З «Летючої тарілки» роблять зал ігрових автоматів. Ентузіасти прагнуть відновити об’єкт, забудовник – мовчить, влада – відморожується…

Окраса Либідської площі у Києві, її родзинка – сферична частина Інституту науково-технічної експертизи та інформації, яка прозвана у народі «Летючою тарілкою», може перетворитися на банальну вхідну групу торгівельно-розважального центру, який будується скандально відомим девелопером Вагіфом Алієвим. Інститут належить Міністерству освіти та науки, яке не має коштів на його ремонт. Тож будівлю здали в оренду девелоперу. Той зобов’язався у відповідь переосклити висотну частину інституту.

Що в угоді між компанією Алієва Mandarin Plaza Group та Інститутом, невідомо навіть Флоріану Юр’єву – архітектору, який свого часу спроектував комплекс організації. «Ми писали і до уряду, і до Володимира Гройсмана, і до міністра освіти та науки Лілії Гриневич, але відповіді ні від кого не отримали, – розказав пан Юр’єв на зустрічі архитекторів, дизайнерів, активістів і жителів Києва, щодо захисту архітектурних об’єктів у стилі модернізм SaveKyivModernism.

Ентузіасти – архітектори, громадські діячі, захисники культурної спадщини Києва пропонують зберегти усі цінності «тарілки», використати її як відкритий багатофункціональний простір. Днями ініціативна група презентувала в Українському кризовому медіа-центрі (УКМЦ) новий проект реставрації «тарілки». Проект реставрації розроблений у майстерні Balbek bureau в співавторстві з автором конструкції Флоріаном Юр’євим. «Це саме проект реставрації, а не реконструкції, це дуже важливо. У нас є філософія, ідея та мета цього проекту», – наголосив Слава Балбек, архітектор, засновник майстерні.

Макет, на якому Флоріан Юр’єв показував нинішню ситуацію навколо «тарілки»

Юр’єв розповів про шкоду, яку наразі завдають дії забудовника. Зокрема, він дуже переймається фундаментами. Будівля стоїть на лессових ґрунтах. Ці ґрунти міцні, але тільки до того часу, як в них потрапляє вода. А це може статися, бо зараз дії будівельників торгового центру зміцнюють гідрологічну ситуацію на цій ділянці.

Також пан Флоріан турбується за унікальні якості концертної зали, яка розташована у «тарілці». Зала на 350 місць має найкращі в Україні акустичні характеристики. Досить сказати, що у ній можна виступати без звукопідсилюючої апаратури. Запропонований проект реставрації розроблений так, що дозволяє зберегти та покращити унікальні архітектурні рішення, наприклад, розширити екран у залі та застосувати перехресну проекцію для ретрансляції зображення.

Учасники ініціативної групи повідомили, що вони контактували із забудовником та представляли йому альтернативний проект реставрації (ще раз варто наголосити: саме реставрації, а не перебудови чи реконструкції!). Але наразі не мають підтвердження того, що буде здійснена саме така реставрація будівлі, яка враховуватиме її особливості.

Учасники презентації. В центрі – Флоріан Юр’єв, справа – Слава Балбек

На презентації в УКМЦ на жаль теж не було представників девелопера-забудовника. Не відома нам і позиція Державної архітектурно-будівельної інспекції, хоча ми чемно попросили прес-службу цієї організації надати коментар, щодо подій на Либідській.

Сергій Лещенко – один з учасників групи ентузіастів, які підтримали створення альтернативного проекту реставрації «тарілки»

Тим часом кияни доволі різко висловлюються щодо ситуації. Olga Dysina (Ольга Дисіна): «Я обурена й натхненна. Була на презентації проекту реставрації «тарілки на Либідській». «Вдалий торгаш» будує другу чергу Оcean plaza і руйнує конструкцію фундаменту «тарілки». Ба, більше: дядько не проти забрати «нещасну» та напхати в неї гральних автоматів, а вхідну групу використати як вхід до ТРЦ. Бо ж таритися шмоточками масмаркету та розважатися це саме те, що потрібно українцям, а не якась дурна інституція в пошарпаній будівлі. Не потрібний киянам, країні, в цілому, науково-технічний прогрес – потрібні фуд-корти, розваги, веселощі та шопінг. 
Ні, ви подумайте: Міністерство освіти і науки мовчить, Міністерство культури мовчить, Міністерство регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України мовчить, Державна архітектурно-будівельна інспекція України мовчить, Київська державна адміністрація мовчить. Патон пише листа Гройсману (Національна академія наук підтримала проект реставрації і висловила стурбованість щодо майбутньої долі Інституту інформації – авт.), а Гройсман мовчить!»

«Треба не просити, а жорстко вимагати»

Депутат Київради 7-го скликання, професійний будівельник Вікторія Кустова у коментарі «Активним Громадянам» заявила наступне: «Вважаю, що Вагіф Алієв не вперше зневажує громадськість Києва своїми діями. Досить згадати будівлю над станцією метро Театральна, яку врешті-решт передали місту і в якій зараз знаходиться в дуже обмежених умовах музей історії міста Києва. У Києві вже стало нормою порушення авторських прав на знакових об’єктах міста. Об’єктах, часто побудованих за гроші громади шанованими архітекторами. Згадаймо Гостинний двір, що знаходиться на території заповідника Стародавній Київ. Двір є пам’яткою архітектури національного значення. При тоді ще живій Валентині Шевченко – авторці реставрації будівлі Гостинного двору – будівлю варварські було спалено і зруйновано, там збиралися зводити ТРЦ. Тільки завдяки зусиллям депутатів Київради 7-го скликання договір на землю був анульований, а будівля в даний час передається в комунальну власність.

Ще один знаковий об’єкт – будівля Театру на Подолі, архітектор Віталій Юдін. Споруда свого часу будувалося за узгодженим проектом за бюджетні гроші і на 80 відсотків була готова. Стояли вікна з червоного дерева, мідний дах, перила з нержавіючої сталі. Залишилося виконати лише оздоблювальні роботи. І тут раптом на очах здивованих киян з відходів від реставрації будівлі фабрики «Рошен», архітектор Дроздов створює якесь чудовисько. Руйнує майже готову до експлуатації будівлю без узгодження зі своїм колегою. І з’являється на вулиці, яка є пам’яткою архітектури національного значення, де має зберігатися історичне середовище і, навпаки, де не повинно бути будівель, які дисонують з основною забудовою, це «диво архітектури». Порушення як мінімум двох законів України!

Чому дивуватися – ситуація по будівлі «тарілки» закономірна. Знаковий об’єкт для Києва. Гідний поваги Архітектор змушений ходити і просити: врятуйте, допоможіть. За усієї поваги до організаторів презентації в УКМЦ, це все нагадує народні забави. Треба не просити, а жорстко вимагати. Адже чітко видно, що спроби забудовника по-іншому використати будівлю – це порушення авторських прав, з Флоріаном Юр’євим перебудову «тарілки» девелопер вочевидь не погоджував. Як можна змінювати цільове використання приміщення?! У приміщенні конференц-зали, яка належить Міністерству освіти, зі слів Флоріана Юр’єва, збираються ставити ігрові автомати!

Крім того на будівництві, яке там зараз ведеться, немає інформаційного стенду оформленого відповідно до вимог Державних будівельних норм (ДБН). І, швидше за все, об’єкт не узгоджений в установленому порядку, бо Юр’єву проект перебудови «тарілки» ні орендатори, ні чиновники не показали навіть після неодноразових його прохань».

Олег Листопад