Що буде із заповідними територіями у ході земельної реформи?

Експерти із заповідної справи висловлюють серйозні побоювання, що у ході земельної реформи можуть постраждати території заповідників, національних природних парків, заказників та інші установи природно-заповідного фонду (ПЗФ). Також небезпека може загрожувати іншим цінним ділянкам – прибережним захисним смугам, лісам тощо.

Зокрема, ризиком є те, що попри доволі активні зусилля Мінприроди останніми роками, усе ще значна частина ПЗФ не має винесених в натуру меж. Тобто їх межі не визначені безпосередньо на місцевості відповідними службами та не позначені фізичним способом – стовпчиками, інформаційними щитами, фарбою тощо. За даними профільного міністерства, за результатами даних обліку територій та об’єктів природно-заповідного фонду, поданих органами виконавчої влади на місцевому рівні, що забезпечують реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, станом на 01.01.2018 ріку природно-заповідний фонд України має в своєму складі 8296 території та об’єктів  загальною площею 4,318 млн га в межах території України (фактична площа 3,985 млн га) та 402500,0 га в межах акваторії Чорного моря.

А за даними Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) лише 27% ПЗФ мають винесені в натуру межі. Ситуація з прибережними захисними смугами ще гірша.

До того ж низка природно-заповідних установ не мають документів на землю, проектів організації території тощо. Це часто стає причиною захоплення заповідної землі. Хоча варто зазначити, що Закон про природно-заповідний фонд чітко вказує: до розробки і затвердження проекту організації установи ПЗФ чинним є проект створення установи ПЗФ. Але, як показує практика, дерибанщики та чиновники, особливо на місцях, знанням закону не вирізняються.

Яскравим прикладом спроб дерибану земель ПЗФ є національний природний парк «Гуцульщина» в межах Косівського району Івано-Франківській області. Через бюрократичну тяганину на рівні Кабінету Міністрів протягом практично усього свого існування з 2002 року на нього так і не змогли оформити усі потрібні документи, хоча керівництво парку докладало до цього титанічних зусиль.

Зараз Офіс ефективного регулювання (ОЕР, англійська абревіатура – BRDO), який, маючи статус неурядової організації і фінансування потужних закордонних донорів, по суті є мозковим центром Міністерства економічного розвитку і торгівлі, планує низку заходів з подальшої дерегуляції. На думку експерта із земельних питань ОЕР Олега Пілата, це також буде ефективним способом запобігання корупції. «Пропонується для усунення корупційних ризиків запровадити спрощення процедури оформлення земельної ділянки, – каже Пілат. – Зараз вона забюрократизована та складна, триває десь 8,5 місяців і на кожному етапі існують зловживання. Можна без ризиків спростити окремі адмінпроцедури, майже їх ліквідувати. Наприклад, ліквідувати довідку про кількість земель. Скасувати експертизу землевпорядної документації для земельних ділянок. Можливо, скасувати погодження проекту землеустрою органами Держгеокадастру. Ми вивчали і статистику і наслідки – якщо відмінити ці адмінпослуги, то це практично не вплине на результат землекористування. Це формальні процедури, які дублюють одна одну. Є більш радикальна пропозиція – повністю перетворити процедуру оформлення земельної ділянки в електронну процедуру. Щоб починаючи від дозволу на проведення процедури землевідведення і завершуючи реєстрацією земельної ділянки на публічній кадастровій карті, ви бачили весь цей процес – усі етапи. У проекті землеустрою тільки 30% документації – це нові дані. Решта – дублюються в різних документах. Треба також забезпечити інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими державними інформресурсами – державним реєстром фізичних та юридичних осіб, реєстру майнових прав, з містобудівного кадастру».

На думку експерта, окрема робота – узгодити види даних, які використовуються у цій сфері та у суміжних. Наприклад, дані, які використовуються у сферах землеустрою та містобудування. «Зараз, наприклад, іде робота над узгодженням даних щодо цільового призначення земельної ділянки та функціональне використання території, що по суті те ж саме, тільки використовується у різних сферах», – каже пан Пілат.

Цю заяву було зроблено на прес-конференції щодо виконання плану заходів по запобіганню корупції у рамках громадсько-урядової ініціативи «Разом проти корупції» в Українському кризовому медіа-центрі тиждень тому. На запитання, чому турбуючись про бізнес ОЕР, зневажають довкілля та споживачів, пан Пілат відповів, що Офіс ефективного регулювання дійсно не має сектору, який працює над сферою екології. Основна мета ОЕР – сприяння розвитку малого та середнього бізнесу. У нас є сектор будівництва, сектор аграрного розвитку, сектор транспорту, сектор Ай-Ті комунікацій, але у нас дійсно немає експертів з екології.

«Але це неправда, що ми не враховуємо ті дані, які важливі для охорони довкілля, – додав представник ОЕР. – Ми також опрацьовуємо ті дані, які забезпечують збереженість певних об’єктів. Наприклад, працюємо над узгодженням даних, які знаходяться у сфері державного земельного кадастру і у системі містобудівного кадастру. Якщо їх узгодимо, буде менш затратно відобразити їх у електронних базах, кадастрах. Для держави і для бізнесу буде менше коштів витрачатися для того, щоб зрозуміти що це за дані, а громадськість, суспільство буде вигравати від того, що будуть офіційні дані узгоджені у різних системах даних». 

Пізніше, під час дискусії у Фейсбуці пан Олег надав нам низку важливих уточнень.

Oleh Pilat: Запропоновані зміни не зменшують, а навпаки збільшують захист об’єктів ПЗФ та водоохоронних зон. Зараз коли формується земельна ділянка з певним цільовим призначенням – ви не бачите, як це відбувається у відкритому доступі. Зараз на Публічній кадастровій карті ви можете побачити земельну ділянку, коли вона вже сформована із певним цільовим призначенням, яке може суперечити природоохоронному режиму території. Ми пропонуємо, щоб ви бачили це починаючи від етапу дозволу на розроблення проекту землеустрою з геоприв’язкою у мережі Інтернет. Якщо ділянка виділятиметься на території ПЗФ чи водоохоронної зони не у відповідності до їх природоохоронного режиму, ви перший зможете побачити це та зреагувати. 
Крім того, ми зацікавлені, щоб розвивався Водний кадастр та кадастр територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Ми долучались до старту робіт із створення Водного кадастру та очікуємо результатів роботи Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління із створення кадастру ПЗФ. Ми зацікавлені, щоб дані цих кадастрів були у відкритому доступі для врахування під час робіт із землеустрою. Також працюємо над тим, щоб у відкритому доступі були всі дані Державного земельного кадастру.

Олег Листопад: А давайте так: поки цих кадастрів і даних у них не буде, то й змін (спрощення) – теж не буде? Щоб не сталося як із книгою скарг: паперову ліквідували, а електронна досі не зрозуміло як має працювати – ні статусу, ні відповідального, нічого. («Активні Громадяни» писали про це матеріал «Книгу скарг поміняли на «чорний ящик». Наш досвід»)

Олег Пілат: Так звичайно над цим потрібно поступово працювати. Одразу це не з’явиться. Статус є у всіх трьох кадастрових систем, про які я згадував на рівні чинних нормативно-правових актів. Відповідальні особи також є, окрім випадку кадастру ПЗФ. По цьому кадастру, я відповідального від Мінприроди так і не знайшов, але є розробники у особі Екологічної академії.

Олег Листопад: Я би вжив слова “суворо послідовно”. Бо дуже переживаю, що спрощення буде раніше за ці реально працюючі і наповнені бази.

Олег Пілат: так, такий ризик дійсно є. Зараз у гонці показати результат, можливий значний ризик більше популізму, ніж послідовної, відкритої та спокійної роботи.

Отже, уважно стежимо за реформами та тим, як вони позначаються на стані нашої природи.

Олег Листопад

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *