Вмотивовані чи протиправні відмови у приватизації – буде з’ясовувати слідство та суд

10.05.2019

3 214

Треба всім зрозуміти – приватизація стосується кожного громадянина.

Відповідно до вимог нового Закону (ст. 11) для ініціювання приватизації необхідно подати до Регіонального відділення ФДМУ заяву про включення державного підприємства до переліку об’єктів малої приватизації, що підлягають приватизації. РВ ФДМУ повинен зареєструвати цю заяву та направити звернення до органу управління цього ДП. Відповідно до вимог Закону орган управління повинен надати згоду на приватизацію або вмотивовану відмову.

Про вмотивовану відмову нам підкаже ст. 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також, про це зазначено в Ухвалі Верховного суду по справі №1640/2594/18, а саме: Дискреційні повноваження – це сукупність прав та обов’язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб’єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов’язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов’язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі.

Стає зрозумілим, що вмотивована відмова повинна бути тільки з посиланнями на законодавство та в межах законодавства , яке визначає заборону або обмеження приватизації об’єкту приватизації.

Далі річ піде щодо дій по відмові у приватизації Національної академії аграрних наук стосовно ДП ДГ «ОЗЕРНА». Більш докладніше щодо відмови було викладено у статті: «Аграрні науковці в угоду собі протидіють селянам отримати у власність земельну ділянку при приватизації»

Надаю стисло зміст інформації з цього приводу: по цьому ДП були подані заяви та звернення РВ ФДМУ по Київській області до НААН, яка надала відмову у приватизації і далі РВ ФДМУ визнала ці відмови НААН вмотивованими (по змісту були знайдені обставини для відмови з посиланням на законодавство) та РВ ФДМУ прийняло рішення про відмову у включенні до переліку.

А що ж то за обставини, які зазначені у відмові та які РВ ФДМУ вважає за вмотивовані та які відсутні у законодавстві, та ті, які не дають можливості Бюджету отримати гроші від приватизації, а громадянам – отримати у власність земельні ділянки внаслідок приватизації ?

Основний акцент аграрні вчені роблять на те, що ДП «ДГ «ОЗЕРНА» включено до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу та вирощує насіння сільськогосподарських культур. Але до цього реєстру включено 586 підприємств і лише 82 підприємства є державними. І до чого тут обмеження у приватизації?

Далі, аграрні вчені за обставину, яка позбавляє громадян можливості отримати у власність земельну ділянку та позбавляє Державу можливості отримати гроші від приватизації, вважають великим досягненням отримання валового доходу у сумі аж 51 млн. грн., при цьому одержано 5,5 млн. грн. валового прибутку. Всі можуть подумати про гарні результати роботи ДП «ДГ «ОЗЕРНА» та про те, як ефективно управляють цим підприємством НААН на чолі з Я. Гадзалою.

Але Мінекономрозвитку чомусь за 1 квартал та за 1 півріччя 2018 року ставить оцінку фінансово-господарської діяльності цього ДП – «неефективна», та оцінку ефективності управління – негативне управління. Знову аграрні вчені не знають про своє негативне управління цим ДП «ДГ «ОЗЕРНА» або брешуть. Мало того НААН в цьому випадку повинна була проаналізувати причини, що призвели до такого стану та подати пропозиції щодо реорганізації або приватизації цього ДП (відповідно до наказу Мінекономрозвитку від 15.03.2013 № 253 (п. 6.7.)). Звертаю Вашу увагу на те, що законодавство вимагає від НААН подати пропозицію щодо приватизації, але аграрні вчені на чолі з Я. Гадзалою відповідають відмовою.

Про «великі досягнення» ДП НААН та про ефективність управління цими ДП, що мало наслідками недоотримання Бюджетом майже 2 млрд. грн. та про те, що ці ДП отримали валовий дохід з га земельної ділянки 12 000 грн коли середній показник по Україні становив 18,945 тис. грн, тобто науковці з передовими технологіями отримали дохід з 1 га ріллі на 6,945 тис. грн. менше, ніж середній показник по Україні. (докладніше у статі: «Що отримує Держава від діяльності президента НААН Я. Гадзали – надходження до бюджету чи шкоду?» за посиланням )

«Зрозуміла позиція» у питанні приватизації президента НААН Я. Гадзало, тому що ще тільки дитина з дитячого садочку не розуміє, що землі цих ДП обробляються третіми особами по «сірим схемам» за винагороду готівкою. Про це неодноразово писали ЗМІ:

“Найгірший агрохолдинг: як держава управляє своїми землями“

“Аграрні барони»: як керівництво Академії аграрних наук отримує для себе і родичів державну землю“;

“Академіки-латифундисти. Як НААН перетворилася на приватний агрохолдинг“;

“Туфли главы НААН Гадзало за 11 тыс. долларов оплачены его девушкой пресс-секретарём“;

“Академия аграрных наук собирает деньги с фермеров в новогоднюю ночь“;

“Аграрні науковці НААН не дають селянам отримати у власність земельні ділянки при приватизації“;

Але дивує позиція керівників РВ ФДМУ по прийняттю рішення про відмову у разі вмотивованої відмови. Мені особисто така позиція була зрозумілою, якщоб такі рішення приймав особисто заступник голови ФДМУ В. Герц. Це та особа, яка на протязі 4 років була відповідальна за приватизацію та завдяки їй Державний бюджет недоотримав майже 68 млрд. грн від приватизації і поки В. Герц не поніс за таку шкоду ніякої відповідальності, але наголошую – це поки. Але питання не в ньому, прийде час та буде кому задавати питання з цього приводу і В. Герцу.

Повертаємся до керівників РВ ФДМУ – вони і саме вони повинні робити висновки щодо вмотивованості відмов, як того вимагає Закон для прийняття рішення про відмову та Конституція України.

Також у наказі ФДМУ від 22.05.2018 № 675 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 червня 2018 р. за № 730/32182) зазначено, що у разі надходження від органу, уповноваженого управляти державним майном, вмотивованої відмови погодити включення об’єкта до переліку об’єктів, що підлягають приватизації, результати розгляду заяви доводить до заявника державний орган приватизації, до якого надійшла заява, у письмовій формі або за проханням заявника – засобами електронного зв’язку (п. 7). Також далі зазначено, що у разі наявності підстав для відмови у включенні об’єктів до відповідного переліку об’єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, державний орган приватизації, до якого надійшла заява, повідомляє заявника про причини відмови у письмовій формі або за проханням заявника – засобами електронного зв’язку.

Таким чином відповідальність за відмову про включення до переліку до приватизації повністю покладається на керівників РВ ФДМУ тому що їм надано повноваження розглядати вмотивованість відмов органів управління та приймати рішення щодо відмови про включення ДП до переліку.

Для уникнення витрачання часу на неефективні суперечки з чиновниками ФДМУ, які не в змозі виконувати план приватизації та які завдали шкоду Державному бюджету, я з цього приводу звернувся з відповідним заявами про злочин до ДБР та поліції для того, щоб слідство та суд з’ясував щодо правомірності дій посадовців НААН та РВ ФДМУ по відмовам.

ДБР повідомило, що вже здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 6201900000000550 від 25.04.2019 року.

Щодо Національної поліції – я вимушений був звернутися зі скаргою до суду на бездіяльність посадових осіб ГУ НПУ та отримав Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва по справі 761/15813\19 від 222.04.2019 року, якою суд зобов’язав ГУ НПУ внести до ЄРД відомості, які були викладені у заяві та розпочати розслідування.

На мою думку, всім керівникам РВ ФДМУ необхідно більш ретельно та відповідально ставитися до прийняття рішення про відмову про включення до переліку у разі наявності вмотивованої відмови органу управління, та сумлінно виконувати вимоги Конституції та законодавства.

У випадках, де не буде прослідковуватися вмотивованості відмови з посиланням на законодавство, я особисто, буду подавати заяви до правоохоронних органів про відкриття кримінальних справ з метою з’ясування правомірності дій посадовими особами органу управління та посадовими особами ФДМУ стосовно відмов.

Нам, громадянам, треба контролювати дії влади, не давати їм можливості порушувати законодавство та права громадян, знати та боротися за свої конституційні права, за прозору приватизацію, за надходження до бюджету та боротися проти свавілля чиновників.

Качур Д. М. – член Громадської ради при ФДМУ, експерт з питань приватизації, голова правління ГО «ОФІЦЕРИ. ГРОМАДЯНИ. ВІЛЬНА Україна»