Українці вступили в бій з надпотужною рослиною-алергеном – амброзією

Розпашіла жінка у гумових рукавицях смикала дебелі стебла якоїсь рослини з узбіччя улюбленої алеї мешканців київського мікрорайону «Теремки-2». Перехожим, які дивувалися такій волонтерські праці, охоче пояснювала, що так знищує зарості амброзії: «Учора дочка забігла, а потім усю ніч задихалася. Так я вирішила цю заразу знищити».

Зараз саме пік цвітіння амброзії (ботанічна назва – амброзія полинолистна: її листя дуже схоже на листя полину звичайного), тому для алергіків настали жахливі дні: нежить, чхання, сльозотеча, кон’юнктивіт, погіршення зору, набряк легенів, задуха, астма – і це ще не весь букет. «А у мене таке на дачі росте, і мені хоч би що», – втрутився у розмову на теремківській алеї підтягнутий і бадьорий чоловік поважного віку. Так, амброзія «дістає» далеко не кожного. Але на алергію страждає кожен третій українець. Спосіб життя людства, прогрес обертається тим, що  вже до 2050 року кожен другий житель нашої планети буде мати якийсь вид алергії.

Є ще одне свідчення масштабності проблеми: в Україні амброзією заросло близько 2 млн гектарів, а у Києві цю рослину можна зустріті в кожному парку.

Як алергік з багаторічним стажем, добре знаю, що існує лише два способи вторинної профілактики такої біди. Перший – СІТ (специфічна імунотерапія). Тобто коли вже відомо, який саме алерген викликає реакцію імунної системи, проводиться курс ін’єкцій. Алерген-провокатор вводиться в організм людини у невеликих дозах протягом певного часу, і врешті-решт імунна система перестає на цю речовину реагувати. Другий спосіб – соляні шахти/кімнати або тривале перебування на морському узбережжі.

Але найкраще – просто уникання контакту з алергенами. Якщо це – пилок амброзії, то найлогічніше рішення – знищити її зарості. Тим більше, що амброзія – інвазивний,  чужий нашій флорі, завезений вид.

В кожному населеному пункті цю проблему вирішують по-своєму. У Херсоні, наприклад, є “Програма боротьби з карантинними бур’янами на території міста Херсона на 2018-2022 роки”, на яку у бюджет міста закладають відповідні кошти. Хоча мої друзі з Херсона вважають, що дана програма – імітація, бо суми незначні.

За інформацією Київзеленбуда, районні підприємства з утримання зелених насаджень та лісопаркові господарства столиці чи не щодня обходять балансові території з метою виявлення амброзії та вживають відповідні заходи з її знешкодженню. Я, чесно кажучи, ніколи таких обходів або «прополки» чи обприскування заростей цього буряна не бачив – може хтось із читачів має такий досвід, то прошу поділитися, усім же цікаво.

Зеленбудівці називають кілька способів боротьби із цією рослиною: скошування, виривання з коренем та обробка препаратом «Стоп-амброзія». Виривання вони вважають найдієвішим, проте на великих територіях це зробити занадто складно. Тож на великих площах проводять систематичне викошування. Найкраще викошувати амброзію безпосередньо перед початком цвітіння, коли суцвіття вже є, проте ще не розкрилися, тобто з середини липня-початку серпня.

«Стоп-амброзія» виготовлена на основі природного мінералу бішофіту. При потраплянні на листя він проникає в середину та змушує її в’янути та робить нефертильною, тобто її насіння не проростає. Препарат начебто можна використовувати у населених пунктах, оскільки він безпечний для людей та тварин.

За інформацією прес-служби КМДА, очищені від амброзії ділянки районні комунальні підприємства з догляду за зеленими насадженнями (КП УЗН) та лісопаркові господарства (ЛПГ) засівають газонними травами, які утворюють щільну дернину і пригнічують ріст та розвиток карантинного буряна.

Але це з більшого теорія від чиновників. Наразі кияни своїми силами намагаються побороти цю рослину у себе у дворах та скверах. Хтось викопує, хтось вириває, але обов’язково щоб з корінням. «Півгодини такого виривання і вже у горлі дере, трохи поколює руки, але я в садових рукавицях, – розповів «Активним Громадянам» куратор проекту «Лівобережний ботанічний сад» (вул.Миколайчука) Володимир Демінський.  – А амброзії ще багато залишилося. Окрім ентузіастів я ще не бачив, щоб хтось цим займався».

На сільськогосподарських угіддях з амброзією мають боротися власники або орендарі. Профільні довідники пишуть, що це страшенно живуча зараза. За сприятливих умов амброзія досягає 2 метрів висоти, а щільність сходів може досягати 5-7 тис. шт. на 1 га. Амброзія полинолиста, має міцну кореневу систему, яка проникає в землю до чотирьох метрів, розвиваючи потужну надземну масу і кореневу систему, збіднює і висушує ґрунт. При середній густоті стояння рослина використовує з 1 га площі до 2000 т води, що відповідає 200 мм опадів, виносить з ґрунту поживні речовини. В результаті цього урожай сільгоспкультур різко знижується, а при сильному забур’яненні повністю гине. Розмножується амброзія насінням, яке утворює у великій кількості. Добре розвинені рослини можуть давати по 30-40 тисяч насінин, а окремі екземпляри до 80-100 тисяч. Насіння зберігає схожість у ґрунті до 40 років.

Аграрії найефективнішим вважають комплексну боротьбу з бур’яном – поєднання агротехнічних, механічних та хімічних методів боротьби. Агротехнічний метод – це сівозміна, основний і передпосівний обробіток ґрунту, вчасний догляд за посівами. Хімічний метод доцільно застосовувати в промислових зонах, на узбіччях доріг, на сільгоспугіддях. Він передбачає застосування гербіцидів відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Механічний метод – виполювання, ручне видалення або скошування. Але робити це треба з розумом. Хаотичне випадкове скошування амброзії в період її вегетації (активного росту) призводить до того, що рослина утворює бокові пагони в нижній частині головного пагону, які майже лежать на землі. Наступні скошування їх не зачеплять, утвориться насіння на цих гілках, яке засмітить ґрунт.

Відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни, підприємства, установи та організації зобов’язані утримувати в належному стані об’єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об’єктів територію. Якби ж тільки легко було визначити, де чия відповідальність! Контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють органи та особи, що визначені статтями 39-41 Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

Вимоги щодо благоустрою території населених пунктів визначені відповідними постановами міських/селищних рад. У Херсоні, наприклад, – «Правилами благоустрою території, забезпечення чистоти і порядку в м. Херсоні», затверджених рішенням міської ради від 31.05.2011 № 221.

За порушення правил благоустрою, згідно ст. 152 КУпАП, винні особи можуть притягуватися до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Теоретично боротьба з бур’янами, у тому числі амброзією полинолистою, згідно з чинним законодавством – обов’язок кожного громадянина, підприємця та посадової особи. А практично знайти такого відповідального – дуже непросто.

Раніше було чітко зрозуміло, що карантинними рослинами має опікуватися Санепідемстанція. Після «реформи» контролюючих органів, яку провів уряд Миколи Азарова, ці функції мали передати Держспоживслужбі, де мали утворити відділ карантину рослин у складі управління фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва. Але уряд Арсенія Яценюка пішов далі, і відчутно обрізав повноваження усіх контролюючих служб, у т.ч. й Держспоживслужби. Так що, кому тепер скаржитися і хто може дати копняка лінивим землекористувачам, які не борються з амброзією та іншими шкідливими зайдами – геть незрозуміло.

Олег Листопад