. Це при тому, що на влаштування системи зрошення та поливу місто заплатило генпідряднику цілих 2 мільйони гривень (2 272 806 грн. 41 коп.). Однак, як то кажуть: води нема, а ви тримайтесь!

Зробивши оглядове коло у майже кілометр, ми повернулися до містка на той беріг каналу, де розташована найближча зупинка громадського транспорту. Але, знову ж таки, щоб потрапити туди, спершу потрібно піднятися на місток, дороги на який тут просто не існує. Певно, що відпочивальники, пройшовши такий відтинок шляху, і безнадійно поглянувши на «рятівний» місток, знесилено впали б на лавку, але й тут не все так просто.

Частина так званих «антівандальних» лавок уже розбита, інших просто немає. Хоча відповідні місця, і це чітко помітно за контурами пішохідної доріжки, тут були передбачені. В результаті – ще 195 307 грн. 78 коп. з кишень громадян, а мами з дітками вимушені сидати на пеньки.

Втім, довкола небагаточисленних і вцілілих лавок є і свої невеличкі бонуси у вигляді економних  LED-ліхтарів нічного освітлення.

Здавалося б, зручно читати і енергії багато вони не споживають – хоч в чомусь кияни виграли. Але й тут нас чекає сюрприз. Справа в тому, що виконавець робіт, вочевидь, так відповідально підбирав ліхтарі, що за заданими ним критеріями в Україні нічого не знайшов. Що ж поробиш, довелося везти світильники з дружньої Польщі, допомагаючи розвиватися тамтешній економіці – ще 2 789 179 грн. 14 коп з наших податків.

На жаль, чужоземні металеві гості не дуже звикли до мінливої української погоди, тому після нещодавніх злив корпус поступово почав «здуватися», утворюючи характерні плями. Чи зможе генпідрядник БК «КУБ» усунути виявлені недоліки, до підписання акту здачі реконструйованої «Флоренційської набережної» тим же Петровцем? Чи вони стануть масною плямою, але уже на репутації компанії – покаже час. У будівельників лишилося менше двох місяців до офіційного відкриття. Стежимо!

Дмитро Перов

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *